Практична конференція з елементами тренінгу "Життя людини – найвища цінність"

Практична конференція з елементами тренінгу

Тема. Життя людини – найвища цінність.

Мета: сприяти розумінню того, що життя – це великий дар не тільки для самої людини, а й для тих, які її оточують, і для суспільства, що кожен має цінувати як своє, так і чуже життя; розвивати бажання гідно прожити свій вік, уміння робити вибір у житті на користь добра, готовність боротися з перепонами та труднощами на шляху цього вибору; продемонструвати, що мистецтво – складова повноцінного життя.

Обладнання: Біблія, свічка, відео ролики, музичні записи(вмикаються, коли учні виконують колективну роботу); чистий аркуш А4, роздатковий матеріал.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація до заняття.

( перегляд відео ролика групи ДДТ «Ти не один»)

1. Слово учителя.

Ми радо вітаємо всіх присутніх на нашій зустрічі. І від того, як ви будете активно брати участь в роботі, залежить, якою  буде наша зустріч. Ви  переглянули відео ролик, скажіть, будь ласка, ви здогадалися про що піде сьогодні мова на нашому заході?

(варіанти відповідей учнів)

Ми продовжимо нашу роботу, а в кінці, знову звернемося до цього відео.

ІІ. Основна частина заняття

(Перегляд відео про паросток)

2. Слово учителя.

 Спостерігаючи, як трава прориває панцир землі та асфальту та пробивається до сонця, мимоволі дивуєшся силі життя, яка таїться в ній. Це прагнення жити в будь-якій ситуації, властиво всьому живому.

Погляньте навколо себе. Яка дивовижна краса! На що не глянеш, усе радіє життю. Усе живе, цвіте, розвивається, тягнеться до теплого сонечка, прагне вистояти під пружним вітром, сильною зливою… і все таке неповторне, гарне. Ні, не просто гарне, а чарівне! Ось придивіться до будь-якого листочка і він тебе вразить своєю винятковістю, бо двох однакових не знайдеш! Гляньте на квіточки, поцікавтеся, і вас здивує їх різноманіття, краса, загадковість. Прислухайтеся, затамувавши подих… Чуєте, які дивні звуки навколо? І кожен неповторний, надзвичайний! Звуків тих так багато, що не зразу розбереш, звідки вони долинають, хто так захоплено співає. Це співає твоя Земля! Земля – матінка, яка народжує все диво, яке ти бачиш, чуєш, відчуваєш, сприймаєш на дотик. Правда цікаво?

Життя – це одне з найбільших див Усесвіту. Поки ми ще можемо назвати тільки одну планету, якій даровано Життя – Землю. Життя на Землі має найрізноманітніші форми і виміри. Тут співіснують мікробактерії та великі тварини, рослини й комахи, риби й плазуни, птахи й люди.

Питання до учнів

• Що об’єднує всі ці живі організми? (Потреба дихати, харчуватися, відпочивати, відтворювати собі подібних, вирощувати собі потомство та ін.. Так між нами всіма багато спільного, тому і треба жити в гармонії з природою.)
• Але що саме, на вашу думку, відрізняє людину від «братів її менших»? (людина розмовляє, мислить, працює, мріє…)

Слово учителя

Цілком слушно, але, якщо вдуматися, то і в тварин помічено вміння мислити, трудитися – нелегко добуваючи собі їжу, і в тварин є мова, ймовірно, й вони здатні на певні, хай невибагливі мрії. Може основну відмінність треба шукати в іншому: в умінні усвідомлювати та милуватися?

(відео про красу природи)

У1.

Наукові експерименти доводять, що життя виникло на ранній стадії існування Землі: при спалахах блискавиць, з води і газів. Утворились перші сполуки – амінікислоти – основа живої матерії. Але й досі невідомо, яким чином речовини стали самовідновлюватися, тобто відновлювати собі подібних.

У2.

Життя – це й певна система, де все поєднано, все взаємопов’язане. Милуватись і втілювати своє милування в мистецтві здатна тільки людина. Отже, людина – прояв найвищої форми отієї організованої живої матерії.

У3.

Про створення людини як істоти вищої матерії йдеться і в Біблії (в руках свічка).

• І сказав Бог: «Створимо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усією землею, і над усім плазуючим, що плазує на землі».

• І Бог на свій образ створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.

• І побачив Бог усе, що він створив. І ото,- вельми добре воно. І був вечір, і був ранок – день шостий.

(Біблія. Ювілейне видання з нагоди тисячоліття на Україні (988 - 1988) І кн..Мойс: Бут. 1:31, 2:3)

Слово учителя.

Ми можемо сперечатися щодо правдивості тієї та іншої версії створення життя. Можемо думати, що існування людини закінчується зі смертю, можемо вірити у бідність душі. Безперечно одне: наше земне життя тут, серед квітів, трав, зірок – єдине і неповторне. І ми повинні вміти цінувати дар життя. Ось як вдячно сказала про це Українська письменниця Галина Кирпа.

У4

Ну й гарно все продумав Бог!

Як тато й мама – то удвох.

А як бджола – то у гурті,

Сова – в дуплі у самоті.

Придумав рибок ціле море,

Карпати – гори і хмари – гори.

Придумав сонце – соняха вгорі,

А зорі засвітив, як ліхтарі.

І місяця поставив на сторожі

Лілеї, чорнобривчика і рожі.

А щоб забути геть про все сумне,

Придумав Бог тебе й мене!

Слово учителя

Людське життя... неповторне і звичне, радісне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Людина найвища цінність на Землі, творець усіх земних благ. Усі люди мають недоліки хто більші, хто менші. Ось чому і дружба, і допомога, і спілкування були б неможливими, якби не існувало між нами взаємної терпимості.

Один учений сказав: «Людина може обійтись без багатьох речей, але не без …  (без іншої людини)                                                                                            

• Як ви вважаєте, без чого не може обійтися людина?

 (відповідь аудиторії вправою «Мікрофон»)

Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші - чорний або жовтий. Одні люди високі, інші - невисокі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе. Тому виникали сварки, бійки, війни. Між людьми нема порозуміння, терпимості, любові. Хтось прагне слави, хтось заздрить успіхам інших і хоче довести, що він кращий, інший прагне помсти за свої невдачі.

Дуже важливо сприймати людей такими, якими вони є, навіть коли їх уподобання відмінні від твоїх. Але інколи ми стаємо сліпими і не хочемо прислухатися до чужої думки і вважаємо свою думку правильною.

3. Вправа  «Біла ворона»                                           

Мета: продемонструвати психологічний стан людини, яка за певними ознаками відрізняється від решти.

(Учасники займають місця у колі спинами до центра.

Кожному учаснику прикріплюється метелик із аркушу (аркуші — різних кольорів, по 2 кольорових аркушів одного кольору і лише один аркуш — білого). Білий аркуш кріпиться найбільш незалежному учню, сильному і авторитетному в класі,— для того щоб запобігти зворотного ефекту.

Учасники повертаються обличчям у коло і починають шукати інших, схожих на себе, причому підглядати не можна. Треба якось домовитися.

Після того як всі групи сформовані «за кольорами», ведучий підходить і бере за руку «самотнього білого»).

Запитання до «самотнього білого»:

• Що ти відчув, коли зрозумів, що ти такий один і тобі немає пари?
• Чи потрапляв ти в подібну ситуацію в житті? Чи схожі почуття ти переживав в тій ситуації?

Запитання до учасників, які знайшли схожих на себе:

•    Якими були ваші відчуття, коли ви знайшли схожих на себе і сформу­вали групу?
•    Як ви знайшли один одного?
•    Що ви відчуваєте стосовно самотнього учасника?
•    Чи хотіли б ви опинитися на його місці?
•    Чому?

Висновок. В житті часто доводиться стикатися з такими ситуаціями, і не завжди ми ставимо себе на місце того, ким знехтували, хто залишився наодинці. Треба пам'ятати про це!

(учні віддають кольорових метеликів своїм одноліткам – формується наступна команда учнів для роботи з тренінгом)

4. Слово учителя

Скажіть, як називається явище, коли одного завжди принижують?

5. Тренінг  «Протидія булінгу в дитячому середовищі»

Мета: ознайомити з поняттям булінгу, його видами та проявами, розвивати навички конструктивного вирішення конфліктних ситуацій, толерантного спілкування, формувати негативне ставлення до булінгу (неприпустимість проявів булінгу в дитячому середовищі)

Загальна тривалість: 45 – 90 хв.

План:

1. Привітання учасників

2. Ознайомлення з поняттям булінгу та його видами

3. Практичне опрацювання історій «Булінг в дитячому середовищі»

4. Обговорення «Правила дитячого колективу для уникнення булінгу»

5. Обговорення «Поради як уникнути булінгу»

6. Обговорення «Куди/ до кого можна звернутися, якщо ви опинилися або стали свідками ситуації булінгу».

7. Висновки до заняття (за наявності часу)

8. Прощання «Оплески»

Хід проведення:

1. Привітання учасників.

Мета: привітати учасників, ознайомити з метою зустрічі.

Час: 2 хв.

2. Ознайомлення з поняттям булінгу та його видами

Мета: дати визначення поняттю «булінг» та розповісти про його види.

Час: 7 хв.

Хід проведення:

Ведучі звертаються до учасників:

Нам подобається, коли нас люблять, поводяться з нами чемно, звертаються до нас на ім’я, особливо на лагідне. А які відчуття у вас виникають, коли вас або когось з вашого оточення називають на прізвисько, принижують?

ƒ Запитання для обговорення:

• ƒ Чи спостерігали ви таку ситуацію, коли в дитячому колективі «обирають» дитину (так звану «білу ворону»), яка відрізняється від інших або зовнішнім виглядом, або розумовими здібностями, або поведінкою і цю дитину постійно зневажають та застосовують до неї прізвиська, штовхають, чіпляються , псують особисті речі та інше?
• ƒ Які відчуття у вас викликає така ситуація?
• ƒ Як ви вважаєте почуває себе дитина, яку «обрали «білою вороною»?

Ведучі приймають відповіді учасників.

Ведучі пояснюють, що обговорена ситуація називається булінгом.

Ведучі знайомлять учасників із визначенням поняття булінгу та його основними формами.

Булінг (від англ. bully— хуліган, залякувати) – форма насильства у вигляді травлі, бойкоту, насмішок, дезінформації, псування особистих речей, фізичній розправі, тощо

Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпачання, бійки, стусани, ляпаси,«сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо.

Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.

Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти,маніпуляції, шантаж тощо.

Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.

Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).

(До уваги ведучих! Для обговорення можна використовувати презентацію PP «Протидія булінгу» або роздатковий матеріал (закладки, брошури тощо).

(учні віддають кольорових метеликів своїм одноліткам – формується наступна команда учнів для роботи з тренінгом)

3. Практичне опрацювання історій «Булінг в дитячому середовищі»

Мета: дати визначення поняттю «боулінг» та розказати про його види.

Час: 25 хв.

Хід проведення:

Ведучі звертаються до учасників:

Пропонуємо вам об’єднатися в 4 групи. Кожна група отримує історію з життя дітей (за зверненнями дітей на Національну дитячу «гарячу лінію»), а вам необхідно визначити вид булінгу, хто потерпає від булінгу, хто вчиняє булінг, наслідки булінгу для дитини, які можете дати поради виходу з ситуації насильства (для цього відводиться 10 хвилин). Потім просимо вас представити результати вашої роботи (для кожної групи по 3 хвилини).

(До уваги ведучих! Історії розміщено в додатку 1, питання для опрацювання – в додатку 2 до цього заняття. В залежності від віку учасників, ведучі можуть скоротити питання для опрацювання в групах, та надавати відповіді та коментарі самі.

Додаток 1

Історії

1. – Доброго вечора! Мене звати Наталя. Я вам телефоную з Львівської області. Мені нещодавно виповнилося 14 років. Моє хобі – це спілкування в соціальних мережах. Десь місяць тому через соціальні мережі я познайомилася з чоловіком, якому 35 років. Спочатку я з ним охоче спілкувалася. Це тривало майже тиждень. Потім мені стало нудно і я відмовилася від спілкування з ним. Він цього не зрозумів і постійно мені пише, телефонує. Одного разу навіть чекав біля будинку. Це трапилось

тому, що я всю особисту інформацію написала в соціальній мережі. Тепер мені дуже боязко. Що я можу зробити, аби він перестав мене переслідувати?

2. – Доброго дня! Мене звати Ярослава. Мені 12 років. Я проживаю в Києві. Мої проблеми почалися після того, як я перейшла на початку навчального року до нової школи. Всі мої однокласники утискають мене, ображають, інколи, навіть б’ють. Це все відбувається через те, що я дуже погано

розмовляю, бо маю певні проблеми зі здоров’ям. Але ж я в цьому не винна. Я відчуваю, як мої однокласники стараються вижити мене з класу. Як мені знайти з ними спільну мову? Насправді, я дуже хочу з ними дружити.

3. Я навчаюся в 8 класі. Всі вчителі дуже люблять наш клас. Наші діти – дуже добрі. Правда, є два однокласника – Тарас та Славік – які постійно ображають нашіх дівчат, б’ють хлопчиків. Вони і мене теж били та ображали, але тепер вже ні. Все змінилося через те, що в цьому навчальному році до нашого прийшов новий хлопчик. Він перейшов з іншої школи. Його звати Вінсет. Він «не наш». Він темношкірий. У дитинстві він із мамою переїхав в Україну та зараз він живе із мамою, бабусею та дідусем. Коли Вінсет до нас перейшов, Тарас та Славік його одразу не полюбили, по-перше через

інший колір шкіри. Вони постійно його ображають «негром», «рабом», «виродком». Часто б’ють його. Я не одноразово бачив, як Вінсет плакав. Я розумію, що це неправильно, але втручатися в цю ситуацію я не дуже хочу. Насправді, мені дуже шкода Вінсета. Він хороший і гарно грає у футбол. Але

я з ним не спілкуюся, через те, що думаю, що Тарас та Славік будуть знову наді мною знущатися.

4. Добрий день. Мене звати Олег. Я вирішив до Вас звернутися, через те, що у мого кращого друга є проблема. Його звати Саша. Це мій однокласник. Нам по 12 років. Останнім часом его сильно ображать однокласники. Вони постійно забирають у нього гроші, які мама дає йому та змушують

кожного дня просити ці гроші у мами. Він дуже сильно боявся мені про це розповісти, через те що старшаки йому сказали, якщо Саша комусь про це скаже, то вони його поб’ють. Тепер ми разом не знаємо, як вирішити його проблему.

Додаток 2

Завдання групам

Опрацюйте запропоновану історію та визначте:

1. Вид булінгу

2. Хто вчиняє булінг

3. Хто потерпає від булінгу

4. Наслідки булінгу для дитини

Ведучі приймають відповіді учасників, коментують їх та доповнюють.

(учні віддають кольорових метеликів своїм одноліткам – формується наступна команда учнів для роботи з тренінгом)

4. Обговорення «Правила дитячого колективу для уникнення булінгу»

Мета: виробити правила уникнення булінгу в дитячому колективі.

Час: 5 хв.

Хід проведення:

(До уваги ведучих!

Ведучі, виходячи з особливостей віку учасників, враховуючи час, можуть опрацювати це питання двома варіантами).

Варіант 1 (час 5 хв.)

Ведучі пропонують учасникам колективно, за бажанням висловлювати правила колективу для уникнення булінгу.

Ведучі приймають відповіді учасників та за необхідністю коментують їх.

Варіант 2 (час - 15 хв.)

Ведучі об’єднують учасників у 3 групи та роздають кожній групі по листу фліпчарту/ формату А4 та фломастери. Ведучий пропонує кожній групі розробити по 5 правил уникнення булінгу в класному/дитячому колективі та написати їх на листах.

На це завдання групам відводиться 10 хв.

Потім ведучі просять представника однієї групи ознайомити решту учасників із правилами, які розробила група. Ведучі пропонують представникам інших груп озвучити ті правила, які не назвала група.

Ведучі також можуть доповнити виступи учасників.

(учні віддають кольорових метеликів своїм одноліткам – формується наступна команда учнів для роботи з тренінгом)

5.Обговорення «Поради як уникнути булінгу»

Мета: ознайомити учасників, з порадами як уникнути булінгу

Час: 5 хв.

