Урок на тему "Зміни у світі внаслідок Другої світової війни. ООН."

Про матеріал
Урок на тему "Зміни у світі внаслідок Другої світової війни. ООН." Матеріали для використання вчителя історії при підготовці до уроків у 11 класі.
Перегляд файлу

Всесвітня історія 11 клас

Урок № _______                                                                 Дата _________

 

Тема. Зміни у світі внаслідок Другої світової війни. ООН.

Мета: охарактеризувати останні періоди Другої світової війни, діяльність антигітлерівської коаліції;    Розглянути рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій; Визначити наслідки Другої світової війни; І    Розвинути вміння порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати історичні події і явища з позиції загальнолюдських цінностей.    Виховувати неприйняття війни як способу дипломатії.

Очікувані результати

Після цих уроків учні зможуть:

• показувати на історичній карті основні театри воєнних дій, місця основних битв, умови повоєнних мирних договорів;

• визначати причини, характер, періодизацію, наслідки Другої світової війни;

• давати оцінку відкриттю Другого фронту в Європі, Голокосту, атомному бомбардуванню Хіросіми і Нагасакі, Нюрнберзькому та Токійському процесам над воєнними злочинцями, створенню ООН;

• давати характеристику діяльності визначних діячів: В. Черчилля, Й. Сталіна, Ф. Рузвельта, Г. Трумена;

• тлумачити та застосовувати поняття й терміни: Друга світова війна, Другий фронт, «Велика трійка», колабораціонізм, корінний перелом, ООН, Нюрнберзький процес, Токійський процес.

Тип уроку: комбінований урок.

Структура уроку:

  1. Організаційна частина
  2. Актуалізація опорних знань
  3. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань
  4. Мотивація навчальної діяльності

5. Підведення підсумків

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Які території були звільнені військами союзників 1943 р.?

2. Укажіть основні напрямки наступальних операцій радянських військ 1944 р. та оцініть їх наслідки.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Якщо капітуляція Італії започаткувала розпад ні­мецького союзницького блоку поклала, то в результаті виходу Ра­дянської армії на західні рубежі СРСР і перенесення її бойових дій у Центральну і Східну Європу цей блок був приречений на остаточ­ний розпад. Важливу роль у визволенні країн і народів Європи від нацизму відіграли й війська інших членів антигітлерівської коа­ліції.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Ялтинська конференція. Поразка Німеччини.

На початку 1945 р. нацистське керівництво Німеччини було ще сповнене рішучості продовжувати боротьбу. У країні була проведена серія „тотальних" мобілізацій. У ході однієї з них, ще влітку 1944 р. призовний вік був знижений до 17,5 до 16 років, почалося формування ополчення з людей похилого віку і підлітків, а  Загострення економічної кризи Німеччини (втрата індустріальних центрів у Сілезії та Рурі, сільськогосподарської бази у Східній Пруссії, перестали надходити сировина і продовольство з Румунії, Болгарії, Угорщини).

Вісло-Одерська операція - радянські війська вступили на територію Німеччини і зупинилися за 60 км від Берліна. На тлі цього наступу відбулася нова зустріч „великої трійки" (США, СРСР, Великобританія).

4 лютого 1945 р. - Кримська (Ялтинська) конференція (И. Сталін, Ф. Рузвельт, У. Черчілль, міністри закордонних справ трьох держав).

Мета конференції: координація дій союзників, їхніх збройних сил на заключному етапі Другої світової війни. Обговорювались питання про післявоєнний устрій світу й основні принципи міжнародних відносин в мирний час.

Основні рішення Кримської конференції:

1. Союзники ставили за мету домогтися беззастережної капітуляції Німеччини, після чого всю Німеччину і „Великий Берлін" планували розділити на чотири зони окупації - радянську, американську, британську і французьку - та управляти на основі угоди „Про контрольний механізм у Німеччині".

2. Лідери трьох країн прийняли рішення роззброїти і розпустити німецькі збройні сили, ліквідувати воєнну промисловість Німеччини або встановити контроль над нею, а також притягнути до відповідальності всіх військових злочинців, викоренити нацизм і всі пов'язані з ним організації.

