Ознайомлення з традиціями українського народу, з історією виникнення новорічних свят виховання почуття вірності традиціям свого народу;виховання моральних якостей та духовної культури на основі національних та християнських цінностей
Народні традиції Українського народу
Мета: ознайомлення з традиціями українського народу, з історією виникнення новорічних свят
виховання почуття вірності традиціям свого народу;
виховання моральних якостей та духовної культури на основі національних та християнських цінностей
План
Вступ
1. Різдво Христове – найурочистіше православне свято
2.Вертеп
3. Віншування
Ввечері перед Новим роком (за старим календарем) хлопці ідуть щедрувати в село. Щедрують господарям, дівчатам і хлопцям.
А на Новий Рік, ще далеко до світанку, ідуть хлопці посівати; в руках велика палиця, при боку торба.
Зайшовши в хату, посівальники сіють оселю пшеницею і бажають господарям і їхнім дітям здоров’я та всякого добра, вітають з Новим Роком. Господар кидає снопа, який стояв під божницею від Різдва, і хлопці палицями його молотять. Обмолотивши сніп, хлопці ідуть з хати, а господиня частує їх балабушками, горіхами. Господар змітає намолочене зерно і тримає його до осені, осінню висіває на гарний урожай.
Студент: Гілками ялинки Вас я вітаю, як білі сніжинки в казковому сні.
Хай щастя і радість Вас зустрічають,
Як ніч Новорічну бенгальські вогні!!!
Студент 2: Рік Новий – казковий час! Хай здивує щастям Вас
Рік добра і рік кохання, тож приймайте привітання:
Будьте добрі та здорові, побажаємо любові,
Світла й радощів багато, щоб життя було, як свято!
Студент 3 Наступив вже Новий рік. Переступив він наш поріг!
Хай до Вас він завітає, з тим, що серце забажає.
Хай рікою щастя ллється, хай добро в сім`ї ведеться!
Хай між Вами згода буде, Хай Ісус Вас не забуде!
Викладач: Різдво – Найурочистіше православне свято – Різдво Христове. Перед Різдвом 6 тижнів Пилипівського посту. В цей період люди пряли, ткали, та готувалися до Різдва: колядували, виготовляли зірку.
Шосте січня – Святий вечір. В цей день варять кутю, готують голубці та різні пісні страви, які будуть їсти на Святий вечір. Скромні страви готують на всі свята, тобто на 3 дні Різдва, тому що на свята готувати їжу не можна. І от, на Святий вечір господар заносить в хату пшеничну солому, «дідух», застеляє нею долівку. Вносить сніп жита і ставить його під божницею (в куток де висять образи і горить лампадка). На стіл під скатерку ставлять сіна. В чотирьох кутках стола кладуть по зубцю часнику, як оберіг від усього зла. На стіл господиня ставить 12 пісних страв. Першою їдять кутю. Вечеряли усією сім’єю, коли зійде перша зірка. За повір’ям вона сповістила про народження Ісуса. Повечерявши, господиня відправляла дітей до бабок-повитух, хресних батьків. На перший день Різдва «дідух» спалюють, а частину залишають на перевесла, якими тут же підв’язують плодові дерева, щоб краще родили. Це ранком, а вдень ходять до родичів в гості. Жінкам до чужих ходити не можна, бо чужа жінка в хаті на врочисть приносить зло господарям. Вечором першого дня збираються колядники і йдуть по селу колядувати. На колядку їх благословив ще ранком священик. Беруть вони з собою зірку, дзвінок і торбу на гостинці, скриньку на гроші. Гостинці будуть колядникам, а гроші на церкву. На другий день Різдва колядують тільки в тих господарів в яких є дівчата. Для дівчат і колядки окремі. Всі три дні Різдва іде відправа в церкві, а після люди веселяться.
На сцені учасники виконують «Ой радуйся»
Добривечір тобі, пане-господарю! Радуйся!
Ой, радуйся, земле: Син Божий народився!
На твоєму дворі та виросло дерево, тонке та високе. Радуйся!
Ой, радуйся земле: Син Божий народився!
Ой виросло дерево, тонке та високе. Радуйся!
Ой, радуйся, земле: Син Божий народився!
Тонке та високе, ще й листом широке. Радуйся!
Ой, радуйся, земле: Син Божий народився!
А на тому дереві та намальовано…Радуйся!
Ой, радуйся, земле: Син Божий народився!
Та намальовано аж три святителі…Радуйся!
Ой, радуйся, земле: Син Божий народився!
Що перший святитель – святеє Різдво. Радуйся!
Ой, радуйся, земле: Син Божий народився!
А другий святитель – святий Василь. Радуйся!
