Правління Данила Романовича

 

Історія України

Тема- Правління Данила Романовича

Мета уроку :

•      охарактеризувати діяльність князя Данила Романовича;
•      з’ясувати його внутрішню та зовнішню політику;
•      показати роль Данила у відновленні та зміцненні держави;
•      розвивати вміння працювати з історичними фактами.

Тип уроку : комбінований

Хід уроку

1. Організаційний момент уроку

Привітання, перевірка відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань

 

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ  стр. 124

 

1.     Коли і як Романовичам вдалося відновити єдність Волині й Галичини?
2.     Які труднощі їм довелося здолати?
3.     На що була спрямована політика Романовичів напередодні монгольської навали?

Відповідь – 1. Галицько-Волинське князівство (1199–1340) – державне об’єднання, яке успадкувало політичну традицію Київської Русі. Його засновником став волинський князь Роман Мстиславович, який у 1199 р. об’єднав Галицьке та Волинське князівства в єдину державу. У 1202 р. влада Романа поширилася на Київ та інші південно-західні князівства Русі. Столицею був Галич. В історії українського народу Галицько-Волинське князівство відіграло надзвичайно велику роль, ставши після занепаду Києва новим центром політичного та економічного життя. Територіально та політично воно об’єднало практично всі етнічні українські землі, зберегло від завоювання та асиміляції південну та західну гілки східного слов’янства, сприяло їхній консолідації та усвідомленню власної самобутності.

2. Основною передумовою об’єднання Галицької та Волинської землі в одному князівстві були їх економічні та культурні зв’язки. Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяли наступні фактори:

1. Вдале географічне розташування:

− віддаленість від центру послаблювала вплив київської влади;

− князівство знаходилося на перехресті важливих торгових шляхів;

− природні умови робили цю територію важкодоступною для кочівників.

2.Спільність боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга.

3. Об’єднавча політика князів Романа Мстиславовича (1199–1205) та Данила Галицького (1238–1264 рр.)

4. Багаті родовища солі, що сприяло економічному зростанню та торгівлі князівств.

5. Спільність культурних традицій, звичаїв, обрядів.

3. Політика була спрямована насамперед на приєднання до своїх земель Київського ,Чернігівського  та Сіверського князівства. Князь Данило Романович дбав про розвиток сільського господарства, ремесел, промислів, торгівлі. Запрошував купців і ремісників із сусідніх держав.

ДОСЛІДІТЬ стр. 124

Автор Галицько-Волинського літопису писав: «Сей же король Данило був князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком. Сей же Данило був другим по Соломоні».

Запитання

1.                    Як ви вважаєте, чому літопис називає Данила королем?
2.                    Як він міг будувати багато нових міст і церков, якщо на землях Київської держави було встановлено золотоординське ярмо?
3.                    Чому князя називають «другим по Соломоні»? Перевіряйте ваші припущення протягом уроку.

 

Відповідь – 1. Данило Романович офіційно отримав королівський титул.

У 1253 році він був коронований папським легатом і став королем Русі (rex Russiae). Це було: спробою піднести авторитет його держави, знаком міжнародного визнання, надією на підтримку Заходу в боротьбі проти Золотої Орди. Тобто літопис називає його королем не з перебільшення, а тому що він реально мав цей титул.

2. Так, руські землі перебували під владою Орди, але:  Данило не підкорився пасивно — він маневрував між Ордою і Заходом, визнавав зверхність хана формально, щоб зберегти внутрішню автономію,

 

відновлював зруйновані міста й засновував нові (Холм, Львів), активно розвивав ремесла, торгівлю, оборону. Його князівство було одним із найстійкіших і найрозвиненіших у той складний час.

3. Це образне, біблійне порівняння. Цар Соломон славився:

мудрістю,

справедливістю,

будівництвом храмів.

Данила порівнюють із ним, бо він:

був мудрим правителем і дипломатом,

багато будував (міста, церкви, укріплення),

дбав про культуру й церкву,

правив у злагоді з братом Васильком (що літописець особливо підкреслює). Отже, це висока похвала, а не буквальне порівняння.

3.Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя. Сьогодні ми з вами звернемося до однієї з найяскравіших постатей середньовічної історії України — князя Данила Романовича. Це був правитель, який жив і діяв у дуже складний час, коли руські землі потерпали від міжусобних війн, тиску бояр та навали монголо-татар.

Данило Романович не лише зумів відновити й об’єднати Галицько-Волинську державу, а й зробив її однією з найсильніших у Східній Європі. Він дбав про розвиток міст, укріплював владу князя, налагоджував відносини з іншими державами та сміливо протистояв зовнішнім ворогам.