3. Радянська делегація виступила з ініціативою про виплату Німеччиною репарацій у сумі 20 млрд. доларів (з них 10 млрд. - СРСР) для часткового відшкодування збитків країнам антигітлерівської коаліції. На конференції була створена комісія, якій доручалася розробка докладного репараційного плану.

4. Конференція ухвалила постанову скликати 25 квітня 1945 р. у Сан-Франциско (США) Установчу конференцію Організації Об'єднаних націй. Учасниками конференції могли стати всі держави, що оголосили війну Німеччині та Японії до 1 березня 1945 р.

5. На конференції була прийнята Декларація про звільнену Європу, у якій передбачалося узгодження політики трьох держав ї їхні спільні дії у вирішенні політичних і економічних проблем звільненої Європи на демократичних принципах.

6. Радянський Союз підтвердив обіцянку вступити у війну проти Японії через 2 - З місяці після закінчення війни в Європі. Були обговорені і політичні умови вступу СРСР у війну проти Японії, у тому числі повернення СРСР Курильських островів.

На початку 1945 р. союзні армії широким фронтом вийшли до кордонів Німеччини і готувалися до вирішального наступу. У цій ситуації керівництво нацистської Німеччини сподівалось головним чином на розкол антифашистської коаліції та сепаратний мир з Великобританією та США. Його задум зводився до того, щоб завзятою обороною затримати радянські війська, виграти час ї знайти шлях до угоди з Великобританією ї США.

Прихід до влади в країнах Центральної та Східної Європи прокомуністичних і прорадянських урядів призвів до посилення протиріч між керівництвом США і Великобританії та СРСР. Черчілль вважав за необхідне випередити війська Червоної Армії та силами союзних військ оволодіти Берліном, Віднем та Прагою.

8 лютого 1945 р. англо-американські війська під командуванням Д. Ейзенхауера перейшли в наступ на Західному фронті, форсували Рейн і на початок квітня оточили нацистів у районі Руру.

Берлін був останнім центром опору нацистської Німеччини. На початок квітня 1945 р. гітлерівське командування зосередило біля столиці всі основні сили, що залишилися: близько 1 млн. чоловік, понад 10 тис. гармат і мінометів, 1,5 тис. танків і штурмових гармат, 3,3 тис. бойових літаків.

 Радянські сили: у складі трьох фронтів (1-й Білоруський, Г. Жуков, 2-й Білоруський, К. Рокосовський, 1-й Український, І. Конєв) - 2,5 млн. чол., понад 41 тис. гармат і мінометів, понад 6,2 тис. танків і самохідних установок, 7,5 тис. бойових літаків.

16 квітня 1945 р. - початок Берлінської операції. На 25 квітня столичне угруповання супротивника було оточено.

На р. Ельба, у районі м. Торгау, зустрілися війська союзних армій - частини 5-ї гвардійської армії 1-го Українського фронту і частини 1-ї американської армії, що наступали із Заходу (зустріч на Ельбі). Таким чином, гітлерівські армії, що діяли в Північній і Південній Німеччині, опинилися відрізаними одна від одної.

Робота з історичними джерелами

• Опрацюйте наведені джерела, зробіть висновки про характер та значення

Берлінської операції.

1. Маршал В. Чуйков

«Ми розуміли, що там, у центрі Берліна, зарилися у кам’яних руїнах не просто солдати, що там зосередилися фашистські маніяки, злочинці, у яких руки по лікоть у крові. їм було байдуже, де помирати - у Берліні під кулями радянських військ чи з лави підсудних іти на смертну кару».

2. Генерал Дж. Маршалл, начальник штабу армії США

«Своєю перемогою у Берлінській операції радянські війська завдали блискавичного удару по гітлерівській воєнній машині. Втративши головний військовий, економічний і політичний центр, Німеччина була позбавлена можливості чинити опір... Штурм столиці нацистської Німеччини - одна з найскладніших операцій радянських військ у ході Другої світової війни».

3. Маршал Г. Жуков

«Боротьба за Берлін ішла не на життя, а на смерть. Із глибин матінки Росії… прийшли сюди наші люди, щоб завершити справед­ливу війну з тим, хто зазіхнув на свободу їхньої Батьківщини… Всі прагнули вперед… щоб здійснити важливу справу - встановити Прапор Перемоги у Берліні».

