Практичні рекомендації педагогам щодо особливостей навчання дітей з РАС в інклюзивному класі.

Практичні рекомендації педагогам щодо особливостей навчання дітей з РАС в інклюзивному класі.

    Провідна ознака розладів аутистичного спектру – недостатній розвиток навичок комунікації, соціальної взаємодії, або інакше – соціальної комунікації. Відповідно, усі прийоми, спрямовані на роботу з дітьми, зокрема в інклюзивному навчанні – як у шкільному, так і в дошкільному – мають бути спрямовані на формування навичок спілкування, взаємодії між дитиною з РАС та іншими дітьми.

                                  Прийоми роботи з дітьми з аутизмом:

• Система заохочень. Через порушення соціальної взаємодії часто дітей з аутизмом складно мотивувати до навчання через соціальне схвалення, похвалу, гарні оцінки. Ми маємо знати, що мотивує її із сторонніх заохочень. Це можуть бути іграшки, елементи з улюблених тем дитини – наприклад, діти з аутизмом можуть полюбляти щось на тему транспорту, тварин. Може бути система жетонів. Коли дитини збирає певну кількість жетонів (або, наприклад, магнітів) і потім обмінює на якийсь приз. Ми можемо видавати ці жетони, коли дитина має хорошу поведінку, демонструє свої навички або знання під час уроку, взаємодіє з іншими дітьми чи не проявляє проблемної поведінки.
• Гра як навчання. Використання улюблених ігор дитини для розвитку соціальних і когнітивних навичок.
• Простота та чіткість мови. Короткі, конкретні фрази без двозначності допоможуть уникнути нерозуміння.
• Максимальна візуалізація.  Усі діти з аутизмом – різні, але вони – переважно візуали, тож візуальна підтримка працює для них добре. Що можно візуалізувати?  Візуалізація розкладу, візуалізація правил поведінки або правил навчання.
• Моделювання. Коли ми говоримо, що хочемо, щоби дитина припинила себе поводити в певний спосіб, дуже рідко формуємо думку, як ми хочемо, щоби вона поводилася. Просто прибрати в дитини якусь поведінку – це значить зробити її нерухливою, не дати їй можливість говорити. Тому ми моделюємо прямо на собі, як в рольовій грі, як ми хочемо, щоби дитина поводилася. Не пояснюємо словесно, а показуємо. Тому що після кількох слів пояснень дитина виключається. Ми кажемо: “Треба піднімати руку ось так”, – і показуємо, як це робити. Потім просимо: “Покажи, як ти будеш піднімати руку”, – і дитина з нашою допомогою піднімає руку. Так ми формуємо в дитини нову поведінку. Паралельно можемо додати це до візуальних правил.
• Під час роботи з дітьми з аутизмом ми маємо враховувати їхні особливості сприйняття й сенсорної роботи. У класі дитина перебуває в просторі високого сенсорного навантаження – довкола є багато шумів, однокласники говорять, шепчуться, рухаються, рухають предмети, щось впало, щось стукає, паралельно вчитель розповідає тему уроку, додатково може показувати інформацію візуально. Водночас, дитині ще й треба утримувати себе в просторі – тобто спокійно сидіти тут і зараз за партою. Для дитини з аутизмом це може бути важко, тому ми маємо використовувати різні техніки. Наприклад, дитина може носити шумопоглинальні навушники. Якщо дитині складно одночасно слухати й переглядати інформацію в презентації або на дошці, яка швидко змінюється, ми маємо давати аналогічний візуальний матеріал, який вона буде переглядати в своєму темпі паралельно з тим, що говорить учитель. Також можемо дати коротенький текстовий конспект.
• Співпраця з батьками. Регулярне спілкування з родиною допоможе вибудувати ефективну стратегію підтримки.
•                                                    

Пам'ятка для дорослих,

або правила роботи з дітьми з аутизмом.

•            Приймати дитину такою, якою вона є.
•            Виходити з інтересів дитини.
•            Дотримуватися визначеного режиму і ритму

життя дитини.

•            Дотримуватися щоденних ритуалів (вони забезпечують безпеку
•            дитини).
•            Навчитися уловлювати найменші вербальні і невербальні сигнали
•            дитини, що свідчать про її дискомфорт.
•            Частіше бути присутнім у групі чи класі, де займається дитина.
•            Якнайчастіше розмовляти з дитиною.
•            Забезпечити комфортну обстановку для

спілкування і навчання.

•            Терпляче пояснювати дитині зміст її

діяльності, використовуючи чітку

•            наочну інформацію (схеми, карти і т.п.).