22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Практичне заняття з всесвітньої історії в 11 класі "Празька весна"

Про матеріал
Використані для проведення практичного заняття картографічні, візуальні, документальні матеріали сприятимуть формуванню в учнів предметних компетентностей, розвитку логічного мислення, формуванню вміння аналізувати різні джерела інформації, порівнювати однотипні явища, встановлювати причинно-наслідкові зв*язки, робити висновки.
Перегляд файлу

    Тема: «Празька весна»

Мета:

  •   продемонструвати процеси встановлення комуністичного режиму в  Чехословаччині;
  •   розкрити перебіг революційних подій «Празької весни» 1968 р. у Чехословаччині;
  •   охарактеризувати політичних діячів Чехословаччини;
  •   осмислити доцільність революції; спрогнозувати її можливі альтернативи;
  •   закріпити уміння зіставляти і порівнювати однотипні історичні явища ;
  •   виховувати патріотизм, національну свідомість та гідність.

Знати:

зміст понять: Празька весна, соціалізм з людським обличчям;

– час “Празької весни”;

– встановити причини Празької весни;                                                                                             висловити аргументовані судження щодо діяльності Олександра Дубченка

Обладнання: відео «Окупація Чехословаччини в 1968 р.», портрет А. Дубчека, карта атласу  «Європа у др. п ХХ ст.», дидактичні матеріали

Тип уроку: практичне заняття

Персоналії: А. Дубчек (1968 січень-серпень - перший секретар ЦК КПЧ, голова федеральних зборів 1989-1992 р.), Г. Гусак

Поняття: «Празька весна» - період лібералізації комуністичного режиму в Чехословаччині, пов’язаний з приходом до керівництва  в КПЧ реформаторського крила на чолі з А. Дубчеком.

   «Програма дій» - програма демократичних перетворень, запропонованих                   А. Дубчеком у квітні 1968 р.

   «Дві тисячі слів» - петиція, опублікована в червні 1968 р., яка закликала до  ще більш радикальних реформ.

Тип уроку: практичне заняття

Хід уроку.

І.Актуалізація опорних знань.

- Пригадайте поняття «соціалістичний табір», Варшавський договір  

  ІІ. Повідомлення теми, очікуваних результатів.

Робота з картою.

  •   Розгляньте карту «Європа у др. п ХХ ст.» (додаток 1).  Використовуючи умовні позначки, опишіть процеси, що відбувалися у Європі після закінчення Другої світової війни.
  •   Назвіть європейські держави соціалістичного табору.
  •   Визначте до якого військово-політичного блоку входила Чехословаччина?
  •   В яких соціалістичних країнах відбувалися революційні події й виступи проти існуючого режиму, за громадянські та політичні права? (НДР, червень 1953 р.; Угорщина, 1956 р. ; Польща - Познань, червень 1956 р.; Варшава, жовтень 1956 р.;  Чехословаччина, серпень 1968 р.)
  •   Які причини зумовили революції в країнах «соціалістичного табору»?

 

 Подібні причини викликали в Чехословаччині події, які ввійшли в історію під назвою «Празька весна»:

• Недієздатність сталінської моделі соціалізму:  до 1960р. можливості екстенсивної економіки вичерпалися;

  •         поверхневий характер десталінізації; політична корупція, зловживання владою партійної номенклатури;
  •         гальмування реабілітації жертв політичних репресій;
  •         авторитарний стиль керівництва А. Новотного

 

Учитель. В січні 1968 р. А. Новотний був звільнений з посади, новим керівником КПЧ обрано представника демократичного крила А. Дубчека (Додаток 3). Нове керівництво у квітні 1968 р. проголосило Програму дій, а в червні було надруковано петицію «2 тисячі слів», яка закликала до ще більш радикальних реформ.

Основні положення «Програми дій» були такими:

— ліквідація монополії КПЧ на владу, утвердження реальної багатопартійності і демократичних свобод. Правляча партія має здійснювати свою керівну роль не шляхом панування над суспільством, а шляхом служіння йому, відносини між різними партіями в Національному фронті мають будуватися на принципах рівності та партнерства;      

— скорочення адміністративного апарату;

— запровадження федеративного устрою держави, забезпечення реального рівноправ’я чехів і словаків;

— запровадження основ ринкової економіки;

— співробітництво з усіма країнами світу.

Проаналізуйте програму. Які зміни передбачалося здійснити?

 

Робота з документами в парах.

Документ №1.

Неназваний КДБ на ім’я чехословацький військовослужбовець у своєму листі українському другу писав:

 

 "Про теперішню ситуацію у ваших газетах не говорять, так що я вирішив написати тобі правду.

Усі громадяни дуже раді, що відійшов А. Новотний, колишній президент, представник поліцейської диктатури, котра зараз у всіх соціалістичних країнах. ЇЇ представники власне і розпалювали у мешканців вороже ставлення до соціалізму.

Коли я повернуся з військової служби, і запрошу Вас сюди, тоді побачиш, де країна, в якій "вільно дихає людина".

У нас тепер велика красива свобода, подібної до якої нема в цілому світі, рахуючи навіть Америку. Свобода суспільної дискусії, друку, цензури нема, фільми, які раніше були цензуровані, тепер показують в кіно і на телебаченні.

Ми дізналися, що в нашій економіці інфляція, дотепер нам постійно говорили про успіхи, про зростання життєвого рівня. Просто ми покінчили із дволичністю".

 

  • Які зміни відбувалися в Чехословаччині?

 

Документ №2.

Ю.  Бача з Пряшева писав у Київ своїм друзям:

"…У нас відбуваються епохальні речі. Вчора народ примусив президента здатися, одначе це не головне. Головне те, що вся країна вирішила об’єднати соціалізм і свободу, повну і назавжди.

Щоправда, я не романтик, щоб вірити у вічність сьогоднішнього стану благополуччя, одначе те, що вже зроблено, настільки відрізняється від того, що було, що ніхто і ніколи не поверне усе старе і в старому вигляді назад… Світ захоплюється нами".

 

  • Що означає фраза «об'єднати соціалізм і свободу, повну і назавжди?» («соціалізм з людським обличчям»)

 

 

  Документ №3

 КДБ перлюструвала і лист І. Чернакової з міста Бернорц. Вона писала до своєї київської приятельки:

"…Можна сказати, що у Чехословаччині не тільки природня весна, але і політична. Знаєш, я ніколи не цікавилася політикою, але тепер таке неможливо……Це все в нас дуже цікаво. Кажуть, повна революція без зброї. Так, революція. Знаєш, у перші дні я нічого не могла зрозуміти… Але думаю (тепер я вже зрозуміла), що буде добре…"

  • Поясніть значення вислову «весна не тільки природня, а політична»
  • Який характер носила революція? (мирний)

 

 

Термінологічна робота

Пра́зька весна́ — народні протести проти радянського впливу, період політичної лібералізації в Чехословацькій Соціалістичній Республіці, що тривав з 5 січня по 20 серпня 1968 і закінчився введенням в країну радянських військ і військ країн Організації Варшавського договору (окрім Соціалістичної Республіки Румунія).

 

Документ № 4.

У квітні 1968 року – студент Юрій Хара з Праги написав своїй приятельці-дев’ятикласниці в Одесу листа:

"Те, що тут відбувається – це революція. Велика… ВЕЛИКА революція… Але є одна небезпека. Вона полягає в тому, що ваші і німецькі війська знищать в крові нашу революцію…

Не можу зрозуміти… Невже це можливо, щоб студенти у вас нічого не вдіяли? У нас революцію розпочали письменники, а ми студенти й інтелігенти, несли факел цієї революції, а потім до нас приєдналися робітники. І що? Президента нема.. А демократія і свобода є!  Якщо ваші війська прийдуть в Чехословаччину, я піду  в партизани воювати проти тих, хто хоче знищити  нашу свободу.  Я хотів би, щоб ти розповідала про це вашим студентам. Наша свобода буде старша за вашу. Ми не хочемо ніяких вчителів».

  • Яких «вчителів» має на увазі автор листа?                                                                                  - Чому цей лист став пророчим?

