Практична робота Суперечності Версальсько-Вашингтонської системи договорів

Практична робота  Суперечності Версальсько-Вашингтонської системи договорів

Мета: закріпити та вміти практично застосовувати знання про Версальсько-Вашингтонську систему договорів; удосконалювати  вміння порівнювати , оцінювати та пояснювати історичні події; формувати історичний світогляд через знання про систему міжнародних відносин у міжвоєнний період

1.Назвіть договори, які склали Версальсько-Вашингтонську систему міжнародних відносин. З якою метою була скликана Паризька мирна конференція? З якою метою була скликана Вашингтонська конференція?(3б)

2 Назвіть позитивні сторони Версальсько-Вашингтонської системи. Які нові держави утворилися після Першої світової війни.(2б)

3.  Проаналізуйте основні положення мирних договорів, укладених після закінчення Першої світової війни. Назвіть основні обмеження , які накладалися на переможені країни.  Визначте чиї  інтереси  відображали мирні договори, укладені після закінчення Першої світової війни? Доведіть це конкретними фактами.(3б)

Основні положення Версальського мирного договору

• Політичні обмеження Німеччини: країну проголосили єдиним винуватцем війни; заборонили об’єднання (аншлюс) з Австрією; Німеччина мала видати військових злочинців.

Територіальні обмеження: Німеччину було поділено на дві частини: власне Німеччину й Австрію; Франції відійшли Ельзас і Лотарингія; територію на лівому березі Рейну поділили на три зони, які мали бути звільнені переможцями через 5, 10 і 15 років; міста Данциг (нині Гданськ, Польща), Мемель (нині Клайпеда, Литва), а також район Саар переходили під управління Ліги Націй. Згодом долю цих регіонів мали вирішити шляхом референдуму (плебісциту); Східну Пруссію відокремлювали від Німеччини «польським коридором»; Німеччина втратила всі землі, захоплені нею на сході в результаті поразки Росії: Україну, Білорусь, Польщу, Естонію, Латвію, Литву; усі німецькі колонії переходили під мандат Ліги Націй (у більшості з них мандатом скористалася Велика Британія).

• Військові обмеження: армія мата бути не більше 100 тис. осіб; установили термін служби в армії: солдатів — 12, офіцерів — 25 років; генеральний штаб ліквідувати; заборонили мати важку артилерію та танки, авіаносці й підводні човни, військову та морську авіацію; усі фортеці на відстані майже 50 км на схід від Рейну мати бути знищені.

• Економічні обмеження: установили великі репарації (переважно на користь Франції), суму яких невдовзі визначила спеціальна комісія (269 млрд золотих марок упродовж 42 років) ; вугільні шахти Саару передали Франції на 15 років.

 Основні положення Сен-Жерменського мирного договору з Австрією (1919)

Політичні обмеження: Австрія визнавала всі мирні договори з Центральними державами та кордони створених на її теренах самостійних держав: Австрії, Угорщини, Чехословаччини, Королівства сербів, хорватів і словенців, ЗУНР; не могла об’єднатися з Німеччиною; мала виконувати всі ухвали держав-переможниць щодо її колишніх володінь (положення стосувалося насамперед Галичини, яку невдовзі приєднали до Польщі); визнавала незалежність територій, які раніше входили до складу Російської імперії, а також право Росії на репарації з Австрії; відмовлялася від прав у Марокко, Єгипті, Сіамі та Китаї.

Економічні обмеження: переможці отримали торговельний і риболовний флот.

Територіальні обмеження: Богемія, Моравія та Сілезія переходили до Чехословаччини; Італія отримала південну частину Тіролю; українська частина Буковини переходила до Румунії, а Закарпатська Україна — до Чехословаччини. Договором передбачався автономний статус Закарпаття в складі Чехословаччини. Українцям та іншим національним меншинам на території Чехословаччини й Румунії гарантували захист їхніх прав.

Військові обмеження: армія — не більше 30 тис. осіб; заборона мати військово-морський флот і військову авіацію.

Основні положення Нейїського мирного договору з Болгарією (1919)

Економічні обмеження: Болгарія мала виплатити 2,25 млрд золотих франків репарацій (чверть її національного багатства); економіку та фінанси контролювала Міжсоюзна комісія з представників Великої Британії, Франції та Італії.

Територіальні обмеження: До Королівства сербів, хорватів і словенців відійшли чотири райони загальною площею 2,5 тис. км²; Південна Добруджа (до 1940 р.) залишилася за Румунією; Західна Фракія переходила в розпорядження Великої Британії, Італії, Франції, США та Японії. Як наслідок, Болгарія була відрізана від Егейського моря. Наступного року цю територію передали Греції. Усього країна втратила 1/10 території (11 тис. км²) і 1/7 населення.

Військові обмеження: на озброєння, чисельність болгарської армії (до 20 тис.), поліції та жандармерії. Разом — 33 тис. осіб.

Основні положення Тріанонського мирного договору з Угорщиною (1920)

Територіальні обмеження: 2/3 угорської території переходили Чехословаччині, Королівству сербів, хорватів і словенців та Румунії. Підкарпатська Русь (Закарпаття) увійшла до складу Чехословаччини з правом автономії. Унаслідок територіальних утрат населення Угорщини зменшилося з 18 до 7 млн осіб. Країну позбавили морських портів, майже 90 % природних ресурсів, промисловості, залізниць та іншої інфраструктури.

Військові обмеження: чисельність армії до 35 тис. осіб; заборона мати військову авіацію, танки, важку артилерію; військово-морський флот (кораблі Дунайської флотилії переходили союзникам).

Упродовж багатьох століть в Османській імперії правила династія Османів. Напередодні Першої світової війни країна значно ослабла — і турецька армія зазнала в ній поразки.

Основні положення Севрського мирного договору з Туреччиною (1920)

Політичні обмеження: держави-переможниці отримати право втручатись у внутрішні справи Туреччини; зона проток Босфор і Дарданелли підлягала повному роззброєнню й переходила під контроль міжнародної Комісії проток; договір позбавляв Туреччину виходу до Середземного моря.

Територіальні обмеження: усі турецькі володіння в Європі (Східна Фракія, м. Едірне (Адріанополь), Галлі польський півострів переходили до Греції; Додеканеські острови переходили до Італії; від Туреччини відділявся Курдистан, кордони якого мали бути встановлені англо-франко-італійською комісією; Туреччина визнавала незалежність Вірменії. Визначити кордон між Туреччиною та Вірменією мав президент США; Туреччина визнавала також англійський протекторат над Єгиптом та англійську анексію Кіпру; країна відмовлялася від претензій на Аравійський півострів і країни Північної Африки; Палестину, Йорданію та Ірак передали під контроль Великої Британії; Сирія й Ліван ставали підмандатними територіями Франції. Загалом Туреччина втратила 1,2 млн км² території з населенням понад 10,2 млн осіб.

Військові обмеження: чисельність армії — до 50 тис. осіб, з яких: 35 тис. — жандармерія; флот складався з 12 кораблів.

4.Заповніть таблицю Суперечності Версальсько-Вашингтонської системи, встановивши відповідність(2б)

А. колоніальну систему збережено, колонії переможених держав лише поміняли господарів, що викликало піднесення національно-визвольного руху;

Б. роззброєння було лише формальним, воно стосувалося держав , що програли війну

В .Значні територіальні зміни в Європі, непродуманий переділ кордонів за яким у багатьох державах виникли райони з компактним проживанням національних меншин, які потрапили туди не з власної волі. Це започаткувало основи національних конфліктів ;

Г. Незадіяність цих держав в системі робила її вразливою та недієздатною, позбавляла систему всезагального, універсального характеру;

Д. посилення шовінізму і націоналізму, прагнення реваншу

Е.. Економічна і фінансова руїни в ряді країн та утвердження на цьому грунті тоталітарних та авторитарних режимів.

5. Запропонуйте положення до Версальсько-Вашингтонської системи, які могло б покращити її ефективність.(2б)