ЗМІСТ

 

ВСТУП ____________________________________________________________ 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ

ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ _________ 5

1.1. Проблема використання інтерактивних методів навчання в науково-педагогічній літературі ______________________________________ 5

                         1.2.    Інтерактивні технології та їх використання на уроці ________________ 7

1.3. Структура і методи інтерактивного уроку ________________________ 9 РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ______________ 13

2.1.        Використання інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва _______________________________________________ 13

                         2.2.        Інтерактивні уроки музичного мистецтва в умовах

дистанційного навчання _____________________________________________ 23 ВИСНОВКИ ______________________________________________________ 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ _________________ 29 ДОДАТКИ _______________________________________________________ 31

ВСТУП

 

На початку ХХІ століття освіта перетворюється на глобальний фактор розвитку людства. Першочерговим її завданням є формування цілісного погляду учнів на світ як єдине взаємопов’язане ціле; створення умов для розуміння глобальних світових проблем і пошуку засобів їх розв’язання; розвиток сенсорної, емоційної та інтелектуальної сфер особистості учня тощо. Розв’язання цих завдань зумовлює й пошук нових форм і методів викладання шкільних предметів. Сьогодні, насамперед, перед школою стоїть завдання розвитку особистості, критичного мислення та індивідуальних та творчих здібностей, навчання має бути підпорядковане не лише повідомленню програмного матеріалу й перевірці знань, а швидше виявленню досвіду учнів, їх позиції стосовно різних проблем.

Освітній процес повинен мати не стільки інформативний характер, скільки розвивальний. Кінцевою метою освітньо-виховного процесу є виховання повноправного суб’єкта діяльності, самодостатньої особистості, яка розвивається відповідно до своїх можливостей. Враховуючи все це, сучасний освітньо-виховний процес переорієнтовується на створення дитині можливостей залишатися самою собою. Основи цих важливих змін закладаються безпосередньо на уроці, і всі зміни в системі освіти повинні розглядатися в контексті його удосконалення. З огляду на це постають актуальні питання: в чому ж полягає механізм оновлення викладання предмета «Музичне мистецтво», як модернізувати форми викладання цього предмета та які конкретні засоби можуть допомогти на практиці перевести ідею особистісно орієнтованого навчання з концептуально-декларативного на інструментально-технологічний рівень.

Використання сучасних інтерактивних музично-педагогічних технологій сприяє засвоєнню учнями закономірностей розвитку музичного мистецтва, позитивно впливає на ставлення до явищ музичного мистецтва, що пізнаються й перетворюються на особистісні цінності. Крім того, вони ефективно сприяють створенню атмосфери співробітництва та взаємодії між учителем та учнями, формуванню професійної компетентності та педагогічної майстерності вчителя, демократичності й толерантності суб’єктів освітнього процесу, розвитку креативності.

Інтерактивні форми і технології навчання не є новими для вітчизняної освітянської спільноти: їх реалізація започаткована у двадцятих роках ХХ-го століття діяльністю В.О. Сухомлинського та продовжена вчителями- новаторами (В.Ф. Шаталовим, Ш. О. Амонашвілі). Низку питань щодо використання інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва розглянуто у працях О. Базелюка, Н. Бєлявіної, О. Бороздіна, Т. Затяміної, І. Красильнікова, Л. Масол, Ю. Пєтєліна, О. Тарачевої, Г. Тараєвої, О. Чайковської.

Безперечним є той факт, що саме інтерактивні технології якнайкраще дозволяють стимулювати пізнавальну діяльність і творчу активність учнів, формувати почуття причетності до того, що відбувається, здатність до колегіального вирішення проблем, самореалізації в умовах вільної, не примусової діяльності і, що найголовніше, – перетворюють процес опанування комплексом ключових та предметних компетентностей на цікаву захопливу справу (індивідуальну, групову, колективну). Саме тому ця тема є надзвичайно актуальною в наш час.

Метою роботи є розробка використання інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва.

Відповідно до мети визначено наступні завдання дослідження:

⎯ розглянути проблему використання інтерактивних методів навчання в науково-педагогічній літературі:

⎯ описати види інтерактивних технологій та їх використання на уроці;

⎯ охарактеризувати використання інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва;

⎯ висвітлити досвід проведення інтерактивних уроків музичного мистецтва в умовах дистанційного навчання.

Багато наших учнів не були жодного разу в театрі, ні в філармонії, а з класичною музикою вперше зустрілися в школі на уроках музичного мистецтва. І вчителю музики необхідно створити такі умови, щоб у дітей з'явилося бажання займатися музикою, щоб діти почали «хотіти» слухати її та намагатися осягнути таємницю творчості. Музична освіта та виховання школярів знаходиться в наших руках. Уроки музичного мистецтва ставлять перед собою широке завдання ввести учнів у прекрасний світ музики.

У процесі освіти мистецтво, в тому числі й музичне – єдина область, у якій може закономірно відбуватися емоційно-моральний розвиток зростаючої людини та її залучення до вищих духовних цінностей.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ

ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

1.1. Проблема використання інтерактивних методів навчання в

науково-педагогічній літературі

Сьогодні основні інновації у школи пов’язані із застосуванням інтерактивних методів навчання, основаних на принципах взаємодії, активності здобувачів освіти, опорі на колективний досвід, обов’язковий зворотній зв’язок.

Педагогічна наука у процесі розвитку накопичила величезний досвід використання різних методів навчання. Сучасні вчителі активно використовують як традиційні, так і інтерактивні методи. Саме інтерактивні методи мають великі можливості в розвитку інтелектуально-творчих умінь молодших школярів.

Методологічною основою цього освітнього напрямку є розробки сучасних українських та зарубіжних педагогів у галузі методів та технологій навчання. 

Теорія та практика інтерактивного навчання, впровадження інтерактивних технологій широко та обґрунтовано представлена у численних наукових працях.

Термін «інтерактивний» прийшов до нас з англійської і має значення «взаємодіючий». Існують підходи різні до визначення інтерактивного навчання. Одні вчені визначають його як діалогове навчання: «Інтерактивний – означає здатність взаємодіяти та знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим- небудь ( це наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Отож, інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня» [4]. О. Пометун та Л. Пироженко вважають, що «… саме сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що освітній процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це взаємонавчання співнавчання, (колективне, групове навчання в співпраці)...» [13]. Використання інтерактивних методів навчання сприяє розвиткові комунікативних навичок і умінь учнів, їхньої пізнавальної діяльності, установленню емоційних контактів між учасниками освітньо- виховного процесу.

Проблема активності у навчанні безпосередньо пов’язана із розумінням сутності пізнавальної діяльності школяра, методами як активного та інтерактивного навчання. За велику історію дидактики та освіти було визначено й реалізовано чимало форм і методів активного навчання, деякі з них саме у наш час набули визнання ( метод проектів), деякі стали входити до групи активного навчання, а раніше вважали традиційними (евристична бесіда, лабораторні роботи тощо). Низка підходів до навчання оформилася лише до кінця двадцятого століття (колективний спосіб навчання, авторські школи, проблемне навчання). Із всього розмаїття активних методів навчання необхідно виділити пoняття «інтерактивних методів навчання» [13].

Інтерактивні методи навчання – це методи, які ґрунтуються на психології людських взаємостосунків і взаємодій. Дoслідники визначають інтерактивне навчання як навчання, яке заглиблюється в процес спілкування, основними при цьому є три компоненти спілкування: комунікативний (передача й збереження вербальної та невербальної інформації), інтерактивний (організація взаємодії у спільній діяльності) і перцептивний (сприйняття і розуміння людини людиною) [11].

Отже, існують різні підходи до цього погляду, але у своїй оснoві вони подібні. З дидактичного погляду інтерактивні методи навчання розглядаються як «взаємодія вчителя і учня, яка орієнтує особистість на розвиток її творчих та індивідуальних здібностей, вироблення умінь вибирати ситуацію, спрямовувати на діяльність, яка повинна стимулювати «винахідливість» і прагнення «відкриття нового».

Враховуючи деякі проблеми сучасної освіти, О.О. Вербицький зазначає, що інтерактивні методи навчання являють собою перехід від переважно регламентувальних, алгоритмізованих, програмових методів та форм організації дидактичного процесу до розвивальних, проблемних, дослідницьких, пошукових, які сприяють саме формуванню пізнавальних мотивів та інтересів [9].

На нашу думку, інтерактивні методи навчання вимагають певної зміни життя класу, а також збільшення часу для підготовки як учня, так і вчителя. Використання цих методів – не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку співтовариства, взаємоповаги,взаєморозуміння, та доброзичливості.