30 квітня 1945 р. - Гітлер покінчив життя самогубством у своєму берлінському бункері.

2 травня битва за Берлін закінчилася повною перемогою радянських військ.

Штурм Берліна і його падіння означали кінець „третього рейху". На Заході капітуляція незабаром прийняла масовий характер. Ллє на багатьох ділянках радянсько-німецького фронту німецько-фашистські війська продовжували чинити запеклий опір.

Мета створеного після самогубства Гітлера уряду К. Деніца: не припиняючи боротьби проти Червоної армії, укласти угоду про „часткову капітуляцію" із США і Великобританією.

7 травня 1945 р. генерал Йодль підписав у ставці Ейзенхауера в Реймсі (Франція) умови капітуляції, що набирала сили 9 травня 1945 р. в 00 год. 01 хв. Однак радянський уряд виразив категоричний протест проти цього однобічного акта, тому союзники погодилися вважати його попереднім протоколом капітуляції.

8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлхорсті представники німецького верховного командування на чолі з генералом В. Кейтелем підписали Акт про беззастережну капітуляцію збройних сил нацистської Німеччини. Капітуляція була прийнята Маршалом Радянського Союзу Г. Жуковим разом із представниками США, Великобританії та Франції.

На ознаменування перемоги над фашистською Німеччиною в Москві на Червоній площі 24 червня 1945 р. було проведено парад, який увійшов в історію як Парад Перемоги. Марш зведених полків фронтів завершила колона солдатів, які кинули до підніжжя Мавзолею Леніна 200 прапорів розгромлених фашистських армій. Командував парадом Маршал Радянського Союзу К. Рокосовський, приймав парад заступник Верховного Головнокомандуючого Маршал К. Жуков.

2. Потсдамська конференція та її рішення. Розгром Японії.

17 липня 1945 р. - у передмісті Берліна Потсдамі відкрилася конференція керівників СРСР, США і Великобританії (Й. Сталін, Г. Трумен, У. Черчілль (з 28 липня - К. Еттлі) + міністри іноземних справ, військові радники.

Рішення конференції:

  1. Головне місце займало питання, пов'язане з денацифікацією, демілітаризацією і демократизацією післявоєнної Німеччини.
  2. Верховна влада і Німеччини буде здійснюватись головнокомандуючими окупаційними силами СРСР, США, Великобританії та Франції.
  3. 3. Оголошувалися головні цілі окупації Німеччини:
  4. Повне роззброєння і демілітаризація Німеччини, включаючи розпуск усіх сухопутних, військово-морських і військово-повітряних сил країни, ліквідацію всієї військової промисловості чи встановлення повного контролю над нею.
  5.  Денацифікація всього політичного життя Німеччини, у тому числі розпуск нацистської партії та її філій, СС, гестапо, усіх нацистських військових організацій, активні члени НСДЛГІ знімалися з відповідальних посад.
  6. Скасування всіх нацистських законів; німецькому народу надавалася можливість здійснити реконструкцію життя на мирній і демократичній основі; дозволялася і заохочувалася діяльність усіх демократичних партій і вільних профспілок.
  7.  Передача суду всіх військових злочинців.
  8. Демократизація системи правосуддя і місцевого самоврядування.
  9. 4.Було підтверджено право народів, які постраждали від німецької агресії на одержання репарацій.
  10. 5.Західний кордон Польщі встановлювався по лінії Одер - Західний Нейсе. Польщі передавалася частина Сх. Прусії та м. Гданськ. СРСР передавалися м. Кенігсберг і суміжна з ним територія Сх. Прусії.
  11. 6.Засновано Раду міністрів закордонних справ п'яти держав (СРСР, США, Великобританія, Франція, Китай), на яку була покладена підготовка текстів мирних договорів з колишніми союзниками Німеччини - Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Фінляндією.
  12. 7. Намір віддати під суд міжнародного військового трибуналу головних військових злочинців.
  13. 2 серпня 1945 р. - завершення роботи Потсдамської конференції. До її
    рішень приєднався уряд Франції.

 

Німецьке питання

Польське питання

Японське 

питання

Питання створення міжнародної організації та інші

Кримська конференція (4-11 лютого 1945 р.)