 

Учитель. Керівництво КПРС і компартій східноєвропейських країн до змін у Чехословаччині ставилися різко негативно. Після публікації програмного документа чехословацьких радикалів «Дві тисячі слів» кремлівське керівництво почало схилятися до радикальних заходів.

18 серпня у Москві відбулася зустріч керівників правлячих партій Болгарії, Угорщини, Польщі, НДР і СРСР, на якій було прийнято звернення до президента Чехословаччини Людвіка Свободи, в якому зазначалося, що з метою надання «…необхідної відсічі контрреволюції, військові частини наших п’яти країн вступлять на територію Чехословаччини. Вони прийдуть у вашу країну як вірні друзі чехословацького народу…».

Отримавши листа, Л. Свобода сказав, що він введення військ не вітає, але проти союзних держав не піде і все зробить, щоб запобігти кровопролиттю.

 

 

Робота з картою. Визначити, які країни взяли участь в інтервенції проти Чехословаччини в серпні 1968 р.  ( Країни Варшавського договору:Угорщини, Болгарії, ПНР, НДР, СРСР; крім Румунії).

 

Робота з фотодокументами (додаток 2)

 

 Робота з таблицею .

• Коли відбулася Операція «Дунай» - введення військ організації Варшавського договору? (21 серпня -11 вересня 1968 р.)

  •        Яке формулювання використав СРСР для виправдання окупації ЧССР ( відсіч контрреволюції)?
  •        Чим було зумовлено рішення радянського керівництва про силові дії проти Чехословаччини?

Яка була справжня причина вторгнення? (загроза виходу ЧССР з соціалістичного табору;  припинення демократичних реформ, повернення до радянської моделі будівництва соціалізму; Чехословаччина знаходилася в самому центрі оборонної лінії Варшавського блоку, і її можливий перехід на сторону противника був недопустимий під час холодної війни)

 

 

 

«Займи позицію».  Робота з документами.

З архіву КДБ. Уривки з листів радянських солдатів.

 

"Тут перебувати – це гірше за найбільш паскудну роботу. Сонця майже не бачиш, живеш як у в’язниці, не бачиш білого світу. Іншим разом сядеш і лізе в голову - до того ж досить часто – навіщо мене мати народила?! Хочеться взяти автомат і пустити кулю в лоб"…

 

"У найбільш надійних місцях засіла контра. У школах, інститутах вчителі та професори викладають учням і студентам наклепницькі нападки на Радянський Союз, на соціалізм, а ця патлата молодь їм охоче вірить.

Контрреволюція поки не здається, ситуація залишається напруженою, контра тут звіріша за фашистів"

 

«Ми їх потроху привчаємо слухатися, але ворогів ми нажили на десятки років».

 

«Чесні люди розуміють нас і гаряче вітають за все, що ми робимо для них. Просють, щоб ми не йшли і не залишили їх у біді.

Хороших людей більшість, але є й такі, котрі не проти кожного з нас повісити на першій-ліпшій сосні…"

 

  • Чому такий дисонанс в думках радянських військових?
  • Яким свідченням ви довіряєте більше?

 

 

Учитель.  А. Дубчек і ряд членів ЦК КПЧ заарештовані і відправлені в Москву. Наприкінці серпня туди «запросили» чехословацьку делегацію на чолі з президентом Л. Свободою.

27 серпня 1968 р. у Москві та Празі за підсумками переговорів опубліковано комюніке, в якому йшлося про досягнення домовленості щодо найскорішої нормалізації становища в ЧССР, визначено умови перебування радянських військ у країні. Війська НДР, Болгарії. Угорщини, Польщі залишали країну.

У квітні 1969 р. до влади у Празі стало промосковське керівництво. Першим секретарем ЦК КПЧ замість А. Дубчека обрали Густава Гусака, який згодом став і президентом країни.

 

«З історичного джерела».

      У Радянському Союзі деякі представники інтелігенції протестували проти введення радянських військ до Чехословацької Соціалістичної Республіки. Зокрема, на Червоній Площі пройшла демонстрація 25 серпня 1968 року на підтримку незалежності Чехословацької Соціалістичної Республіки. Демонстранти розгорнули плакати з гаслами «At’ zije svobodne а nezavisle Ceskoslovensko!» («Хай живе вільна і незалежна Чехословаччина!»), «Ганьба окупантам!», «Руки геть від ЧССР!», «За вашу і нашу свободу!», «Свободу Дубчеку!». Демонстрація була придушена, гасла були кваліфіковані як наклепницькі, демонстранти були засуджені.

