Практичне заняття "Літописи та твори давньоруської літератури "Повчання дітям" Володимира Мономаха , "Слово о полку Ігоревім" як історичне джерело

Про матеріал
Мета: ознайомлення з основними літописними та літературними творами часів Київської держави; визначити їхнє значення у дослідженні історії Русі. Очікувані результати: Учні зможуть: • аналізувати літописи і твори давньоруської літератури як історичні джерела; • визначати історичне значення творів «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім». Тип уроку: набуття практичних умінь і навичок.
Перегляд файлу

 

  Практичне  заняття    "Літописи  та  твори  давньоруської літератури  "Повчання  дітям"  Володимира  Мономаха  ,  "Слово  о  полку  Ігоревім"  як  історичне  джерело"

 

Мета:   ознайомитися з основними літописними та літературними творами часів Київської держави;   визначити їхнє значення  у дослідженні   історії Русі.

Очікувані  результати:

Учні  зможуть:

• аналізувати  літописи і твори давньоруської літератури як історичні джерела;

• визначати історичне значення  творів «Повчання дітям», «Слова о полку Ігоревім».

Тип уроку:  урок  набуття  практичних  умінь і навичок.

Обладнання: підручник, тексти джерел, довідникова  література, картки із завданнями,  презентація.

I . Організаційна   частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань

1. Назвіть основні види історичних джерел із яких ми дізнаємося про минуле наших земель. Яким із цих джерел належить провідне місце? Чому?

2  Поясніть  історичний  термін  "феодальна  роздробленість".

3. Яка подія відбулася  в 1113 році?

ІІІ.  Практичне  заняття

План практичного заняття

1. Літописи як історичні джерела.

2. Твори давньоруської літератури як історичні  джерела.

 

 

1.  Літописи як історичні джерела

Учитель Літописи стали унікальним і безцінним джерелом вивчення історії Русі IX—XIІ ст.

Діти, ви  отримали  картки  з  історичною  інформацією.  Уважно ознайомтесь і  дайте  відповіді  на  запитання. Ви можете  доповнити дану інформацію з підручника.( ст. 82 - 85)

Інформація Літописи були не лише історичними, але й визначними літературними творами, завдяки яким дійшли до нас давньоруські сказання, билини, народні перекази, легенди. До нашого часу збереглося близько 1500 літописних списків, які є величезним надбанням культури східнослов’янських народів. Літописання як жанр не було відоме ні візантійській, ні болгарській, ні будь-якій іншій літературі. Значним центром літописання в XI — першій половині ХIII ст. став Києво-Печерський монастир.

Давньоруські літописи — цікаве явище в культурному поступі не лише Русі-України, а й усієї середньовічної Європи. У них поряд із переліком історичних подій і фактів чітко простежується сутність тогочасної політичної й наукової думки. Академік XVIII ст. Г. Міллер, вражений широтою літописної інформації, чіткістю композиції, рівнем систематизації матеріалів, писав, що Нестор і його наступники створили систему руської історії, яка настільки повна, що жодна інша нація не може похвалитися таким скарбом. Дослідник М. Кордон назвав «Повість минулих літ» вершиною творіння, найвидатнішим вітчизняним літописом.

Аналіз  інформації:  (відповіді  учнів)

1) Розкрийте зміст поняття «літопис».

2) З’ясуйте значення літописів для сучасних дослідників.

3) Доведіть, що давньоруські літописи були не лише історичними, але й визначними літературними творами.

4) Яку роль у розвитку літописання відігравав Києво-Печерський монастир? Які видатні літописці працювали в цьому монастирі?

5) Як давньоруське літописання характеризує рівень розвитку історичної науки в Київській державі?

6) Чи поділяєте ви думку академіка XVIII ст. Г. Міллера та дослідника М.Кордона?  Свою відповідь аргументуйте

 

Перевірка індивідуального випереджального завдання

Виступ учнів із короткими повідомленнями про життя та діяльність видатних давньоруських літописців Никона Великого, Нестора, Сильвестра.

Запис в зошит:  Розвиток літописання

-- 1073 р. -  створення «Найдавнішого Київського зводу»;

--  1113 р. - ченець Києво-Печерського монастиря Нестор  на основі декількох більш давніх літописів X—XI ст. створив  визначну пам’ятку  літописання — «Повість минулих літ»;

-- З початком роздробленості Русі літописи  створювалися у кожному великому феодальному центрі — Київський (кінець XIІ ст.) і Галицько-Волинський (кінець XIII ст.).

-- Діяльність  видатних  давньоруських   літописців — Никона Великого, Нестора, Сильвестра.

-- Перетворення літописів на унікальне та безцінне джерело вивчення давньоруської історії  IX—ХII ст.

Робота з ілюстративним матеріалом

Учитель. Літописи містили цікавий ілюстративний матеріал. Уважно розгляньте наведені з літописів ілюстрації та визначте, які історичні події знайшли відображення на них. Зробіть підписи під  ілюстраціями.

Подані  ілюстрації: (Похід Олега на Візантію) (Прийняття християнства Володимиром)  (Помста Ольги деревлянам) (Похід Ігоря Святославича на   половців1185 р.)

2. Твори давньоруської літератури як історичні джерела.

Учитель. Русь-Україну називали «книжною країною». Тут книгу любили й цінували, вважали її «восьмим дивом світу». «Солодкий медяний сік і цукор, але солодший від обох є книжний розум» — повчає книжник XIІ ст. Готова книга коштувала дуже дорого, адже над її створенням працювали перекладачі, переписувачі, художники, палітурники, майстри пергаменту, ювеліри. Особливо ретельно виготовляли обкладинку книги. Як правило, оправляли її в тонко стругані дошки, покриті шкірою, оздоблювали золотом, сріблом і коштовним камінням, майстерно виготовляли різні орнаменти. Незважаючи на дорожнечу книг, книжковий фонд Київської держави налічував тоді щонайменше 130—140 тис. примірників.

Визначною  пам'яткою  літератури  Русі,  яка  збереглася  (без  закінчення)  в  одному  зі  списків  "Повісті  минулих  літ"  є  "Повчання  дітям"  Володимира Мономаха

Випереджальне завдання

Розповідь  учня. Володимир Мономах  в 1113 р. у віці  60  років став Великим київським  князем.  Незважаючи на вік, він відзначався великою енергією, працездатністю й державною мудрістю. Перше, що  зробив київський князь, - уніс доповнення до «Руської правди». Нові закони обмежували лихварські відсотки, утруднювали перетворення вільних людей на рабів (холопів) та дещо поліпшували  становище селян. В історію цей князівський акт увійшов як Статут Володимира Мономаха. Він містив 69 статей, у яких викладено норми цивільного, кримінального й судового права.