Ой, радуйся, земле: Син Божий народився!
А третій святитель – то Іван Хреститель…
Радуйся! Ой, радуйся, земле: Син Божий народився!
Добривечір тобі, пане-господарю!
Радуйся! Ой, радуйся, земле: Син Божий народився!
Колядники:
Читець:
Сипле, сипле, сипле сніг, мов метелики сріблисті,
Сніжинки біленькі, чисті тихо стеляться до ніг.
Сипле, сипле, сипле сніг, тихо, легко і спроквола покриває все довкола.
Ні стежок, ані доріг, сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг, вже присипав доли й гори.
Вже весь світ, мов біле море, біле море без доріг, сипле, сипле, сипле сніг.
Читець:
Чи є на широкому світі щось краще, щось шляхетніше, щось сердечніше, як український Святвечір, як незрівнянні в своїй красі українські колядки. Чи чули ви про маленьких колядників? Невже ви не чули? Коли настають Різдвяні свята, маленькі колядники, піймавши чарівним неводом найяскравішу зірку і викувавши в чарівній кузні срібні дзвіночки, вирушали в далеку дорогу. Зірка світила їм, щоб колядники не заблукали, не збилися з путі. Бо несли вони людям радісну звістку. Срібні дзвіночки дзвеніли під вінками, і люди тішилися, що до них їдуть свята в гості.
Зі спалахом першої Різдвяної зорі розпочинається вічне і добре дійство – вертеп. І хоч Святий вечір народження Христа вже минув, воскресімо ж його у своїй пам’яті зараз, зігріймо свої серця Любов’ю до Бога, до свого народу, до життя взагалі.
(Відкривається завіса. На сцені – українська хата. На столі – вечеря. Господиня розставляє страви. За столом сидять хлопчик і дівчинка. Господар вносить до хати сніп.)
Дівчинка. Тату, мамо! Братику! Вже зоря перша на небі з’явилася, час до столу сідати.
Господар. Із святим вечором вас! Будьте здорові, з Різдвом і з Першою Кутею! А заодно і з Щедрим вечором, який ще попереду! (ставить сніп на стіл). А чи бачите ви мене?
Всі. Не бачимо.
Господар. Ну, дай Боже, щоб і на той рік не бачили із-за такого високого та гарного хліба! Час сідати до столу.
(всі сідають до столу. Цю кутю підкидають до стелі, щоб добре бджоли роїлися.
Господиня. Це золоте зерно підкладу в чотири кутки світлиці. Це для наших духів-покровителів та душ покійних родичів – вони в цю ніч прийдуть прилучитися до Святої Вечері.
Господар. А тепер покуштуємо куті. Морозе-Морозе, ходи до нас Кутю їсти! Коли не йдеш, то не йди і на жито, на пшеницю і усяку пашницю!
(нова сценка) В оселю заходять пастухи ,
1-й пастух Добрий вечір, добрі люди.Хай добро до вас прибуде.
Бо здалеку ми йдемо, і новину несемо.
2-й пастух А то й справді є новина – Діва сина породила
3-й пастух Розкажіть, де ми були, що ми бачили і чули.
1-й пастух Ми вночі при стаді спали, і не чули і не знали
Що коїться в небесах, у тих земних сторонах.
2-й пастух Аж тут серед ночі, протираємо сонні очі.
Ми чуємо – хтось співає, а на сході зірка сяє.
3-й пастух Ми почули спів ангелів, спів величний, спів веселий,
Що в Вертепі, у яскині, Божий син родився нині.
1-й пастух До Вертепу поспіши, вздріли там дитятко миле.
Козак
Добрий вечір, мир у хаті. Чи чули ви, люди добрі, що ся стало нині?
Що Пречиста Діва Мати сина породила?
І усі сюди ідуть, і дари свої несуть.
А царі несуть перину, щоб сповити ту дитину.
Царі:
1-й цар
Ясна зірка засвітила, нам новину сповістила!
2-й цар
Ми дорогами й стежками поспішали із дарами!
3-й цар
Ми усе їм дарувати щирим серцем те, що мали.
Марко
Що тут у вас за розмова? Щось почув я два-три слова,
Що народився Ісус син Божий, що нещасним допоможе?
1-й цар
А чому б не допоміг? Говорити таке гріх.
2-й цар
Хто такий ти чоловіче? Що говориш такі речі?
Ти проклятий є без міри, що нема у тебе віри.
3-й цар
Хто ти такий? Рад я знати.
Марко
Я Марко, Марко проклятий.
1-й цар
Що ти таке учинив, чи що вкрав,
Чи кого вбив? Може Бога ти не знав, Батька, неньку не вважав?
Марко
Ой, ще більше, ой, ще гірше я проклятий, я негідний!
Зрадив нарід, свої сили, через мене він бідує, гаразду не зна, не чує.
А мені важка покута, вже десяте покоління, як ношу оце каміння.
І мушу по землі ходити, іні вмерти, ані жити.
Єврей
Чув, що ви тут кнували, що ви на царя шептали.
Знаю ваші всі секрети: На Місію свого ждете.
Ви забули, що є цар. Можливо, Ірод – володар.
Він за такими дбає і усіх таких хапає.
Візьме і оту дитину, зараз буде за хвилину.
Марко
Єврей за Єврея,
Слухай, Янцю, народився цар царів, одкупитель Всього світу,
володар володарів. Як не віриш – подивися, он царі прийшли – вклонися.
Єврей
Тьфу! Отакі ви, ну-ну-ну, зараз з Іродом прийду.
Марко
Ні, не бійтесь царської влади, і не буде більше зради.
Станьте за дитину Божу, І я вам тут допоможу. Всі в хаті разом, не дамо дитину Бож
Ірод
А, ви тут усі сховались, що цареві поклонялись. Станьте! З місця ані кроку!
Добре хату обшукати! Чи немає тут дитяти?
Марко
Залишіть, я вас благаю, До вас іншу просьбу маю
Замість них мене візьміть, і в темницю посадіть.
Ані, то смертю покарайте, прошу, ви їх не займайте.
Ірод
Всіх зв’яжіть і в темницю посадіть!
А оте дитя в яскині мусите найти ще нині. Гей, шукайте воїни мої!
Воїни Добре, царю, ми ідем, І дитину ту знайдем.
(ходять, шукають). Тут нема дитини тої.
Ірод
Замовчіть, я вас прохаю, а то смертю покараю.
Смерть
Тут приходжу я з косою, хто посла прислав за мною?
Ірод
Я, цар Ірод, смерте мила, довго ти мені служила.
Всіх косила ворогів, всіх, котрих я повелів.
Смерть
А тепер кого скосити?
Ірод
З них ніхто не сміє жити!
Смерть
Ні, не буде цього царю, я косою їх не вдарю.
Є мале дитя в яскині, має владу в світі нині.
Мушу я йому служити, я прийшла тебе убити. Приготуйтесь. (ірод паде).
Ірод
Ой упала вже корона, Не помогла оборона.
Чорт
Ой, Іроде, поганенький! Який ти в мене став гарненький!
В пекло ти зі мною попав, Ти навіки вже пропав.
Ти вже мій, ти вже мій! В пекло ти зі мною ідеш,
А там на дні у котлі Обкипиш смолою. Ха-ха-ха.
Марко
Боже, Боже, допоможи,
До нас ангела зішли.
Слава Богу, люди чесні! Я до вас – посол небесний.
Бачив Господь Бог на небі, Як би всі в важкій потребі
Боронили його Сина. Він за це вам мир зсилає І добром благословляє
(до Марка)
І тобі Господь простив. Ти покуту вже скінчив.
Ти був іти на смерть готов, за цю віру і любов.
Марко
Гляньте, люди, що зі мною? Що, вже я просто стою.
Чи Господь мені гріхи простив, Чи покуту вже скінчив?
Може підемо до містечка До маленького дитяти, низький поклін йому віддати.
Ангел
Можете іти свобідно
І служити йому гідно.
Прошу вас дітей посилати до школи,
Щоб не знали зла ніколи
І на цьому добрі люди
Колядку кінчаєм, щастя й миру
У цьому домі ми усім бажаєм.
Учасники:
Марко (віншує)
По цілому світі сталася новина, що веселиться українська родина
Із цієї потіхи Ісус Христос народився, в людськім тілі, на світі з’явився.
Віншую вас з Рождеством, Ісусом Христом,
Щоб Бог допоміг ці свята пересвяткувати, і других дочекали.
Відтепер за рік, на багато щасливих літ. Святкуйте здорові!
Забігає ватага колядників
1-й колядник
Коляд-колядниця, на покуті кутниця.
Прийшли колядники, застали господаря з челядою коло стола.
Поздоровляю усіх до ста літ!
2-й колядник
Коляди, коляди, а я в батька один. По колінця кожушок, дайте, дядьку, п’ятачок, а п’ятак не дорогий, дайте, тітко, ще другий. З Святим Вечором!
Забігають Цигани
А давайте, пане господарю, ще монету золоту,
То я вам приведу до хати козу. (вводить козу, вона бігає по хаті, б’є рогами)
Цигани:
3-й колядник
Ой візьмися, козо, в боки, і покажи свої скоки!
4-й колядник
Скоч, козуню, до полиці,
Чи нема там паляниці.
5-й колядник
Скоч, козуню, до стола,
Чи нема там пирога.
1-й колядник
Дайте козі вівса, а для нас – ковбаса,
Дайте козі ячменю, а нам грошей повну жменю.
Господар
А хто у вас Міхоноша?
Міхоноша
Я – маленький хлопчик, зліз на стовпчик,
З мішком походжаю, колядки збираю
Вечір добрий! Дайте пиріг довгий!
Господиня
Красно дякую, що заколядували,
А тепер буду вас пригощати.
Читець
І все, що бажали у цей святковий день маленькі колядники, неодмінно збувалося, бо слова у колядках були чарівні. Щасливі люди пригощали колядників медівниками, горішками, яблуками, різними ласощами.
За Різдвом наступає другий празник – Новий Рік. Ще його (цей Новий рік, який приходить в ніч з 13 на 14 січня) звуть празником Святого Василя.
Василь приходить не сам, а з дівчиною Маланкою. І в цей день знову ідуть в оселі щедрівники. (щедрівники заходять з піснею «Щедрик, щедрик, щедрівочка…»).
1-й щедрувальник
Щедрівочка щедрувала, до віконця припадала:
- Що ти, тітко, напекла, неси нам до вікна!
І вареник, і пиріг неси нам на поріг.
Поки тітка донесла – руки-ноги попекла!
2-й щедрувальник
Читаю, читаю, азбуки не знаю,
Тільки аз та буки, дайте мені гостинчика в руки.
Із Щедрим вечором!
Читець.
А вранці наступного дня дітвора, знявши свою чудернацьку одежу, знов бігла від хати до хати. Кожен з них ніс мішечок, в якому було збіжжя. Вони сіяли по хатах і примовляли:
1-й посівальник
Сію, сію, посіваю, З Новим роком вас вітаю!
Щоб вам земля щедро родила!
Коноплі – під стелю, а льон – по коліна,
Та щоб вам ніколи голова не боліла!
Щоб не було у вас ані сварки в хаті, ані вітру в загаті!
Хай вам буде рік добрий, а вік довгий!
2-й посівальник
Сію на вас жито, щоб було вам добре жити!
Ще й пшеницю яру, щоб завжди бути у парі.
Сиплемо на вас просо, щоб було краще, ніж досі!
Сиплемо на вас овес, щоб вами гордився рід увесь!
Виконують пісню «Ой радуйся, земле…».
Читець
Відколядували колядники, відщедрували щедрувальники, від посівали посівальники…
Відбулося Хрещення (Богоявлення, Водосвяття).
Хрещенським святом ідуть на річку, пробують хрест в кризі, прикрашають його стрічками. «Іордань» - так називали місце, де святили воду. Потім люди набирали свяченої води, берегли її і лікували місце, де святили воду. Потім люди набирали свяченої води, берегли її і лікувалися нею, бо була це свята вода, яка приносила здоров’я і красу. Потім найсміливіші юнаки купалися в ополонці, і всі співали. Йордань, йордань, вода студененька,
Пречиста Діва воду брала, своє дитя напувала.
Цим празником закінчувалися Різдвяні свята.
Ангел
Господарю, прощавайте! У гаразді проживайте!
Хай минає вас все лихо, хай біда сидить вже тихо!
Щоб біди зовсім не мали, і нестатків не знавали!
Щоб в усьому вам щастило, щоб вам жити було мило!
Всім дорослим і маленьким зичу:
Живіть здоровенькі на потіху всій родині, І на славу Україні!
Просим тебе, царю, небесний владарю,
Даруй літа щасливії цьому господарю.
Всім присутнім людям і цій господині,
Даруй літа щасливі й неньці – Україні!
По всьому світі сталась новина, Пречиста діва сина зродила
В яслах спородила, сіном притрусила Господнього сина.
Діва Марія бога просила, щоби я сина свого сповила
Ти небесний царю, зішли мені дари, цього дому господарю.
Злетілись ангели з неба до землі, принесли дари Діві Марії
Три свічки воскові, ще й ризи шовкові Ісусові Христові.
Усі учасники виходять на сцену і виконують колядки…
Віншування
Велика радість нам з’явилася
Пречиста Діва сина народила
А це дитятко страшно страждає.
За гріх Адама товаром лягає.
А ми цю вістку від Ангела
взяли, прийшли до стайні
Марію з Ісусом застали
Ми цю звістку Вам оповідаєм
і з Різдвом Христовим
Вас Поздоровляєм!!!
Христос народився
Славімо його
1