Саме за його правління Русь знову заявила про себе на міжнародній арені, а коронація Данила як короля Русі стала символом незалежності та державної гідності.

Під час уроку ми з’ясуємо, яким був шлях Данила Романовича до влади, з якими труднощами він зіткнувся та чому його ім’я назавжди залишилося в історії України.

4.Вивчення нового матеріалу

План

1. Реформування армії за князя Данила Романовича
2. Боротьба Данила Романовича за зміцнення влади
3. Зовнішня політика Данила Романовича

 

1. Реформування армії за князя Данила Романовича

ПОМІРКУЙТЕ   стр. 125

Які обставини змусили Данила Романовича провести реорганізацію свого війська? У чому полягала сутність реформи?

Відповідь - Данило Романович реорганізував військо через необхідність захисту від монголо-татарської навали та розгрому його земель, що вимагало переходу від важкої дружини до мобільнішої армії. Сутність реформи полягала у створенні піхоти з міщан і селян, озброєної арбалетами, використанні метальних машин та підвищенні бойового вишколу кінноти.

Обставини, що змусили провести реформу:

Монгольська навала: Руйнування міст і замків показало неефективність старої системи оборони.

Втрата союзників: Невдалі спроби укласти союз проти Орди змусили покладатися лише на власні сили.

Необхідність протидії новій тактиці: Монголи застосовували облогову техніку, проти якої потрібні були нові методи ведення бою.

Сутність військової реформи:

Переозброєння: Піше ополчення (списники та стрільці) отримало арбалети.

Структурні зміни: Створення регулярних загонів піхоти з міщан і селян, а не лише залежність від боярської дружини.

Технічне оснащення: Активне використання метальних машин (пороків) для захисту та облоги.

Захист кінноти: Дружина була краще оснащена обладунками, включаючи захист для коней.

Ці зміни дозволили Данилу Галицькому підвищити обороноздатність Галицько-Волинської держави, що призвело до її економічного та політичного піднесення.

Під час монгольської навали князь Данило Романович перебував в Угорщині, де намагався укласти союз проти ординців. Однак угорський король відкинув його пропозицію.

Повернувшись до своїх володінь, Данило Романович був вражений руйнуваннями та спустошенням, які спричинило монгольське військо. У Володимирі не зосталося в живих нікого, а церква Святої Богородиці та інші храми були наповнені тілами загиблих. Монгольська облогова техніка зруйнувала стіни міст і замків. Вистояли тільки Кременець, Данилів та Холм, розташовані на високих пагорбах, куди важко було підтягнути монгольські метальні машини.

Щоб дати відсіч монголам наступного разу, Данило Романович мав перебудувати військо. Були переозброєні та реорганізовані князівська кінна дружина зі спеціальними захисними обладунками для коней, піше ополчення, а також стрільці із селян і міщан. На озброєнні війська з’явились арбалети. Почали використовувати метальні машини. Щоб успішно протистояти монголам, необхідно було підвищувати й військовий вишкіл дружинників і стрільців. Тоді проти них не могли встояти ані легка монгольська кіннота, ані європейські рицарі.

Для підвищення боєздатності війська потрібні були чималі кошти. Тому Данило Романович повернув у княжу скарбницю соляні копальні (сіль була важливим товаром), заохочував німецьких колоністів, караїмів і вірмен оселятися в спустошених і новозаснованих містах, сплачувати податки. Князь надав переселенцям привілеї та дозволив зводити свої храми.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 125-126

Спираючись на текст параграфа й документ, прокоментуйте зображення (стр. 126).

З праці Наталі Яковенко «Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.»

...У 1250-х роках... розгорнулися масштабні фортифікаційні роботи, зокрема були перебудовані й укріплені Володимирський та Крем’янецький замки і ряд інших фортець. Тоді ж Данило провів реорганізацію війська: його важкоозброєна кіннота (оружники) вперше на Русі вдяглися у звичний для Європи рицарський обладунок, що захищав і вершників, і коней, а паралельно виокремилася легкоозброєна кіннота з луками (стрільці).

Відповідь - Зображення на стор. 126, ймовірно, демонструє реорганізоване Данилом Галицьким військо 1250-х років, про яке пише Наталя Яковенко. На ньому зображені важкоозброєні «оружники» у європейських рицарських обладунках (захист для воїна і коня) та легкоозброєні стрільці, що відповідає змінам у тактиці протистояння монголам.

Сучасні реконструкції:

1 — галицький піхотинець;

2 — переозброєний кінний дружинник;

3 — галицький арбалетник

Коментар на основі документа:

Трансформація війська: Замість традиційної давньоруської дружини, Данило Галицький, згідно з текстом, впровадив західноєвропейський тип важкої кінноти, що відображено на малюнку через обладунки вершників та захисне вбрання для коней.

