практична робота Нервова система

Практична робота

8 клас

Студенецької філії Есманьської ЗОШ

Учителя біології Харитоненко А.І.

Пригадайте, які особливості будови нервової системи ссавців. Що таке нейрон, яка його будова? У чому полягає нервова та гуморальна регуляція життєвих функцій організму? Що таке нервовий імпульс? Що таке рецептори?

Ознайомся та занотуй головне.

Яка будова та значення нервової системи людини? 

Нервова система - найскладніша і найважливіша система керування та зв’язку в організмі людини. У людини нервова система загалом побудована так само, як і в інших ссавців. За місцем розташування нервової тканини розрізняють центральну та периферичну її частини (мал. 137). Нервова тканина, розміщена в порожнині черепа та каналі хребта, складає центральну нервову систему. Це головний і спинний мозок.

Центральна нервова система забезпечує взаємозв’язок усіх клітин, тканин та органів організму. Вона впливає на їхню діяльність та регулює процеси, що в них відбуваються. До того ж центральна нервова система забезпечує зв’язок організму з навколишнім середовищем. За допомогою рецепторів центральна нервова система отримує інформацію про всі явища, що відбуваються у довкіллі та в самому організмі. Збудження, що надійшло до неї, там обробляється й у вигляді нервового імпульсу передається робочому органові.

Нервова тканина, розміщена поза межами черепа та каналу хребта, утворює периферичну нервову систему. Це нерви, які відходять від головного та спинного мозку, а також їхні сплетіння і вузли. Нерви, що відходять від головного мозку, називають черепно-мозковими (їх 12 пар), а від спинного - спинномозковими (31 пара). Черепно-мозкові нерви іннервують органи чуття, деякі посмуговані м’язи, слізні та слинні залози.

Центральна нервова система: 1 - головний мозок; 2 - спинний мозок. Периферична нервова система: 3 - черепно- і спинномозкові нерви

Замалюйте будову нерва

 Будова нерва: 1 - сполучнотканинна оболонка; 2 - кровоносні судини; 3 - нервові волокна; 4 - аксон нейрона

Нерви забезпечують зв’язок між центральною нервовою системою та тканинами й органами тіла людини. По нервах збудження прямує або із центральної нервової системи до певного органа, або від різних ділянок тіла до центральної нервової системи.

Розрізняють чутливі, рухові та змішані нерви. По чутливих нервах збудження прямує від різних органів до центральної нервової системи. По рухових нервах збудження проходить від центральної нервової системи до робочих органів. Обидва типи нервових волокон часто розташовані в одному нервові. Такі нерви називають змішаними. Вони виконують подвійну функцію: проводять збудження в обох напрямах, що нагадує двобічний дорожній рух.

Прочитавши попередній текст,випиши у зошит які бувають нерви.

У спинному і головному мозку розрізняють сіру і білу речовину. Сіра речовина - це скупчення тіл нейронів та їхніх коротких відростків, а біла - скупчення довгих відростків нейронів. Біла речовина також входить до складу нервів. Скупчення тіл нейронів у межах білої речовини мають назву ядра. Скупчення тіл нейронів поза центральною нервовою системою називають нервовими вузлами. Вони розташовані всередині внутрішніх органів або поблизу них.

Ви вже знаєте, що нервовій тканині властиві збудливість та провідність. Збудливість - здатність нейронів швидко змінювати свої властивості (збуджуватись) під впливом певних подразників, а провідність — проводити і передавати збудження через відростки до інших нейронів. Найменшу силу дії подразника, яка здатна викликати збудження (нервовий імпульс), називають порогом подразнення.

Нервовій системі притаманний рефлекторний принцип роботи. Як ви пам’ятаєте, рефлекс - це реакція організму у відповідь на подразнення, яка відбувається за участю нервової системи. Подразнення сприймають рецептори — спеціалізовані чутливі утвори, які перетворюють певні подразники зовнішнього та внутрішнього середовища на нервові імпульси. Кожний вид рецепторів сприймає лише певне подразнення (наприклад, рецептори ока - світло, вуха - звуки тощо). Рецептори за характером розташування поділяють на зовнішні, розміщені на поверхні тіла (рецептори шкіри, ока, вуха тощо), та внутрішні, які знаходяться у внутрішніх органах (легенях, серці, шлунково-кишковому тракті, м’язах, сухожиллях та ін.). У рецепторі у відповідь на дію подразника виникають нервові імпульси, які надходять у нервовий центр, зумовлюючи його збудження. Це хвилі збудження, які поширюються по нервових волокнах. Нервовий центр аналізує сигнал і, у свою чергу, посилає нервові імпульси. Наслідком цього є відповідні реакції певних органів чи всього організму. Рефлекси, які виникають під час подразнення зовнішніх рецепторів, дають змогу організму реагувати на зміни довкілля. Рефлекси, які здійснюються під час збудження внутрішніх рецепторів, регулюють роботу внутрішніх органів і підтримують сталість внутрішнього середовища організму.

Пригадайте: сукупність структур нервової системи, які беруть участь у здійсненні рефлексу, називають рефлекторною дугою. До її складу входять:

• рецептор;

• чутливе нервове волокно, по якому збудження передається до центральної частини нервової системи;

• нервовий центр, де аналізується отримана інформація;

• рухове нервове волокно, по якому нервові імпульси надходять до відповідних робочих органів.

Це приклад двонейронної рефлекторної дуги (див. мал. 22). В організмі людини рефлекторні дуги переважно тринейронні (мал. 139). У такій дузі збудження із чутливого на руховий нейрон передається через вставний нейрон.

Отже, нервова система забезпечує єдність і цілісність організму, відносну сталість внутрішнього середовища (гомеостаз), реакцію організму на дію різних подразників і пристосування його до змінних умов навколишнього середовища.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ. Намалюйте схему рефлекторної дуги на прикладі реакції відсмикування руки від гарячого предмета.

ЗНАЙДИ У ПІДРУЧНИКУ АБО В ПРОСТОРАХ ІНТЕРНЕТУ