Практичне заняття
Тема: Дослідження нагрівання тіл (різних за кольором і прозорістю) променями Сонця.
Мета: дослідити нагрівання тіл різних за кольором та прозорістю сонячними променями; розвивати навички проводити нескладні досліди; виховувати акуратність та відповідальність.
Обладнання: скло, листи паперу червоного, жовтогарячого, жовтого, зеленого, блакитного, синього, фіолетового, білого та чорного кольорів; склянка з водою, шматок дерева, металева ложка, пластмасовий кубик. Прилад для вимірювання температури тіл – пірометр.
Дослідження проходили в декілька етапів за умов:
Дослід 1. Нагрівання тіл різних за прозорістю.
Тіла, через які можна бачити інші предмети, називаються прозорими. До них відносяться скло, кришталь, алмаз, вода, повітря, причому одні з них більш прозорі, інші менш. Тіла, що не пропускають крізь себе промені, називаються непрозорими, або темними. Для порівняння ми вибрали віконне скло та поверхню парти.
Мета: перевірити твердження, що прозоре тіло, якщо виставити його на Сонце, нагрівається від цього меншою мірою, ніж тіло непрозоре.
Сонячного дня доторкнулися рукою до прозорого віконного скла. Воно було прохолодним. Коли поклали руку на парту, освітлену Сонцем,то непрозора парта була теплішою, нагрітою за відчуттями долоні.
Ми також власні відчуття перевірили приладом – пірометром.
Результати:
Таблиця 3.1
Етапи дослідження |
Температура тіла, о С |
|
Віконне скло |
Поверхня парти |
|
Початок дослідження (без сонячного освітлення) |
12 |
24 |
Через 30 хв нагрівання сонячним промінням |
18 |
38 |
Як змінилась температура? |
Збільшилась на 6 о |
Збільшилась на 14 о |
Висновки: Прозоре тіло, якщо виставити його на Сонце, нагрівається від нього меншою мірою, ніж тіло непрозоре, наприклад дерево. А ще повітря дуже прозоре, і навіть ще більшою мірою, ніж скло. Звідси випливає, що воно не може нагріватися Сонцем, так як промені проходять через повітря безперешкодно. Все тепло, яке ми часто відчуваємо в повітрі, передається йому від непрозорих тіл, нагрітих сонячними променями.
Дослід 2. Нагрівання тіл різних за кольором
Мета: з'ясувати, чи дійсно, міра нагрітості тіл залежить від кольору поверхні.
Обладнання: листи паперу червоного, жовтогарячого, жовтого, зеленого, блакитного, синього, фіолетового, білого та чорного кольорів.
Результати:
Таблиця 3.2
Етапи дослідження |
Температура тіла, о С |
||||||||
червоний |
жовтогарячий |
жовтий |
зелений |
блакитний |
синій |
фіолетовий |
білий |
чорний |
|
Початок дослідження (без сонячного освітлення) |
24,3 |
24,1 |
24,3 |
24,2 |
24,2 |
24,2 |
24,3 |
24,1 |
24,3 |
Через 30 хв нагрівання сонячним промінням |
37,6 |
35,4 |
36,5 |
34,4 |
36,2 |
37,3 |
37,7 |
32,2 |
38,5 |
Як змінилась температура? |
>13,3 |
>11,3 |
>12,2 |
>10,2 |
>12 |
>13,1 |
>13,4 |
>8,1 |
>14,2 |
Рис. 3.2 – Графік досліду 2
Висновки: цей дослід доводить те, що тіла різного кольору нагріваються неоднаково. Так за один проміжок часу найбільше температура збільшилась у чорного, червоного та фіолетового листа паперу. А ось найменше нагрілись білий та зелений листи. Отже, темні тіла нагріваються сильніше ніж світлі.
Дослід 3. Нагрівання тіл різних за речовиною, з якої вони складаються.
Мета: з'ясувати, чи дійсно, тіла з створені різних матеріалів по різному нагріваються.
Обладнання: склянка з водою, шматок дерева, металева ложка, пластмасовий кубик,
Результати:
Таблиця 3.3
Етапи дослідження |
Температура тіла, о С |
|||
вода |
метал |
дерево |
пластмаса |
|
Початок дослідження (без сонячного освітлення) |
23,7 |
23,9 |
24,1 |
24 |
Через 30 хв нагрівання сонячним промінням |
27,9 |
38,9 |
35,7 |
38,7 |
Як змінилась температура? |
4,2 збільшилась |
15 збільшилась |
11,6 збільшилась |
14,7 збільшилась |
Рис. 3.3 – Графік досліду 3
Висновки: ступінь нагрівання різних тіл залежить і від речовини з якої вони складаються. Найкраще нагрівся метал, а найгірше – вода. Вода це ще й прозоре тіло, яке знаходилось у скляній посудині, тому навіть перебуваючи під променями Сонця нагрілась найменше.
Отже, проведене дослідження показало, що коли на поверхню предмета потрапляють сонячні промені, то їх частина поглинається і енергія розігріває предмет. Швидкість з якою проходить цей процес залежить і від властивостей самих тіл.