Мономах відновив єдиновладну монархію доби Ярослава Мудрого. Усілякі спроби удільних князів не підкорятися Києву знищувалися в зародку. Мономах суворо покарав за неслухняність мінського князя Гліба, Володимиро-Волинського князя Ярослава, відправив посадника в Новгород.

Як і його дід Ярослав Мудрий, Мономах і далі зміцнював Київську Русь шляхом династичних шлюбів. Сам великий князь був одружений з донькою англійського короля Гаральда  Гитою, його син Мстислав – з донькою шведського короля Кристиною,  дочка Марія була заручена з візантійським цісаревичем.

Припинення чвар, розгром половецьких орд, централізація держави сприяли політичному й соціально-економічному піднесенню Київської Русі. Доба Володимира Мономаха була також часом подальшого розквіту культури Київської держави: були зведені нові архітектурні споруди, з’явилися чудові твори літератури та живопису, розвивалася освіта. Сам князь був видатним письменником свого часу. Його перу належить «Повчання», у якому йдеться про любов до рідної землі, до батьків, до ближніх.

Помер у віці 72 років. Похований у Софійському соборі Києва.  
Епохою Володимира Мономаха та його сина Мстислава закінчився тривалий період єдиної і могутньої Руської держави, за яку він, за словами  літописця  "багато  поту  втер".

 

"Повчання  дітям" Володимира  Мономах

Лабораторно-практична робота  з документом

( В   залежності  від  наявності  часу  можна  поділити  клас  на  дві  групи.  Одна  група  працює над  "Повчанням  дітям",  а  інша" --  над  текстом  "Слова  о  полку  Ігоревім"  Інший варіант - опрацьовується один  документ  на  вибір.)

Учитель.  Володимир  Мономах  був  видатним  письменником свого часу.  Наприкінці  князювання  він  написав  твір  "Повчання  дітям"  в  якому  оцінює  свою  політичну  діяльність,  бажаючи  передати  власний  життєвий  досвід  нащадкам.  Цей  твір - сповідь  князя. Він неначе  гортає  сторінки  власного  життя  і  напучує  дітей  як  їм  жити.

Учні  опрацьовують  текст  параграфа  та  уривки  з  першої  частини  "Повчання..."

Запитання  до  документа

1)  Як  Володимир  Мономах ставився  до  міжусобних  чвар  між  князями?  2)  Чому  він  звертався  до  Святого  Письма? 

3)  Про  які  якості  Володимира  Мономаха  свідчить  ця  частина  твору?

Учитель.    Проаналізуйте  другу  частину  "Повчання..."  і  дайте  відповіді на  запитання:    1) кому    адресована  друга  частина  "Повчання..."?.

2) Які  поради  Володимир  Мономах  надає  правителям?

3)  Які поради  для  всіх  людей? 

 4) Які  риси,  на  його  думку,  мають  бути  притаманні  ідеальному  князеві?

 5) Про  які  риси  самого  князя  свідчить  цей  уривок?  

6) Що  можна  сказати  про  спосіб  життя  людей  за  часів  правління  цього  князя  на  основі  тексту?   (Обговорення  документа)

Учитель.  На  основі  тексту  визначте,  які  відомості  про  Володимира  Мономаха  додає  остання  частина  "Повчання..."?  Підтвердіть  ваші  думки  посиланням  на  текст.     (Обговорення)

Учитель.  Ще  однією  визначною    літературною   пам’яткою  є  «Слово о полку Ігоревім». Дослідники стверджують, що за своїм художнім рівнем цей твір не має аналогів у візантійській та європейській літературі. Дослідник С. Єфремов писав, що «автор знав людську душу і вмів зачепити в ній ті вічні струни, жадні на всяку, справжню красу — і твір його не спопелів від часу… Благородний патріот, що тверезо і розумно дивиться на події і не тільки їх головою розуміє, але й серцем відчуває…»

Випереджальне  завдання.  Інформація  учня.

Удільний  князь  Новгород - Сіверського  князівства (показує  на  карті  розташування  князівства)  Ігор  був  хоробрим  воїном,  який  у  1185 році  вирішив  піти  походом  на  половецьку  землю.  Разом  з  ним  у  поході  брав  участь  його  син  Володимир.  Хан  Кончак  оточив  полки  Ігоря  на  березі  річки  Каяли  й  розбив  їх.  Князь  потрапив  у  полон,  але  зумів  втекти.  Цей  похід  оспівано  у  поемі  "Слово  о  полку  Ігоревім".

Завдання  класу  (або  групі)

1) Прочитайте  уривки  твору  та  знайдіть  їхнє  відображення  в  наведених  в  підручнику  ілюстраціях  сучасних  художників.

2)  На  основі  тексту  "Слова.."  доведіть,  що  Русь  у  ХІІ  ст.  була  землеробською  країною.  (Зображення  бою  подається  у  формі  опису  жнив  і  молотьби)

3) Знайдіть  у  тексті  підтвердження  того,  що  на  Русі  не  було  єдності  і  злагоди  між  князями.  До яких  наслідків  це  призводило?

4) Знайдіть  у  тексті  "Слова..."  опис  бою  та  його  наслідки.

5) Що  ви  дізналися  про  долю  полонених,  яких  захоплювали  під  час  походів  русичі?   (продавались  невільниці  по  ногаті,  а  невільники  по  різані)

6)  Які  відомості  про  Всеволода  Святославича  подає  автор  "Слова..."?

7)  На  основі  вищесказаного  та  інших  відомостей  з  тексту  доведіть,  що  "Слово..."  є  не  тільки  літературним  твором,  а  й  історичним  джерелом.

8) Як  учені - історики  та  літературознавці  оцінюють  значення  "Слова  о  полку  Ігоревім"  ?  Чи  погоджуєтесь  ви  з  такою  оцінкою?

По  закінченню  обговорення  підводиться  підсумок  уроку.

Бесіда:  1.  Чого  ви  навчилися.

2.  Що  було  найбільш (найменш )  корисним  і  цікавим  для  вас.