1. Визначено зони майбутньої окупації Німеччини військами СРСР, Великої Британії і Франції. Берлін - особливий район, який мали окупувати війська чотирьох держав.

2. Управління Німеччиною - Контрольна Рада союзників (головнокомандувачі окупаційних військ).

3. Німеччина мала сплатити 20 млрд дол. репарацій.

4. Домовленість про роззброєння та розпуск збройних сил Німеччини

1. Західний кордон Польщі визначали по річках Одеру і Нейсе. Західна Україна і Західна Білорусія залишалися у складі СРСР.

2. СРСР погоджувався визнати польський Тимчасовий уряд національної єдності

СРСР зобов’язувався вступити у війну з Японією не пізніше як через три місяці після розгрому Німеччини за умови повернення Південного Сахаліну, Курильських островів, прав на оренду Порт-Артура і спільну з Китаєм експлуатацію залізниць у Маньчжурії

1. Рішення про скликання установчої конференції ООН для вироблення Статуту організації.

2. Прийнято «Декларацію про визволення Європи» з метою узгодження своїх дій союзними державами

Потсдамська конференція (17 липня - 2 серпня 1945 р.):

1. Узгоджені й ухвалені загальні принципи окупаційної політики: денацифікація, демілітаризація, демократизація, декартелізація. Створення Міжнародного трибуналу для покарання головних воєнних злочинців.

2. СРСР передавали території колишньої Східної Пруссії з містом Кенігсбергом

Відповідно до Ялтинської 

конференції

Підтверджували умови вступу СРСР у війну з Японією

Створення постійного органу - Ради міністрів закордонних справ (США, СРСР, Великої Британії, Франції, Китаю) для узгодження питань, які становлять спільний інтерес

 

Розгром   Японії.

3 початку 1945 р. японська армія зосередилася лише на обороні
метрополії та найближчих підступів до неї.

26 липня 1945 р. США, Великобританія та Китай пред'явили Японії ультиматум, вимагаючи негайної беззаперечної капітуляції; однак його було

відхилено. Це послужило формальним приводом для атомного бомбардування японських міст.

Використовуючи зброю величезної руйнівної сили, адміністрація США прагнула здійснити політичний тиск на СРСР і покінчити з Японією, ще до вступу у війну Радянського Союзу.

6 серпня 1945 р. - бомбардування Хіросіми: 80 тис. убитих, 40 тис.

поранених. Зруйновано 2/3 будинків міста, 52 з 55 лікарень. В наступні тижні загинули ще 12 тис. чоловік.

8 серпня 1945 р. - СРСР почав нас гуп на позиції японських військ у

Маньчжурії. План операції передбачав оволодіння Південним Сахаліном і Курильськими островами, звільнення Північно-Східного Китаю та Північної Кореї. Головний удар радянських військ направлявся проти Квантунської армії.

9 серпня 1945 р. бомбардування Нагасакі. Загинули 25 тис. чоловік.

2 вересня 1945 р. - у Токійській затоці на борту американського лінкора Міссурі" Японія підписала Акт про капітуляцію.

Сахалін і Курильські острови передавались СРСР. Його війська окупували Маньчжурію і Північну Корею. Японські острови переходили під повний контроль армії США. Друга світова війна скінчилася.

Учитель. СРСР 5 квітня заявив про розрив договору про ней­тралітет з Японією, а 9 серпня 1945 р. вступив у війну з Японією. На Далекий Схід було перебазовано 4 армії чисельністю 1,5 млн. осіб.

Головний удар був спрямований проти Квантунськоі армії, роз­ташованої в Маньчжурії. Внаслідок Маньчжурської операції Квантунська армія була розгромлена. Було знищено (за різними дани­ми) від 21 тис. до 83 тис. японців та взято в полон від 640 тис. до

2   млн. солдатів і офіцерів японської армії. Втрати радянської сторо­ни становили 9-20 тис. осіб.

Капітуляція армії почалась 20 серпня.

Робота з підручником

За текстом підручника учні складають хроніку війни з Японією.

Хроніка війни з Японією

5 квітня 1945 р. - денонсування радянським урядом пакту про нейтралітет з Японією.