Спеціалізація: Зображення, ймовірно, показує поєднання двох типів військ — важких «оружників» для ударних дій та легких стрільців.

Історичний контекст: Це свідчить про спробу осучаснити армію для ефективнішої боротьби з монголо-татарами після будівництва нових фортець.

Отже, зображення ілюструє орієнтацію Галицько-Волинської держави на європейські військові зразки у XIII ст..

2. Боротьба Данила Романовича за зміцнення влади

ПОМІРКУЙТЕ стр. 126

Хто й чому протидіяв зміцненню влади Данила Романовича? На кого князь спирався в цій боротьбі?

Відповідь – Проти зміцнення влади Данила Романовича виступали галицьке боярство, що прагнуло зберегти вплив, чернігівські князі, а також Угорщина, Польща та Монгольська імперія, які зазіхали на Галицько-Волинські землі. Данило спирався на свого брата Василька, вірних дружинників, городян та дрібних служилих людей.

Хто протидіяв і чому:

Галицькі бояри: Боялися втратити самостійність та монополію на управління князівством. Вони підтримували інших кандидатів на стіл.

Чернігівські князі (Ростислав Михайлович): Претендували на Галицький стіл та підтримувалися частиною боярства.

Угорське королівство і Польща: Бажали розширити свій вплив на західноукраїнські землі.

Золота Орда: Заважала зміцненню держави, намагаючись зберегти васальну залежність через данину та військові походи.

На кого спирався Данило Галицький:

Василько Романович: Рідний брат, який керував Волинню і був надійним союзником.

Міське населення: Жителі міст (Холм, Львів) підтримували міцну князівську владу.

Служилі люди (дворяни): Військові дружинники, зацікавлені в єдиній сильній державі.

Іноземні колоністи та ремісники: Німці, руси, поляки, що прибували до нових міст, розбудовуючи економіку.

Остаточне утвердження влади Данила відбулося після перемоги під Ярославом у 1245 році, де він розбив об'єднані сили бояр та їхніх союзників.

Розповідь вчителя  стр. 126-127

Як і його батько, Данило Романович мусив приборкати галицьких бояр, які намагалися не допустити зміцнення влади князя та його брата Василька. У цій боротьбі Данило спирався на підтримку дрібних і середніх феодалів та міщан, зацікавлених у княжій владі. Підтримували його в централізації влади духівництво й церква, які мали значний вплив на суспільство.

Данило Романович угамував чернігівського князя Ростислава Михайловича, який прагнув відібрати в нього Галич і Бакоту. У 1245 р. в битві поблизу м. Ярослава він переміг військо Ростислава й угорців, яких той запросив на допомогу. Це дало змогу Данилові Романовичу остаточно зламати опір галицьких бояр та відновити внутрішній мир.

Напруженою виявилася боротьба за відновлення влади в Перемишльському князівстві, багатому на поклади солі й родовища болотної руди. Сіль активно продавали, а руда була сировиною для виготовлення зброї та знарядь праці. Через Перемишль проходив міжнародний торговий шлях до Німеччини та численні його відгалуження — на Угорщину, Австрію, польські князівства.

Місцеві бояри не бажали зміцнення влади князя, вони прагнули перетворити свої земельні маєтки на спадкові володіння й зберегти контроль над соляними копальнями та торгівлею сіллю.

У відновленій державі розгорнулося стрімке будівництво: укріплювали захисні споруди Володимирського і Кременецького замків; засновували нові міста — Холм і Львів (назване на честь старшого сина Данила — Лева). За підтримки князя зводили багато храмів.

Боротьба Данила Романовича з галицьким боярством, яке противилось об’єднавчим процесам, змусила його перенести столицю з Галича до міста Холм, заснованого за розпорядженням князя у 30-х рр. XIII ст.

ДОСЛІДІТЬ стр. 127

1.                    Простежте та прокоментуйте територіальні зміни Волинсько-Галицького князівства за часів Данила Романовича.

Відповідь- За правління Данила Романовича (1238–1264) Галицько-Волинська держава досягла найвищого піднесення, об'єднавши галицькі та волинські землі (1238 р.), утвердивши контроль над Люблінською землею (1243 р.) та успішно відбиваючи навали угорців, поляків і литовців. У 1253 р. Данило коронувався, перетворивши державу на Королівство Руське.

Основні територіальні зміни та коментарі:

1238 рік: Данило остаточно оволодів Галичем, поклавши край боярській опозиції та об'єднавши Волинь і Галичину в єдину державу.

1240-ві роки: Будівництво нових міст-фортець, зокрема Холма (перенесено столицю) та Кременця, що укріпило кордони проти монголів та західних сусідів.

