29 квітня о 18:00Вебінар: Використання технології «перевернутий клас» на уроках хімії

Практична робота №7. Складання опису природного комплексу своєї місцевості. (за типовим планом)

Про матеріал
Мета доданої презентації: проведення віртуальної екскурсії,навчитися пояснювати на конкретних прикладах взаємодію літосфери, атмосфери, гідросфери та біосфери; називати особливості основних ПК своєї місцевості; виявляти порушення природної рівноваги та пропонувати шляхи їх усунення; оцінювати вплив людини та важливість знань про ПК для нашої життєдіяльності( на прикладі ПК долини р. Західний Буг)
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Тема: Природні комплекси. Практична робота №7. Складання опису природного комплексу своєї місцевості. (за типовим планом)

Номер слайду 2

Мета: навчитися пояснювати на конкретних прикладах взаємодію літосфери, атмосфери, гідросфери та біосфери; називати особливості основних ПК своєї місцевості; виявляти порушення природної рівноваги та пропонувати шляхи їх усунення; оцінювати вплив людини та важливість знань про ПК для нашої життєдіяльності. Обладнання: ручки, олівці, блокноти, камери для відео- та фотозйомки. Природний комплекс «Долина р. Західний Буг»

Номер слайду 3

http://romanova.in.ua/pr7-6class/Переглянути Презентацію у форматі Prezi. Дай характеристику природного комплексу за планом: ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. РЕЛЬЄФ ТА ГІРСЬКІ ПОРОДИ, ЯКІ УТВОРИЛИ ДАНИЙ КОМПЛЕКС. ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІМАТУ. ВИДИ ҐРУНТУ, ЙОГО ВЛАСТИВОСТІ. РОСЛИННИЙ СВІТ. ТВАРИННИЙ СВІТ. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОД. ЗНАЧЕННЯ В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. СТУПІНЬ ВПЛИВУ ЛЮДИНИ (ПЕРЕТВОРЕНнІ).

Номер слайду 4

Географічне положення: За́хідний Буг (Буг) (біл. рака Заходні Буг, пол. Bug) , річка в Україні, Білорусі та Польщі (де має назву просто Буґ), ліва притока Нарева (басейн Вісли). Витік розташований у селі Верхобужі Золочівського району (Львівська область) на Подільській височині (низькогірне пасмо Вороняки). В Україні тече територією Малого Полісся (в межах Надбужанської котловини), між Сокальський пасмом та Надбузькою височиною (частини Волинської височини), а також уздовж західного краю Поліської низовини. Буг впадає в штучне Зеґжинське озеро (раніше — в річку Нарву).

Номер слайду 5

Етимологія. Гідронім Західний Буг (Бугъ, Богъ) — індоєвропейського походження; вперше з'являється на сторінках літопису поряд з етнонімом «бужани». Назва походить від індоєвропейського кореня *bheug(h) — «гнути, згинати», етимологічно споріднене з праслов'янським інфінітивом *bъgati — «вигинати, закручувати» та з праслов'янським коренем *bag- // *bog- // *bug- із реконструйованим значенням «затоплене місце; течія, потік», споріднене з праслов'янським іменником *bag-no — «багно, болото». Назва вказує на особливості гідроландшафту річки з великою кількістю закрутів та заболочених місць.Інше тлумачення слова «Бог» — це збіжжя, врожай зернових; таке значення це слово мало в часи нашої прадавньої країни Аратти (її культура відома під назвою Трипільска археологічна культура). Врожай шанували як основу життя. Адже й досі маємо вислови: Чека́ти (жда́ти) як бо́га (кого, чого); Що бог дасть — те буде. Звідси випливає первинне значення Бога у праслов'ян. Отже річка Бог/Буг (Західний Бог/Буг) — це назва річки вздовж якої були рясні врожаю збіжжя (тобто, бога).

Номер слайду 6

Унікальний витік - унікальна річка Західний Буг. Повноводним потоком розпочинає свій шлях Західний Буг, який 11 серпня 2019 року мали можливість відвідати водники із усієї України та скуштувати смачної живильної води із його джерела. Про Західний Буг складено багато пісень та легенд не лише українських, а і польських та білоруських. Бо річка Західний Буг протікає територією трьох держав: України, Республіки Польща та Республіки Білорусь і має міжнародне значення. Витік річки Західний Буг бере свій початок у селі Верхобуж Золочівського району. І на відміну від багатьох інших річок України, що починаються маленькими струмочками, Західний Буг бере свій початок повноводним потоком. У минулому відразу при витоку річки працював водяний млин, а це означає, що води було досить, щоб крутити тяжкі млинові жорна. До речі, назва річки Західний Буг вказує на особливості гідроландшафту річки з великою кількістю закрутів та заболочених місць і вперше з'являється на сторінках стародавніх літописів поряд з етнонімом «бужани». Що означає «гнути, згинати». Інше тлумачення слова «Бог» — це збіжжя, врожай зернових. Отже ріка Бог/Буг (Західний Бог/Буг) — це назва ріки вздовж якої були рясні врожаї.

Номер слайду 7

РЕЛЬЄФ ТА ГІРСЬКІ ПОРОДИРельєф у досліджуваному регіоні складний і різноманітний. Його представляють відмінні за генезою височини, западини та низькогір’я, розчленовані річковими долинами. За характером рельєфу територія належить до Волино-Подільської височини (Природа…, 1972), що складається з трьох підобластей – Волинської та Подільської височини, а також Малого Полісся. Мале Полісся – понижена рівнина, вкрита супіщаними воднольодовиковими відкладами і, частково, лесовими породами та глинистою корою вивітрювання мергелів. Рельєф рівнини сформувався під впливом руху льодовика. Тому її висоти не перевищують 200 м. Тут розвинута густа річкова сітка. Ділянки між річками мають плоскохвилясту поверхню, на якій є горби і зниження. Геологічно досліджуваний регіон розташований на таких основних тектонічних структурах, як Волино-Подільська плита та Галицько-Волинська западина. На їх поверхні залягають потужні товщі палеозойських, мезозойських та кайнозойських відкладів (піски, мергелі, крейда).

Номер слайду 8

ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІМАТУ. Регіон досліджень розташований у зоні впливу континентальних і атлантичних повітряних мас помірних широт і характеризується атлантико-континентальним кліматом, що має перехідний характер: від помірно теплого вологого Західно-Європейського до континентального Східно-Європейського. Характерними його рисами є значна кількість опадів (більше 550 мм за рік), помірні річні амплітуди температур повітря, що не перевищують 24°, м’яка зима (середня температура – 3,5-5°) з частими відлигами і нестійким сніговим покривом, помірно тепле літо з достатньою кількістю опадів під час вегетаційного періоду, без стійких посух і суховіїв. Особливістю атмосферної циркуляції є надходження у зимовий і весняний періоди континентального арктичного повітря, яке приносить холодну, безхмарну погоду. У літньо-осінній період може поступати морське арктичне повітря, яке зумовлює холодну, вологу погоду. Навесні та влітку можливе проникнення також тропічного повітря. Континентальні тропічні повітряні маси зумовлюють високі температури, а морські – теплу, хмарну погоду з туманами. Вона значно залежить також від циклонів, які переміщуються протягом цілого року, проте найчастіше повторюються взимку і навесні.

Номер слайду 9

ВИДИ ҐРУНТУ, ЙОГО ВЛАСТИВОСТІ.Ґрунтовий покрив у регіоні різноманітний, що зумовлено приналежністю досліджуваної території до різних фізико-географічних зон. Тут зустрічаються майже всі типи ґрунтів, які властиві для широколистяної зони. У рівнинних лісолучних ландшафтах переважають дерново-підзолисті, дернові та болотні ґрунти. У лісостепових ландшафтах на вододілах і схилах залягають ясно-сірі, сірі і темно-сірі ґрунти, опідзолені (лісові) та чорноземи, а в долинах річок і днищах балок – поширені дернові та болотні. Незначні масиви зайняті чорноземами опідзоленими і чорноземами вилугованими. Лучно-болотні ґрунти залягають переважно в заплавах річок і днищах глибоких балок. Болотні (мулувато-болотні) – трапляються біля підніжжя схилів і на притерасних зниженнях річкових заплав. Торфувато-болотні – залягають по периферії торфових боліт, часто вкривають центральні частини заплав дрібних річок і днища глибоких балок.