6 та 9 серпня 1945 р. - ядерне бомбардування СІЛА японських міст Хіросіма та Нагасакі.

8 серпня 1945 р. - початок бойових дій радянських військ під ко­мандуванням О. Василевського проти Квантунськоі армії Японії.

14 серпня 1945 p. - рішення японського уряду про капітуляцію.

1 вересня 1945 р. - висадження радянського десанту на півдні Курильської гряди.

2 вересня 1945 р. - підписання Акта про беззастережну капі­туляцію Японії.

Після капітуляції Японії завершилася Друга світова війна.

Робота над поняттями

Капітуляція - припинення війни та визнання себе пе­реможеним на умовах, запропонованих переможцем.

Демілітаризація - роззброєння.

Денацифікація - заборона нацистської партії.

Декартелізація - заборона монополістичних об’єд­нань.

3. Підсумки та уроки Другої світової війни.

Воєнний розгром агресивного блоку Німеччини, Італії та Японії, що відкрито претендували на переділ світу та його уніфікацію. Фашизм як суспільна система, альтернативна і демократії, і комунізму був знищений. Нищівний удар був завданий по колоніальній системі.

Війна тривала б років, ареною боротьби стали території 40 країн Європи, Азії й Африки. У війну було втягнуто понад 60 держав світу з населенням близько 2 млрд. чоловік. У лавах армій ворогуючих країн знаходилось 110 млн. чол.

Людські втрати. У ході Другої світової війни загинуло понад 65 млн. чол.: 27 млн. на полі бою, 12 млн. у концтаборах, 2 млн. учасників партизанського руху, 1,5 млн. від бомбардувань, 12 млн. від голоду та епідемій.

 

СРСР       

27 млн. чол.

Німеччина

13 млн. чол.

Японія

2,5 млн. чол.

Франція

600 тис. чол.

Італія

500 тис. чол.

Великобританія шпан і я

370 тис. чол.

США

300 тис. чол.

 

Матеріальні втрати: 4 трлн. Доларів. Частка воєнних витрат у національному доході становила: США - 43,4%, Великобританія - 55,7%, Німеччина - 67,8%, Японія - 49,7%, СРСР - 55%.

Особливих матеріальних втрат зазнало господарство СРСР. Вони склали майже 41% втрат усіх країн, що брали участь у війні. Загарбники повністю або частково спалили або знищили 1710 міст і селищ, понад 70 тис. сіл, зруйнували близько 32 тис. великих і середніх підприємств.

Зміни у світі внаслідок Другої світової війни. Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу

Робота з інформаційними ресурсами

• Опрацювати статистичний матеріал і зробити висновки.

Людські втрати

Країна

Втрати

Країна

Втрати

СРСР

27 млн осіб

Польща

4-6,6 млн осіб

США

297 тис. осіб

Югославія

1,7 млн осіб

Англія

335 тис. осіб

Китай

Близько 20 млн осіб

Франція

373 тис. осіб

Німеччина

13 млн осіб

Бельгія

100 тис. осіб

Італія

373 тис. осіб

Нідерланди

256 тис. осіб

Японія

2,23 млн осіб

Норвегія

13 тис. осіб

Фінляндія

90 тис. осіб

 

Робота з діаграмами

Завдання

• Зробіть висновки з даних діаграм.

Фінансові втрати у Другій світовій війні (млрд. дол.)

https://history.vn.ua/lesson/world-history-2017-lessons-11-class/world-history-2017-lessons-11-class.files/image003.jpg

Запитання

1. Яка країна зазнала найбільших втрат серед мирного населення (%)?

2. Яка країна зазнала найбільших військових втрат (%)?

Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини.

Робота з картою

Учитель показує територіальні зміни згідно з договорами:

Італія передавала Франції невеликі території (цей процес дістав назву «вирівнювання території кордону», і він стосувався гірських кордонів).

Італія передавала Югославії півострів Істрія, півострів Пелла-Гоза, східну частину Юлійської Крайни.

Італія віддавала Греції Додеканеські острови.

Італія втрачала всі свої права на колишні колонії Еритрею, Лівію і частину Сомалі.

Угорщина передавала СРСР Закарпатську Україну, Румунії - Північну Трансільванію, невеликі території на користь Чехословаччини.

