Практична робота №5
Тема. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості.
Мета: ознайомитися з особливостями будови й різноманітністю шапинкових грибів.
Обладнання: фотографії їстівних та отруйних шапкових грибів, опис грибів (ВікіпедіЯ)
Хід роботи:
1. Ознайомтесь з правилами збирання грибів (текст підручника).
2. Розгляньте запропоновані фотографії отруйних та їстівних шапкових грибів.
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
Заповніть таблицю ( визначте назву грибів за описом ВікіпедіЯ)
3.
№ |
назва гриба |
їстівний чи отруйний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновок:
1. Ваші дії при отруєнні грибами.
ОПИС ГРИБІВ (ВікіпедіЯ)
Мухомор червоний (Amanita muscaria (L. ex Fr.) Hook.) Місцева назва — маримуха, мухаїр, жабурка. З родини мухоморових — Amanitaceae.
Шапка 5-12(20) см у діаметрі, напівсферична, згодом опукло-тугого плоскорозпростерта, з тонким рубчастим краєм, цегляно-червона різних відтінків, жовто-червона, червона-оранжева, з численними білими пластівцями, які після дощу іноді зникають. Пластинки густі, тонкі, білі. Спорова маса біла. Спори 9-11 Х 6-8 мкм, широкоовальні. Ніжка 5-13(18) × 1-3(4) см, циліндрична, з великою бульбою, щільна, пізніше з порожниною, гола з широким білим (по краю жовтим) кільцем, з прирослою у вигляді концентричних, бородавчастолускатих смуг піхвою. М'якуш білий, у периферичному шарі тканини шапки жовтуватий без особливого запаху. Отруйний гриб.
Росте у хвойних і листяних лісах групами, часто. Плодові тіла утворює з липня по листопад.
Поширений по всій Україні. Мухомор червоний містить отрути: мускарин, мікоатропін
Маслюк звичайний (Boletus luteus L. ex Fr., Suillus luteus (L. ex Fr.) S. F. Gray., Ixocomus luteus (L. ex
Fr.) Quél.) Місцеві назва — козляк, козар. З родини маслюкових (Suillaceae).
Шапка 3-8(10-12) см у діаметрі, напівсферична потім опукло- або плоскорозпростерта, з тупим краєм, каштанова або жовтуватокоричнювата, гола, клейка. Шкірка знімається дуже легко. Пори спочатку білуваті, з віком жовтіють, кутасто-округлі. Спори брудно-жовтуваті, 7-10,5 Х 3-3,5 мкм. Ніжка 3-8(10) Х 1-3 см, щільна, білувата, з віком жовтувата, коричнювата, з кільцем, яке швидко зникає. Кільце пластинчасто-плівчасте, біле, згодом коричнювате, іноді з лілуватим відтінком. М'якуш водянистий, білуватий, з віком жовтуватий, під шкіркою темніший, при розрізуванні на повітрі не змінюється, смак і запах приємні. Їстівний гриб
Дощовик несправжній (Scleroderma aurantiacum L. ex Pers., Scleroderma vulgare Fr.) Місцева назва — твердошкір жовтий. З родини склеродермових — Sclerodermataceae.
Плодове тіло приплюснуто-круглясте, 2-4-6(8) см у діаметрі, рудувато-сірувато-коричнювате або кольору горіха, дрібно-, зрідка крупнолускате, часто тріщинувате, щільне, всередині спочатку білувате, з неприємним запахом, пізніше оливкуватокоричневе з світлішими тяжиками, далі коричневе, порохняве.
Неїстівний; отруйний гриб. Природа отруйної речовини не з'ясована. Росте по всій Україні в листяних і хвойних лісах на узліссі, край доріг, з червня по листопад.
Дощовика несправжнього часом помилково збирають замість дощовика їстівного. Крім дощовика несправжнього, в Україні дуже поширений у всіх рослинних зонах неїстівний, отруйний гриб дощовик несправжній бородавчастий — Scleroderma verrucosum (Vaill.) Pers.
Білий гриб, боровик (Boletus edulis Bull. ех Fr.; або Boletus bulbosus Schaeff. ех Schroet.). Місцеві назви — гриб справжній, правдивий, правдивець, дубрівник, щирак, білас, біляк). Гриб родини болетових — Boletaceae.
Шапка 3-20 см (до 50 см) у діаметрі, напівсферична опукло-розпростерта, сірувато-, рудувато- або червонувато-коричнювата чи кольору горіха, тонкозморшкувата (під дубами — кольору горіха (каштана), під соснами — пурпурово-коричнювата (бура), під осикою, березою (в хащах) — світложовто-рудувата). Шкірка не знімається. Пори світло-сіруваті, згодом жовтувато- або зеленуватооливкуваті, оливкувато-коричнюваті. Спори видовжено-веретеноподібні, жовтувато-оливкуваті, 15-18 х 4-5/7 мкм. Ніжка 4-15(20) х 2-5(6) см, брудно-біла, сірувато, коричнювата, тонкозморшкувата, у верхній частині з тонкою білою сіткою. М'якуш щільний, білий, при розрізуванні не змінюється, з приємним запахом і смаком. Їстівний гриб.
Сироїжка луската, товстуха (Russula virescens (Schaeff. ex Zantedschi) Fr.) Місцева назва — щеблячка. З родини сироїжкових — Russulaceae.
Шапка 5-10(12-15) см у діаметрі, щільном'ясиста, напівкуляста, згодом опуклорозпростерта, у центрі часто увігнута, сіро-зелена, луската, суха з тонким рубчастим краєм. Шкірка не знімається. Пластинки спочатку білі, потім кремові. Спорова маса біла, пізніше кремова. Спори 7-9 Х 7-8 мкм. Ніжка 4-7 Х 1,54 см, щільна, біла. М'якуш солодкий, білий, щільний, без особливого запаху.
Поширена на Поліссі та в Лісостепу. Росте у листяних (дубових і березових) та мішаних лісах. Їстівний гриб. Збирають у серпні — жовтні. Добрий їстівний гриб. Використовують смажені або варені