Номер слайду 10

РОСЛИННИЙ СВІТ. ТВАРИННИЙ СВІТ. Згідно з геоботанічним районуванням України (Дідух, Шеляг-Сосонко, 2003) досліджувана територія належить до Європейської широколистяної області, а саме до Центральноєвропейської провінції широколистяних лісів, Південнопольсько-Західноподільської підпровінції широколистяних лісів, лук, лучних степів та евтрофних боліт та чотирьох округів. Зокрема, Опільсько-Кременецького округу букових, грабово-дубових лісів, справжніх та остепнених лук та лучних степів, Розтоцького округу букових, буково-соснових, дубово-соснових, ялицевих та дубових лісів, заплавних лук та евтрофних боліт, Малополіського округу грабово-дубових, соснових лісів, заплавних лук та евтрофних боліт та Любінсько-Волинського округу грабово-дубових, дубових лісів та остепнених лук. Лісова рослинність, незважаючи на високий ступінь розораності, займає до 25% площі досліджуваної території. 

Номер слайду 11

ХАРАКТЕРИСТИКА ВОД. У басейні р. Західний Буг добре розвинута гідрологічна мережа, яка характеризується малими площами боліт, незначною кількістю озер та великою кількістю штучних водойм різного функціонального призначення. У регіоні представлені перевжно рівнинні річки з високою щільністю річкової сітки (від 0,2 до 1,2 км/км2,; найвища на Подільській височині, найменша на Малому Поліссі). Середня щільність річкової сітки у басейні Західного Бугу становить 0,35 км/км2. Річки мають змішаний тип живлення. Навесні вони поповнюються талими сніговими водами, влітку – дощовими, весь рік – підземними. Найвищий рівень води в річках спостерігається у березні-квітні, під час танення снігу, а також у першій половині літа, коли випадає найбільша кількість опадів. Найнижчий рівень води (межень) спостерігається у серпні-вересні і грудні-лютому. Швидкість течії річок неоднакова, найменша – в поліських областях.

Номер слайду 12

Особливості річкової сітки. Для річок Малого Полісся характерні малі нахили, низькі береги, повільна течія, заболочені широкі та неглибокі долини, численні меандри, малопомітні ерозійні процеси, затяжні весняні повені та невисокі літні паводки. Густота річкової мережі складає 0,3-0,5 км/км2. Середня річна кількість опадів становить 680-720 мм. Річки Західного Поділля (Подільського плато) та Волинська височина річки часто мають глибоко врізані каньйоноподібні долини з стрімкими схилами та вузькими заплавами, в поєднанні з плоскими межиріччями. Для них характерні весняні повені і літні дощові паводки. Щільність річкової мережі складає 0,5-0,7 км/км2. Середня кількість опадів – 560-700 мм.

Номер слайду 13

Притоки. Білий Стік (інша назва — Білосток) — річка в Україні, у межах Радехівського і Сокальського районів Львівської області. Права притока Західного Бугу (басейн Вісли). Тече з південного сходу на північний захід. Бере початок поблизу села Йосипівки, що на північний захід від Радехова. Тече Надбужанською котловиною. Впадає в Західний Буг за 2 км на північ від Червонограда. Довжина Білого Стоку 30 км, площа басейну 268 км². Ширина долини 1—3 км. Заплава місцями заболочена. 1963 року проведено комплекс гідромеліоративних робіт. Відрізок річища завдовжки 23 км від Полового до місця, де Білий Стік на відстані одного кілометра на захід від Комарева входить у ліс, випрямлено й каналізовано. У прирічковій долині прокладено численні осушувальні канави. Навпроти Зубкова, Волиці та Комарева споруджено три регульовані гідротехнічні затвори. Внаслідок цих робіт природна пересічна глибина річки зменшилася й становить 0,5—1 м. Максимальна глибина сягає 2,5 м. Похил річки 0,97 м/км. Є ставки у Сушні, Обортові та Великому.