Румунія погодилась передати СРСР Північну Буковину і Бессарабію. Кордони Болгарії залишались незмінними.

Із Фінляндією встановлювали кордони, зумовлені договором 1940 р. (після війни СРСР і Фінляндії 1939-1940 рр.). СРСР анексував область Петсамо, тим самим Фінляндія втрачала вихід до Північного Льодовитого океану, а СРСР отримував кордон із Норвегією.

Австрія залишалась поділеною на зони окупації.

 

Зміни у світі внаслідок Другої світової війни:

1. Найпотужнішою в економічному відношенні державою світу стали США (відрізнялися стабільною демократичною системою).

2. У СРСР перемога у війні призвела до зміцнення позицій сталінського тоталітарного режиму.

3. Помітно ослабнули позиції у світі Великобританії та Франції. До числа великих держав почали відносити Китай.

4. У Німеччині, Італії, Японії досить швидкими темпами почав здійснюватись перехід від тоталітаризму до демократії, до економічного процвітання.

СРСР і США стали „наддержавами", навколо яких стали об'єднуватись союзники. Ці держави визначали характер політичних рішень у світовому масштабі.

 

  Створення ООН

Учитель. Головні проблеми зі створення всесвітньої органі­зації безпеки було узгоджено в 1944 р. в Думбартон-Оксі (США). Учасники: США, СРСР, Великобританія, Китай. Положення кон­ференції було покладено в основу Статуту ООН.

Зміни в розподілі сил після Другої світової війни вимагали ство­рення Міжнародної організації для підтримання й зміцнення миру та безпеки.

25 квітня - 26 червня 1945 р. відбулася установча конференція Організації Об’єднаних Націй у Сан-Франциско.

24 жовтня 1945 р. - набуття чинності Статуту ООН, який під­писали 50 країн світу.

Метою діяльності організації стало підтримання й зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між дер­жавами світу.

Головні органи ООН (штаб-квартира знаходиться у Нью-Йорку):

Генеральна Асамблея (ГА),

Рада Безпеки (РБ),

Секретаріат (Генерального секретаря обирає Генеральна Асамб­лея за рекомендацією Ради Безпеки терміном на 5 років),

Міжнародний Суд,

Економічна і Соціальна Рада;

Рада з Опіки.

Рада Безпеки має 5 постійних членів і 10 «не постійних».

Генеральна Асамблея збирається 1 раз на рік, з вересня по гру­день.

Робота з історичним документом

Документ

«Долі жінки в роки війни не позаздриш. Жінка, ніжна, пре­красна, самою природою створена для любові, для виконання ве­ликої місії матері, жінка, що поєднала у собі «і багатство, і життя, і сльози, і любов», була вимушена взяти до рук зброю! Дівчата, учо­рашні школярки, на тендітних плічках своїх серед розривів снаря­дів виносили з бою поранених бійців. Дівчатка цілодобово просто­ювали біля верстатів і не розгинали спини на колгоспних полях. Не могли, не мали права «інженери людських душ» пройти повз ці по­дії. Всі наші відомі письменники торкнулися у своїй творчості теми війни, але кращі зі створених здобутків належать письменникам - фронтовикам, що не з чуток знають про війну».

…Пішла з дитинства в брудну теплушку, / в ешелон піхоти, у санітарний взвод. (Ю. Друніна)

«Здавна вважається, що війна - суто чоловіча справа. І «нехай жінка жінкою буде». Але як могли «мати, і дружина, і сестра» уси­діти в будинку, коли сини, чоловіки, брати йшли й не верталися? Білоруська письменниця С. Олексійович створила документальну повість «У війни - не жіноче обличчя», записавши спогади жінок, що пройшли війну. Зібрані оповідання створюють образ вини, зви­нувачують фашизм у тому, що «…жінці довелося стати солдатом», у тому, що «жінка вбивала».

Завдання

Висловіть судження щодо зміни ролі чоловіка і жінки в умовах війни.

         Нюрнберзський та Токійський процеси над воєнними злочинцями

З 20 листопада 1945 р. до 1 жовтня 1946 р. тривав судовий про­цес над нацистами у місті Нюрнберг. За рішенням трибуналу 12 під­судних було засуджено до страти через повішення, трьох - до до­вічного ув’язнення, четверо отримали різні терміни ув’язнення.

