Урок з "Мистецтва" на тему "Слов’янські божества в міфологічному жанрі. Опера: сюжети народних легенд."

6 клас. І семестр. Урок № 8

Тема уроку: Слов’янські божества в міфологічному жанрі.

Опера: сюжети народних легенд.

Мета уроку:

- закріпити знання про жанри живопису, поглибити знання про  міфологічний жанр; ознайомитися з шедеврами української опери з міфологічним сюжетом;

- розвивати вміння аналізувати, спостерігати, удосконалювати створення композиції будь-якого жанру;

- виховувати патріотичне ставлення до традицій, легенд свого народу.

Тип уроку: комбінований.

Наочні посібники: репродукції міфів і легенд, дитячі роботи учнів, презентація, електронний підручник (стор. 58-65)

Міжпредметні зв’язки: світова література, історія і народознавство.

Хід уроку

І. Організаційна частина

- привітання

- готовність до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда (слайд 1).

1.                    Що таке жанр? (рід творів мистецтва, їхній розподіл за певними художніми особливостями, що виявляються у змісті та формі)
2.                    Перелічіть відомі вам жанри образотворчого мистецтва. (портрет,  пейзаж, анімалістичний, батальний, побутовий, історичний, натюрморт)
3.                    Назвіть жанри з якими ми вже знайомі? (портретний)

На минулому уроці ми з вами познайомилися з новим жанром, який вийшов з історичного – міфологічний. В чому полягає його особливість? (твори за народними переказами, легендами, міфами – як найважливішим джерелом художньої творчості)

4. Знайдіть відповідники видів рельєфу (слайд 2).

На дошці демонструються виконані завдання учнів з попередньої теми.

ІІІ. Мотивація уроку

Одним з найцікавіших жанрів, що виокремився від історичного, є міфологічний жанр. Сьогодні ми продовжимо знайомитись з особливостями міфологічного жанру в образотворчому та музичному мистецтвах. В основі яких будуть лежати легенди, міфи слов’янського народу.

IV. Оголошення теми уроку. (слайд 3)

V. Вивчення нового матеріалу

Перегляд презентації.

Сюжети давніх міфів і легенд у всіх видах мистецтва були і є улюбленою темою художників різних країн і різних епох.

Краса людського кохання, сила і мужність героїв, їх народження та подвиги, діяння богів – предмети зображення художників.

Сюжети міфологічного жанру привертають увагу своєю загадковістю. Їх зміст не завжди зрозумілий нам через брак знань про міфи, які необхідні для цілісного сприйняття твору у поєднанні змісту і форми. Особливість міфологічного жанру в тому, що він передає все реалістичне символами, алегорією. Це все відтворюється в роботі митців.

Ми – українці – є нащадками слов’ян, які мали свої міфи і легенди, своїх богів, героїв. Нажаль, унаслідок різних історичних обставин, слов’янські міфи майже не збереглися, але міфологічні уявлення наших предків продовжують жити в народних традиціях і обрядах, вони яскраво закарбувалися в мові, прислів’ях і приказках, казках та піснях нашого народу.

Якими ж були ті древні божества у наших пращурів?  (слайд 4)

Згідно зі слов’янською міфологією вищі божества керували природними явищами і стихіями, тому їм поклонялися наші предки (демонстрація слайдів 5-9). Також існувало поклоніння нижчим духам, що мешкають повсюдно (слайди 10-12).

В українських легендах, а особливо в народному живописі, часто зображується  образ козака Мамая – захисника українського народу, мандрівника, воїна, мудреця (слайд 13). За народними переказами він мав дар зцілювати хворих і ходити по воді, тому прості люди шанували його як святого і вішали в хаті його зображення поруч із образами інших святих.

Народного героя малювали не в запеклій боротьбі з ворогом, а під час перепочинку – замріяним, спокійним. За цим зовнішнім спокоєм криються його глибокі душевні переживання. Зверніть увагу: роками він не розлучається із вірною шаблею, боронячи батьківщину від ворогів, а коли випаде вільна хвилина – сідає під дубом, кладе поряд зброю і лише бандурі (кобзі) розкаже у співі про свої тужливі думи.

Порівняйте образ козака Мамая в різних творах образотворчого мистецтва (слайд 14- відео + 15). Добавте до порівняння витвори скульптури, присвячені цьому ж сюжету. (слайд 16)

Чи в усіх зображення зберігається особливість опису козака Мамая? (відповіді учнів).

У народній пам’яті збереглося багато переказів про уявних персонажів слов’янського фольклору. Ці образи надихали композиторів на створення музики в різних жанрах. В оперному мистецтві найулюбленішими образами багатьох митців з країн слов’янського кола стали русалки й мавки. Вони виступають у ролі головних героїнь опер українських композиторів: «На Русалчин Великдень» Миколи Леонтовича, «Лісова пісня» Віталія Кирейка та ін. саме з сюжетами цих опер та історій їх створення ми сьогодні познайомимося.

Отже, Портрет митця. Микола Дмитрович Леонтович. (виступ учениці або демонстрація відео)

Фантастична опера М.Леонтовича «На Русалчин Великдень» за казковими сюжетами творів Б.Грінченка, на жаль, залишилася незавершеною, лише через багато років, до 100-ї річниці з дня народження М.Леонтовича,  її завершив Мирослав Скорик і вона вперше була виконана. Музика цієї опери пронизана інтонаціями й ритмами українських веснянок, у ній багато танцювальних сцен, які відбивають хороводну стихію русалок. (сюжет опери переповідає учень)

Давайте прослухаємо фрагменти з цієї опери.

Охарактеризуйте музику композитора. Що єднає її з фольклором? (слайди 18-19) – по завершенню - відповіді учнів

Оперу «Лісова пісня» сучасний композитор Віталій Кирейко створив за сюжетом однойменної драми-феєрії Лесі Українки (слайд 20) про кохання музично обдарованого юнака Лукаша і казкової лісової красуні Мавки. Давайте дізнаємось, як відбулася перша зустріч головних героїв (читання з підручника – стор.62 (сюжет 1 дії) + слайд 21 - відео).

Композитор сам написав лібрето. Він використав волинські сопілкові награвання, записані самою Лесею Українкою. Прослухаємо їх. Визначте музичний інструмент, який імітує сопілкові награвання Лукаша. Який настрій вони створюють: смутку чи світлої мрії? (слайд 22).

Як розвивалися події в сюжеті? (читання 2-3 дії опери)

Головний номер персонажа в опері, як ви пам’ятаєте, називається арією. Давайте прослухаємо, яким уявив собі композитор лісову красуню – Мавку. Яким характером музики композитор передав її образ? (слайд 23, по завершенню – відповіді учнів)

А зараз порівняйте образ Мавки в різних видах образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв (слайди 24-28).

VII. Підсумок уроку (слайд 29)

• Які сюжети ілюструють твори міфологічного жанру?
• Які персонажі слов’янських міфів та легенд вам відомі?
• Як слов’янська міфологія пов’язана з музикою?
• Які міфологічні образи стали персонажами опер українських композиторів?

ІХ. Оцінювання учнів.

Х. Домашнє завдання (слайд 30)

- намалювати композицію за мотивами українських народних легенд;

- дослідити, хто ще з композиторів звертався до сюжету драми-феєрії Лесі Українки  “Лісова пісня ” і в яких музичних жанрах.