1243 рік: Данило зайняв Люблінську землю, поширивши свій вплив на захід.

1245 рік: Перемога у битві під Ярославом, що остаточно ліквідувала угорський вплив у Галичині.

Відносини з Ордою: Данило був змушений поїхати до Батия (1245 р.) і визнати залежність, щоб зберегти цілісність держави, за що хан не претендував на безпосереднє правління.

Територія за Данила характеризувалася активним розширенням на захід, захистом від Литви та спробами маневрування між Ордою та Європою. Після його смерті держава була розділена між синами, але саме Данило створив міцну основу, об'єднавши спадщину батька — Романа Мстиславича.

2. Поясніть, для чого потрібно було заселяти новостворені міста іноземцями. Як ремісники впливали на розвиток суспільства та держави?     стр. 128

Про заснування м. Холм з Галицько-Волинського літопису (1237 р.)

...Якось, коли Данило їздив по полі і діяв лови, то побачив він на горі гарне і лісисте місце, оточене навкруги його полем, і запитав тамтешніх жителів: «Як іменується се місце?» І вони сказали: «Холм йому ім’я є». І, уподобавши місце те, надумав він, що поставить на ньому невеликий городок... .

Коли ж побачив князь Данило, що Бог сприяє місцю тому, став він прикликати приходнів — німців і русів, іноплемінників і ляхів. Ішли вони день удень. І юнаки, і майстри всякі утікали сюди од татар, — сідельники, і лучники, і сагайдачники, і ковалі заліза, і міді, і срібла. І настало пожвавлення, і наповнили вони дворами навколо города поле і села.

Відповідь - Заселення нових міст (наприклад, Холма) іноземцями та ремісниками за князювання Данила Романовича було спрямоване на швидке економічне та військове зміцнення держави після монгольської навали. Іноземці приносили нові технології, а майстри (ковалі, зброярі) забезпечували армію, що стимулювало господарський розвиток та посилювало обороноздатність.

Чому заселяли міста іноземцями (німцями, ляхами) та приходнями:

Економічне пожвавлення: Іноземці (німці, поляки) приносили досвід у ремеслах та торгівлі, сприяючи швидкому зростанню міст.

Військова безпека: Через загрозу татар, міста потребували нових людей, здатних розбудовувати фортифікації та воювати.

Подолання наслідків руйнації: Приплив населення дозволяв освоювати нові землі та наповнювати міста "дворами".

Вплив ремісників на розвиток суспільства та держави:

Створення оборонного потенціалу: Ремісники, зокрема «ковалі заліза, і міді, і срібла», лучники та сагайдачники забезпечували військо зброєю та спорядженням.

Розвиток господарства: Виробництво ремісниками товарів стимулювало торгівлю, що призводило до «пожвавлення» економічного життя.

Урбанізація: Майстри, що «утікали од татар», заселяли нові території, розбудовуючи міста та навколишні села.

3.Зовнішня політика Данила Романовича   стр. 128

ДОСЛІДІТЬ  стр. 128

Об’єднайтесь у групи й оберіть одне із завдань. Опрацювавши подані тексти, документи та ілюстрації, обговоріть запитання. Під час презентацій груп колективно складіть план «Основні напрями зовнішньої політики Данила Романовича».

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 1

Які зовнішньополітичні кроки здійснював Данило Романович в 1240-х — на початку 1250-х рр.? Про що свідчила така політика? Які цілі переслідувала?

Данило Романович здійснював успішні походи на Чехію й Польщу, Литву й землю ятвягів1, виступав посередником у міжусобицях польських і литовських князів, брав участь у війні за австрійський престол 1252-1253 рр.

З Галицько-Волинського літопису

...(1248-1249 рр.) У ті ж роки, коли сів Земовит2 у Мазовші, послали до нього Данило й Василько послів, сказавши йому: «Ти добро бачив єси од нас обох. Виступи-но з нами на Ятвягів».

1 Ятвяги — одне з балтійських племен, мешкало на території сучасних Литви та Польщі.

2 Земовит — один з місцевих князів на польських землях, союзник Данила.

 

...І зібралися вони в Дорогичині, і рушили на Ятвягів... І пустошили вони... ятвягів до вечора, здобич велику захопивши...

...(1248 р.) У ті ж роки прислав король угорський Бела до Данила посла, прохаючи його прийти на поміч, бо він мав війну з німцями. Данило рушив йому на поміч і прийшов до города Пожга.

...(1249 р.) Данило й Василько, брат його, порадилися з сином Данила Львом, і Данило брата свого послав на Волковийськ, а сина — на Слонім, а сам пішов до Здітова. І взяли вони багато городів, і вернулися додому. ... (1252 р.) А потім послали... Данило й Василько багатьох своїх піших воїв і кінників на городи Миндовга... і розграбували вони землі їх. ...(1252-1253 рр.) Після вбивства герцога Фрідріха настав роздор межи сильними людьми за честь і за волость убитого герцога [Австрійський престол]... І король угорський Бела, і король чеський Оттокар билися за неї, тому король угорський привів Данила.

І поїхав Данило в Німці з Романом, і оддав Бела... Гертруду за Романа... А потім послав Бела послів до Данила, кажучи: «Ти родич мені і сват єси. Поможи мені проти чехів».

...Данило князь хотів піти на Чехів і заради короля, і слави бажаючи: не було ж у землі Руській раніше нікого, хто воював би землю Чеську, — ні Святослав Ігоревич хоробрий не ходив сюди, ні Володимир Святославич святий...

Відповідь - У 1240-х — на початку 1250-х рр. Данило Романович проводив активну та самостійну зовнішню політику: здійснював походи на Чехію, Польщу, Литву та землю ятвягів, втручався у міжусобиці сусідів і брав участь у боротьбі за австрійський престол (1252-1253 рр.). Ця політика свідчила про відродження могутності Галицько-Волинської держави та спробу зміцнити її міжнародний авторитет, попри монгольське ярмо.

Основні цілі та напрямки політики:

• Зміцнення безпеки кордонів: Походи на ятвягів та боротьба з литовськими набігами мали на меті захистити північно-західні рубежі.
• Пошук союзників проти Монгольської імперії: Дипломатичні кроки та військові союзи були спрямовані на пошук підтримки в Європі.
• Династійна політика: Участь у боротьбі за австрійський спадок (спроба посадити на престол сина Романа) підтверджувала активну участь Галицько-Волинського князівства у європейській політиці.
• Утвердження авторитету: Активна зовнішня діяльність, включно з переговорами з Римом, демонструвала західним сусідам силу та самостійність держави Данила Галицького.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 2   стр. 129

Простежте можливий шлях подорожі князя Данила в Орду за картою (стр. 127). Як описував подорож Данила літописець? Як ви оцінюєте вчинок князя?

 

Під час монгольської навали Данило Романович виїхав до Угорщини, де намагався укласти союз проти ординців, але не знайшов підтримки. Щоб зберегти землі від навали, Данило був змушений вирушити до хана в Орду.

 

• З Галицько-Волинського літопису

(1245 р.) Тим часом хан... прислав посла свого до Данила й Василька, коли вони обидва були в городі Дороговську: «Дай Галич!» . І Данило був у печалі великій, тому що не укріпив він був землі своєї городами. І, порадившися з братом своїм, поїхав він до Батия, кажучи: «Не дам я півотчини своєї, а їду до Батия сам».

Князь Данило і хан Батий (сучасний малюнок-реконструкція)

...І зустріли його татари, і звідти поїхав він до хана Куремси і побачив, що нема в них добра.

(Поч. 1246 р.) Звідти ж прибув він до Батия на Волгу... І поклонився він за звичаєм їх, і ввійшов у вежу його. Він, Батий, сказав: «Данило! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, — то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумиз?»

І він сказав: «Досі я не пив. А нині ти велиш — я п’ю». Він тоді сказав:

«Ти вже наш-таки, татарин. Пий наше пиття!» І він, Данило, випивши, поклонився за обичаєм їх...

...Пробув же князь у них днів двадцять і п’ять, а тоді одпущений був із тими, що були з ним, і поручена була земля його йому. І прийшов він у землю свою, і зустрів його брат Василько, і сини його. І був плач через обиди його, але ж більша була радість, що він є здоров.

Відповідь - Подорож Данила Галицького в Орду (поч. 1246 р.) була вимушеним кроком задля порятунку держави від руйнації. Князь їхав через українські землі до ставки хана Куремси, а згодом — до Батия на Волгу (столиця Сарай). Літописець описує це як тяжке приниження, де Данило змушений був прийняти звичаї татар, «пити кумиз», аби зберегти свою землю, що викликало «плач» русичів, але й радість через повернення князя живим.

Шлях подорожі (загальний опис):

• Вирушивши з Галицько-Волинської землі, Данило прямував на схід.
• Зустріч із ханом Куремсою (прикордонна зона/Південна Русь).
• Подорож до нижньої Волги, до ставки Батия (Сарай).

Оцінка вчинку князя:
Вчинок Данила — це вияв високого державного інтелекту та жертовності, а не слабкості.

• Реалізм: Він розумів, що на той момент не мав достатньо сил для відкритої війни з Ордою.
• Дипломатія: Приниження («поклонився за звичаєм») було ціною збереження влади та уникнення кривавого спустошення Русі.
• Результат: Князь домігся головного — підтвердження своїх прав на землі («поручена була земля його йому»).

Це була «політика меншого зла» задля майбутнього зміцнення держави.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 3  стр. 130

Розкажіть про спротив ординцям населення й війська Волинсько-Галицького князівства. Простежте військові дії за картою (с. 127). Як ви оцінюєте такий розвиток подій?

У 1254 р. монгольські загони на чолі з воєводою Куремсою вторглися на територію Волинсько-Галицького князівства і спустошили землі навколо Кременця. Данило Романович у відповідь почав війну з монголами, звільнивши Болохівщину та Побужжя.

У 1257 р. військо Куремси повернулося й узяло в облогу Володимир і Луцьк. Однак героїчний спротив волинсько-галицького війська та населення не дав змоги ординцям захопити Луцьк.

Про спротив ординцям із Галицько-Волинського літопису

(1254 р.) А потім Куремса, хан татарський, прийшов до Крем’янця і пустошив довкола Крем’янця.

(Зима 1254-55 рр.) Данило здійснив війну проти татар ...і взяв город Межибоже. А потім Данилові таки люди і Василькові пустошили Волохів, а Львові — Побожжя і людей татарських.

(1257 р.) А потім хан Куремса... послав людей до города Володимира. А коли в’їхало військо противників до города, вийшли на них піші городяни, і билися з ними кріпко, і вибігли вони з города...

Данило ж і Василько... поїхали вони у Володимир і, зібравши трохи дружини... били татар і колодників захопили...

А потім, коли Куремса стояв біля Луцька, сотворив Бог чудо велике. Луцьк був не укріплений і не підготовлений, і збіглося в нього багато людей. А був уже холод і вода велика. І коли Куремса, прийшов до Луцька, то не міг він перейти ріку Стир. Він хотів міст захопити, але городяни одрубали міст. Він тоді пороки поставив, намагаючись одігнати їх, але... знявся ж такий вітер, що коли порок вергав камінь, то вітер повертав каменя на татар... І, не досягнувши нічого, вернулися вони в сторони свої, тобто в поле.

Відповідь - Спротив Галицько-Волинської держави під керівництвом Данила Романовича та його брата Василька у 1250-х роках проти Золотої Орди (зокрема хана Куремси) був активним та оборонно-наступальним. Князі зміцнювали міста, перейшли до контрнаступу, звільнили частину Пониззя та Побожжя, демонструючи прагнення скинути ординське іго.

Аналіз спротиву за літописом та картою (1254-1255 рр.):

• 1254 р. (Оборона): Ординський хан Куремса спустошив околиці Крем'янця, але місто вистояло. Також ворог не зміг взяти Данилів та Володимир.
• Зима 1254-55 рр. (Контрнаступ): Данило Галицький перейшов у наступ. Його війська взяли місто Межибоже (на річці Південний Буг).
• Військові дії на Побожжі: Війська Данила та Василька спустошили землі Волохів та Побожжя, завдавши удару по татарським загонам.

Оцінка подій:
Спротив був сміливим, але обмеженим через брак союзників. Здобуті перемоги (взяття Межибожа) підвищили авторитет князів та продемонстрували, що татар можна перемагати. Однак, відсутність тривалої підтримки Заходу змусила Данила пізніше піти на тимчасові поступки Орді, зберігаючи внутрішню автономію держави. Це була мудра тактика виживання в умовах величезної переваги ворога.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 4  стр. 131

Чому Данило зголосився на коронацію? Як це відбулося? Як ви оцінюєте цю подію?

Данило Романович у боротьбі з монголами сподівався на допомогу сусідніх держав. Він порозумівся з угорським королем, шукав можливість заручитися підтримкою польських князів і хрестоносців Тевтонського ордену. Князь вів переговори з Папою Римським Інокентієм IV, щоб організувати хрестовий похід проти Золотої Орди. Переговори були тривалими й складними. Папа ухилявся від дотримання головної обіцянки — хрестового походу проти ординців. Він запропонував Данилові королівську корону, але князь відмовився від неї, гордо відповівши, що йому потрібна реальна поміч проти Орди.

Лише в 1253 р. папа оголосив хрестовий похід проти Золотої Орди, а Данило Романович потребував допомоги, тож зголосився на коронування. І хоча реальної військової допомоги король так і не отримав, однак, на думку дослідників, підтримка Данила Папою Римським сприяла піднесенню його міжнародного авторитету.

Про коронацію Данила Романовича з роману Антона Хижняка

...Опізо¹ поквапно промимрив:

— Папа Інокентій... доручив мені вінчати тебе королівською короною...

...Я вже відповідав папі про корону і про поміч проти татар писав, — натискуючи на останніх словах, продовжував спокійно Данило.

— Тепер папа послав корону разом з буллою про хрестовий похід проти татар.

— Буду коронуватися... у Дорогичині. Два роки минуло відтоді, як папський легат Опізо найменував Данила в Дорогичині королем... Та Данило жодного разу не називав себе королем:

— Я руський князь, — говорив він, без пап римських жив і жити буду... А що королем папа назвав, нехай у Римі побавляться.

Відповідь - Данило Романович прийняв корону від Папи Римського у 1253 році в Дорогичині, щоб отримати реальну військову підтримку європейських держав (хрестовий похід) у боротьбі проти монголо-татарської навали. Попри відсутність дієвої допомоги від Риму, цей крок підніс міжнародний авторитет Галицько-Волинської держави, зробивши Данила «королем Русі».

Чому Данило зголосився на коронацію?

Антимонгольська коаліція: Князь потребував допомоги у боротьбі з Золотою Ордою, і Папа Інокентій IV обіцяв організувати хрестовий похід.

Геополітика: Королівський титул, наданий Папою, підвищував статус Галицько-Волинської держави до рівня європейських королівств.

Умова: Лише після того, як Папа у 1253 р. оголосив похід, Данило погодився на прийняття корони, яку раніше відхиляв через брак реальної допомоги.

Як це відбулося?

Коронація відбулася 7 жовтня 1253 року в місті Дорогичин.

Папський легат Опізо коронував та помазав Данилу Романовича королівською короною, підтвердивши його титул «короля Русі».

 

Оцінка події:

Позитив: Подія зафіксувала європейський вектор розвитку держави, визнання Данила рівноправним монархом у християнському світі та заклала підвалини для спроб об'єднання проти Орди.

Негатив: Реальної військової допомоги для хрестового походу європейські монархи не надали, тому відношення з Римом згодом охололи.

Коронація була вимушеним, але далекоглядним кроком, який, попри нездійснені надії на військову допомогу, юридично закріпив західний вектор зовнішньої політики та підвищив престиж Русі.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 5  стр. 132

Поясніть, якою була дипломатія Данила. Як він використовував династичні шлюби? Чим, на вашу думку, можна пояснити вибір цих країн?

Продовжуючи династичні традиції правителів Русі, Данило Романович був у шлюбі з Анною Мстиславною Смоленською, дочкою князя Мстислава II Удатного, а з 1252 р. — із племінницею литовського короля Міндовга. Він також уклав вдалі союзи своїх дітей, закріплюючи міжнародний авторитет держави.

Із праці Олександра Бойка «Історія України»

Данило Галицький у зовнішньополітичній сфері намагається реалізувати свої плани щодо створення антиординської коаліції. Князь не тільки примирюється, а й налагоджує союзницькі відносини зі своїми колишніми ворогами — Польщею, Угорщиною та Литвою. Шлюб дочки Данила та Володимиро-Суздальського князя Андрія Ярославича, молодшого брата Олександра Невського, скріпив воєнний союз двох найвпливовіших руських князів.

¹ Опізо — посланник папи.

Династичні шлюби нащадків Данила

Шварно Данилович одружений на дочці литовського князя Міндовга;

Лев Данилович — на дочці угорського короля Бели IV Констанції; Роман Данилович — на спадкоємиці престолу Австрії Гертруді; Мстислав Данилович — на дочці половецького хана Тегака;

Переяслава Данилівна вийшла заміж за польського князя Земовита І Мазовецького;

Устина Данилівна — за Великого князя Володимирського Андрія Ярославича;

Софія Данилівна — за графа Генріха V Шварцбург-Бланкенбурзького.

Відповідь - Дипломатія Данила Галицького була спрямована на створення міцної антиординської коаліції та зміцнення європейського авторитету Галицько-Волинської держави. Вона базувалася на гнучкому поєднанні збройної боротьби, династичних шлюбів та дипломатичних переговорів з сусідами та Ватиканом.

Використання династичних шлюбів:
Данило активно використовував шлюби дітей для закріплення союзів:

• Сам Данило: Був одружений з Анною Смоленською, а пізніше — з племінницею литовського князя Міндовга, що забезпечувало безпеку північних кордонів.
• Діти: Шлюб дочки Данила з Володимиро-Суздальським князем Андрієм Ярославичем (братом Олександра Невського) закріпив воєнний союз проти монголів.
• Союзи: Дітей одружували з представниками правлячих династій Польщі, Угорщини, що забезпечувало підтримку у боротьбі за австрійську спадщину та протидію монголам.