IV  Домашнє  завдання    Підготуватись  до  уроку  узагальнення. Повторити  тему  "Київська  держава  (Русь - Україна)  у  другій  половині  ХІ  -  першій  половині  ХІІ століття.  ( Опрацювати  завдання  на  стор. 122.)

 

 

Урок (6 клас)

 

4.2.  Практичне заняття на  тему

" Як у Стародавньому Китаї розвивались наукові знання, писемність та освіта"

 

Мета: Навчати  учнів самостійно вирішувати  проблемно-пізнавальні завдання;

представляти  результати індивідуальної та колективної творчої діяльності;

 формувати та розвивати в учнів  навички пошуково–дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати набуті  знання;

виховувати повагу  до  культурних  надбань  інших  народів. 

Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.І. Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2014 – 256 с., наочність.

Тип уроку: урок набуття практичних умінь і навичок. 

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

  •        застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «конфуціанство»;
  •        характеризувати релігійні погляди і культурні здобутки мешканців давнього Китаю;
  •        оцінювати внесок Китаю у світову культуру.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.  Назвіть  рік  і  століття утворення  єдиної  держави  в  Китаї. (221 р. до н.е. ІІІ ст.  до н.е.).

 

2. Чи  міг Цінь Ши-Хуанді листуватися з перським царем Дарієм І?

(522 - 486 рр. до н.е. ІV ст. до н.е.  - правив Дарій І. З 221 р. до н.е. правив Цінь Ши-Хуанді. Листуватися  не  могли ).

 

3. Що  таке  Велика  Китайська  стіна? Хто  і для  чого  наказав  її  побудувати? Які  відомості ви знайшли  про  цю  споруду  в  додаткових  джерелах?

 

4. Порівняйте  правління Цінь Ши-Хуанді  і  Лю Бана - засновника  династії Хань. Які методи правління були у Цінь Ши-Хуанді? До  яких  наслідків  могла  привести  державу  така  політика?

 

5. Які реформи  в  державі  провів   Лю  Бан?

 

6. Що  ви  довідалися  з  додаткової  літератури  чи  Інтернету  про  гробницю  Цінь Ши-Хуанді й знамениту  теракотову  армію?

 

(Одного разу китайський селянин Ян Жифа копав у дворі колодязь. Раптом лопата вперлася у щось тверде. Він витягнув знахідку із землі, зішкріб бруд і занімів від жаху. Він тримав у руках глиняну чоловічу голову, а на нього дивилися очі. У 1974 році, у стародавній столиці Китаю місті Сіан, що розташоване в 990 кілометрах від Пекіна, була знайдена сенсаційна археологічна знахідка минулого століття. Вчені дослідили знахідку і виявили, що голові з теракоти 2200 років, і це голова солдата. Таких фігур теракотової армії під землею виявилося досить багато. З усіх боків, де б не копнули археологи лопатою, вони знаходили теракотових солдатів. Всюди - одні солдати. Пліч-о-пліч, розміщена в колони стоїть глиняне військо під землею, охороняючи гробницю. На площі, що дорівнює трьом футбольним полям, знайшли близько 9000 вояків. Це ціла бойова армія зі зброєю, колісницями й кіньми. Вага кожного солдата приблизно дорівнює 135 кілограмів, а вага коня близько 200. Теракотова армія охороняла гробницю першого китайського імператора Цінь Ши-Хуанді. Він правив у Китаї з 221 по 210 рік до нашої ери, наводячи страх на підданих. Грозного імператора боялися всі, а він нікого, крім смерті. Цінь Ши-Хуанді міг виконати будь-які свої бажання, крім самого заповітного - безсмертя. Він рано зрозумів, що всі у цей світ приходять ні з чим і залишають його ні з чим, жити вічно йому не під силу. Цінь Ши-Хуанді цінував багатство і владу, абсолютно не звертаючи уваги на свою духовну сторону. Доброти, терпіння і благородства йому явно бракувало. Швидше за все, щоб увічнити себе, він звелів побудувати для себе усипальницю, якої не було у жодного правителя. Гробниця виявилася містом мертвих, збудованим на площі 56 кілометрів. А охороняти його повинна була величезна теракотова армія. Обличчя воїнів суворі і безрадісні, ймовірно, такими й були піддані першого китайського імператора, який деспотично правив і за найменший непослух міг відправити на страту. Воїнів, що збереглися цілком, майже не залишилося. Тиск шару землі зіграв свою руйнівну роль. Більшість фігур виявилося розбито на черепки. Цікаво, що кожен теракотовий воїн не схожий один на одного. Обличчя були виліплені стародавніми скульптурами вручну, а інші частини тіла відливалися за допомогою форм. Як тільки яскраво розфарбовані солдати виявлялися на світлі, фарба опадала. Вчені старанно загортали кожен знайдений черепок в тканину із закріплювачем. Ще одна небезпека загрожувала теракотовому війську - всі фігури були вражені грибком. Вчені шукали спосіб збереження солдатів імператора. 

Місто Сіан став великим туристичним центром. Щорічно його відвідують 25 мільйонів китайських і 800 тисяч іноземних туристів. Для захисту від негоди, а також для зручності розкопок над теракотовим військом спорудили три великих павільйони. Згідно з історичними записами, Цінь Ши-Хуанді помер у віці 49 років. А де ж знаходиться його могила? У китайських літописах описується, що це має бути споруда небаченої краси, що нагадує всю імперію в мініатюрі. Там є навіть річки й океани з ртуті. За припущеннями археологів, вхід до гробниці знаходиться десь у центрі бойової армії. Але не виключено, що теракотова армія охороняє фальшиву гробницю, побудовану хитрим імператором для обману злих духів. Можливо, могила розташована в іншому місці. Гробниця Цінь Ши-Хуанді зберігається понад двох тисяч років. Багатотисячне глиняне військо розсипалося, але не зрадило імператора. 

 

 

 

 


ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Появою  багатьох  речей, якими  користуємося  зараз,  ми   завдячуємо стародавнім  китайцям.

Книги надруковані на папері, а  папір і найдавніший спосіб друкарства, компас і шовк  і ще багато  чого іншого тисячі років тому було винайдено в Стародавньому  Китаї.   Сьогодні на нашому практичному занятті ми дізнаємось не тільки про винаходи, а й про наукові знання,  про писемність та освіту в Стародавньому Китаї, адже культура Китаю  стала  надбанням  людства.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Практична  робота

1. Наукові  знання  та  винаходи, якими уславились  давні  китайці

Робота в парах

  1. Складіть у зошитах таблицю «Винаходи стародавніх китайців». Доповніть таблицю назвами винаходів, про які ви дізнались з §22-23.(Перегляд слайдів )

 

                    Винахід

Де (для чого) використовувався

Китайці вміли передбачати місячні й сонячні затемнення,появу комет, виявили плями на  Сонці.