6 листопада 1968 року у Києві на Хрещатику на знак протесту, зокрема, проти агресії СРСР щодо Чехословаччини, вчинив акт самоспалення Василь Макух.

 У 1969 році в Празі студенти Ян Палах і Ян Заїц з інтервалом у місяць вчинили самоспалення на знак протесту проти радянської окупації

У самій Чехословацькій Соціалістичній Республіці результатом стала велика хвиля еміграції (близько 300 000 осіб, в основному висококваліфіковані фахівці).

 

 

«Мозковий штурм»

1 група.          Причини поразки «Празької весни»

  •    Збройне втручання країн Варшавського договору;
  •    небажання Заходу йти на відкритий конфлікт з СРСР. В умовах ядерного протистояння західні країни були нездатні що-небудь протиставити радянській військовій потужності в Центральній Європі.

 

 

2 група.           Результати й наслідки «Празької весни»

• революції було придушено в результаті інтервенції країн організації Варшавського договору;

• відбулося повернення до радянських методів керівництва; реформатора А. Дубчека усунуто від влади, призначено нового керівника - Г. Гусака;

падіння авторитету СРСР;

• протест соціалістичних країн – Албанії, Югославії, Румунії, Китаю; Рада Безпеки ООН поставила вимогу про виведення іноземних військ з Чехословаччини  (війська СРСР виведені не були);

  •    чистка КПЧ від інакомислячих (понад півмільйона чоловік);
  •    активізація дисидентського руху

 

ІІІ. Рефлексія

Вправа «Діаграма Венна». Визначити спільні й відмінні риси революцій  1956 р. в Угорщині та 1968 р. в Чехословаччині.

Варіант відповіді.

    Угорщина, 1956 р.

              Спільне

  Чехословаччина , 1968 р.

1. Вихід із ОВД, нейтралітет; переорієнтація з СРСР на Захід; розпуск УПТ

2.Збройний опір;

3. Вплинули події в СРСР: смерть Й. Сталіна, «відлига»; ХХ з'їзд партії; події в Польщі;

4.Велика кількість жертв (Угорщина:загинули 1 388 мешканців,                                        СРСР: 720 вояків)

1.Виступ проти тоталітар-ного режиму і радянської моделі будівництва соціалізму;

2. Придушено військами ОВД;

3.Перетворення носили демократичний характер;

4. Революції підтримані народом;

5. Репресії після придушення виступів;

6.Відсутність міжнародної підтримки

7. Повернення до радянсь-кої моделі соціалізму

1.Реформи не були повним відходом від соціалізму, «Соціалізм з людським обличчям» (поєднання засад соціалістичного суспільства з ринковою економікою, плюралізмом, демократією);

2. Мирний розвиток подій;

3. Невелика кількість жертв (Чехословаччина: 108 вбитих, 500 поранено; СРСР: 96 вбито, 87 поранено);

4. Найбільша військова операція з часів Другої світової війни

 

Д/З. Вивчити § , скласти сенкан до поняття «Празька весна», підготувати історичний портрет А. Дубчека; завдання із * : охарактеризуйте реакцію на події в Чехословаччині в українському суспільстві (наприклад, П. Шелест, дисиденти В. Чорновіл,                           І. Світличний)

 

 

             Джерела

Бажан О.Г. Суспільні настрої в Україні у ході чехословацької кризи 1968 року за донесеннями радянських спецслужб. "З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ", 2008, № ½

Дмитрук В.І. ПРАЗЬКА ВЕСНА 1968 [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Prazka_vesna 

 

https://uk.wikipedia.org/wiki/Угорська_революція_1956_року)

 

Додаток 1

http://ukrmap.su/program2009/wh11/Maps/9.jpg

Додаток 2

Фотодокументи  №1.

http://his.img.pravda.com/images/doc/d/e/de80a3d-par65787-600.jpg    Танки в Праге 

http://his.img.pravda.com/images/doc/e/3/e386be7-par339562-600.jpg    http://his.img.pravda.com/images/doc/d/8/d8d328d-par67320-300.jpg

C:\Users\админ\Desktop\im578x383-01 - копия.jpg

  • Проаналізуйте яку події ілюструють дібрані фотознімки?
  • Як можна оцінити перебіг, масштабність та результат цієї події?
  • Зробіть висновки, чи міг повторитися угорський варіант розвитку подій?