 

1.2. Інтерактивні технології та їх використання на уроці

Принципи інтерактивного навчання припускають, що учні отримують знання не тільки від вчителя, а і взаємодіючи між собою, використовуючи додаткові цікаві матеріали і інструменти. Це дозволяє значно підвищити якість навчання і зробити осмисленим процес отримання знань.

Використовуючи різноманітні методи навчальної діяльності, можна підвищити зацікавленість до неї через використання різних способів формування мотиваційної діяльності учнів. Зміни у нашому житті через пандемію та військові дії на території України впливають і на мету та призначення освіти: традиційні форми навчання втрачають свої переваги. Сьогодні важливо сформувати інтерес до активної навчальної діяльності, перетворити її на успішну і безперервну.

Головною особливістю і відмінністю інтерактивного навчання від звичайного вважається те, що нові знання не даються в готовому вигляді, а учень повинен добути їх самостійно. В такому випадку значення набуває не тільки результат, але і хід міркувань, що формує критичне мислення.

Відомо, що інтерактивні методи навчання формують активні форми діяльності, які допомагають встановити комфортні умови роботи, взаємозв’язок і довіру серед учнів. Вітчизняна школа знаходиться на стадії усвідомлення цієї проблеми і шукає шляхи її розв’язання. Зроблено важливі кроки реформування традиційної освіти та формування нової освітньої системи, яка буде мати безперервний характер.

Зміни освітнього процесу і формування нових навчальних концепцій, серед яких головною стає концепція навчання впродовж всієї трудової діяльності, формує нові підходи до методів навчання. Оскільки швидкість та різноманіття перетворень відбувається постійно, висуваються нові вимоги до навчальної діяльності учнів. Тому в освітньому процесі віддається перевага саме самостійній роботі учнів, розвитку її особистісних інтересів та самовираженню.

Інтерактивне навчання формує сучасні умови успішної пізнавальної діяльності, створює позитивні емоції, навички групових і командних робіт, розвиток творчих та індивідуальних здібностей школярів.

Існують різні підходи до класифікацій даних методів[13]. Характеризуючи інтерактивні технології кооперативного навчання, можна зазначити, що вони спрямовані на роботу в парах, групах. Завдяки цьому учні виконують роботу швидше, вони більше спілкуються між собою та діляться своїми думками. Цей метод можна використовувати при вивченні будь-якого матеріалу.

До колективно-групового навчання відносять такі методи: мікрофон, «мозковий штурм», незакінчене речення..., що дають можливість учитися висловлювати свої думки, доводити їх та оцінювати знання кожного учня. Ці методи є більш актуальнішими, оскільки не потребують великої підготовки та залучають до роботи увесь клас. Як правило, до технологій ситуативного моделювання відносяться ігрові методи: «програвання сценки», «рольова гра», «драматизація». Представлені методи навчальної діяльності учням більш до вподоби, але займають і більше часу в підготовці та, як правило, застосовуються під час закріпленні матеріалу.

Під дискусійними технологіями переважно розуміються дискусії, що дають гарну нагоду виділити різні позиції щодо питання чи то проблеми. Вміння проводити дискусію навчає учнів висловлювати, доводити свою думку, слухати співрозмовника, наводити аргументовані факти. В класі повинна бути така атмосфера поваги та довіри до своїх однокласників, щоб розмова була відвертою. Вони переважно підходять для учнів старшої школи.

Встановлено також, що засвоєння учнями знань з будь-якого предмету проходить ефективно під час вирішення проблемно-пошукових ситуацій. Саме такі підходи у навчанні учнів можна покласти в основу інтерактивних технологій, які роблять навчання доступним, цікавим та успішним. Учнівська спільнота набуває найцінніші навички: вміння долати труднощі, аналізувати їх, шукати різні шляхи подальших реалізацій.

Інтерактивне навчання дає можливість провести урок-гру, конференції, подорожі на уроках, дискусійні клуби, які зацікавлюють учнів будь-якого віку та підтримують прагнення до нових знань. Рольові ігри та творчі завдання – основні прийоми інтерактивних уроків. Ці методики сприяють розвитку критичного мислення, комунікативних навичок, розв’язання проблем, відпрацювання різних варіантів поведінки у проблемних ситуаціях.

Використання методу дискусії на уроках розвиває активну пізнавальну діяльність учнів, логічне мислення, зв’язне мовлення, допомагає визначити свою позицію.

Отже, можна виділити такі особливості інтерактивного навчання: підвищується та покращується рівень знань учнів, формуються вміння і навички самостійної роботи, розвиваються комунікації, закріплюються уміння використовувати інформацію для розв’язання практичних задач, розвивається предметна спрямованість навчальної діяльності.

Різні інтерактивні сучасні технології дають змогу учням опановувати різні рівні пізнання, вчать критично оцінювати факти, проводити їх аналіз, розмірковувати при практичних ситуаціях, виявляти помилки при розв’язанні задач.

Учні у віці 11-13 років майже всі мають смартфони, завдяки яким можна застосовувати Google-форми для перевірки знань (тестування). Це швидкий спосіб оцінити дітей, крім того, вони побачать свою оцінку та помилки. Такий метод перевірки знань є сучасним і швидким.

Враховуючи, що мультимедійні технології є сьогодні одним із перспективних напрямів, вони можуть активно застосовуватися у викладанні предмета. Під час уроків у 6-7-х класах при застосуванні відео-уроків мультимедійних презентацій, спостерігається підвищення зацікавленості учнів у вивченні нового матеріалу. Презентації характеризуються застосуванням яскравої наочності, що полегшує сприйняття будь-якого навчального матеріалу.

Таким чином, широке використання інтерактивних методів на уроках подобається дітям, вони залучаються до подальшої роботи з різними проєктами, своїми презентаціями науково-дослідницької роботи, формуючи практичні складові освітньої компетентності.

 

1.3. Структура і методи інтерактивного уроку

Основною формою організації навчальної діяльності практично у всіх країнах світу є сьогодні класно-урочна система. Будучи прогресивною протягом чотирьох століть поспіль, сьогодні, в умовах наукoво-технічного прогресу, вона перестала задовольняти потреби суспільства в освіті і потребує нового вдосконалення. Причиною цього стало як закономірне і неминуче зростання обсягу загальноосвітніх знань, що підлягають обов’язковому засвоєнню, відповідно і зміна вимог суспільства до освіти. Все гострішою та складнішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання «як навчати як створити умови для розвитку і самореалізації особистості в процесі навчання». Як, залишаючись в рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність освітнього процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодінням ними навичками саморозвитку особистості. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи, таким чином, традиційний урок в інтерактивний.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, зацікавленість, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків, які були реалізовані при викладенні її орієнтовного варіанта в цьому посібнику. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів це:

а) мотивація;

б)оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів

в) надання необхідної інформації;

г) інтерактивна вправа — центральна частина заняття;

д) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Мета етапу мотивації — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інший учитель і зовсім інші завдання. Суб’єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість. Усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме. Без виникнення цих внутрішніх підвалин: мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності — не може і бути ефективного пізнання.

З цією метою можуть бути використані різноманітні прийоми, що створюють проблемні ситуації, які викликають у учнів здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання, підкреслюють парадоксальність явищ і подій. Це може бути і коротка розповідь учителя, так і бесіда, і демонстрування наочності, й нескладна інтерактивна технологія («мікрофон», «мозковий штурм», «криголам» тощо). Мотивація чітко пов’язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв’язання певних завдань та проблем. Як правило, матеріал, вербалізований (словесно оформлений) учнями під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає ніби «місточком» для представлення теми уроку.

Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу заняття.

Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів має на меті забезпечити розуміння учнями їхньої взаємної, творчої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Часто буває доцільно долучити до визнання очікуваних результатів усіх учнів.

Щоб визначити для себе майбутні результати уроку, учні інколи мають озвучити своє особисте ставлення до суті та структури вибраних способів навчальної діяльності та спланувати  свої дії по засвоєнню та застосуванню

знань, передбачених темою.

Формулювання результатів інтерактивного уроку для сприяння успішності навчання учнів має відповідати таким вимогам:

⎯ висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя, і бути сформульованими таким чином: « Після цього уроку учні зможуть…»

“Корисно...”;

⎯ чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку. Тому воно має передбачати: обсяг та рівень засвоєння знань учнів, що буде забезпечений на уроці; обсяг та рівень розвитку навичок і вмінь, який буде досягнуто після уроку; розвиток (формування) емоційно- цільової сфери учня, яка забезпечує формування переконань, відповідно характеру, вплив на поведінку тощо. Останній компонент навчальних результатів, до якого можна прагнути на окремому уроці, це — визначення та усвідомлення або формування емоційно-наповненого ставлення учнів до тих подій, явищ, процесів, що є предметом вивчення на уроці. Правильно сформульовані, а потім досягненні результати — 90% відсотків успіху.