Наука  астрономія

Компас

Для орієнтації в морі

Папір

Матеріал для письма

Лікарі визначили на тілі людини певні активні точки (нервові центри)

Медицина. Вплив на нервові точки підтримує здоров'я.

Знання  лікувальних властивостей лікарських рослин, зокрема женьшеню.

В медицині, для лікування людей.

Чай

Використовували як цілющий засіб, а згодом як тонізуючий напій

Порох

Для феєрверків, пізніше - у військовій справі.

Сейсмограф

За допомогою цього приладу визначали коливання ґрунту (землетруси)

Шовк

Тканина. Використовували для написання  важливих документів, пошиття  одягу

Добрива

Використовували для підвищення урожайності полів.

Найдавніший спосіб друкарства

Друкування книг. поширення освіти

 

Обговорення винаходів.

2. Особливості писемності Стародавнього Китаю.

1)  Визначте за таблицею (ст. 111 підручника) типи письма, що набули поширення у Єгипті, Дворіччі, Фінікії та Китаї. Порівняйте їх.

(Єгипет - ієрогліфи; Дворіччя - клинопис;  Фінікія - алфавіт з 22 літер; Китай -  ієрогліфи (знаки - малюнки)

2) Спираючись на текст та ілюстрації підручника, поясніть як і на чому писали  в Стародавньому Китаї.

3. Великий мислитель Конфуцій і основні положення  його вчення

1) Хто такий Конфуцій? Обговоріть у парах основні положення його вчення. Представте свої думки класу

ппп2) Що таке конфуціанство? (вчення, що (зародилось в VI ст. до н.е.) пропагує  головну мету людини - досягнення досконалості.)

ппп3) Які з висловлювань Конфуція здаються вам важливими і прийнятними для сьогодення?

4.  Освіта у  Стародавньому Китаї

    1) Складіть план тексту с.113-114. Спираючись на нього й ілюстрацію, розкажіть про особливості освіти в Стародавньому Китаї.

(План. 1. Виховання в китайських сім'ях. 2) Навчання в школах. 3) Державні та приватні конфуціанські школи. )

V. Закріплення знань учнів

Закінчіть речення: « Після практичної роботи я знаю…; вмію …,

розумію. …»

VІ. Домашнє завдання

  1.    Опрацювати матеріал § 24

Підготуватись до уроку узагальнення, контролю та корекції навчальних  досягнень.  Повторити тему 3, §§ 20 - 24.

 

 

Урок (6 клас)

 

4.3.  Тема.  Повторення.  Вступ.

Що  таке  історія.  Час  і  простір  в  історії.  Історичні  джерела.

 

Мета:  повторити  та  закріпити  вивчені  в  5  класі  поняття:  історія,     історичні  джерела,  історичні  пам'ятки;

які історичні  процеси  розвиваються  в  часі  і просторі; 

допомогти  дітям  пригадати  хто  такі  історичні  діячі,  називати  їх;

ознайомити  з  основними  етапами  в  історії  людства,  їх  хронологічними межами;

розвивати  вміння  застосовувати  і  пояснювати  на  прикладах   поняття

Очікувані  результати.

 Після  цього  уроку  учні  зможуть: 

  • пояснювати що таке  історія,  як  історичні  процеси  розвиваються  в  часі  та    просторі;
  • що  таке  історичні  пам'ятки,  джерела  знань  про  минуле,  історичні  події,  хто  такі  історичні  діячі  (на  прикладі  історії  України  та  рідного краю);
  • називатимуть  основні  етапи  в  історії  людства,   хронологічні  межі    історії  стародавнього  світу,   основні  види  історичних  джерел;
  • застосовуватимуть  і  пояснюватимуть  на  прикладах поняття  і  терміни: "історія  стародавнього  світу". "історичне  джерело  в  історії   стародавнього   світу".

Обладнання: підручник,  атласи,  карта  світу,  комп'ютер,  відеопроектор.

Тип  уроку.  Урок  вступного  повторення.

Хід  уроку

І.  Організаційний  момент

ІІ.  Узагальнююче  повторення

Сьогодні  ми  продовжимо  подорож  у  загадковий  і  цікавий  світ  історії,  яку  розпочали  в  5  класі.  Ми  дізнаємось  багато  нового,  будемо  знайомитись  з життям  народів  різних  країн  у  давнину. Але  спочатку  повторимо  найголовніше  з  вивченого  в  минулому  навчальному  році. Ваші  знання  будуть  своєрідними  сходинками  по  яких  ми  підемо  далі.

Метод  "Мікрофон"

1. Пригадайте,  що  таке  історія?

2. Хто  такі  історики?  Назвіть  імена  відомих  істориків.

3.  Кого  ми  називаємо  історичними  діячами?  Наведіть  приклади.

Пограємо  в  гру  "Відгадай  героя"

Учні  діляться  на  групи.  Кожна  група  представляє  історичну  особу,  характеризуючи  її.  Наприклад:  "Правив  державою  наприкінці  Х -  на поч.  ХІ  ст.  Він  розширив  та  зміцнив  кордони  держави,  заснував  нові  міста,  наказав  карбувати  перші  монети  та  відкрив  першу  школу. Зрікся  язичницької  віри   та  наказав  усім  киянам  прийняти  християнство"

Інша  група  називає  героя,   серед  кількох  зображень  історичних  діячів  на  слайдах,  обирає  потрібне.

Вчитель  може  сам  запропонувати  характеристики  історичних  діячів,  а  учні  називатимуть  імена  (це  залежить  від  рівня  підготовки  класу).  Історичні  діячі,  знайомі  дітям  з  курсу  історії  5  класу:  Вікентій  Хвойка,  Борис  Мозолевський,   Михайло  Грушевський,  Дмитро  Яворницький,  Ярослав  Мудрий,  з  Олег,  Святослав,  княгиня  Ольга,  Богдан  Хмельницький,  Петро  Конашевич - Сагайдачний,  Василь  Каразін,  Іван  Федоров,  І. П. Котляревський  та  ін.

Можливі  інші  варіанти  цієї  гри.

4.  Що  таке  історичні  події?  Наведіть  приклади.