Пояснення вибору країн:
Вибір Польщі, Угорщини, Литви та зв'язки з Ватиканом пояснюються:

1. Геополітичним інтересом: Сусідні держави також потерпали або боялися навали монголів, тому були природними союзниками.
2. Захистом від зазіхань: Угорщина та Польща були давніми конкурентами, і шлюби перетворювали їх на союзників.
3. Міжнародним визнанням: Союз із Литвою знімав загрозу з півночі, а переговори з Папою Римським (коронація 1253 р.) підвищували статус держави до рівня європейських королівств.

5. Закріплення вивченого матеріалу

1. Тестові завдання

1. Хто такий Данило Романович?

а) київський князь

б) галицько-волинський князь

в) польський король

Відповідь: б)

2. У якому році Данило Романович став правителем Галицько-Волинської держави?

а) 1223 р.

б) 1238 р.

в) 1240 р.

Відповідь: б)

3. Яке місто було засноване Данилом Романовичем?

а) Київ

б) Чернігів

в) Львів

Відповідь: в)

4. У якому році Данила Романовича було короновано королем Русі?

а) 1245 р.

б) 1253 р.

в) 1264 р.

Відповідь: б)

2. Завдання «Так / Ні»

Данило Романович був сином Романа Мстиславовича.

Відповідь: Так

Данило Романович підтримував боярське свавілля.

Відповідь: Ні

Данило Романович боровся проти монголо-татар.

Відповідь: Так

Львів названо на честь князя Лева.

Відповідь: Так

3. Установіть відповідність

Установіть відповідність між подією та датою:

Коронація Данила Романовича

Битва під Дорогочином

Початок правління Данила Романовича

а) 1253 р.

б) 1238 р.

в) 1245 р.

Відповідь:

1 – а

2 – б

3 – б (допускається пояснення вчителем, що 1238 р. — ключова дата утвердження влади)

4. Запитання з короткою відповіддю

1. Чому Данила Романовича вважають видатним правителем?

Відповідь: Він об’єднав і зміцнив Галицько-Волинську державу, розвивав міста та боровся з зовнішніми ворогами.

2. Яке значення мала коронація Данила Романовича?

Відповідь: Вона підвищила міжнародний авторитет держави та підтвердила її незалежність.

5. Заповніть пропуски

Данило Романович був сином князя Романа Мстиславовича.

У 1238 році Данило остаточно утвердився при владі.

Місто Львів було назване на честь сина князя.

У 1253 році Данила Романовича було короновано як короля Русі.

6. Хто це?

1. Син Романа Мстиславовича, правитель Галицько-Волинської держави, король Русі.

Відповідь: Данило Романович.

2. Син Данила, на честь якого названо місто Львів.

Відповідь: Лев Данилович.

7. Розташуйте події в хронологічній послідовності

а) Коронація Данила Романовича

б) Битва під Дорогочином

в) Утвердження Данила при владі в Галичині

Правильна послідовність:

в) → б) → а)

(1238 → 1238 → 1253)

8. Оберіть правильне твердження

Данило Романович:

а) підтримував бояр

б) послабив державу

в) зміцнив князівську владу

Відповідь: в)

9. Закінчіть речення

Данило Романович увійшов в історію як правитель, який…

Можлива відповідь: …зміцнив Галицько-Волинську державу та підняв її міжнародний авторитет.

10. Міні-творче завдання

Поясніть одним реченням, чому Данила Романовича можна назвати королем-реформатором.

Приклад відповіді:

Він реформував управління державою, засновував міста та активно боровся за незалежність Русі.

Підсумок уроку

Слово вчителя. Сьогодні, вивчаючи правління Данила Романовича, ми побачили, що цей князь не просто був владним правителем — він став одним із найважливіших будівничих Галицько-Волинської держави. Його внутрішня політика сприяла укріпленню державного устрою, відновленню міст і господарських зв’язків, а зовнішня — боротьбі за незалежність, дипломатії та захисту земель від ворогів. Данило Романович прагнув об’єднати розсіяні українські землі та послабити залежність від чужих сил, що йому, в багатьох випадках, вдалося зробити.

Саме за його правління Галицько-Волинська держава досягла високого рівня міжнародного значення, і навіть отримала визнання через коронацію, що символізувало бажання українців мати свою самостійну державу. Ці історичні події показують нам, якою важливою є сильна, мудра і дальновидна влада, здатна відстоювати інтереси свого народу.

Тож пам’ятаймо: наша історія — це не лише дати й битви, а насамперед історії людей, які формували наш світ і наше майбутнє.

6. Домашнє завдання

Опрацювати  & 18-19, виконати завдання 5, 6 на стр. 133 з рубрики "Перевір себе" письмово