Із 3 травня 1946 р. до 12 листопада 1948 р. Міжнародний три­бунал у місті Токіо розглянув справи 28 головних японських зло­чинців. Семеро з них були засуджені до смертної кари через пові­шення.

10 лютого 1947 р. було підписано мирні договори з колишніми союзниками Німеччини. Структура договорів була аналогічна для всіх країн. Вони складалися з блоків.

Політичний блок

Зміст блоку - підготовка країн до демократичних перетворень і заборона нацистських організацій у цих країнах.

Військовий блок

Було вирішено, що протягом 3 місяців, війська, що окупували ці країни, мали бути з них виведені. Для кожної країни окремо ви­значалися кількість і якісний склад збройних сил. Наприклад, чи­сельність армії Італії обмежувалася 250 тис. солдатів і офіцерів.

Територіальні постанови

Італія передавала Франції невеликі території (цей процес отри­мав назву «вирівнювання території кордону» і стосувався гірських кордонів).

Італія передавала Югославії півострів Істрія, півострів Пелла- Гоза, східну частину Юлійської крайни.

Італія віддавала Греції Додеканезькі острови.

Італія втрачала всі свої права на колишні колонії Еритрею, Лі­вію і частину Сомалі.

Угорщина передавала СРСР Закарпатську Україну, передавала Румунії Північну Трансільванію, невеликі території на користь Че- хословаччини.

Румунія погодилась на передання СРСР Північної Буковини і Бессарабії.

Кордони Болгарії залишались незмінними.

Із Фінляндією встановлювались кордони, обумовлені догово­ром 1940 р. (після війни СРСР і Фінляндії 1939-1940 pp.). СРСР анексував область Петсамо, тим самим Фінляндія втрачала ви­хід до Північного Льодовитого океану, а СРСР отримував кордон з Норвегією.

Австрія залишалась поділеною на зони окупації.

Економічний блок

За текстом підручника з’ясувати обсяги репараційних виплат союзників Німеччини.

Запитання

У чому головні відмінності мирних договорів із союзниками Ні­меччини після Другої світової війни порівняно з Першою світо­вою війною?

Чому після Другої світової війни у Європі не постали нові неза­лежні держави, як це було після Першої світової війни?

Яка з держав-союзниць Німеччини не була окупована союзни­ми військами? Поясніть чому.

 Створення НАТО та Організації Варшавського договору

Робота з документами З промови У. Черчілля у Фултоні

«Через увесь континент від Штеттіна на Балтиці до Трієста на Адріатиці на Європу опустилася залізна завіса. По той бік за­віси опинилися усі столиці древніх держав Центральної і Східної Європи… Усі ці відомі міста і мешканці в цих районах опинилися в межах того, що я називаю сферою радянського впливу. Вплив цей виявляється у різних формах… усі вони зазнають відчутного зростаючого контролю з боку Москви… Комуністичні партії східно­європейських держав, які завжди були вельми нечисленними, на­були величезної ролі в житті своїх країн, що явно не пропорційно кількості членів партії, а тепер прагнуть встановити усюди тоталі­тарний контроль. Уряди в усіх цих країнах інакше як поліцейськи­ми назвати не можна… у багатьох країнах в усьому світі далеко від кордонів Росії створені комуністичні п’яті колони, що діють у ціл­ковитій єдності і в абсолютному підпорядкуванні директивам, які вони отримують із комуністичного центру. Комуністичні партії, або п’яті колони, в усіх цих країнах становлять велику і, на жаль, зростаючу небезпеку для християнської цивілізації… Я не вірю, що Радянський Союз хоче нової війни. Швидше за все він хоче якомо­га більше плодів минулої війни і мати можливість нескінченно на­рощувати свою могутність з одночасною експансією своєї ідеології. Сьогодні, поки ще є час, наше головне завдання полягає у відвер­танні нової війни та у створенні в усіх країнах необхідних умов для розвитку свободи і демократії, й вирішувати це завдання ми повин­ні якнайскоріше. Ми маємо відмовитися від доктрини рівноваги сил, або, як її ще називають, доктрини політичної рівноваги між державами, яка вже своє віджила. Ми не можемо і не повинні бу­дувати свою політику, виходячи з мінімальної переваги, яка може спокусити будь-кого помірятися з нами силами. Якщо західні кра­їни будуть єдині у своїй твердій відданості принципам Статуту Ор­ганізації Об’єднаних Націй, то вони своїм прикладом навчать цих принципів інших. Якщо ж вони будуть роз’єднані у своїх діях або почнуть нехтувати своїм обов’язком і втратять дорогоцінний час, то на нас і справді може очікувати катастрофа».

Інтерв’ю Й. В. Сталіна газеті «Правда» з приводу промови Черчілля у Фултоні, 14 березня 1946 року

«По суті справи пан Черчілль перебуває тепер на позиції паліїв війни. І пан Черчілль тут не самотній, - у нього є друзі не тіль­ки в Англії, але і в Сполучених Штатах Америки… Безперечно, що установка пана Черчілля є установкою на війну, заклик до війни з СРСР. Зростання впливу комуністів не можна вважати випадко­вістю. Він є цілком закономірним явищем. Я не знаю, чи вдасться пану Черчіллю і його друзям організувати після Другої світової ві­йни новий похід проти «Східної Європи». Але якщо їм це вдасться, що малоймовірно, то можна з упевненістю сказати, що вони будуть биті так само, як вони були биті у минулому, 26 років тому».

Запитання

Чи підтримуєте ви думку Й. Сталіна?

Учитель. 4 квітня 1949 р. у Вашингтоні була створена Орга­нізація Північноатлантичного договору - НАТО (North Atlantic Treaty Organization).

Країни-засновники: Бельгія, Великобританія, Данія, Франція, Нідерланди, Ісландія, Канада, Люксембурґ, Норвегія, Портуґалія, США, Італія;

з 18 лютого 1952 p.: Греція, Туреччина;

з 6 травня 1955 p.: Німеччина.

Головним принципом організації є система колективної оборо­ни, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони.

Організація Варшавського договору була своєрідною відповід­дю країн радянського блоку на створення 1949 р. Північноатлан­тичного альянсу (НАТО).

Договір про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу в травні 1955р. у Варшаві підписали представники Болгарії, Угорщини, НДР, Поль­щі, Румунії, СРСР, Чехословаччини, а також Албанії (з 1962 р. ця країна припинила свою участь у діяльності організації).

Висновки

Відбулися зміни у співвідношенні сил на міжнародній арені.

Дві наддержави - СРСР і США.

Утворення Організації Об’єднаних Націй зі штаб-квартирою в Нью-Йорку.

Розширення впливу СРСР у країнах Східної Європи та в Дале­косхідному регіоні.

Посилення національно-визвольних рухів у країнах Азії та Аф­рики.

Посилення суперечностей між Москвою та Вашингтоном, поча­ток «холодної війни».

Розпад Антифашистської коаліції.

У 1949 р. виникає НАТО (Організація Північно-Атлантичного договору), до її складу входять Велика Британія, Бельгія, Гол­ландія, Данія, Ірландія, Італія, Люксембург, Канада, Норвегія, Португалія, СІЛА, з 1952 р. - Греція і Туреччина, з 1955 р. - ФРН.

На противагу НАТО у 1955 р. створюється Організація Варшав­ського договору, до якої увійшли СРСР, Польща, Чехословач- чина, НДР, Румунія, Болгарія, Албанія, Угорщина. Створення біполярного світу

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда

1. Які наслідки мала Друга світова війна для людства?

2. Чому народи СРСР зазнали найбільших людських втрат у війні?

3. Які уроки людство винесло з Другої світової війни?

4. У чому головні відмінності мирних договорів із союзниками Німеччини після Другої світової війни порівняно з Першою світовою війною?

5. Чому після Другої світової війни у Європі не постали нові незалежні держави, як це було після Першої світової війни?

6. Яка з держав-союзниць Німеччини не була окупована союзними військами? Поясніть, чому.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Опрацювати §4.
  2. Відповісти на запитання і виконати завдання до нього.

3. Підготувати презентації за обраною темою.

 

 

doc
До підручника
Всесвітня історія (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Ладиченко Т.В.)
Додано
16 березня 2019
Переглядів
2428
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку