Практична робота №1 Тема: Створення і редагування Google документів

Про матеріал

Практична робота з предмету ТОКІ, а саме з предмету текстові редактори для здобувачів освіти з професії "Офісний службовець (бухгалтерія). Оператор комп'ютерного набору. Також можна використовувати для учнів 10 класу.

Перегляд файлу

Практична робота №1

Тема: Створення і редагування Google документів

Мета:

Навчальна. Сформувати знання по створенню Google документів.

Розвиваюча. Розвивати практичні навички роботи з текстовими документами.

Виховна. Виховувати естетичні смаки, культуру оформлення документів.

Щоб приступити до роботи, проходимо авторизацію на сайті https://www.google.com.ua і запускаємо Google Диск .

Створення документа

Тепер створюємо документ. У меню вибираємо пункт «Створити» і далі зі списку «Google Документи».

Перед нами відкривається зовсім чистий аркуш, дуже схожий на знайомий вам лист Microsoft Word.

Напишіть кілька рядків тексту. Крім тексту є можливість вставляти в документ формули, таблиці, картинки, коментарі, колонтитули, форматувати текст і автоматично формувати зміст. Документ можна перекласти іншими мовами!

Кнопка «Зберегти» відсутня, все відбувається автоматично.

Закривши вікно, ви можете переконатися, що документ створений. Напишіть його назву.

Як відкрити доступ в Google Документи для інших людей?

Натисніть в правому верхньому куті кнопку «Спільний доступ»

У віконечку , що з’явилося, можна встановити різні види доступу кількома способами.

Спосіб 1. Можна ввести електронні адреси користувачів, з якими ви хочете поділитися документом у поле посередині вікна.

Спосіб 2. Повідомити, опублікувати, чи надіслати посилання на цей документ. Для цього натискаємо вгорі справа Отримати посилання для спільного доступу.

Виберіть тип перегляду документа: редагувати, коментувати абопереглядати. Якщо ви будете спільно редагувати документ спільно, ставте “Редагування”, а якщо людина буде тільки читати без можливості змінювати дані, то краще поставити “Читання”. Якщо бажаєте, щоб до документу додавалися коментарі – надайте такий доступ.

Тут же є кнопка Копіювати посилання, після натискання на яку можете вставити її для пересилання.

Отримати більше можливостей можна, натиснувши внизу справа Додатково.

Тут ви можете ще раз перевірити правильність надання доступу і змінити при потребі, можете поділитися посиланням через соціальні мережі та електронну пошту, а також встановити обмеження: заборонити редакторам змінювати параметри доступу чи не дозволяти завантаження, копіювання і друкування документу.

Завдання

Створіть Google Документ

Наберіть текст Формат тексту Verdana 8,5 пт.

Виділить абзаци відступ має бути 1,5 см. Текст вирівняйте по ширині

Мальовниче місто Бар

Мальовниче українське історичне місто Бар – сучасний районний центр у Вінницькій області, розташований на лівому березі річки Рів. Давнє місто Рів, що знаходилося на правому березі річки, згадується в історичних документах 1401 р. Тепер там знаходиться село Чемериси-Барські.

За результатами досліджень історії Барського староства, яке провів М. Грушевський, відомо, що у 1538 р. за дорученням Бони Сфорци – королеви Польщі – в заплаві ріки Рів розпочато будівництво замку, який отримав назву Бар на честь міста Барі (Італія), де Бона Сфорца народилася. Це будівництво поклало основу міста й відкрило нову сторінку в історії України та Польщі.