Центральною частиною заняття є інтерактивна вправа. Її мета - засвоєння навчального матеріалу, досягнення чітких результатів уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50-60% часу на уроці. Обов’язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:

Інструктування — вчитель розповідає учасникам про мету вправи, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань, правила; запитує, чи все зрозуміло учасникам (2-3 хв).

Об’єднання в групи і (або) розподіл ролей (1-2 хв). Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор так і помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи та навчання у співпраці один з одним (5-15 хв).

Презентація результатів виконання вправи (3-15 хв). Рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або за допомогою інших прийомів (5- 15 хв).

Рефлексія є природним невід’ємним і найважливішим (компонентом інтерактивного навчання на уроці. Вона дає можливість учням і вчителю:

⎯ усвідомити, чого вони навчились;

⎯ пригадати деталі свого досвіду й отримати реальні життєві уявлення про те, що вони думали і що відчували, коли вперше раз зіткнулись з тією чи будь-якою іншою іншою навчальною технологією. Це допомагає дітям чіткіше планувати свою подальшу діяльність вже на рівні застосування технологій у подальшій пізнавальній діяльності та у житті;

⎯ оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати реальні чіткі кроки його подальшого опрацювання;

⎯ порівняти своє сприйняття з думками, почуттями інших поглядами, й інколи скоригувати певні позиції;

⎯ як постійний елемент навчання привчати людину рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої певні дії та прогнозуючи подальші кроки;

⎯ учителям — побачити реакцію учнів на навчання та вносити

необхідні корективи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

 

2.1. Використання інтерактивних технологій на уроках

музичного мистецтва

Найголовнішим завданням музично-естетичного виховання у школі, необхідною умовою для компетентного, всебічного та гармонійного розвитку особистості є духовне збагачення учнів, та їх вміння розуміти і сприймати зміст музики. Реалізації цього завдання сприяють міжпредметні зв'язки та інтеграція на уроках музичного мистецтва.

Урок музичного мистецтва сьогодні - це і урок мистецтвознавства, філософії, і країнознавства, де поєднуються знання з історії, географії та літератури. Особливе місце серед міжпредметних зв'язків при викладанні музики посідають різноманітні мистецькі аналогії – з кіно, живописом, архітектурою, театром, скульптурою.

Крім величезного емоційного – естетичного впливу, такі уроки стають джерелом справжнього мистецького відкриття світу, стимулом до реалізації творчого потенціалу учнів, засобом формування справжнього мистецького смаку. Саме під час цих занять дитина усвідомлює, що музика це різновид мистецтва, бо вона твориться не простими словами, а кольором, пластикою та рухом.

Суспільні сучасні зміни породжують багато проблем і в освітньо- виховній сфері. Це і небажання сучасних дітей учитися, що послабило інтерес до шкільних предметів; учні стали пасивніші й неуважніші на уроках; це і негативний, а нерідко і агресивний, пресинг з боку телебачення; недосяжність або відсутність необхідних можливостей. А часто і небажання спілкуватися з високим мистецтвом. Одна з найболючіших проблем – послаблення мотивації учнів до навчальної діяльності. Розв’язання цих проблем можливе за допомогою невикористаних резервів:

-                      впровадження методу емоційного стимулювання учнів, створення ситуацій успіху як ефективного засобу мотивації;

-                      моделювати нестандартні форми проведення уроків;

-                      широко використовувати міжпредметні зв’язки, які мають освітні, світоглядні, розвивальні, конструктивні функції;

-                      викликати та посилювати у школярів власну мотивацію діяльності; використовувати матеріал, для якого характерна новизна, практична спрямованість, дискусійність;

-                      упроваджувати інтерактивні технології.

Інтерактивні методи навчання музики досліджували науковці: Галина Падалка, Олександр Ростовський, Ольга Олексюк, Оксана Рудницька. Інтерактивний метод навчання вони класифікують за такими ознаками: − джерело отримання інформації, спрямованої на формування музичної культури;

− логіка організування художньо-пізнавальної та художньо-естетичної діяльності учнів;

− рівень емоційного впливу на свідомість школярів. Ця класифікація допомагає редагувати освітньо-виховний процес на уроках музичного мистецтва за умови постійної та активної взаємодії вчителя та учнів.

Наш предмет має свою специфіку впровадження інтерактивних форм на уроках музики, які спрямовуються на поглиблення й посилення впливу музичних творів на особистість учня; на вдосконалення аналізу-інтерпретації музичних творів; необхідну активізацію практичної художньо- творчої діяльності.

Система творчої взаємодії на уроках музичного мистецтва вимагає і від вчителя високої педагогічної майстерності. Тому знаходжусь в постійному пошуку нових ідей. Працюю над собою, щоб зберегти психологічну рівновагу та емоційний стан для своїх учнів. Намагаюся бути відкритою, толерантною, дотримуватись демократичного стилю спілкування з дітьми.

Урок музичного мистецтва – широке поле для застосування різноманітніх інтерактивних технологій навчання. Учитель допомагає учням емоційно глибоко проникати в музичний твір, осягати значущі особливості музичного мистецтва, засвоювати знання про музику, розвивати творчі здібності учнів, досліджувати зв’язки музики з життям, формувати навички виразного її виконання, виховувати їх художньо-естетичний смак та потребу у спілкуванні з музикою.

Найпростішим і найпоширенішим способом «достукатися» до кожного учня служить простий вступ «Уявіть собі, що…». Щоб створити невимушену, довірливу атмосферу на уроці, часто використовую фрази: «Я запрошую вас, юні друзі, у…» або «Сьогодні ми в гостях…» Ці прийоми я використовую при інтерпретації музичних творів. Це дозволяє дітям як індивідуально так і творчо мислити, аналізувати, фантазувати та розкривати емоційну сторону учнів.

Працюючи з учнями різних класів для розкриття теми чи вивчення певного терміну використовую метод «так, іноді чи ні», наприклад: за допомогою навідних питань визначається термін «симфонія». Вчитель лише відповідає «так» чи «ні», а учні задають запитання які підводять їх до визначення теми:

⎯ чи це музичний термін?

⎯ чи це пісня?

⎯ чи це танець?

⎯ це великий музичний твір?

⎯ це твір для одного інструменту?

⎯ це твір для багатьох інструментів? ⎯ це твір для симфонічного оркестру? відповідь: «симфонія» На уроках часто використовую такі методи як:

-             Це «Мікрофон», цей метод особливо доречний під час розучування

так і виконанні пісні. Учні беруть уявний мікрофон, та передаючи його по класу дають відповіді, відповідати може лише той у кого мікрофон.

-             Які почуття у вас викликала ця пісня?

-             Якими засобами музичної виразності вона передається?

-             Який лад, темп, ритм, динаміка, тембр?

-             Який відчувається образ у цій пісні? Чому?

-             Наступний «Асоціативний кущ», коли на початку роботи одним словом визначаю дану тему, над якою проводитиметься робота, а учні доповнюють її словами, які виникають в пам'яті стосовно цього вислову. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім - другорядні. Учитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається».

-             Далі «Мозковий штурм» – це метод колективного обговорення, пошук різних рішень шляхом вільного висловлювання думок цих учасників. Шляхом «мозкового штурму» всього за декілька хвилин можна отримати десятки цікавих ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів взяти участь в її обговоренні шляхом «штурму». Технологію «Мозковий штурм» використовую на уроках для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Ця технологія спонукає учнів проявляти як уяву так і творчість, дає можливість вільно доцільно висловлювати свої думки.

Мета «мозкового штурму» або ще «мозкової атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу. Наприклад: «Чи потрібна людям рок-музика?». Після формулювання проблемного питання (його записую на дошці) пропоную всім висловити різні ідеї, коментарі, навести слова чи фрази, пов’язані з цією проблемою. Записую усі пропозиції на дошці або на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань. Не пропускаю жодної ідеї чи думки. Заохочую всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Підтримую навіть фантастичні ідеї. В кінцевому результаті кількість породжує якість. Обов’язково обговорюю та оцінюю запропоновані ідеї.

Використання наряду з інтерактивними методами інформаційних технологій дозволяє залучити учнів до такої діяльності: створення різних творчих робіт, пошукової роботи під час вивчення творчості композиторів,української музичної культури, народної творчості, оформлення результатів своїх досліджень у вигляді методу інтерактивної художньо-педагогічної технології - методу проектів (інформаційний, творчий, дослідницький, ігровий або рольовий).

Метод проектів використовую при організації навчання в парах, трійках, або малих і великих групах, де виступаю організатором і координатором творчої та пізнавальної активності учнів. Особливо зручною ця форма роботи є під час подання нового матеріалу та у процесі захисту обраних проектів.

Звертаючи увагу на дослідницькі проекти спрямовані на відкриття чогось нового, раніше невідомого; за структурою наближені до справжнього наукового дослідження; потребують визначення проблеми й задач дослідження,  шляхів  їх  вирішення.  Вони  передбачають  опрацювання різноманітних джерел інформації, аналіз отриманих даних, висновки та подання результату у вигляді доповіді, презентації, або статті.

Цікавою формою здійснення дослідницької проектної діяльності стало проведення учнями різноманітних опитувань однокласників, батьків, учителів. Діти задавали питання такого спрямування: «Чому потрібно вивчати народні пісні?», «Яку старовинну або сучасну колядку ви знаєте?». По-справжньому захоплювала учнів робота над проектом «Народні інструменти Житомирського Полісся», де діти проводили пошукову та захоплюючу дослідницьку роботу, в результаті якої створили цікаву та пізнавальну презентацію (Додаток 1).

Сучасний урок музичного мистецтва потребує визначення мети навчання, впровадження інноваційних педагогічних методик з метою формування базових освітніх компетентностей учнів. Однією з педагогічних технологій, що з успіхом використовую на уроках музичного мистецтва, є застосування комунікативно-ситуативних вправ. Комунікативно-ситуативна вправа — це інтерактивна форма роботи на уроці, що передбачає групове обговорення. Основні вимоги для проведення комунікативно-ситуативних вправ:

•            проведення дискусії у формі діалогу (полілогу);

•            рефлексія одержаної інформації;

•            врахування ситуації спілкування;

•            логічний та послідовний виклад своєї думки;

•            проговорення свого ставлення до предмета обговорення;

•            відповідність використання одержаних музичних знань до життєвої ситуації.

Так, наприклад, на уроці пропоную учням наступне: уявіть собі, що вам запропонували провести презентацію пісні «Червона рута» (слова і музика В. Івасюка) за наступним планом:

1.              Складіть невелику анотацію про композитора, автора пісні В. Івасюка, користуючись запропонованим матеріалом (бажано вибрати найцікавіші й найважливіші факти з біографії митця, простежити їх вплив та значення для його творчості),

2.              Складіть можливий куплет до пісні, в якому ви маєте розповісти закінчення цієї історії кохання (використайте ключові римовані слова: немов - любов, єдина - родина, щирі - у мирі або ж доберіть рими самостійно).

3.              Складіть програму міні-концерту «На крилах любові», до якої увійшла б пісня В. Івасюка «Червона рута» (до програми концерту бажано включити твори українських композиторів).

4.              Підготуйте свій варіант виконання пісні «Червона рута» (оберіть власну інтерпретацію твору, манеру виконання - народну, джазову академічну; поясніть свій вибір щодо складу виконавців).

Як домашнє завдання слід підготувати слайд-шоу (відеоряд) до пісні «Червона рута», користуючись ілюстраціями з Інтернету  (враховується відповідність відеоматеріалу тексту пісні, її емоційній характеристиці або ж асоціативні зв'язки).

Або, наприклад, ще одна ситуація: радою школи було прийнято рішення відсвяткувати День рідної мови. Серед заходів визначальною подією має стати концерт «Це моя Україна». Вам доручили скласти програму цього концерту, до якої мають увійти українські народні пісні, пісні сучасних українських композиторів та виконавців. Яка пісня, на ваш погляд, повинна відкривати та завершувати концерт? Поясніть свій вибір.

Під час вивчення дітьми народної обрядової творчості (Тема: «Пісня- душа народу») на уроці можна використати декілька інтерактивних методів. Кожен учень обирає собі нотку із коробки того кольору, який йому подобається (Позначення: 1.синій- зимові обрядові пісні 2.червоний-весняні

3.зелений-літні,4.помаранчевий-осінні,5.жовтий-дитячі   народні   пісні, 6.коричневий-історичні(козацькі) пісні). Діти гуртуються в команди згідно кольору карток.

Команда, яка обрала сині нотки обговорює та записує пісні зимового циклу та декілька прикладів цих пісень (також треба написати і відповісти, що це за пісні, коли вони виконуються тощо, також треба буде командою заспівати одну із пісень). Команда, яка обрала червоні нотки готує по тому ж принципу пісні весняного циклу і так далі. Всі команди обговорюють свої питання в малих групах. Коли команда готова, вона піднімає свою карточку(певного кольору),яка також заздалегідь лежить на столі в кожної команди. Кожна команда дає відповіді на свої питання і вивішують свої відповіді на дошці, утворюючи відповідно «Дерево знань».

Цікавим методом у роботі з учнями є метод «Музичне доміно». «Музичне доміно».

Учні об’єднані в групи. Кожній з груп пропонують аркуші, на яких записано 12 фраз, які не мають закінчення. На інших аркушах – їх закінчення.

Необхідно підібрати правильні закінчення до цих фраз. Наприклад:

1.  Вокаліз – це музичний твір для виконання…(голосом без слів).

2.  Лібрето – літературний текст …(опери).

3.  Оркестровий   вступ          до      опери,         балету         тощо називається…(увертюрою).

4.  Славетний український композитор С.С. Гулак-Артемовський був ще й чудовим… (актором, співаком).

5.  Квартет – це музичний твір для… (4-х виконавців).

6.  Йохим, один з героїв повісті «Сліпий музикант», співав пісню… («Ой, там на горі та й женці жнуть»).

7.  В оповіданні «Старий кухар» згадується музичний інструмент під назвою… (клавесин).

8.  Німа гра акторів в балеті, яка складається з виразних жестів і міміки називається…(пантомімою).

9.  В інтродукції до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка використана пісня… («Засвистали козаченьки...»).

10.         Ось пісню «Засвистали козаченьки...» склала відома українська піснярка… (М. Чурай).

11.         Великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання          хором,         солістами    та      симфонічним     оркестром називається…(кантатою).

Ще один цікавий варіант музичного доміно:

Учням роздають картки, на половині яких записано початок пісні, а на решті — закінчення. Учень, який отримав картку з початком пісні, починає співати, а той, у кого картка з продовженням,— завершує фразу.

Наприклад:

-   «Чом ти не прийшов.... - як місяць зійшов»;

-   «Гей, там на горі, Січ іде…— …Гей, малиновий стяг несе;

-   «Ой на горі…— …та й женці жнуть»;

-   «Ой чий то кінь стоїть…— …що сива гривонька»;

-   «Грицю, Грицю…— …до роботи»;

-   «Ой хто, хто…— …Миколая любить»; -«Їхав козак…— …за Дунай»; -«Ой є в лісі…— …калина».

Потім учитель пропонує визначити, які з цих пісень належать до козацьких.

При спілкуванні з учнями на уроці музичного мистецтва намагаюся донести до свідомості кожного глибоке розуміння сенсу та значення навчальних тем програми, а також приділяти увагу наданню учням достатньо необхідних теоретичних знань. Таким чином постійно працюю над підвищенням усвідомленого пізнання виучуваного при активізації творчої навчально-пізнавальної діяльності школяра.

Одним із зручних методів активізації мислення учнів на уроці, вважаю, є ігровий метод. При проведенні уроків музичного мистецтва використовую різноманітні ігрові елементи. Музичні ігри допомагають учням краще засвоїти нотну грамоту, формують і розвивають музичні здібності – пам’ять, слух, ритмічне та ладове відчуття. В процесі музичних ігор діти набувають потрібні відповідні навички – вокально-хорові, ритмічно-слухові, творчо- імпровізаційні.  Наприклад  дуже  цікава  творча  інтерактивна  гра «Слово...речення...запитання...відповідь», яку ми з учнями впроваджуємо в освітній навчальний процес, де допомагає закріпити знання, вміння та навички набуті на уроці музики.

«Слово...речення...запитання...відповідь»

Учитель, звертаючись до одного з учнів, показує портрет композитора і каже: «Слово». Учень відповідає. Іншому учню пропонується продовжити гру, називаючи нове слово (це може бути час, коли жив композитор, країна, де він народився, або його музичний твір тощо). Третій учень, до якого звертаються із завданням – «Речення», складає речення з поданими названими словами. Четвертий – ставить запитання відповідно до цього речення. П’ятий – дає чітку відповідь і так далі. Цю гру можна урізноманітнити, починаючи, наприклад, з уривка одного з музичних творів тощо. Наприклад:

а) Микола Лисенко. – Це композитор. – М. В. Лисенко - видатний український композитор ХІХ-ХХ ст. – Де ж народився Микола Лисенко? – Отже, видатний український композитор М. В. Лисенко народився на Полтавщині.

б) М. Лисенко. – Опера. – М. Лисенко написав оперу «Тарас Бульба» - Яку пісню М. Лисенко неодноразово використав в опері «Тарас Бульба»? – В інтродукції до опери М. Лисенка «Тарас Бульба» використана пісня «Засвіт встали козаченьки...».

в) М. Лисенко. – Кантата. – М. Лисенко створив кантату «Радуйся, ниво неполитая» - На чиї вірші написана кантата «Радуйся, ниво неполитая»? - Кантата М. Лисенка «Радуйся, ниво неполитая» написана на вірші Т. Шевченка. Варіантів цієї гри може бути дуже багато. ЇЇ можна використати як підсумок уроку, як повторення перед уроком, на підсумковому уроці. Вона допомагає перевірити знання з попередніх тем, а також стимулює розвиток мови і мислення.

Наступна інтерактивна гра: «Вірю — або не вірю»

Цю гру можна теж використати по будь-якій темі. Її можуть проводити як учитель, так і учні, які об’єднанні в групи між собою.

Складаються різні питання і зачитуються в класі. Кожне запитання починається словами: «Чи вірите ви, що…?». Учні погоджуються, або ні.

Кожну відповідь треба обґрунтувати, або виправити помилку.

Наприклад:

-Чи вірите ви, наприклад, що у Бетховена є така симфонія№2 «Богатирська»?

-Чи вірите ви, що лібрето – це літературний текст опери?

Далі: «Митці та їхні твори»

Гру можна проводити ланцюжком по кожному з рядів. Кожний ряд є командою. Один учень називає прізвище композитора, співака тощо, інший має швидко назвати його твір. Якщо відповідь вірна, естафета гри передається наступному учню. Якщо учень відповідає на жаль невірно, або затримується з відповіддю, він вибуває із гри і його замінює інший учень. Перемагає той ряд (або команда, якщо діти об’єдналися у групи), де залишилося більше гравців. Доречна наступна гра: «Запитання – відповідь»

Цю гру застосовують під час опитування, повторення, підсумку уроку. До дошки виходять двоє учнів (або у грі приймають участь дві команди) і по черзі ставлять один одному різні запитання. Саме оцінка (перемога команди) залежить від кількості правильних відповідей.

Цікава інтерактивна гра «М’яч із термінами»

Гра дозволяє засвоїти, повторити музичні терміни. Її можна використовувати, як повторення матеріалу, так і підсумок уроку, теми.

Кидаючи м’яч, учень називає будь який термін. Той, хто його спіймав, розкриває зміст терміна так, щоб утворилося речення. Кидає м’яч наступному, а той називає новий термін і так далі.

Наприклад: Варіації – музична форма, в якій музична тема повторюється з деякими змінами. Романс – одноголосий вокальний твір із інструментальним супроводом.

Інтерактивна гра «Ланцюжок»

Допомагає засвоїти нові терміни, прізвища, назви творів, а також пригадати терміни, вивчені на попередніх уроках музичного мистецтва. Можна використовувати, як один із багатьох варіантів підсумку уроку. Наприкінці уроку дітям дається завдання: згадати всі нові слова, терміни, або прізвища, з якими вони ознайомились. Перший учень називає одне слово (термін, прізвище тощо), другий – попередній і свій, третій – обидва попередніх і свої тощо. Гра розвиває перш за все увагу і пам'ять учнів. Інтерактивна гра «Змагання»

На підсумковому уроці учням пропонують об’єднатися в групи і записати на аркушах паперу терміни, прізвища композиторів, музикантів, співаків, назви творів, з якими ознайомились у даній навчальній темі. Коли завдання до кінця визначеного часу виконано, учень однієї з груп зачитує записані слова. Інші групи викреслюють назви, що повторюються. Група, в якій залишилось найбільше не закреслених термінів, перемагає.

Інтерактивна гра «Асоціації»

Після прослухування музичного твору учитель пропонує учням за асоціаціями, які вони викликали замалювати, ці твори з точки зору іншого виду мистецтва. Це буде підтвердженням того, що сприймати й зображати той чи інший твір мистецтва можна по різному.

-Якого кольору «Зима» А. Вівальді?

-А які фарби можна використати, змальовуючи зиму в кантаті Г.

Свиридова?

Доцільна інтерактивна гра «Знайди пару»

За допомогою цієї гри можна закріплювати або перевіряти знання учнів з вивченої теми.

І варіант.

Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує однакові комплекти листівок. На них прізвища композиторів (скульпторів, художників) і назви їх творів. Завдання: знайти листівку-пару.

ІІ варіант.

Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує листівки із запитаннями і відповідями на них. Перемагає та група, яка швидше добере відповіді до запитань.

Пізнавальна інтерактивна гра «Знавці мистецтва»

Учням надається можливість знайти відповідності між музичними творами та відомими їм творами живопису або скульптури. Наступна: «Текст з помилками»

Учитель пропонує будь який текст з вивченого матеріалу, в якому навмисно допущено помилки. Діти на слух повинні їх помітити і виправити, обґрунтовуючи свою власну думку.

Наприклад:

«М. Лисенко – український композитор, засновник української музичної класики, диригент, піаніст, живописець і музичний педагог ХІХ-ХХ ст.

В своїх творах М. Лисенко з високою майстерністю відображав героїчну боротьбу українського народу проти поневолювачів. Так за оповіданням К. Паустовського він написав історичну оперу «Тарас Бульба», де використав багато українських народних пісень. В інтродукції до цієї опери ми чуємо українську народну пісню «Їхав козак за Дунай». Вона своїм героїчним, піднесеним характером готує нас до сприймання опери. В сцені «Запорізька Січ» теж звучить багато українських пісень, серед них: «Засвистали козаченьки», «Ой на горі та й женці жнуть» та інші. Вони вдало завершують народну масову сцену на Запорізькій Січі.

Таке завдання (скласти музичну казку, невеличкий текст з помилками тощо) можна також запропонувати учням, об’єднавши їх в групи. У процесі сприймання музичних творів впроваджую цікаву музичну вікторину із застосуванням фронтальних форм діяльності (Додаток 2). За таким принципом можна проводити вікторини на будь-яку тематику. Наприклад: «Вокальна та інструментальна музика», «Мажор, мінор», «Хорова і симфонічна музика», «Поліфонія, гомофонія» тощо.

На етапі закріплення музично-теоретичних понять і термінів ефективним є використання фронтальної гри «Музичне тестування» (Додаток 3). Ця гра у різних варіантах може практикуватися в 1–5-х класах. Вона дозволяє залучити увесь клас до роботи загалом і кожного учня конкретно, виявити рівень знань, навичок та умінь кожного учня за стислий проміжок часу. Систематичне застосування даної гри також розвиває в учнів почуття ритму, навички ансамблевого музикування, уміння вступати зі своєю «партією» за рукою диригента, а також виховує в них уважність, дисциплінованість, здатність активно працювати в команді в швидкому темпі.

Приклади ще деяких методів інтерактивного навчання, які використовуються під час уроків музики:

Інтерактивний метод: «Лист із минулого»

Пропоную написати листа від героя твору, від автора (композитора, художника, глядачів) певної епохи.

Пізнавальний інтерактивний метод «Мозаїка»

Клас ділиться на команди і один одному ставлять цікаві питання щодо музичного твору або пройденої теми уроку. Якщо команда не може відповісти на запитання, відповідає та команда, яка поставила запитання.

Наступний: «Образ тексту»

За пройденою темою на уроці дати опорні слова і до них записати ще 5 або 6 слів, які виражають дану тему уроку. Метод: «Знайди зайвого!»

І варіант.

Учитель надає три-чотири поняття ( терміни, назви творів, прізвища композиторів, авторів тощо). Діти мають визначити, яке з поданих понять зайве. Наприклад:

Пісня – мелодія – лібрето – вірш.

Кантата – оповідання – хор.

Лисенко – Ревуцький – Моцарт – Гулак-Артемовський.

Таку ж роботу можна проводити, використовуючи портрети композиторів, репродукції тощо.

ІІ варіант.

Діти, об’єднані в групи, самі ж готують це завдання. І потім пропонують його по черзі. Перемагає та група, яка складе більше варіантів понять.

Цікавий інтерактивний метод «Складання кластера»

Посередині чистого аркуша або класної дошки написати ключове слово чи речення, яке є «серцем» ідеї, теми, або автора твору, що прозвучав.

Навколо діти пишуть слова чи речення, що виражають ідеї, факти, образи, що підходять для даної теми. Слова, що з'явилися, з'єднуються прямими лініями з ключовим поняттям (Додаток 4). Метод «Місто очима іноземця»

Учні роблять презентації, наприклад, «Музична столиця Європи».

Представляють у презентації композиторів, які жили та творили в певну епоху. Інтерактивний метод «Жива газета»

Групам дається час 5-7 хвилин на підготовку, кожна група після твору, що прозвучав, розповідають, наприклад, про жанр, стиль, композитора. Творчий інтерактивний метод «Репортаж із місця подій»

Беруть інтерв'ю (робота у парі чи групою) шанувальників, поціновувачів мистецтва, з виставки чи з концерту.

Пізнавальний інтерактивний метод «Бліц-турнір»

Звучать фрагменти відомих музичних творів, потрібно записати назви цих творів та композитора.

Дані наведені методи інтерактивного навчання на уроках музики дозволяють учням не тільки глибше проникнути в світ музичного мистецтва, а й творчо розкрити свій внутрішній світ, виявити все краще, що в них є. Діти починають краще розуміти, що духовна культура пробуджує в людині особистість, підносить саму людину та її роль у світі до найвищих цілей і завдань.

Освітній процес на уроках музичного мистецтва проходить за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це спів, навчання, взаємонавчання (колективне, групове, у співпраці). Пропоную учням виконувати завдання художньо-естетичної спрямованості, які передбачають комплексне використання музики, образотворчого мистецтва та літератури, проводжу інтегровані уроки музичного мистецтва. Велику увагу приділяю впровадженню новітніх технологій навчання. Дбаю про осучаснення уроку. Працюю над створенням мультимедійних проектів та презентацій, відеорядів, слайд-шоу, без яких неможливо уявити сучасний урок музики. Використовую педагогічний програмний засіб освітньої галузі «Естетична культура» та «Музичне мистецтво».

Саме, сучасний урок – це урок, в ході якого застосовуються інноваційні педагогічні технології, комп'ютерні технології, використовуються електронні музичні інструменти. Урок музики характеризується створенням творчої обстановки, адже зміст музичних занять складають емоції та їх суб'єктивне переживання. Подібний специфічний зміст обумовлює вибір різноманітних методик, видів роботи і нових мультимедійних засобів.

Зараз комп'ютер надає широкі можливості у творчому процесі навчання музики. Завдяки комп’ютерним технологіям маю можливість пропонувати учням творчі, а саме інтерактивні завдання: питання, діагностичні тести, проблемні ситуації, спрямовані на осмислення навчального матеріалу і виконують функції контролю за успішністю розвитку музичної культури школяра. Сьогодні комп'ютер, аудіо- та відеозапис міцно увійшли в наше життя, допомагають нам краще провести уроки, привчити дітей частіше слухати хорошу музику, формувати художній смак, поглиблювати знання музичної літератури. Зробити цю роботу більш результативною і цікавою допомагає музична фонотека – збірка звукозаписів на цифрових носіях.

У процесі сприймання музики  використовую  такі  форми роботи:

⎯ слухання музики з демонстраційним матеріалом на слайдах;

⎯ слухання музики із переглядом відео уривку  або кліпу;

⎯ слухання    музики із використанням творчих    завдань на комп’ютері;

⎯ впізнай інструмент за зовнішнім виглядом або звуком; ⎯ добери характеристику музики за поданими словами тощо.

У вокально – хоровій роботі учнів найбільш зацікавлює караоке, яке дозволяє за невеликий відрізок часу добитися якісного результату, пропонує величезний вибір музичного репертуару. Сучасні комп’ютерні технології дозволяють спів під відео – фонограму - караоке, так і спів під перегляд кліпу.

На уроках використовую відео фізкультхвилинок та ритмічні вправи, які дуже- дуже подобаються учням.

В арсеналі методичних прийомів кожного вчителя є багато цікавих різноманітних форм роботи на уроці. Надані методи інтерактивного навчання на уроках музичного мистецтва, дозволяють учням не тільки глибше проникнути в світ музики, а і образотворчого мистецтва, а й творчо розкрити свій внутрішній світ, виявити все краще, що в них є. Діти починають розуміти, до духовна культура пробуджує в людині особистість, підносить саму людину та її роль у світі до найвищих цілей і завдань.

 

 

 

 

 

 

2.2.Інтерактивні уроки музичного мистецтва в умовах дистанційного навчання

Ситуація, в якій ми всі зараз перебуваємо, потребує трохи інших шляхів передачі знань. Дистанційне навчання в умовах війни сьогодні – єдина можлива форма освітнього процесу. Швидка трансформація головних галузей життєдіяльності суспільства відбулася ще під час пандемії та початку повномаштабного втрогнення, що змусило шукати новітні підходи до навчання та види роботи. Завдяки дистанційному навчанню та сучасним комп’ютеризованим технологіям стало реальним вивчати будь-який предмет і навіть музику, не виходячи з дому, а освітні заклади здатні забезпечувати освітній процес.

Поруч із використанням технічних приладів (комп’ютера, ноутбука, планшета, телефона тощо) не виключається робота з навчально-дидактичними посібниками та іншими методично-допоміжними засобами. За допомогою комп’ютерних програм неможливо осягнути такі форми діяльності комплексу музичного навчання, як спів та інтонування, гру на музичних інструментах. Вони є надзвичайно важливими, тому традиційне навчання необхідно поєднувати з новаторським.

Під час організації дистанційного навчання для стимуляції творчої діяльності та урізноманітнення навчальної, пізнавальної, впроваджую різні підходи:

-                      використовую відеоуроки, відеоролики, майстер-класи, презентації з мережі (Додаток 5);

-                      проводжу відеоконференції у Zoom, Google Meet, ClassDojo, ClickMeeting (Додаток 6).

Кожен з цих підходів забезпечує як системне використання за розкладом уроків, так і чергування, на кшталт надання певних завдань на платформі школи або/і відеоконференції з роз'ясненням творчих етапів роботи.

Завдяки використанню комп’ютерних технологій маю змогу проводити дистанційно такі інтерактивні форми уроків музичного мистецтва як, зокрема урок-творчість, урок-презентація, дискусія, «скарбничка почуттів», урок- мандрівка,  урок-концерт,  урок-репетиція,  урок-вікторина,  складання «щоденника музичних вражень», «словника почуттів» музичних творів тощо. Навіть ті теми, які раніше розкривала шляхом інтерактивних вправ на уроці нині, в умовах дистанційного навчання, знаходять нове «звучання» (Додатки

7,8).

Одне з найважливіших умов індивідуалізації дистанційних занять - багатий вибір різного матеріалу для кожного заняття - найважливіша частина його підготовки. Ці матеріали включають анімацію, аудіо- та відео-фрагменти з елементами інтерактивності, адже сприятливий психологічний настрій в учнів створюється саме при поєднанні виразного виконання пісні та анімаційного фону на екрані.

За допомогою інтернет ресурсів діти тепер можуть віртуально знайомитися з творчістю композиторів і навіть вивчати нотну грамоту. Разом з тим, нам, вчителям, по можливості, слід дотримуватися традиційних для заняття видів діяльності: прослуховування музичних творів, співу тощо.

Поєднуючи всі можливості уроку, ми не повинні перш за все забувати про етику та естетику заняття та вікові особливості дітей (Додаток 9).

Використовуючи комп’ютерні технології та мережу інтернет, маю змогу підібрати найкращий варіант виконання інструментального чи вокального твору, показати його різні інтерпретації. Зручністю при розучування пісні із застосуванням мультимедійних технoлогій онлайн також є те, що на екрані з’являються слова пісні із правками вчителя (наголос, поділ складів відповідно до мелодії, організація фраз, взяття дихання тощо) та графічне зображення мелодії.

Під час прослуховування музичного твору демонструється на слайдах презентації лише автор і назва твору, щоб учні не відволікались від сприймання музики та були зосередженні на матеріалі, який слухають. Можна показувати різні варіанти виконання: на фортепіано чи клавесині; на скрипці чи струнним ансамблем; камерним оркестром чи симфонічним; наприклад оригінальний твір чи його джазова обробка, або ж перекладення тощо. Надалі обговорюється прослуханий твір, учні розповідають про життєвий і творчий шлях композитора, історію створення твору. Демонструю презентацію із підказками на моніторі. Під час відеоконференції намагаюсь враховувати технічні нюанси, наприклад, під час розучування пісні вимикаю мікрофони, щоб неодночасність звуку не заважала.

Дистанційне навчання музичному мистецтву має гнучкий та комфортний графік отримання знань, домашнє завдання можливо виконувати у вільний час, користуватись інтернет-ресурсами задля реалізації власного проекту та навіть заохочувати родину до колективної творчості.

Навчання будь-якого предмета не обходиться без виконання дітьми різних творчих завдань. Музичні заняття не є винятком. Завдання та матеріали, які потрібні дитині для виконання завдання, розміщуються тепер у віртуальному просторі. На жаль, не завжди вдається використати на занятті спільне виконання пісні педагогом та дитиною, чи всім колективом.

Ми дізналися, що дистанційне навчання не може замінити живої взаємодії вчителя-порадника з учнем, бо немає можливості дати їй почути живе виконання та скоригувати постанову голосу. Також досить складно для вчителя дистанційно вказати дитині ті місця в пісні, де вона сильніше фальшивить чи порушує ритм.

Дистанційну перевірку знань, які здобули учні під час самостійної роботи здійснюю за допомогою тестових завдань та контрольних вправ на таких сервісах та освітніх платформах: «На Урок», «Всеосвіта», Google Forms, Google-малюнки, LearningApps, Canva, Online Test Pad, Classtime, Socrative, Quizizz, Kahoot (Додаток 10).

Переваги цих платформ полягають у тому, що діти вивчають матеріал у вигляді гри та змагання і, як наслідок, кожен прагне зробити якнайменше помилок та посісти перше місце у рейтингу.

На мою думку, дистанційне музичне заняття це заняття, яке насичене новими прийомами педагогічної техніки на всіх його етапах. У учнів активно розвивається аудіовізуальне сприйняття. У цьому випадку музичний і художній образи сприймаються глибше, повніше та яскравіше, оскільки звучання музики доповнюється картинами, рухами, розвитком, а зображення картин і образів доповнюється різними звуками.

Відзначаю для себе, як педагога, наступні плюси від дистанційної роботи:

-   використовуючи ресурси мережі Internet, значно поповнила медіатеку музичного керівника;

-   розробила ряд занять для різного віку;

-   почала освоювати нові для мене інтерактивні програми.

Були також розроблені різнорівневі творчі та проєктні завдання з усіма необхідними інтернет-посиланнями, онлайн-тестування з музичного мистецтва в основній школі. Ці тести були розроблені за допомогою освітніх проектів «Всеосвіта» та «На урок».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, інтерактивне навчання - це, перш за все, діалогічне навчання, в процесі якого взаємодіють як учитель так і учень. Освітній процес відбувається за умов постійної, активної та творчої взаємодії всіх учнів. Це співнавчання,  взаємонавчання),  де  учень  і  вчитель  є  рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Педагог виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання цікавих рольових ігор, спільне розв'язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь та навичок і цінностей, створює атмосферу співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу.

Підтримати дитину на уроці, спонукати її до самопізнання, самоствердження, самовиховання можна шляхом умілого використання засобів, що забезпечують необхідний емоційний фон доброзичливості, співпраці, створюють «ситуацію успіху», взаєморозуміння, підвищують статус учня, вагомість його власного внеску у вирішення загальних проблем.

Використання інтерактивних форм педагогічної взаємодії є засобом формування високоосвіченої, творчої, духовно багатої особистості з високим рівнем національної та естетичної культури.

Досвід роботи з використання інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва переконує, що використання цих технологій забезпечує всебічний розвиток природних творчих здібностей учнів, спонукає до пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української музичної культури, творчості композиторів світу.

Місія вчителя музики - бути наставником як у духовному так і творчому спілкуванні дітей з музичним мистецтвом. Саме це й надихає педагога на постійний пошук різних засобів втілення цього завдання, свій шлях у реалізації індивідуального потенціалу, адже він не тільки музикант, а й актор, режисер, учитель – майстер, що по особливому викладає свій предмет, робить його стимулюючим та розвивальним. Колективно творчі справи у роботі вчителя музики – це запорука успіху і створення комфортних умов для набуття учнями життєво важливих компетенцій, це важлива складова естетичного виховання.

Усі ми розуміємо, що життя постійно змінюється. Відбувається еволюція змісту, методів і форм навчання, яка спонукає до розроблення і впровадження новітніх сучасних освітніх технологій. Ми просто зобов’язані працювати так, щоб рухатися в ногу з часом. Василь Олександрович Сухомлинський зазначав: «Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен спинятися на досягнутому, бо, якщо немає руху вперед, то неминуче починається відставання».

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.     Азарова А. До питання можливостей застосування зарубіжних методик у вітчизняному музичному вихованні / А. Азарова //Мистецтвознавчі записки: Зб. наук. праць. – К.: ДАКККіМ, 2013. – Вип.3. – С. 79-88.

2.     Аристова  Л.  Використання  навчально-методичного  комплексу

«Музичне мистецтво» в естетичному вихованні молодших школярів : [1- 2-й класи ЗОШ] / Л. Аристова // Мистецтво та освіта. - 2016. - № 3. - С. 10-13.

3.     Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: Монографія. —Запоріжжя: Просвіта, 2018. – 128 с.

4.     Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання в школі: монографія / К.О. Баханов. - Запоріжжя: Просвіта, 2020. - 160 с.

5.     Волошина О.В., Мільченко О.В. Музичне мистецтво: 5 кл.: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. – Ірпінь: Перун,2015.- 226 с.

6.     Дмітрієва Л. Інноваційні технології на уроках музичного мистецтва / Л. Дмітрієва // Мистецтво в школі (Музика. Образотворче мистецтво. Художня культура). - 2013. - № 1. - С. 2-6.

7.     Завалко К. В. Основи інноваційної діяльності вчителя музики : навч.- метод. посіб. / К. В. Завалко. - Черкаси : Черкас. ЦНП, 2013. - 211 c.

8.     Клокар Н.І., Чубарук О.В., Вітюк О.П., Концепція діяльності наукової лабораторії інформаційних технологій навчання КОІПОПК // Організація діяльності наукових лабораторій інституту: Науково- методичний посібник / За ред. Н.І. Клокар, О.В. Чубарук. - Біла Церква, 2015. – 222 с.

9.     Навчання в дії. Як організувати підготовку вчителів до застосування інтерактивних технологій навчання: Методичний посібник / А. Панченков, О. Пометун, Т. Ремех. – К.: А.П.Н., 2013. – 177 с.

10.Обрізан К.М. Програмні засоби навчального призначення // Інформатизації середньої освіти програмні засоби, технології досвід, перспективи / За ред. В.М.Мадзігона, Ю.О.Дорошенка . - К.: Педагогічна думка, 2013. – 128 с.

11.Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт. кол. за ред. Ю.І.Машбиця. - К.: ІЗМН, 2017. -235 с.

12.Подмазін С.І. Особистісно-орієнтований освітній процес: принципи, технології // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 2. – С.15 -18.

13.Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О. Пометун, Л. Пироженко. -К., 2012. - 135 с.

14.Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко / За ред. О.І. Пометун – К.: А.С.К., 2014. – 193 с.

15.Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Основа,2015. -176 с.

16.Ростовський О. Я. Теорія і методика музичної освіти: навч.-метод. посіб.

/ О. Я. Ростовський. - Т.: Навч. кн.-Богдан, 2017. - 639 c.

17.Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі: Навчально – методичний посібник. – Т.: Навчальна книга,2011. -182 с.

18.Семенюк О. В. Використання інтерактивних технологій навчання на уроках музичного мистецтва / О. В. Семенюк // Мистецтво в школі

 (Музика. Образотворче мистецтво. Художня культура). - 2019. - № 1. С. 13-15.

19.Чембержі М. Концептуальні напрямки і динаміка розвитку Київської дитячої Академії мистецтв // Українська культура і мистецтво в сучасному державному процесі: стан, проблеми, перспективи: 3б. наук.

праць. - К., 2020. – С. 32 -35.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1.

Фрагменти презентації «Музичне мистецтво Житомирського Полісся»

Додаток 2 Музична вікторина

1.         Де і коли була відкрита перша консерваторія як навчальний музичний заклад? (В Неаполі, в 1537 році.)

2.         Де і коли була відкрита перша в Росії консерваторія? (У Петербурзі в

1862 році.)

3. Хто став засновником першої російської консерваторії? (Видатний музикант і піаніст Антон Григорович Рубінштейн.)

7.                       Де зародилося мистецтво гри на скрипці? (В Італії.)

8.                       Назвіть найвідоміші династії скрипкових майстрів. (Андреа Аматі, Андреа Гварнері, Антоніо Страдіварі.)

9.                       Хто виготовив найцінніші у світі скрипки? (Антоніо Страдіварі.)

10.                   Скільки скрипок виготовив великий майстер? (Близько 1200.)

11.                   У чому цінність скрипок великого майстра? (Звуки їх неповторні.)

12.                   Коли і де відбувся перший платний музичний концерт для публіки?

(Він відбувся в 1672 році в Лондоні.)

13.                   Хто є королем-виконавцем на скрипці? (Король скрипки - італійський скрипаль Ніколо Паганіні.)

14.                   Де зберігається скрипка, на якій останній раз грав король скрипки? (Паганіні заповів свою останню скрипку рідного міста Генуї, де вона і зберігається під скляним ковпаком в міському муніципалітеті.)

16. Як називають цю скрипку? (Цю скрипку називають «вдовою»

Паганіні.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3.  «Музичне тестування»

Мета гри: удосконалювати уміння орієнтуватися у вивченому матеріалі, поглиблювати знання термінології, удосконалювати уміння вільно нею користуватися в поєднанні з іншими видами діяльності.

Форма роботи: фронтальна.

Обладнання: тезаурус, картки з ритмічними рисунками, картки, що ілюструють засоби музичної виразності, нотний матеріал, баян, музичний центр, аудіозаписи.

Ключові поняття: гра, ритм.

Хід гри

На дошці розміщені картки з термінами, під кожною з них – малюнок із зображенням «звучних жестів» та ритмічний малюнок (див. рис.1), за яким учні будуть виконувати свої «музичні відповіді».

Учитель зачитує тлумачення в довільному порядку, не називаючи самого терміна, наприклад:

•  швидкість, з якою виконується музичний твір (темп);

•  автор музичного твору (композитор);

•  чергування в певному порядку коротких і довгих звуків (ритм);

•  забарвлення звуку (тембр);

•  письмове зображення звуку (нота).

Учні слухають і, визначивши термін, записують у зошиті ритмічний малюнок, розташований під ним, вказують «звучний жест», яким слід його виконувати; таким чином визначаються всі терміни в тій послідовності, у якій вони були озвучені вчителем, – темп, композитор, ритм, тембр, нота (див. тлумачення термінів та нотного запису, який подається у формі ритмічної партитури, та принцип виконання завдання «звучними жестами» – рис. 2).

Перевірка завдання здійснюється за одним із варіантів, із урахуванням рівня складності та підготовки школярів:

1)                      учні виконують усі ритмічні малюнки без зупинки, як єдиний ритмічний твір, визначеними «звучними жестами», за «рукою вчителя», у заданому вчителем єдиному темпоритмі, як вказано в ритмічній партитурі;

2)                      учні виконують усі ритмічні малюнки без зупинки, як єдиний ритмічний твір, визначеними «звучними жестами», під інструментальний акомпанемент (фонограму), підібраний з урахуванням тактового розміру, кількості тактів, стилю музики, динамічного співвідношення (супровід не повинен заглушати «звучні жести»).

 

 

 

 

Рис. 2.

 

 

 

 

 

 

Додаток 4. Кластер «Оркестр»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6.

 

Дистанційний урок Давні українські зимові обряди

 

Вітаю вас на уроці музичного мистецтва!

 

В основі новорічно-різдвяної обрядовості українців є три свята: Різдво, Святого Василя («старий» Новий рік) та Святе Водохреще. Різдвяного вечора молоді люди, переважно хлопці, збирались у гурти, вибирали ватага — «березу» та міхоношу, запрошували музик і обходили всі оселі з колядками, релігійними піснями та віншівками:

Коляд, коляд, колядниця,

Добра з медом паляниця, А без меду не така,

Дайте, дядьку, п'ятака. Одчиняйте скриньку Та давайте сливку.

Одчиняйте сундучок Та давайте п'ятачок

 

Сію, вію, посіваю,

З Новим роком поздоровляю!

Щоб було у вас в стіжку, В мішку, в коморі, в оборі,

В ложці, в мисці й у колисці.

 

 

 

 

Сто сорок три роки тому народився творець найбільш популярного у світі українського музичного твору – знаменитого «Щедрика».

 

 

Микола Леонтович відійшов у вічність у розквіті сил. Саме в час перед своєю трагічною загибеллю він почав працювати над великими музичними творами, першим з яких стала народно фантастична опера «На русалчин Великдень». Куля зловорожого чекіста обірвала його життя і високоталановиту творчість. Але й та музична спадщина, яку він залишив, навічно вписала його ім΄я в українську і світову музичну культуру.

 https://youtu.be/N4JQ_w_Pcmk

 

 

https://youtu.be/iZ5U2nNOfpo

Оберіть малюнок, який, на вашу думку, найбільше підходить до прослуханого твору М.Леонтовича.

 

https://youtu.be/-jWO1w37kgU

 

10   неймовірно красивих та популярних версій "Щедрика"

 

https://ukrainian.voanews.com/a/desiat-versiy-schedryka/4196968.html

 

 

«Новорічна пісня» слова та музика Наталії Май

 

"Новий рік, іграшки, ялинка, маски" (караоке)

 

https://youtu.be/BApUmbsV9K0

∙ Заспівайте рідним та друзям колядку чи щедрівку. ∙ Підготуйтесь до свят - віднайдіть віншівку, та вивчіть її.

 

Закінчіть речення:

▪ «Сьогодні на уроці я ознайомився з…»;

▪ «Цікавим для мене було…»

▪ «Найбільш мене вразила…»

 

 

 

 

 

Додаток 7.

 

                   .                                          Тема: Джаз

 

Шановний друже! Сьогодні ми з тобою відправляємося в подорож у Країну джазової музики.

Історія джазу

 

У XVIII - ХІХ столітті мільйони жителів Африки було перевезено до Америки  

 

 

 

Незважаючи на жорстокі умови, неволю, афроамериканці зуміли зберегти свою природну музикальність і створити багато музичних форм, у яких елементи негритянського фольклору тісно переплелися з побутовою музикою англійців, французів, іспанців та інших народів, що склали молоду американську націю. Саме з музикою цієї культури ми ознайомимося на уроці.

 

 

Походження терміну «джаз» до кінця не з’ясовано. Є підстави припускати, що слово «джаз» уживали ще в середині 19 ст. як підбадьорливий вигук у негрів.

Джаз народився в місті Новий Орлеан

 

Джаз – це напрям у музиці, що виник на межі XVIII - ХІХ століть у США, як синтез африканської та європейської культур.

Характерні риси джазу: імпровізаційність, підвищена емоційність, специфічний склад виконавців та інструментарію. Основною рисою джазу є імпровізація

 

 

Музична імпровізація – це створення музичного твору в момент його виконання без попередньої підготовки.

Джаз - вирізняється «блюзовою» гармонією та інтонацією. Джазом називають і оркестр, який складається із духових, ударних та шумових інструментів. У основі джазу – жанри афроамериканської музики: спірічуел та блюз.

Джаз - народився в місті Новий Орлеан на початку 20 ст. Музиканти почали поєднувати енергійні ритми рабів із Африки, з простими мелодіями і співзвуччями, що колоністи привезли з Європи. Цей стиль дістав назву - ново орлеанський джаз.

Музичний словничок

Блюз – (у перекл. з англ. – «меланхолія, журба») на відміну від спірічуелса - сольно – пісенний жанр драматичного спрямування.

Спірічуелс – (з англ. «духовний, церковний») – це духовний хоровий гімн в афроамериканській спільноті, написаний переважно на біблійні сюжети. Більшість виконавців джазу – це видатні майстри – віртуози. Одним із них був Луї Амстронг.

Луї Армстронг (1901 - 1971) – американський джазовий трубач, вокаліст і керівник ансамблю. Народився в найбіднішому афроамериканському районі м. Нового Орлеана. У 14-річному віці потрапив у міський виправний будинок. Там навчився грати на кларнеті, брав участь у місцевому духовому оркестрі. Луї Армстронг створив імпровізаційний виконавський стиль гри на трубі, для якого властиве вільне трактування мелодій. Віртуозний стиліст – трубач довів, що центром джазового ансамблю є особистість, актор, із власними ідеями і переживаннями.

Сьогодні Луї Армстронг - це символ американського джазу в усьому світі.

Його називають – королем джазу.

«Король» джазу Луї Амстронг

 

Слухання музики: Louis Armstrong-Go Down Moses https://www.youtube.com/watch?v=8JNCS27rtQ8

Менш ніж за сто років джаз перетворився на популярну, самобутню і повну енергії музику. Його створювали афроамериканські музиканти.

 

Дж. Гершвін (1898 - 1937) – відомий американський композитор. З дитинства захоплювався джазовою культурою. Джордж Гершвін вважав, що його «Рапсодія у блюзових тонах», або «Рапсодія у стилі блюз» хоч і написана у джазовому стилі, однак є серйозною музикою.

Головна ознака цього твору - імпровізаційність, яку він запозичив у джазових музикантів, поєднується з принципами розвитку європейського класичного симфонізму. Цей стиль в музиці отримав назву симфоджаз.

Симфоджаз – стильовий різновид джазу, поєднання жанрів легкої та симфонічної музики.

Слухання музики: Дж.Гершвин "Рапсодия в стиле блюз" (фрагмент)

 https://www.youtube.com/watch?v=61VVCptRs4M

 

При підготовці уроку використано матеріали з різних інтернетресурсів

Додаток 9. Використання інтернет-сервісів та освітніх платформ

на уроках музичного мистецтва