Хід проведення:

Ведучі інформують учасників:

Поради, як уникнути булінгу

1. Упевнися, що ти не є кривдником/кривдницею по відношенню до інших.

2. Заступайся за тих, кого ображають

3. Якщо ти став/стала жертвою булінгу – розкажи про це дорослим ( батькам або вчителю)

4. Якщо ти побачив/побачила, що над кимось знущаються, - кклич на допомогу, привертай увагу дорослих.

5. Стався до інших так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе.

6. Є питання – телефонуй на Національну дитячу «гарячу лінію» : 0 800 500 225 або 772.

6. Обговорення «Куди/ до кого можна звернутися, якщо опинилися або стали свідками ситуації булінгу».

Мета: розказати учасникам, куди/ до кого звернутись, якщо вони опинились або стали

свідками ситуації булінгу.

Час: 5 хв.

Хід проведення:

Ведучі інформують учасників:

Якщо ви опинились або стали свідками ситуації булінгу, можете звернутися: у своєму навчальному закладі – до соціального педагога, практичного психолога, класного керівника, медіатора, вчителя, медичного працівника; в поліції – до дільничного інспектора, працівників кримінальної поліції у справах дітей; до працівників служби у справах дітей державної адміністрації; неурядових громадських організацій; зверніться також за порадою до батьків, до людини, з якою увас довірливі стосунки (друг або подруга, родичі, вчитель).

Якщо ви зіткнулися з ситуацією булінгу, то для отримання інформаційних, психологічних, правових консультацій ви можете безкоштовно звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію» за номерами 0 800 500 225 або 772 (безкоштовно) в межах України (з понеділка по п’ятницю з 10.00

до 20.00, в суботу – з 10.00 до 16.00).

До уваги ведучих!

Бажано підготувати листівки кожному/ній учаснику/ці або одну для розміщення в класному куточку з актуальною місцевою інформацією до кого/куди можна звернутися в ситуації булінгу.

7. Висновки до заняття (за наявності часу)

Мета: підбити підсумки заняття та обмінятись враженнями.

Час: 7 хв.

Хід проведення:

Ведучі пропонують учасникам підбити підсумки заняття у форматі «запитання-відповідь» або, якщо дозволяє час, у формі брейн-рингу:

Запитання:

1. Що таке булінг?

2. Хто може страждати від булінгу?

3. Які є види булінгу?

4. Що таке економічний булінг?

5. Що таке фізичний булінг?

6. Що таке психологічний булінг?

7. Що таке кібербулінг?

8. Хто такий булер/булі?

9. До кого звернутися в ситуації булінгу?

10. Який номер елефону Національної дитячої «гарячої лінії»?

11. Які ви можете дати поради як справитися з булінгом?

12. Які ви можете дати поради як уникнути булінгу?

13. Що таке насильство?

8. Прощання «Оплески»

Мета: сприяти позитивному завершенню заняття.

Час: 1 хв.

Хід проведення:

Ведучі дякують учасникам за роботу та просять учасників подякувати один одному оплесками за активну участь під час заняття. Якщо є інформаційні матеріали, ведучі роздають їх учасникам.

Інформація для ведучих.

Практично в кожному класі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань. Булінг – достатньо нове поняття в нашому житті, але явище, яке воно визначає, на жаль, нам добре і давно відоме. У художній формі ця проблема була розкрита в радянському фільмі «Опудало» (рос. «Чучело»). Що ж це за явище таке, де дитина стає «білою вороною» та «цапом відбувайлом», а сьогодні жертвою булінгу?

6. Слово учителя.

Прояви булінгу по відношенню до людини можуть штовхнути цю людину на будь-які вчинки навіть на найстрашніші – самогубство. Живим істотам невластиво припиняти своє життя мимоволі. І лише вершина всіх земних творінь — людина — інколи здійснює вбивство самої себе. Чому і як це відбувається? Чому загальний закон виживання всього живого раптом перестає діяти, коли мова заходить про людину?

• Як ви гадаєте, чому так буває? (Відповіді дітей)

Людина єдина зі всіх живих істот, яка для продовження життя потребує не лише задоволення своїх потреб: у їжі, теплі, сні і продовженні роду. Людині, як істоті не лише тілесній, але і духовній, необхідні свідомість життя і існування ідеалів, до яких вона прагне. І якщо трапляється крах цих ідеалів, то пропадає сенс, ради якого людина живе. Коли людина не знаходить в собі сил вийти з цієї кризи або перетерпіти її, розв'язка буває страшною — життя, позбавлене сенсу, може викликати у людини бажання припинити своє фізичне існування.

• Як ви вважаєте, чи є самогубство гарним вчинком? Це проява сили або слабкості? (Відповіді дітей)

Думка закінчити життя самогубством з'являється тоді, коли людині здається, що їй дуже погано, а шляху поліпшити ситуацію вона не бачить. У наших предків в багатьох поколіннях було багато горя: розруха, голод, війна, але вони все витримали і подарували життя нам.

Сьогоднішня телевізійна реклама задоволень по-різному доводить, що все в житті повинно бути приємним. Але всі релігії світу вважають, що цей світ створений не для безхмарного щастя, а як арена боротьби, де, за словами класика, Бог з дияволом бореться, а поле битви – серця людей.

Ми живемо у важкому, занепалому світі. Можна сказати, що все життя ми проводимо на війні. Війні завжди супроводжують важкі обставини, позбавлення, страждання, хвороби. На кого схожа людина, яка кінчає життя самогубством? На дезертира, що ганебно покинув поле бою.

Життя – це дар. Часто люди в своїй гордині виголошують: «А навіщо мені цей дарунок – життя? Я його не просив!» Так, дійсно не просив. Дарунки взагалі робляться не за проханням, а від чистого серця. Інша справа, як ми сприймаємо цей дарунок!

У1.

Уявіть собі людину, яка від чистого серця приносить дарунок дитині:

– Візьми, грай, хай тобі буде добре.

Розвертається дарунок. Там іграшковий, але дорогий екскаватор. Хлопчик надуває губи, і починається:

– Не потрібний мені цей синій екскаватор! Я хотів жовтий! Та і взагалі не іграшковий, а справжній! І не просто жовтий, а золотий! Та і не екскаватор, а ракету! Та щоб в ракеті була начинка зі свіжого кавуна! Я таку по телевізору бачив!

Переконання в тому, що таких екскаваторів з кавуновою начинкою не буває, не приймаються. Подарований екскаватор летить у вікно. Свято не вийшло. З подарунком не догодили.

Наступного дня:

– А де мій екскаватор?

– Немає. Ти його вчора у вікно сам викинув.

Сльози, жалість, розкаяння:

– Він був такий гарний!

Але його вже немає. Навряд людина, що подарувала дарунок, який не оцінили, прийде ще раз дарувати. Екскаватор-то був ексклюзивний! І дуже дорогий! Не кидайтеся дорогими дарунками через те, що на даний момент ваші очікування не відповідають реальності.

Не викидайте дарунок, адже настане наступний день!

Слово вчителя

Цікаво, що після чорнобильської аварії на Україні різко знизилася кількість самогубств. Люди, що здолали себе в реальних катастрофах починають розуміти справжню цінність життя. Адже немає у всьому світі ціннішої речі, ніж людська душа. «Какая польза человеку, если он приобретет весь мир, а душе своей повредит? или какой выкуп даст человек за душу свою?» - говорить Євангеліє (Мф 16,26).

Самогубство, як правило, не є наслідком бажання померти. Просто інколи людині здається, що йому не здолати тягар проблем і труднощів, що навалилися на нього. Така людина бажає лише позбавитися від безвихідності, при цьому помилково передбачаючи, що єдина дорога — самогубство. Насправді самовбивця хоче не померти, а лише припинити свої страждання.

Послухайте сповідь тих, хто хотів звести рахунки з життям:

У2

«В 22 года я собиралась уйти из жизни! Слава Богу, не случилось!

В 23 – вышла замуж за хорошего человека!

В 24 – родила первого ребенка – красавицу дочку!

В 28 – родила второго ребенка – заботливого сына!

В 36 – живу среди добрых, отзывчивых людей!

Зато в 22 года собиралась уйти.... Тогда бы:

В 22 – меня бы не было!

В 23 – меня не было!

В 24 – меня бы не было!

В 28 – меня опять бы не было!

В 36 – не общалась бы я с вами!»

У3

«Недавно мы расстались, а через месяц у него появилась другая. Все рухнуло, будущее, настоящее, бессмысленное прошлое. Хотелось инфаркта или автомобильной катастрофы. Сегодня случайно услышала любимую песню, и полились слезы, за что я так со своей жизнью? В чем она виновата? Чтобы ее убить из-за какого-то подонка? Меня же не предали мои близкие, моя жизнь, Бог. Я сидела и плакала, будете смеяться, я просила прощение у своей жизни, которая выбрала меня, которая борется за меня. Я выбираю ее!»

У4

«После школы переехала в другой город. Первое время было трудно, голодно (в полном смысле этого слова) и холодно. Потом я встретила его, но он выбрал другую… Я постоянно думала, как было бы круто умереть: никаких тебе проблем. Наверное, потому что у меня их и раньше не было, любая маленькая неприятность воспринималась как трагедия. Короче, решила я, что все – пора бы помирать. Но ничего предпринимать не стала. Просто так, пожелала себе умереть, а сама жила и жила. Пока не нашли у меня онкологию и не попала я в онкоцентр. И вот тогда я и поняла, какая я была дура: ну ушел один, придет другой: хороший и любящий. А как стыдно было смотреть на пациентов этого центра, которые несмотря ни на что, так хотят жить. Стыдно, что здоровые от жизни отказываются.

На самом деле: как же радуешься солнышку, голубому небу, дождику, когда тебе говорят, что все… недолго и осталось.

Ценишь жизнь только тогда, когда ее отнимает кто-то другой. А так думаешь: ну дали, типа спасибо, а обеспечить всеми радостями и забыли.

Но когда элементарно проснуться тяжело после операции и все тело болит, то цели жизни меняются и весьма резко. Но зачем доводить себя до такого, когда можно жить и радоваться каждому дню, когда ты здоров, а все остальное - обязательно приложится, поверьте мне!

Пожалуйста, живите! Это так здорово – просто жить!!!»

(відео ролик «Знаешь, так хочется жить»)

Слово учителя.

До цих визнань я хотіла би щось додати.

Дитя, що зробило перший крок, вже не зупиниться. Воно падатиме, але вставатиме. Якби дитя після болю падіння не вставало, то воно би не навчилося впевнено ходити. Наші життєві невдачі - це падіння. Після них треба встати і, отримуючи досвід подолання страждань, впевнено йти далі.

Пам'ятайте ще: як би нам не було погано, завжди знайдеться людина, якій ще гірше, яка потребує нашої допомоги і підтримки. Ми потрібні іншим людям: нашим рідним, близьким і навіть незнайомим. Не забувайте про це. Будьте уважні до оточуючих. Життя – це не тільки веселощі, але іноді і скрута, і сум. Але це все мине, і на небосхилі вашого життя знову засяє сонце.

• А на останок все ж таки скажіть, як відеокліп групи «ДДТ» «Ты не один»  пов'язаний з темою нашого заходу?

Слово учителя

 Кожен з вас чув і, певне, знає відому жінку монахиню Матір Терезу. Багато зроблено нею для добра людини. Ось – “Духовний заповіт Матері Терези”.

Життя – це можливість,

Скористайся ним.

Життя – це краса,

Милуйся нею.

Життя – це мрія,

Здійсни її.

Життя – це виклик,

Прийми його.

Життя – це повинність,

Твоя насущна, виконай її.

Життя – це гра,

Стань гравцем.

Життя – це багатство,

Не розтрать його.

Життя – це кохання,

Насолоджуйся ним з повна.

Життя – це таємниця,

Пізнай її.

Життя – це корінь лиха,

Побори все.

Життя – це пісня,

Доспівай її до кінця.

Життя – це боротьба,

Стань борцем.

Життя – це прірва невідомого,

Ступи і неї не боячись.

Життя – це фортуна,

Шукай цю мить.

Життя таке чудове,

Не згуби його.

Це твоє життя,

Борись за нього!

Життя прекрасне, чи не так?!