Номер слайду 14

Спа́сівка — річка в Україні, в межах Радехівського та Сокальського районів Львівської області. Права притока Західного Бугу (басейн Вісли). Витоки розташовані на схід від села Торки, у південній частині Горохівської височини. Тече переважно на північний захід. Впадає в Західний Буг у південній частині села Скоморохи. Довжина Спасівки 25 км, площа басейну 240 км². Річище слобозвивисте, на значній довжині каналізовані і випрямлене. Заплава двостороння. Найбільша притока: Драганка (Карбів) (права). Варяжа́нка — річка в межах Люблінського воєводства (Польща) та Сокальського району Львівської області (Україна). Ліва притока Західного Бугу (басейн Вісли). Загальна довжина Варяжанки приблизно 35 км (в межах України 16 км), площа басейну 238 км². Заплава двостороння, подекуди заболочена (особливо в нижній течії). Витоки розташовані між селами Жнятин та Хлопятин (Польща), серед пологих пагорбів Сокальського пасма (частина Волинської височини). Українсько-польський кордон перетинає на захід від села Варяж, впадає в Буг на північний схід від села Шихтарі. Річка дуже покручена — тече спочатку на схід, далі на північ, потім знову на схід, знову на північ і, зрештою, на північний схід.

Номер слайду 15

ЗНАЧЕННЯ В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. Основний вплив на екологічний стан басейну річки Західний Буг здійснюють комунальні та промислові підприємства Львівської області, в першу чергу, комунальне підприємство «Львівводоканал». Неефективна робота міських очисних споруд спричиняє потрапляння вр. Західний Буг та її притоки в середньому 50 млн. м³ забруднених зворотних вод щороку. Відсутність системи поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) – причина існування численних сміттєзвалищ, що не відповідають вимогам та є значними джерелами забруднення усіх компонентів довкілля. Тому якість води р. Західний Буг не відповідає нормам, а більшість показників забруднюючих речовин перевищує ГДК. Проводяться численні наукові дослідження щодо екологічного стану транскордонної річки після створення транскордонного об’єднання – Єврорегіон Буг. Їхні результати опубліковані у монографії «Єврорегiон Буг»

Номер слайду 16

ЗНАЧЕННЯ В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. Головні геоекологічні наслідки – забруднення води у річці, що на окремих ділянках унеможливлює будь-яке її використання. На якісний стан води у р. Західний Буг впливають не лише стоки безпосередньо із очисних споруд міст, через які вона протікає, але й поверхневі стічні води з водозбірного басейну. Існування численних сміттєзвалищ – причина забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря. Для вирішення проблем потрібні не лише роботи щодо усунення негативних наслідків, але й превентивні заходи. Комунальні очисні споруди міст в межах басейну щороку проводять роботи з ремонту, переоснащення та вдосконалення системи водогонів та очистки води. Але це спосіб «гасіння пожеж». Для якісної очистки стічних вод потрібна повна перебудова, згідно вимог ЄС та закордонного досвіду. Власних коштів для докорінних змін немає. Подібна ситуація і з відходами.

Номер слайду 17

ЗНАЧЕННЯ В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. Вплив людини. До превентивних заходів передусім відноситься підвищення екологічної свідомості населення, а отже безперервна екологічна освіта. Це дозволить змінити споживацьке ставлення до води, стимулювати її економне використання, також запровадити систему первинного сортування ТПВ, сформувати «дружні до природи» споживчі потреби населення. Важливі також заходи щодо покращення структури земель басейну Західного Бугу – збільшення лісистості, дотримання санітарно-захисних смуг вздовж водних об’єктів рекультивація порушених земель, збільшення площ природо-заповідного фонду. Лише комплексна система природоохоронних заходів дозволить зменшити негативні екологічні наслідки антропогенного впливу та попередити їхнє виникнення у майбутньому

Номер слайду 18

Фотогалерея

Номер слайду 19

https://www.youtube.com/watch?v=tv. Ezcz. Ta39 U

pptx
Додано
28 квітня 2020
Переглядів
10487
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку