Сольфеджіо
Натуральний мажор – це мажор зі своїми ключовими знаками, який має будову: тон-тон-напівтон-тон-тон-тон-напівтон.
Гармонічний мажор – це мажор зі своїми ключовими знаками та VI пониженим ступенем.
Натуральний мінор – це мінор зі своїми ключовими знаками, який має будову: тон-півтона-тон-тон-півтона-тон-тон.
Гармонічний мінор – це мінор зі своїми ключовими знаками та VII підвищеним ступенем.
Мелодичний мінор – це мінор зі своїми ключовими знаками та VI і VII підвищеними ступенями.
Інтервал – це співзвуччя двох звуків.
Таблиця простих інтервалів |
||||||
Інтервал |
Вид інтервалу |
На яких ступенях будується
|
Скільки ступенів охоплює |
|||
нат. мажор |
нат. мінор |
|
||||
Прима |
чиста (ч1) |
на будь-якій |
на будь-якій |
1 |
||
Секунда |
мала (м2) |
III, VII |
II, V |
2 |
||
велика (в2) |
I, II, IV, V, VI |
I, III, IV, VI, VII |
||||
Терція |
мала (м3) |
II, III, VI, VII |
I, II, IV, V |
3 |
||
велика (в3) |
I, IV, V |
III, VI, VII |
||||
Кварта |
чиста (ч4) |
I, II, III, V, VI, VII |
I, II, III, IV, V, VII |
4 |
||
Квінта |
чиста (ч5) |
I, II, III, IV, V, VI |
I, III, IV, V, VI, VII |
5 |
||
Секста |
мала (м6) |
III, VI, VII |
I, II, V |
6 |
||
велика (в6) |
I, II, IV, V |
III, IV, VI, VII |
||||
Септіма |
мала (м7) |
II, III, V, VI, VII |
I, II, IV, V, VII |
7 |
||
велика (в7) |
I, IV |
III, VI |
||||
Октава |
чиста (ч8) |
на будь-якій |
на будь-якій |
8 |
||
Тритон – це інтервал, який містить три тони. До тритонів відносять інтервал зб4 (охоплює 4 ступені та містить три тони) та її обернення – зм5 (охоплює 5 ступенів та містить три тони). Тритони зустрічаються в натуральному та гармонічному видах мажора та мінора.
Тритони – це дисонуючі інтервали, які потребують розв’язання. Зб4 розширюється та переходить у сексту ( в нат. dur – у м6, а в гарм. moll – у в6). зм5 при розв’язанні звужується та переходить у терцію ( в нат. dur – у в3, а в гарм. moll – у м3).
тритон |
нат. мажор |
гарм. мінор |
розв’язання |
|
нат dur |
гарм moll |
|||
зб4 |
IV |
IV |
м6 |
в6 |
зм5 |
VII |
VII# |
в3 |
м3 |
Тризвук – це акорд, який складається з трьох звуків, розташованих по терціям.
Тризвук має 2 обернення, секстакорд (у якого нижній звук – терцієвий тон) і квартсекстакорд (у якого нижній звук – квінтовий тон).
|
Тризвук |
Секстакорд |
Квартсекстакорд |
Великий (мажорний) |
В53 = в3+м3 |
В6 = м3+ч4 |
В64 = ч4 +в3 |
Малий (мінорний) |
М53 = м3+в3 |
М6 = в3+ч4 |
М64 = ч4+м3 |
Головні тризвуки ладу – це тризвуки, побудовані на головних ступенях (I, IV, V) мажора і гармонічного мінора.
Тонічний тризвук – це стійкий тризвук, який будується на I ступені ладу, тобто на тоніці.
Субдомінантовий тризвук – це нестійкий тризвук, який будується на IV ступені ладу, тобто на субдомінанті.
Домінантовий тризвук – це нестійкий тризвук, який будується на V ступені ладу, тобто на домінанті.
Акорд – це три або більше звуків, що розташовані (або можуть бути розташовані) по терціям.
Назви ступенів акорду залежать від того на якій відстані (інтервал) вони знаходяться від прими (нижнього звуку акорду): прима, терція, квінта, септима.
Септакорд – це акорд, який складається з чотирьох звуків, розташованих по терціям.
Домінантсептакорд – це малий мажорний септакорд розташований на п'ятому ступені (домінанті) мажору і гармонічного мінору. Його інтервальний склад: в3+м3+м3.
До складу D7 входять нестійкі ступені (V, VII, II, IV). Тому він нестійкий і потребує розв’язання. D7 розв’язується в неповний тонічний тризвук з пропущеною квінтою та потроєним основним тоном.
D7 має три обернення:
Побудова – це будь-який розділ музичного твору.
Період – найпростіша музична форма, що виражає закінчену музичну думку.
Період може ділитися на речення, які відділяться одне від одного каденціями.
Каденція – це мелодичний або мелодико-гармонічний зворот, що закінчує побудову (речення, період, весь твір).
Гармонічний зворот – це послідовність акордів у певній функціональній залежності.
Види каденцій:
З гармонічної точки зору:
А) Стійкі (завершуються стійким акордом – T):
Б) Нестійкі (завершуються нестійкою гармонією):
За місцем розташування у побудові каденції поділяються на:
Метр – це чергування сильних та слабких долей.
Сильна доля – це доля, на яку падає акцент, наголос.
Слабка доля- це ненаголошена доля.
Ритм – це чергування тривалостей в музиці.
Такт – це відрізок мелодії чи музичного твору від однієї сильної долі до іншої сильної долі, від одної тактовою риски до іншої.
Тактова риска – це вертикальна риска, яка відокремлює такти. Наприкінці музичної побудови пишуться дві тактові риски.
Розмір – це графічне зображення метру за допомогою двох цифр, де верхня показує кількість долей в такті, а нижня – тривалість кожної долі.
Прості – 2/4, 3/4, 3/8, 3/16 (мають одну сильну долю).
Складні – 4/4, 6/8, 6/4 (складаються з двох або більше однакових простих розмірів).
Зменшений тризвук – це тризвук, який складається з двох малих терцій, крайні звуки якого охоплюють інтервал зменшеної квінти.
Збільшений тризвук – це тризвук, який складається з двох великих терцій, крайні звуки якого охоплюють інтервал збільшеної квінти.
Побічні тризвуки – це тризвуки, побудовані на побічних ступенях ладу (II, III, VI, VII).
Паралельні тональності – це тональності, в яких однакові ключові знаки та звуковий склад, але різні тоніки і лади. Наприклад: До-мажор і ля-мінор, Соль-мажор і мі-мінор.
VI ступінь мажорної тональності є тонікою паралельного мінору. III ступінь мінорної тональності є тонікою паралельного мажору. Щоб знайти від мажору паралельний мінор, треба від тоніки даного мажору опуститися вниз на м3. Щоб знайти від мінору паралельний мажор, треба від тоніки даного мінору піднятися вгору на м3.
Однойменні тональності – це мажорна і мінорна тональності, які мають спільну тоніку, але різні ключові знаки. Наприклад: До-мажор і до-мінор.
Відхилення — короткочасний перехід з однієї тональності в іншу.
Альтерація – це підвищення або пониження ступеня основного звукоряду без зміни його назви. Знаки альтерації (дієз, бемоль, дубль-дієз, дубль-бемоль, бекар).
Знаки альтерації, які стоять на початку нотного стану при ключі (ключові), діють на протязі всієї музичної побудови та у всіх октавах.
Знаки альтерації, які стоять перед нотою (випадкові) дійсні лише в одній октаві в межах одного такту.
Хроматизм – введення в мажор чи мінор звуків, які не входять в їх натуральну гаму.
В ладу може бути хроматично змінений будь-який ступінь.
Хроматизм в мелодії часто пов’язаний з хроматичними допоміжними та прохідними звуками.
Допоміжним називається звук, який знаходиться між повторенням одного й того ж ступеня та розташований на секунду вище або нижче. Допоміжний звук називається хроматичним, якщо він не входить у діатонічну гаму.
Прохідним називається звук, який заповнює проміжок між двома різними звуками рухом не більше ніж велика секунда.