Додаток 2

Фотодокументи №2

http://his.img.pravda.com/images/doc/4/4/449ee9b-par67290-600.jpg  Протесты в Чехословакии

http://his.img.pravda.com/images/doc/a/c/ac1537d-par65797-600.jpg

 

Листи радянських солдат. З архіву КДБ.

№1. Був у місті Остраві. Туди краще не їздити. Кидають камінням, тухлими яйцями, навіть стріляють. З нашого боку вже багато жертв, багато матерів отримали сповіщення про загибель сина…

 

№ 2.  Я тут животію у ЧСРР… Чехи називають нас окупантами… Я сам розмовляв з багатьма чехами і, знаєш, так ставляться, що взяв би та як вмазав прикладом!

 

 

        Розгляньте світлиниі проаналізуйте уривки, відповівши на запитання:

  1. Як чехословацьке суспільство зреагувало на дії СРСР?
  2. Чому населення Чехословаччини не вчинило масового збройного опору агресії, як це було в Угорщині?

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

А. Дубчек

 Александр Дубчек

 

Біографічна довідка.

Александр Дубчек (1921—1992). У 1925—1938 рр. жив з батьками в СРСР, де закінчив школу. У 1938 р. родина повернулася в Словаччину, там отримав професію слюсаря-механіка. У 1940—1941 рр. працював на автозаправці, а в 1941—1944 рр. — на заводах «Шкода». Там почалася його антифашистська діяльність. З 1949 р. стає професійним політиком, обіймає різні партійні посади в Комуністичній партії Словаччини. У 1952—1955 рр. навчається на юридичному факультеті Університету Каменського в Братиславі, а в 1955—1958 рр. — у Вищій Партійній школі при ЦК КПРС у Москві. У 1960 р. його обирають секретарем ЦК КПЧ. У 1962 — 1968 рр. він — секретар КПС, а згодом — і перший секретар КПС. У січні 1968 р. обраний першим секретарем ЦК КПЧ. Став одним з лідерів реформ за «соціалізм з людським обличчям». Але після придушення Празької весни був усунутий з усіх посад. У 1969 — 1989 рр. фактично перебував під домашнім арештом, працював механізатором у державному лісництві. У листопаді 1989 р. повернувся до політичної діяльності. 17 січня 1990 р. Європейський парламент вручив йому премію О.Сахарова. З грудня 1989 р. по липень 1992 р. його обирають головою Федеральних зборів ЧСФР, заступником голови Соціал-демократичної партії Словаччини, депутатом парламенту від цієї партії. Помер у 1992 р. у празькій лікарні від важких травм, що отримав в результаті автокатастрофи, обставини якої не з’ясовані.

Густав Гусак

У 1929 вступив у підпільну молодіжну комуністичну організацію, з 1933 — член Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ). У роки Другої світової війни — лідер нелегальної комуністичної партії Словаччини, у 1940 — 1943 був ув’язнений. У 1944 брав участь у підготовці антифашистського Словацького національного повстання. Після війни — член місцевого уряду Словаччини (Словацької національної ради), потім (1945 — 1950) член ЦК КПЧ і заступник голови комуністичної партії Словаччини. У 1951 Гусак став жертвою сталінських репресій, у 1954 засуджений до довічного ув’язнення як прихильник «словацького буржуазного націоналізму». У травні 1960 звільнений, працював науковим співробітником Інституту держави і права Словацької Академії наук. Коли в квітні 1968 першим секретарем ЦК КПЧ став А.Дубчек, Гусак обійняв посаду заступника голови уряду, а в квітні 1969 першого секретаря компартії Чехословаччини.

 

 

 

docx
Додано
10 березня
Переглядів
375
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку