Позакласний захід "Збережемо первоцвіти – красу весни"

Збережемо первоцвіти – красу весни

Мета: спрямовувати школярів на вивчення навколишнього світу; заохочувати до збереження першоцвітів, до природоохоронної роботи. Ознайомити дітей з первоцвітами України, правилами зберігання перших квітів, учити бачити прекрасне навколо себе. Виховувати почуття захоплення красою природи, любов до рідного краю, дбайливе ставлення до рідкісних рослин.

 

Хід заходу

І. Вступна частина

1.  Довкілля наше неповторне,
Довкілля наше чарівне.
То сонечко тебе пригорне,
То злегка вітерець дихне.
2. То дощик рясно землю вмиє,
А то веселка зацвіте.
То небо знову заясніє,
З землі зернятко проросте.
3. Наш світ живий і розмаїтий,
Довкілля наше чарівне.
Он на лугах розквітли квіти
І все це радує мене!

(Н. Красоткіна, «Наше довкілля»)

 

Вчитель. Щойно пригріє перше весняне сонечко, у наших лісах з’являються перші вісники весни — тендітні першоцвіти. Ми мало знаємо про них. Дивно, але ці квіти не страшаться раптового снігу, морозу. Вони є немов символом пробудження природи від зимового сну.

 

ІІ. Основна частина

Вчитель. Зійшли сніги, шумить вода…

…Земля вже квіти викида,

Буяє травка молода,

Все мертве оживає.

Діти, коли це буває?

Діти. Весною.

 

Учень. Що з весною настає?

Діти. Сніг у полі розтає.

Учень. А чому це так буває?

Діти. Сонце його пригріває.

Учень. Що ж синіє на землі?

Діти. Ніжні проліски малі.

Учень.  А що пнеться з-під листа?

Діти. То травичка пророста.

Учень.  А над полем що бринить?

Діти. Любий жайворон дзвенить!

 

(Виходять дівчата)

1 дівчинка. Скоріш, люба Весно, до нас прибувай,

                     Щоб знову озвавсь соловейками гай.

2 дівчинка. Щоб знов зеленіли пшеничні лани.

                     Від сонечка сил набирались вони.

3 дівчинка. Щоб жовті кульбабки цвіли у садках,

                     А ми, всі дівчатка, були у вінках.

 

(Заходить весна.)

Вчитель. Іде Весна ланами,

Дорогами, лісами.

Де не ступить – з-під землі

Лізуть паростки самі.

Як опустить вниз правицю –

Зеленіє крізь травиця.

Всюди листя молоде,

На березу гляньте зблизька –

У сережках вся берізка.

До верби підійди – ба,

В білих котиках вона!

 

1 дівчинка.

Весна чарівниця,

Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала.

2 дівчинка.

І проліски, і травка,

Й зелена муравка,

І кульбаба рясна,

Й фіалочка ясна —

3 дівчинка.

Всі квіти весняні,

Веселі, кохані,

З-під листя виходять,

Голівки підводять

Весна. 

Од сну зимового

До сонця ясного!

 

Вчитель. Весні радіє все живе на Землі. Рослини починають тягнутися вгору, намагаючись одержати якнайбільше сонячного світла. Рослини, що зацвітають першими, називають ранньоквітучими, першоцвітами.

Ще біліє сніг, морози змінюються відлигою, а під сніговою ковдрою вже пробуджується нове життя. То з’являються провісники весни…

 

Весна. Я – чарівна Весна-красна.
Завітала до вас не одна.
Є для вас у мене подарунки.
Хто вміє за природою спостерігати,
Швидко й легко зможе їх впізнати.
Тож будьте дуже уважні, діти.
Слухайте загадки про первоцвіти.                 

 

Відгадування загадок Весни про першоцвіти
Підсніжник.

Перша квіточка весняна

Тихо під сніжком куняла.
Дмухнув вітерець тепленький,
І з’явився цвіт біленький. 
Пролісок.

За підсніжником у квітні

Голубим намистом квітну.
Не одну вже квітку маю —
Сім до неба піднімаю.
Фіалка.

Квітка я ніжна, низенька, дрібна.
Коли розцвітаю, приходить весна.
Мій цвіт фіолетовий, п’ять пелюсток.
І довго я квітну між інших квіток. 
Тюльпан.

Із малої цибулини
Виріс весняної днини.
До нарциса привітався
Та на грядці залишався. 
Ряст.

Я на інших геть не схожий —
Кучерявий та пригожий.
Постелю під голе віття
Фіолетове суцвіття. 
Конвалія.
Дзвіночки в лісі ніжні-ніжні,
Немов сніжинки білосніжні.
В зеленім листі спочивають,
Чудовий запах мають. 
Барвінок.

Цвіте синьо, лист зелений.
Квітник прикрашає.
Хоч мороз усе побив —
Його не займає.
Кульбаба.

Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло.
Згодом стало біле-біле
І за вітром полетіло.

Весна.

Ви дуже розумні, мої любі дітки!
Розгадали всі загадки про квітки!
Як тільки пригріє перше проміння,
Лісові галявини вкриті цвітінням.
Це первоцвіти — вісники весни,
Запашні, тендітні, чарівні!
 

Вчитель. Як радісно помилуватися неповторною красою природи — первоцвітами! Перші ніжні, білі й тендітні, чарівні й неповторні... Але не всі люди ходять до лісу милуватися, дехто має наміри наживитися, знищити перші квіти. Коли і у вас з’явиться бажання зірвати первоцвіти, не поспішайте, замисліться — вони можуть зникнути з цього лісу, з нашої Землі. Чи хотіли б ви цього?

 

Весна.

Слово надаю першоцвітам маленьким.
Таким ніжним й моєму серцю дорогеньким.
Послухайте їх відверту промову.
Вам, первоцвіти, надаю я слово.

 

Промова першоцвітів

Підсніжник.

Любі діти, не рвіть первоцвіти.
Нас залишилось зовсім мало у світі.
Пролісок.

Щовесни у ліс приходять люди,
Та безжально нас гублять.
Фіалка.

Виривають нас з корінням,
Не залишають цибулиння.
Тюльпан.

Там, де рясніли ніжні первоцвіти,
Вже не з’являться квіти.
Ряст.

Приходьте до лісу, милуйтесь нами.
Та залишайте під деревами й кущами.

Конвалія.

Можуть зникнуть первоцвіти,
Чи будете тоді ви радіти?

Барвінок.

Ми згодні Землю прикрашати,
Але нас не треба ображати.

Кульбаба.

Ми обіцяємо вас щороку з весною вітати,
Своєю неповторною красою дивувати.
 

Вчитель. Першоцвіти швидко в'януть, а люди набирають їх у лісах великими букетами. Мабуть, багато хто й і не здогадується, що майже усі види першоцвітів занесені до Червоної книги, адже їх кількість у природі щороку зменшується.

 

Інсценізація «Про квітку»
Квітка.

Я – маленька квіточка.
Я росту,
Я всміхаюсь сонечку,
Я – живу!

Хлопчик.

О! Яка чудова квітка!
Слід мені її зірвати
І на свято для матусі
Від душі подарувати.

Квітка.

Що ти, хлопчику коханий?!
Як зірвеш мене — я згину.
Чи ж такого подарунка
Хоче вся твоя родина?

Хлопчик.

Ні, звичайно. Що ж тоді
Мамі дарувать мені?
Ось метелик пролітає
Мамі я його впіймаю.

Квітка.

Стій, дитино! Не спіши!
Життя метелику лиши!
Інших є дарів багато,
Їх можеш й сам приготувати.

Хлопчик.

Дивним світ мені здається:
Все кругом живе, сміється.
Квітку зірвеш — вона в'яне,
І метелика не стане...

Квітка.

Забув ти, хлопче, що кожна клітина:
Тварина це, людина чи рослина —
Природи нашої дитина.
То слід було б й тобі дізнатись,
Що світом можна милуватись,
Лиш власним серцем та очима,
Ти ж теж природина дитина.

Хлопчик.

Пробач мені, сестричко мила,
Хоч і малий, та зрозумів я все:
Моя рука ніколи і нікому
Ні кривди, ні біди не принесе.

(В. Остапчук)

 

Вчитель.  Що ми можемо робити, щоб зберегти в наших лісах красу першоцвітів? Не рвати самим квіти й не дозволяти, щоб це робили інші.
В Україні заборонена торгівля ранньоквітучими весняними квітами — першоцвітами. Але на вулицях та ринках продаються рослини, занесені до Червоної книги України. Подумайте, якщо ми відмовимося купувати букети першоцвітів, то ними перестануть торгувати.

 

ІІІ. Підсумок заходу

Квіти.

1. Ми б завжди були щасливі,

І пахучі, і красиві,

Якби в полі, в лісі, в лузі

Бачили нас тільки друзі,

Ті, які б нас не топтали,

Без потреби не зривали.

2. А на клумбах вдома, в школі

Висівали нас доволі,

Доглядали, поливали.

Ми б красу їм дарували!

Весна.

Отож, звертаюсь до вас, мої діти.
Навесні знов землю вкриють квіти.
Зачарують своїм дивним цвітом
Тендітні й беззахисні первоцвіти.
Приходьте у ліс красою милуватись,
Про природу більше дізнаватись.
Але нехай завжди пам'ятає людина,
Що треба оберігати рідкісні рослини.

«Червона книга»-
Хто на планеті цій зникає,
В мені притулок відшукає!
У мене, в книгу, занесли,
Світ неповторної краси,
Що поступово відмирає
Давно рятунку в нас благає,
Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнуть дивні квіти?
Невже ніколи не побачать
Як сон-трава росою плаче?
Троянда степу, квітка мрії,

Жар-цвітом землю не зігріє?

Всі разом.

Ви всі гоподарі природи,
То збережіть же її вроду!

 

4.  Кожного дня і кожну хвилинку 
оберігаймо всяку рослинку. 
Тільки добра їм треба бажати 
І намагатись не ображати.

5. Полюбімо природу палко, 
Не топчімо ногами фіалку, 
Зупинімось – останній є шанс. 
Ця планета не тільки для нас.

6. Вміймо природу любити, 
Кожній стеблинці радіти, 
В парку, у лісі, над яром. 
Цвіту не вирвем задаром.
7. Оберігаймо ж усюди 
Шлях і стежину у гаю – 
Все це окрасою буде 
Нашого рідного краю.

Вчитель. Отже, рідкісні квіти можуть зникнути зовсім, якщо ми не оберігатимемо їх. Тільки від нас самих залежить, чи будуть навесні квітнути першоцвіти в наших лісах.

Рефлексія

1. Якщо ти не збираєш великих букетів квітів, сплесни у долоні над головою.

2. Якщо ти ніколи не залишаєш сміття у лісі, на березі річки – тупни ногами.

3. Якщо ти хочеш більше знати про природу навколо себе, то підніми руки.

4. Якщо ти переконаний, що треба кожній людині піклуватися про природу, все живе – простягни руки своїм сусідам, візьми їх за руки. Ось так, як ви дружно взялися за руки, ми будемо єдині у прагненні зберегти нашу природу.

 

- Отже, перед нами стоїть завдання: не тільки навчитися бачити красу природи, а й берегти її і не завдавати лиха.

Пісня «Хай завжди буде сонце»

Сонячне коло, небо навколо -

Це є малюнок хлопчини.

Намалював на папірці

І підписав у кінці.

Приспів.

Хай завжди будуть квіти

Хай ростуть первоцвіти

Кругом чисте повітря 

Кришталева вода.

Хай завжди будуть звірі,

Хай завжди будуть птахи,

Хай завжди будуть риби,

Хай завжди буду я.