Економічне та суспільно-політичне життя. Українська промисловість відбудовувалася досить швидко, якщо порівняти досугнуті результати з масштабами руйнувань. Обсяг капіталовкладень у господарство України становив у першій повоєнній п’ятирічці 6.7 млрд руб. (19.2 % від загальносоюзного).
Умови життя різних категорій громадян залежали від соціального статусу, місця роботи, професії. До 1947 р. основними документами, що давали змогу утримувати родини, залишалися продовольчі картки. Їх одержували робітники та службовці промислових підприємств, будівництв, дитячі будинки, лікарні, будинки інвалідів.
Середня заробітна плата робітників УРСР упродовж 1940-х років становила близько 300 крб, обсяг пенсії або допомоги утримання коливався від 100 до 250 крб, стипендія – трохи перевищувала 100 крб. Отже, платоспроможність населення була доволі низькою. Значна кількість родин володіла однією-двома продуктовими картками.
Інші категорії громадян поповнювали споживчий кошик такими способами: 1) базар, коли було за що купити чи що запропонувати на обмін (речі, тютюн, цигарки); 2) поїздки в сільську місцевість із метою обміну домашніх речей, одягу, рушників на картоплю, сало та інші продукти; 2) жебракування; 3) крадіжки.
Верхній одяг і взуття було придбати найважче, тому жінки часто перелицьовували старі пальта й костюми довоєнного зразка, шили плаття з парашутів, гардин, брезенту. Згідно з рішеннями ще воєнного часу, готовий одяг, бавовняні тканини відпускали тільки військовослужбовцям, інвалідам, працівникам мистецтва і школам.
До всіх політичних, економічних та освітньо-культурних подій у державі також активно залучали молодь. Юнаків і дівчат другої половини 1940-х – початку 1950-х років можна назвати особливим соціальним феноменом. Покоління, чиє дитинство і юність припали на воєнне лихоліття, мало досить високий рівень внутрішньої самостійності, володіло певним життєвим досвідом, психологічно було старшим за свій реальний вік.
Учні шкіл фабрично-заводського навчання, студенти середніх і вищих навчальних закладів активно залучалися до різноманітних культурно-освітніх та спортивних заходів. Вони брали участь у змаганнях міського, обласного, республіканського і всесоюзного рівня, конкурсах художньої самодіяльності та професійної майстерності.