Актуалізація: Які особливості мав релігійний світогляд, у чому обмежував середньовічну людину?Чи погоджуєтеся з тим, що уявлення про простір і час сучасного школяра набагато більші чим середньовічної людини? Наведіть приклади. Чим це пояснити?Яку роль у середні віки відігравали символи?
Мотивація навчальної діяльності До кінця раннього Середньовіччя в Західній Європі склався феодальний суспільний устрій. Земля стала головним джерелом багатства. Вся вона була поділена між землевласниками. Феодали за отриману землю несли військову службу. Селяни, що жили на цій землі, повинні були працювати на власника землі та віддавати йому частину власного врожаю. Таким чином населення було поділено на стани які мали свої права та обов´язки. Якими вони були? Саме про це миз вами поговоримо сьогодні на уроці.
Причини виникнення нової структури суспільства. Для захисту держав правителі почали створювати регулярні війська. Військова справа ставала професією. За виконання військової чи іншої служби королі надавали земельні наділи із селянами. Ці наділи поступово з тимчасових перетворилися на спадкові.
Робота з документом «Хто клянеться у вірності своєму сеньйорові, завжди повинен пам´ятати про такі шість (зобов´язань): не завдавати шкоди тілу сеньйора; не видавати його таємниць і не нищити його укріплень… не чинити перешкоди праву, суду й усьому, що стосується його становища і прав… не завдавати шкоди його володінням… не заважати йому досягати того, чого він легко може досягти, а також не робити для нього неможливим те, що насправді можливе. Якщо відданий (васал) убережеться від цих шкод, як того вимагає справедливість, то й (тоді) не заслуговує він за це феоду, бо не досить не чинити зла, треба робити благо. Крім того, щоб, виконуючи згадані шість (зобов´язань), давав пораду і допомагав своєму сеньйорові без обману, якщо хоче бути нагороджений феодом, а також завжди зберігати відданість, у якій заприсягнувся. І сеньйор у всьому повинен поводитися так само щодо свого підданого (васала)».
Феодальний замок складається з цілого ряду укріплень. Він побудований на крутому пагорбі, скелястому мисі або штучному підвищенні, так що панує над околицею. Феодальний замок завжди ізольований або безперервним ровом, який наповнюють водою, або траншеєю з боку гори. Охорона в замку може ходити колом поверху, по дозорної доріжці, прокладеній по товщі стіни. Стіна захищає всі будівлі феодального замку.
Щоб потрапити за стіну переходили через рів по підйомному мосту, який висів на ланцюгах і піднімався. Потім підходили до масивних воріт, захищених запором, а пізніше - залізними гратами, які досить опустити, щоб перепинити доступ всередину. Пройшовши склепінні ворота, що охоронялися потрапляли нарешті в задній двір, оточений будівлями. У деяких великих замках цей двір являє ціле селище. Тут під час війни ховаються навколишні власники зі своєю худобою і рухомістю. Оборонний мур. ВежіРів з водою. Головні ворота. Внутрішній двір. Донжон. Житлові приміщення
Робота з поняттям. Замок - укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими та іншими будівлями, звичайно оточене високим кам´яним муром з кількома вежами. У XVIII–XIX століттях замки втратили своє оборонно-військове призначення і перетворилися на палаци знаті та аристократії.
Духівництво У Середньовіччі люди були глибоко віруючими, церква відігравала ключову роль у суспільстві. Обов´язки духівництва полягали в тому, щоб замолювати гріхи християн і допомагати їм вести праведне життя. Верхівка католицького духівництва та монастирі перетворилися на церковних феодалів. Духовенство почало втручатися в політичні справи підпорядкованих їм країн.
Селяни Найчисленніший стан суспільства. В епоху Раннього Середньовіччя відбулося перетворення вільних селян-общинників на залежних селян. Таким чином, селянин ставав залежною людиною, підвладною власникові землі. Великий феодал вершив над ним суд і розправу, але вбити або скалічити не мав права. Селянин не міг без дозволу пана й сплати «пожилого» залишити землю, яку він обробляв.
Сільське господарство було основою економіки середньовічної Європи. Воно характеризувалося такими особливостями: Переважало натуральне господарство;Основними галузями були землеробство і тваринництво;Використовувалися примітивні знаряддя праці: дерев’яний плуг, серп, коса;Низька продуктивність праці через недосконалі методи обробітку землі;Поширена трипільна система землеробства;Вирощували переважно зернові культури (жито, пшеницю, ячмінь, овес);Розводили велику рогату худобу, свиней, овець, кіз;
Життя середньовічних селян було важким і одноманітним: Більшість часу витрачалася на сільськогосподарські роботи;Харчування було простим і одноманітним, переважно рослинного походження;Одяг виготовлявся з грубих тканин домашнього виробництва;Селяни мали обмежені права і були залежними від феодалів;Дозвілля було рідкісним, переважно пов´язане з релігійними святами;
Сільські будинки в Середньовіччі були простими і функціональними: Будувалися з доступних матеріалів: дерева, глини, соломи;Типова конструкція – однокімнатна хата з земляною підлогою;Дах покривався соломою або очеретом;Вікна були маленькими, часто без скла, закривалися дерев´яними віконницями. Опалення здійснювалося відкритим вогнищем посередині кімнати;Меблі були простими й нечисленними: лави, стіл, скрині;Спали на солом´яних матрацах або шкурах тварин;Такі умови життя відображали загальний рівень розвитку середньовічного суспільства та обмежені можливості селян того часу.
Робимо висновки Селяни становили основну масу населення Європи у середні віки. Вони забезпечували решту мешканців країни всім необхідним, перш за все продуктами харчування. Селяни не володіли землею - вона належала феодалам. У Х-ХІІ століттях у сільське господарство було впроваджено багато покращень, внаслідок чого зросла врожайність. Це призвело до різкого збільшення населення. Земель для обробітку почало бракувати, тому селяни стали використовувати угіддя, які раніше вважалися непридатними.