Закінчіть  речення.

 Літочислення  - це_________.

Історію  називають  наукою  про  людей  у  часі  тому,  що______________.

Історію  називають  наукою  про  людей  у  просторі  тому,  що __________.

 5.Як  історичні  карти  допомагають  нам  зрозуміти  історію?

Зараз  ми  розглянемо  історичні  карти,  якими  користувались  при  вивченні  історії  в  5  класі,  а  потім  ті  карти,  які  допомагатимуть  вивчати  історію  в  6  класі. 

6.  В  чому  відмінність  між  різними  картами?  Історію  якої  країни     ми  вивчили  і  які  будемо  вивчати?

Розглянемо  зображення.  Поміркуйте,  що  саме  вони  можуть  розповісти  про  життя  людей  в  минулому.  (слайд -  історичні  джерела)

Які  види  історичних  джерел  ви  знаєте?

Пограємо  в  гру  "Скринька".  Ви  отримаєте  кружечки  різних  кольорів,  які  позначатимуть  види  історичних  джерел.  Червоні  кружечки  -  речові  джерела,  зелені  -  писемні,  жовті  -  етнографічні,  сині  -  зображувальні.

На  екрані  будуть  висвітлюватись  зображення  історичних  джерел.  Ви  повинні  в  уявні  скриньки  розкласти  джерела  по  видах.

В  кінці  гри  рахуємо  кружечки,  по  скільки  якого  виду. Якщо  кількість  кружечків  не  співпадає,  виявляємо  де  допущена  помилка.

Як  знаходять  історичні  джерела?  (слайди:  праця  археологів,  знаряддя  праці  та  археологічні  знахідки. Речі. якими  в  різні  часи  користувались  люди.  Документи  в  архівах. Старі  фотографії.  спілкування з  очевидцями  подій  і  т. д.)

Поміркуємо  разом.   Яка  роль  археології  у  вивченні  найдавнішого  минулого?

 

 

ІІІ.  Вступ  в  історію  стародавнього  світу

1.  Що  вивчає  всесвітня  історія

Як  ви  вже  знаєте.  слово  "історія" -  давньогрецького  походження,  перекладається  як  "оповідь,  переказ  про  відоме,  досліджене  минуле."

Це  наука,  що  вивчає  минуле  людства  на  основі  усних.  писемних  свідчень  і  матеріальних  пам'яток.  Історія  людства  від  найдавніших  часів  до  теперішнього  часу  називається  всесвітньою  історією.

Всесвітня  історія - розділ  історичної  науки,  який   вивчає  минуле  народів  світу  від  найдавніших  часів  до  теперішнього  часу.

Учені  виокремлюють  основні  історичні  періоди,  що  їх  пройшло  людство:

І  період - історія  стародавнього  світу  (від  появи  перших  людей - до  кінця  V століття);

ІІ  період - історія  Середніх  віків  (кінець  V - до  кінця  ХV ст.)

ІІІ період - історія  Нового  часу    кінця  ХV - ХІХ  ст.)

ІV період - Новітня  історія  (ХХ ст. - до  наших  часів).

У  цьому  році  на  вас  чекає  історія  стародавнього  світу - це  перший  і  найдовший  період  всесвітньої  історії.  Він  починається  з  появи  людини  близько  трьох  мільйонів  років  тому  і  закінчується  падінням  Західної  Римської  імперії  в  476  році.

Ви  дізнаєтесь,  коли  на  Землі  з'явились  люди.  як  вони  навчились  сіяти  хліб. обробляти  метали,  будувати  міста.  Дізнаєтесь  також  про  їхнє  життя.  працю,  війни.  про  видатних  історичних  діячів  і  багато  інших  цікавих  речей.

2. Історичні  джерела  про  стародавній  світ

Запитання до  класу: Чи  можуть  учені - історики  відтворити  картини  минулого,  коли  свідків  подій  уже  немає?  Що  їм  для  цього  потрібно?   Пригадаємо  ще  раз,  що  таке  історичні  джерела.  (відповіді  учнів).

Величезну  цінність  для  істориків  становлять  писемні  пам'ятки  -  глиняні  таблички,  єгипетські  папіруси,  написи  на  камінні  тощо.  Але,  на  жаль,  не  всі  такі  пам'ятки  збереглися  до  наших  днів.

В  найтриваліший  період  свого  існування  людство  не  знало  писемності.

У  цьому  разі  на  допомогу  історикам  приходять  науки:  археологія,  етнографія,  антропологія  (сукупність  наук,  що  вивчають  людину.  її  походження,  розвиток).

    Найбільшу  частку  джерел  в  історії  стародавнього  світу  складають  речові  джерела  -  знаряддя  праці,  рештки  давніх  поселень,  жител,  будівель,  прикраси,  посуд  та  інші  залишки  життєдіяльності  людини  на  землі.

     Про  давнє  минуле  можуть  розповісти  зображувальні  джерела  - наскельні  малюнки,  зображення  на  камені  чи  посуді,  скульптури  тощо.

      На  землі  й  досі  можна  зустріти  племена,  спосіб  життя  яких  залишився  майже  таким,  яким  був  у  далекому  минулому.  Вивчаючи  їхнє  життя,  учені  дізнаються  про  минуле.  Цим  займається  наука  етнографія.

Велике  значення  у  вивченні  історії  приділяється  питанням  культури.

Культура -  це  сукупність  матеріальних  та  духовних  досягнень  людства.

IV. Підсумок  уроку

Закінчіть  речення:

"Мені  подобається  історична  наука,  тому  що..."

"Існують  такі  види  історичних  джерел: ..

V. Домашнє  завдання

Опрацювати  § 1  підручника,

Підготовка  до  практичного заняття. 1). Пригадайте,  що  ви  дізналися  про  літочислення  на  уроках  історії  в  5  класі;  як  з'явилися  карти  і  для  чого  вони  потрібні. 2). Поясніть.  чому  історію  називають  "подорожжю  в  часі  та  просторі".

 

 

 

 

 

Урок   (6  клас)

4.4.  Тема. Практичне  заняття  " Відлік  часу

 в  історії  стародавнього  світу"

Мета.   Розкрити  поняття,  пояснити  терміни:  " рік",  "століття", "тисячоліття,"  "ера - до  РХ  і  по РХ" , "час",  "простір";

              розвивати  вміння  здійснювати  відлік  років  в  історії; співвідносити  рік - століття - тисячоліття;  визначати  тривалість  і  послідовність  подій.

Очікувані  результати:  після  цього  уроку  учні  зможуть  пояснювати    терміни  "рік",  "століття",  "тисячоліття",  "ера",  "час","простір";

 вмітимуть  обчислювати  історичний  час;  співвідносити  рік - століття - тисячоліття;  визначатимуть  тривалість  і  послідовність  подій.

Тип  уроку:  урок набуття практичних умінь і навичок.

Обладнання:  лінія  часу;  картки  з  датами;   атласи.

Хід  уроку

І.  Організація  навчальної  діяльності

ІІ.  Мотивація  навчальної  діяльності

Перш  ніж  розпочати  вивчення  нової  теми ми  здійснимо  подорож  в  казкову  країну Ніденію.  Жителі  цієї  країни  не знають  календаря.  Вони  загубилися  в  часі.  Їм  невідомі  ні  роки, ні  місяці,  ні , тим  більше,  століття  і  тисячоліття.  Навіть  близькі  люди  не  знають  скільки  кому  років.  Поміркуйте,  як  живеться  в цій  країні,  які  незручності  виникають   через   таку  ситуацію.? 

Чи потрібно  людям  орієнтуватися  в  часі?  Для  чого? (Відповіді  учнів)

Молодці!  Ви  правильно  міркуєте.

Щоб  орієнтуватися  в  часі  люди  створили  календар,  Для  зручності  обчислення  пройдений  людством  шлях  позначали  такими  поняттями  як  рік,  століття,  тисячоліття,  ера.  Згодом  виникла  ціла  наука  - хронологія  - це  наука   про  вимірювання  часу.

 

 

Вправа  "Закінчіть  речення" 

Я  хочу  навчитися  здійснювати  відлік  часу  в  історії,  визначати  тривалість  подій  для  того  щоб..."

ІІІ.  Актуалізація  опорних  знань

Давайте  пригадаємо  те,  що  ви  вивчали  в  5  класі.. 

1.Що  таке  століття?

2.  Що . таке  тисячоліття?

3.  Яка  подія  розділяє  поняття  до  нашої  ери  та  наша  ера?

4.  Як  в  історії  зображується  простір? (місця  історичних  подій)

5.  Які  одиниці  вимірювання  часу  ви  знаєте?

ІV. Практичне  заняття

1. Час  і  простір  в  історії

Виконання  завдань  1.2.3  підручника  (стор.9)

1). Обговоріть  у  парах:  чому  історію  називають  "наукою  про  людей  у  просторі  і  часі"?  Поділіться  думками  з  однокласниками.

2).  Ми  вже  зазначали,  що   простір  в  історії  зображується   на  історичних  картах.  Перегорніть  сторінки  підручника,  знайдіть  історичні  карти  і  зробіть  висновки  про  те,  у  якому  просторі  розгортається  історія  стародавнього  світу.

3). Поясніть,  спираючись  на  ілюстрації,  як  заняття  людей,  особливості  їхнього  житла,  одягу,   харчування,  навіть  традиції  і  звичаї  пов'язані  з  тим,  у  якій  місцевості  (тобто  в  якому  просторі)  вони  мешкали.

2.Визначення  часу  в  історії  стародавнього  світу.

Як  здійснюється  відлік  часу  до  нашої  ери.

Для  того,  щоб  орієнтуватися  в  часі,  потрібна  певна  точка  відліку  -  ера.

(Учні  зачитують  визначення  поняття  "ера" з  підручника.)

Як  створювалась  система  відліку  часу  (розповідь  учителя  або  самостійна  робота  з  підручником  (стор.10)

Робота  з  лінією  часу

Перш  ніж  приступимо  до  роботи  з  лінією  часу,  ознайомимось  з  правилами  нанесення  на  лінію  часу  дат,  подій  історії  Стародавнього  світу. (Робота  з  підручником   стор.10)

Учні  креслять  лінію  часу  та  разом  з  учителем  позначають  на  ній  0  рік,  2015  рік.  Далі  учні  разом  з  учителем  розміщують  на  лінії  часу  історичні  події,  які  відбувалися  як  до  нашої  ери,  так  і  в  нашій  ері.

Наприклад: 

-   1792 р. до н.е.(або  до  РХ) - початок  правління  Хаммурапі;

-   3000 р. до  н.е. - виникнення  єдиної  Єгипетської  держави;

-   988 р. н.е.  -  хрещення  Русі;

-   1648 р. н.е. -  Початок  Національно-визвольної  війни

-   1991 р. - Проголошення  незалежності  України.

Співвідношення  дати  та  століття

В  історії  століття  позначають  римськими  цифрами.  Запишемо  в  зошиті  римські  цифри,  щоб  надалі  ви  вміли  правильно  позначати  століття.

(І - 1;  ІІ - 2;  ІІІ - 3;  ІV - 4;V -5;  ...  ХІХ - 19;  ХХ - 20;  ХХІ - 21)

Пограємо  в  гру  "Хронологічне  лото"

Учні  отримують  карточки  з  зазначеними  датами  історичних  подій .  Один  учень  озвучує  століття,  які  написані  на кружечках.  На  своїх  картках  діти  відшукують  дату,  яка  відповідає  названому  століттю  і  кладуть  на цю  дату  кружечок.  Правильність  виконання  завдання  визначають  шляхом  взаємоперевірки.

3.Хронологічні  задачі

Задачі  на  встановлення  віддаленості  подій  від  сьогодення:

А) В  988 р. Володимир  Великий  хрестив  Русь.  Скільки  років  тому  сталася  ця  подія?  (2015 - 988 =1027 р.)

Б) В 522 р. до н.е. в  Персії  починає  правити  Дарій І.  Скільки  років  тому  відбулася  ця  подія?  (2015 +522=2537 р.)

Задачі  на  встановлення  віддаленості  подій  одна  від  одної

А)  В 1991  році  Україна  стала  незалежною,  а  в  1996 р.  було  прийнято  Конституцію.  Скільки  років  відділяє  події  одну  від  одної?  (1996-1991=5)

Б)  Повстання  рабів  під  проводом  Спартака  почалося  в  74  р. до н.е.,  а  було  придушене  в  71р. до н.е.  Скільки  років  воно  тривало?  (74 - 71= 3 р.)

Задачі  на  встановлення  дати  подій:

А)  В  221 р. до н.е.  в  Китаї  почав  правити  імператор  Цінь Ши-Хуанді.  Його  правління  тривало  11  років.  Коли  закінчилось  правління  Цінь Ши-Хуанді?  (221 - 11= 210 р. до  н.е.)

Б)  Перший  тріумвірат  в  Римі  тривав  7  років  та  припинив  своє  існування  в  53 р. до н.е.  Коли був  заснований  перший  тріумвірат?

(53+7= 60 році до н.е.)

В) Відомо,  що  мідь  почали  виплавляти  близько  9  тис.  р.  тому.  У  якому  тисячолітті  до  нашої  ери  це  сталося?  (9-2=7 тис. до н.е.)

Г)  що  відбувалося  раніше:  правління вавилонського  царя  Хаммурапі  (1792-1750 р. до н.е.)  чи правління  княгині  Ольги  (945- 964 рр.)  (Раніше  правив  Хаммурапі)

V. Закріплення  вивченого  матеріалу

На  лінію  часу  нанесіть  дати  подій:  71 р. до н.е.;  1330р. до н.е.;  14 р. н.е.; 1945 р.

Яка  з цих  подій  відбулася  найраніше? (71 р. до н.е.)

Порахуйте,  скільки  часу  минуло   від  події,  що  відбулася  останньою  до  сьогодення.  (2017 - 1945 =72 роки)

VI. Підсумок  уроку.

Продовжіть  речення:  "Сьогодні  на  уроці  я дізнався(лася)____________,навчився(лася).  Ці  знання  мені  знадобляться  для  того,  щоб ______________.

VII. Домашнє  завдання  Опрацювати  §2 Скласти  і  виконати  кілька  вправ  з  історичної  математики.             

  ІІ.  Методичні  розробки  нових  типів  уроків  історії

 


Урок 1

 

Тема.  Цивілізаційна  спадщина  стародавнього  світу.

 

Мета: відтворення  у  пам'яті  учнів  матеріалу  попереднього  навчального              

           року  (ідейно-культурна  спадщина  стародавнього  періоду,  його                 основні  етапи,  головні  події,  що  відбулися  в  житті  суспільства  до  початку  періоду  Середньовіччя,  ключові  історичні  особи  тощо.)

 

Очікувані  результати.  Після  цього  уроку  учні  пригадають  і  зможуть 

           назвати  основні  події  стародавньої  історії;  характеристики     істо-

          ричного  розвитку  людства,  основні  його  етапи;  ключових  істо-

           ричних  осіб.

 

Тип  уроку:  вступного  повторення.

 

Обладнання:  Комп'ютер,  відеопроектор,  презентація.

 

                                            Хід  уроку

 

І.  Організаційний  момент.

 

ІІ. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок  2

 

Тема. Практичне  заняття

          Відлік  часу  в  історії  стародавнього  світу.,

 

Мета.   Розкрити  поняття,  пояснити  терміни:  " рік",  "століття",            

             "тисячоліття,"  "ера - до  РХ  і  по РХ" , "час",  "простір";

              розвивати  вміння  здійснювати  відлік  років  в  історії;  спів-

              відносити  рік - століття - тисячоліття;  визначати  тривалість

              і  послідовність  подій.

 

Очікувані  результати:  після  цього  уроку  учні  зможуть  пояснювати 

              терміни  "рік",  "століття",  "тисячоліття",  "ера",  "час",

             "простір";

              вмітимуть  обчисдювати  історичний  час;  співвідносити  рік -

              століття - тисячоліття;  визначатимуть  тривалість  і  послідов-

              ність  подій.

 

Тип  уроку:  урок  вивчення  нового  матеріалу.

              Практичне  заняття.

 

Обладнання:  лінія  часу;  картки  з  датами;   атласи.

      

                                            Хід  уроку

 

І.  Організація  навчальної  діяльності

 

ІІ.  Мотивація  навчальної  діяльності

 

Перш  ніж  розпочати  вивчення  нової  теми ми  здійснимо  подорож  в  казкову  країну Ніденію.  Жителі  цієї  країни  не знають  календаря.  Вони  загубилися  в  часі.  Їм  невідомі  ні  роки, ні  місяці,  ні , тим  більше,  століття  і  тисячоліття.  Навіть  близькі  люди  не  знають  скільки  кому  років.  Поміркуйте,  як  живеться  в цій  країні,  які  незручності  виникають   через   таку  ситуацію.? 

Чи потрібно  людям  орієнтуватися  в  часі?  Для  чого? (Відповіді  учнів)

Молодці!  Ви  правильно  міркуєте.

Щоб  орієнтуватися  в  часі  люди  створили  календар,  Для  зручності  обчислення  пройдений  людством  шлях  позначали  такими  поняттями  як  рік,  століття,  тисячоліття,  ера.  Згодом  виникла  ціла  наука  - хронологія  хронологія - це  наука   про  вимірювання  часу.

 

Вправа  Закінчіть  речення

  хочу  навчитися  здійснювати  відлік  часу  в  історії,  визначати  тривалість  подій  для  того  щоб..."

 

ІІІ.  Актуалізація  опорних  знань

Давайте  пригадаємо  те,  що  ви  вивчали  в  5  класі..

1  .Що  таке  століття?

2.  Що . таке  тисячоліття?

3.  Яка  подія  розділяє  поняття  до  нашої  ери  та  наша  ера?

4.  Як  в  історії  зображується  простір? (місця  історичних  подій)

5.  Які  одиниці  вимірювання  часу  ви  знаєте?

 

ІV.Практичне  заняття

 

1. Час  і  простір  в  історії

 

Виконання  завдань  1.2.3  підручника  (стор.9)

1).Обговоріть  у  парах:  чому  історію  називають  "наукою  про  людей  у  просторі  і  часі"?  Поділіться  думками  з  однокласниками.

 

2).  Ми  вже  зазначали,  що   простір  в  історії  зображується   на  історичних  картах.  Перегорніть  сторінки  підручника,  знайдіть  історичні  карти  і  зробіть  висновки  про  те,  у  якому  просторі  розгортається  історія  стародавнього  світу.

 

3). Поясніть,  спираючись  на  ілюстрації,  як  заняття  людей,  особливості  їхнього  житла,  одягу,   харчування,  навіть  традиції  і  звичаї  пов'язані  з  тим,  у  якій  місцевості  (тобто  в  якому  просторі)  вони  мешкали.

 

2.  Визначення  часу  в  історії  стародавнього  світу.

 

    Як  здійснюється  відлік  часу  до  нашої  ери.

Для  того,  щоб  орієнтуватися  в  часі,  потрібна  певна  точка  відліку  -  ера.

(Учні  зачитують  визначення  поняття  "ера" з  підручника.)

 

Як  створювалась  система  відліку  часу  (розповідь  учителя  або  самостійна  робота  з  підручником  (стор.10)

 

Робота  з  лінією  часу

Перш  ніж  приступимо  до  роботи  з  лінією  часу,  ознайомимось  з  правилами  нанесення  на  лінію  часу  дат,  подій  історії  Стародавнього  світу. (Робота  з  підручником   стор.10)

 

Учні  креслять  лінію  часу  та  разом  з  учителем  позначають  на  ній  0  рік,  2015  рік.  Далі  учні  разом  з  учителем  розміщують  на  лінії  часу  історичні  події,  які  відбувалися  як  до  нашої  ери,  так  і  в  нашій  ері.

Наприклад: 

-   1792 р. до н.е.(або  до  РХ) - початок  правління  Хаммурапі;

-   3000 р.до  н.е. - виникнення  єдиної  Єгипетської  держави;

-   988 р.н.е.  -  хрещення  Русі;

1648 р.н.е. -  Початок  Національно-визвольної  війни

1991 р. - Проголошення  незалежності  України.

 

Співвідношення  дати  та  століття

В  історії  століття  позначають  римськими  цифрами.  Запишемо  в  зошиті  римські  цифри,  щоб  надалі  ви  вміли  правильно  позначати  століття.

(І - 1;  ІІ - 2;  ІІІ - 3;  ІV - 4;  V -5;  ...  ХІХ - 19;  ХХ - 20;  ХХІ - 21)

 

Пограємо  в  гру  "Хронологічне  лото"

 

Учні  отримують  карточки  з  зазначеними  датами  історичних  подій .  Один  учень  озвучує  століття,  які  написані  на кружечках.  На  своїх  картках  діти  відшукують  дату,  яка  відповідає  названому  століттю  і  кладуть  на цю  дату  кружечок.  Правильність  виконання  завдання  визначають  шляхом  взаємоперевірки.

 

3.  Хронологічні  задачі

 

Задачі  на  встановлення  віддаленості  подій  від  сьогодення

 

А) В  988 р. Володимир  Великий  хрестив  Русь.  Скільки  років  тому  сталася  ця  подія?  (2015 - 988 =1027 р.)

 

Б) В 522 р.до н.е. в  Персії  починає  правити  Дарій І.  Скільки  років  тому  відбулася  ця  подія?  (2015 +522=2537 р.)

 

Задачі  на  встановлення  віддаленості  подій  одна  від  одної

 

А)  В 1991  році  Україна  стала  незалежною,  а  в  1996 р.  було  прийнято  Конституцію.  Скільки  років  відділяє  події  одну  від  одної?  (1996-1991=5)

 

Б)  Повстання  рабів  під  проводом  Спартака  почалося  в  74  р. до н.е.,  а  було  придушене  в  71р. до н.е.  Скільки  років  воно  тривало?  (74 - 71= 3 р.)

 

Задачі  на  встановлення  дати  подій

 

А)  В  221 р. до н.е.  в  Китаї  почав  правити  імператор  Цинь  Шихуанді.  Його  правління  тривало  11  років.  Коли  закінчидось  правління  Цинь  Шихуанді?  (221 - 11= 210 р. до  н.е.)

 

Б)  Перший  тріумвірат  в  Римі  тривав  7  років  та  припинив  своє  існування  в  53 р. до н.е.  Коли був  заснований  перший  тріумвірат?

(53+7= 60 році до н.е.)

 

В) Відомо,  що  мідь  почали  виплавляти  близько  9  тис.  р.  тому.  У  якому  тисячолітті  до  нашої  ери  це  сталося?  (9-2=7 тис. до н.е.)

 

Г)  що  відбувалося  раніше:  правління вавилонського  царя  Хаммурапі  (1792-1750 р. до н.е.)  чи правління  княгині  Ольги  (945- 964 рр)  (Раніше  правив  Хаммурапі)

 

V. Закріплення  вивченого  матеріалу

На  лінію  часу  нанесіть  дати  подій:  71 р. до н.е.;  1330р. до н.е.;  14 р.н.е.; 1945 р.

Яка  з цих  подій  відбулася  найраніше? (71 р.до н.е.)

Порахуйте,  скільки  часу  минуло   від  події,  що  відбулася  останньою  до  сьогодення.  (2015 - 1945 =70 років)

VI, Підсумок  уроку.

Продовжіть  речення:  "Сьогодні  на  уроці  я  дізнався (лася)____________,навчився(лася).  Ці  знання  мені  знадобляться  для  того,  щоб______________.

VII,  Домашнє  завдання

  Олрацювати  §2

  Скласти  і  виконати  кілька  вправ  з  історичної  математики.

 

 

 

 

 

 

Урок

Тема.  Повторення.  Вступ.

           Що  таке  історія.  Час  і  простір  в  історії.  Історичні  джерела.

Мета:  повторити  та  закріпити  вивчені  в  5  класі  поняття:  історія,     історичні  джерела,  історичні  пам'ятки;  як  історичні  процеси  розвива ються  в  часі  і  просторі;   допомогти  дітям  пригадати  хто  такі історичні  діячі,  називати  їх.

            Ознайомити  з  основними  етапами  в  історії  людства,  їх  хронологічними  межами;

            розвивати  вміння  застосовувати  і  пояснювати  на  прикладах   поняття  і  терміни.

Очікувані  результати.  Після  цього  уроку  учні  зможуть:  пояснювати              

         що таке  історія,  як  історичні  процеси  розвиваються  в  часі  та  просторі,   

          що  таке  історичні  пам'ятки,  джерела  знань  про  минуле,  історичні  події,  хто  такі  історичні  діячі  (на  прикладі  історії  України  та  рідного  краю;

          називатимуть  основні  етапи  в  історії  людства,   хронологічні  межі  історії  стародавнього  світу,   основні  види  історичних  джерел;

          застосовувати  і  пояснювати  на  прикладах поняття  і  терміни "історія  стародавнього  світу". "історичне  джерело  в  історії   стародавнього  світу".

           Обладнання:  підручник,  атласи,  карта  світу,  комп'ютер,  проектор

 

                                                Хід  уроку

 

І.  Організаційний  момент

 

ІІ. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
4 грудня 2021
Переглядів
4981
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку