Традиції та звичаї українського народу

Про матеріал

Ознайомлення з традиціями українського народу, з історією виникнення новорічних свят виховання почуття вірності традиціям свого народу;виховання моральних якостей та духовної культури на основі національних та християнських цінностей

Перегляд файлу

Народні традиції Українського народу

Мета: ознайомлення з традиціями українського народу, з історією виникнення новорічних свят

виховання почуття вірності традиціям свого народу;

виховання моральних якостей та духовної культури на основі національних та християнських цінностей

План

Вступ

1. Різдво Христове – найурочистіше православне свято

2.Вертеп

3. Віншування

Ввечері перед Новим роком (за старим календарем) хлопці ідуть щедрувати в село. Щедрують господарям, дівчатам і хлопцям.

А на Новий Рік, ще далеко до світанку, ідуть хлопці посівати; в руках велика палиця, при боку торба.

Зайшовши в хату, посівальники сіють оселю пшеницею і бажають господарям і їхнім дітям здоров’я та всякого добра, вітають з Новим Роком. Господар кидає снопа, який стояв під божницею від Різдва, і хлопці палицями його молотять. Обмолотивши сніп, хлопці ідуть з хати, а господиня частує їх балабушками, горіхами. Господар змітає намолочене зерно і тримає його до осені, осінню висіває на гарний урожай.

Студент: Гілками ялинки Вас я вітаю, як білі сніжинки в казковому сні.

Хай щастя і радість Вас зустрічають,

Як ніч Новорічну бенгальські вогні!!!

Студент 2: Рік Новий – казковий час! Хай здивує щастям Вас

Рік добра і рік кохання, тож приймайте привітання:

Будьте добрі та здорові, побажаємо любові,

Світла й радощів багато, щоб життя було, як свято!

Студент 3 Наступив вже Новий рік. Переступив він наш поріг!

Хай до Вас він завітає, з тим, що серце забажає.

Хай рікою щастя ллється, хай добро в сім`ї ведеться!

Хай між Вами згода буде, Хай Ісус Вас не забуде!

Різдво Христове – найурочистіше православне свято

Викладач: Різдво – Найурочистіше православне свято – Різдво Христове. Перед Різдвом 6 тижнів Пилипівського посту. В цей період люди пряли, ткали, та готувалися до Різдва: колядували, виготовляли зірку.

Шосте січня – Святий вечір. В цей день варять кутю, готують голубці та різні пісні страви, які будуть їсти на Святий вечір. Скромні страви готують на всі свята, тобто на 3 дні Різдва, тому що на свята готувати їжу не можна. І от, на Святий вечір господар заносить в хату пшеничну солому, «дідух», застеляє нею долівку. Вносить сніп жита і ставить його під божницею (в куток де висять образи і горить лампадка). На стіл під скатерку ставлять сіна. В чотирьох кутках стола кладуть по зубцю часнику, як оберіг від усього зла. На стіл господиня ставить 12 пісних страв. Першою їдять кутю. Вечеряли усією сім’єю, коли зійде перша зірка. За повір’ям вона сповістила про народження Ісуса. Повечерявши, господиня відправляла дітей до бабок-повитух, хресних батьків. На перший день Різдва «дідух» спалюють, а частину залишають на перевесла, якими тут же підв’язують плодові дерева, щоб краще родили. Це ранком, а вдень ходять до родичів в гості. Жінкам до чужих ходити не можна, бо чужа жінка в хаті на врочисть приносить зло господарям. Вечором першого дня збираються колядники і йдуть по селу колядувати. На колядку їх благословив ще ранком священик. Беруть вони з собою зірку, дзвінок і торбу на гостинці, скриньку на гроші. Гостинці будуть колядникам, а гроші на церкву. На другий день Різдва колядують тільки в тих господарів в яких є дівчата. Для дівчат і колядки окремі. Всі три дні Різдва іде відправа в церкві, а після люди веселяться.

На сцені учасники виконують «Ой радуйся»

Добривечір тобі, пане-господарю! Радуйся!