Дана розробка позаурочного заходу може бути використана у тому числі і як матеріали до укоку з історії України та Всесвітньої історії. тощо
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ
БУДІВНИЦТВА ТА ДИЗАЙНУ
Методична розробка позаурочного заходу на тему:
«Сучасне українське суспільство та уроки Голокосту (психологічний, соціальний аспекти)»
Розробила:
викладач Н. В. Кваша
Київ
2020 рік
Зміст
Вступ …………………………………………………………………. |
3 |
Організаційний момент заходу ……………………………………… |
4 |
Хід проведення заходу ………………………………………………. |
4 |
Підсумки заходу ……………………………………………………… |
6 |
Список використаних джерел та літератури ……………………….. |
7 |
Вступ
Історія Голокосту («Катастрофи», «Шоа»), який став однією з найбільших трагедій в історії людства, є складовою частиною історії Європи та України. За період з 1941 до 1945 року на українських землях загинуло близько 6 000 000 цивільних осіб (українців та представників інших етносів), з яких близько 900.000 євреїв, що проживали в Україні. Нажаль, у кожному великому українському селі є свій маленький «Бабин Яр», але й до сьогодні дослідники не мають точних даних щодо більш точної кількості розстріляних нацистами євреїв, вірменів та ромів. Вивчення історії Голокосту дає можливість згадати не лише трагедію війни та страждань народів Європи, міжнаціональної ворожнечі, але й героїзм у спротиві коричневій чумі, приклади взаємодопомоги між народами, духовного подвигу заради рятування життя людей.
З 2011 р. Україна на державному рівні відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, щоб не лише людям нагадувати про тих, хто загинув у період Шоа, а й щоб не допустити повторення подібних трагедій.
Методична розробка позаурочного заходу на тему «Сучасне українське суспільство та уроки Голокосту (психологічний, соціальний аспекти)» на основі усвідомлення уроків історії має сприяти поширенню серед учнів ідей гуманізму та толерантності, неприйняття шовіністичної та ксенофобської ідеології, проповіді насильства та тоталітарної ідеології. Її основними завданнями є: зацікавлення пізнавальною й дослідницькою діяльністю в галузі історичних та суспільних знань, виховання патріотичних почуттів на основі усвідомлення уроків історії; активізація пошукової роботи; спонукання до аналізу трагедії Голокосту; формування толерантної свідомості, заснованої на демократичних та гуманістичних засадах, розуміння небезпеки ксенофобських, шовіністичних, неонацистських, антисемітських настроїв у суспільстві; створення, поширення й практичне застосування нових методик і технологій викладання історії та інших гуманітарних дисциплін.
Тема: Сучасне українське суспільство та уроки Голокосту (психологічний, соціальний аспекти)»
Мета:
Оснащення: актова зала чи класний кабінет; місця для глядачів, журі, трьох команд; картки з номерами для жеребкування; технічні засоби демонстрації (мультимедійний проектор чи дошка), музичний супровід, фотоматеріали.
Хід заходу:
Викладач: Доброго дня, шановні учасники, журі, вболівальники! Сьогоднішній наш захід присвячено трагічним сторінкам світової історії, про які ми повинні знати і ніколи не допустити їх повторення у майбутньому. З 2011 р., 27 січня, Україна на державному рівні відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, у який на українських землях загинуло близько 6 000 000 цивільних осіб, зокрема циганів, вірмен та євреїв.
На уроці історії учнів було поділено на три команди: перша представляє – циган, друга – вірмен, третя – євреїв. В кожній команді по чотири учасника. Наш захід має чотири раунди: І раунд – «Культура і традиції народу», ІІ раунд – «Трагізм народу в роки Голокосту», ІІІ раунд – «Праведники народів», ІV раунд – «Що сьогодні можна зробити для збереження пам’яті про жертв голокосту та попередження його в майбутньому». На передодні команди були ознайомлені із основними завданнями раундів:
Раунд |
Завдання |
І. Культура і традиції народу |
Національний костюм (можна одягнути); коротка історична довідка щодо походження народу і поселення та території України; національна символіка, основний вид занять яким славиться народ; особливості звичаїв, традицій, обрядів народу; національна страва; найвідоміші представники народу (виступ у вигляді підготовленої презентації або доповіді, відеоролика) |
ІІ. Трагізм народу в роки Голокосту |
Особливості Голокосту для народу, найбільші місця катувань народу, свідчення очевидців, відео- фотодокументи (виступ у вигляді підготовленої презентації або доповіді, відеоролика) |
ІІІ. «Праведники народів» |
Хто допомагав рятувати представників народу, яким чином це відбувалось; які способи порятунку народу в Голокост може запропонувати команда (виступ у вигляді підготовленої презентації або доповіді, відеоролика) |
ІV. «Що сьогодні можна зробити для збереження пам’яті про жертв голокосту та попередження його в майбутньому» |
Кожна команда повинна представити план дій, заходів щодо збереження пам’яті про жертв голокосту народу, який вона представляє, та попередження його в майбутньому. |
Переможе та команда, яка буде найоригінальнішою, творчою, змістовною. Зокрема, за кожен раунд команди можуть отримати від 1 до 10 балів. А оцінюватиме учасників наше шановне журі ( представлення журі). Кожен член журі має такий бланк для виставлення балів:
№ п\п |
Команди |
Раунди (від 1 до 10 балів) |
|||
І. Культура і традиції народу |
ІІ. Трагізм народу в роки Голокосту |
ІІІ. «Праведники народів» |
ІV. «Що сьогодні можна зробити для збереження пам’яті про жертв голокосту та попередження його в майбутньому» |
||
1 |
Команда № 1.Роми. |
|
|
|
|
2 |
Команда № 2.Вірмени. |
|
|
|
|
3 |
Команда № 3.Євреї. |
|
|
|
|
Всього балів: |
|
|
|
|
Методом жеребкування визначається виступ команд. Після кожного раунду, для отримання більшої кількості балів, члени журі (до 4-х запитань) та вболівальники (до 4-х запитань) можуть задавати додаткові запитання командам. За кожну правильну відповідь – 0,5 балів.
Після того як команди виступили в усіх чотирьох раундах, журі необхідно підвести підсумки. Поки журі радиться, для заповнення паузи, можна переглянути виступ – пісня і танок на відповідну тематику, підготовлені учнями.
Призових місць - три (І, ІІ, ІІІ), як і кількість команд, тобто кожна команда фактично вже є переможницею. За участь у заході всі учасники команд та активні вболівальники отримують високі оцінки з історії, дипломи за участь у заході та заохочувальні призи, відповідно до зайнятого місця.
Ведучим заходу може бути не лише вчитель, а і (або) учні. Членами журі можуть бути викладачі, адміністрація закладу освіти, запрошені представники національних меншин чи організацій.
Список використаних джерел та літератури
1. В’ятрович В. М. Історія з грифом «Секретно». Українське ХХ століття / Володимир В’ятрович; Центр досліджень визвольного руху. – Львів: Часопис, 2017.
2. Гриневич В., Магочій П. Р. Бабин Яр: Історія і памʼять. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2016.
3. Людяність у нелюдяний час : Доброчинці в часи Голодомору / Упорядники В. С. Тиліщак, В. М. Яременко. – Львів: Часопис, 2013. Магочій П.Р., Петровський-Штерн Й. Євреї та українці: тисячоліття співіснування. – Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2016.
4. Магочій, П.-Р. Україна: історія її земель та народів / Пер. з англ.. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2017.
5. Разом на одній землі. Історія України багатокультурна: навч. посібн. – Львів: ЗУКЦ, 2012.
6. Щупак І. Голокост в Україні та уроки толерантності: Чому ми вивчаємо Голокост? – Електронний мультимедійний посібник. – Дніпропетровськ: Центр «Ткума»; Київ: ДП «ІПІТ», 2017.