У ХVІ-ХVІІІ ст. місто Бар було дуже відомим у Східній Європі та Поділлі у зв’язку з його королівським і магдебурзьким статусом, замком та укріпленнями, місцезнаходженням і значенням як центру ремесла та торгівлі. Місто неодноразово потрапляло до описів іноземних мандрівників того часу. Впродовж ХVІ-ХVІІІ ст. місто було адміністративним центром Барського староства Подільського воєводства, «залізним щитом» південного кордону Речі Посполитої у ХVІ ст., цитаделлю на порубіжжі Східного і Західного Поділля. У той час вирували значні політичні події та пристрасті у зв’язку з постійними нападами татар, турків, походами козацьких військ Максима Кривоноса і Богдана Хмельницького в роки національно-визвольної війни середини ХVІІ ст., рухами опричників, повстаннями гайдамаків. Місто Бар було центром військово-політичного об’єднання, відомого в історії як Барська конфедерація. Розгром повстання конфедератів у 1772 р. російськими військами став приводом для першого поділу Речі Посполитої. З приєднанням Правобережної України до Росії Бар увійшов у 1793 р. до її складу як повітове місто, а з 1797 р. став заштатним містом Могилівського повіту Подільської губернії. У другій половині ХІХ ст. Бар стає значним торговельно-ремісничим містом. Розвиток промисловості та ремесел сприяв виникненню культурно-освітніх закладів.

Історія міста Бара знайшла відображення в магістерській дисертації М. Грушевського, наукових працях М. Яворовського, М. Орловського, О. Пламеницької, Є. Сіцінського, В. Січинського. З Барського краю походять багато відомих людей: народний месник Устим Кармелюк, герой Визвольної війни Данило Нечай, родина Григоровичів-Барських. З Барською землею пов’язані життя та творчість М. Коцюбинського, Ю. Словацького, Г. Яблонського.

У місті збереглися історичні пам’ятки: залишки кам’яної фортеці, жіночий кармелітський монастир ХVІІІ ст. (нині діючий монастир сестер бенедиктинок-місіонерок), Свято-Успенський храм ХVІІІ ст., де зберігається копія чудотворної ікони Божої Матері «Барська», костел Св. Анни початку ХХ ст.

Також у барі є будинок, який потребує рестоврації, це будинок у якому мешкала родина Коцюбинських, 1872-1876 рр., вул. Святого Миколая, 15 південня частина міста, навпроти парафіяльного костелу Св. Анни. Побудований в 1863 році, приватна власність єврея-купця Іссідора Штока. Одноповерховий цегляний будинок площею 279 кв.м., 12 х 24 м, з підвалом. Фундамент з бутового каменю на вапняковому розчині. Коцюбинський Михайло Михайлович – видатний український письменник і громадський діяч. Народився у Вінниці 17.09.1864 р. в сім’ї службовця. У 1872 р. з переходом батька на посаду поліцейського наглядача сім’я переїхала до Бару і поселилася в найкращому у місті півтораповерховому будинку, ганок якого виходив на ярмарковий майдан, зайнявши наверху 6 кімнат, кухню та коридор. На той час будівля належала поліцейській управі міста, тож тут була й канцелярія Михайла Матвійовича, батька майбутнього класика.

Братська могила учасників громадянської війни 1918-1920 рр., могили радянських воїнів 1941 р., 1944 р. та партизан 1944 р., вул. Буняковського, 7 / південна частина території колишньої фортеці. Тут знаходяться шість братських могил, в одній з яких (крайня зліва) поховані учасники громадянської війни 1917-1920 рр. Кількість похованих та прізвища усіх похованих не встановлено. У п’яти братських могилах 1941-1945 рр. поховано 477 воїнів радянської армії, які загинули в бою за звільнення міста й навколишніх сіл від німецько-фашистських загарбників у період з 19 по 25 березня 1944 року.

Братська могила польських вояків, 1920 р., вул. М. Кривоноса, центр старого римо-католицького кладовища, північно-західна частина міста. Кількість похованих та прізвища загиблих польських вояків невідомі, час поховання – раннє літо 1920 року. У травні 1920 року м.Бар захопили польські війська. Почалось активне відновлення влади польської шляхти й поміщиків, що призвело до масових заворушень, повстань серед селянство і робітників місцевих промислових підприємств. Тривалі сутички на території Бара призвели до значних жертв серед польських окупантів і місцевого населення. 24 серпня 1920 року в ході жорстоких боїв та великих втрат з обох боків місто було остаточно звільнено військами Червоної армії.

У 1983 році на честь радянських воїнів, жителів Бара, захиблих у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр., у місті було споруджено меморіал, який займає територію в 0,7 га.