Презентація - "Олег Ольжич/біографія/цікаві факти".

Олег Ольжич/біографія/цікаві факти

Захочеш і будеш. В людині, затям, лежить невідгадана сила... Олег Ольжич

Дитинство та юність... Народився Олег Олександрович Кандиба 21 липня (8 липня ст. ст.) 1907 року у Житомирі в родині поета Олександра Олеся. Середню освіту почав здобувати у Пущі-Водиці під Києвом, але закінчити середнє навчання довелося лише в Празі. Наприкінці 1922 він разом із матір’ю виїздить з України у Берлін, де 3 січня 1923 року нарешті зустрівся з батьком, який у лютому 1919 був змушений поспіхом емігрувати до Австрії.

Закінчив Карлів Університет філософський факультет у 1929р. Став відомим вченим-археологом, брав участь у кількох археологічних розкопках на Балканах. Був запрошений читати лекції з археології у Гарвардський університет (США), де 1938р. заснував Український науковий інститут. Але йому судилася інша доля. Після заснування 1929р. ОУН (організації українських націоналістів) він обирає шлях професійного революціонера, очолює в Центральному проводі культурний сектор, а згодом стає заступником голови проводу ОУН.

Варто знати. В кін. 1930-х рр. редагував часопис «Самостійна думка», перетворивши його на орган ПУН. У 1938–1939 брав активну участь у діяльності короткочасного державного утворення — Карпатської України — в її збройній боротьбі проти угорських окупантів. Був заарештований солдатами угорської армії і провів три дні у Тячівський в’язниці. Після листа угорських вчених на захист вченого уряд Угорщини розпорядився випустити Олега Кандибу та Уласа Самчука. Протягом 1939–1941 очолював Революційний Трибунал ОУН, член Проводу Українських Націоналістів.

Радянсько-німецька війна для Олега Кандиби. На початку радянсько-німецької війни 1941–1945 переїхав до Києва разом з Буковинським куренем, узяв участь у формуванні місцевої адміністрації та поліції. В 1941–1942 О. Кандиба жив у Києві, налагоджував підпільну мережу ОУН в Україні. В жовтні 1941 О. Кандиба став одним з організаторів політично-громадського центру — Української Національної Ради у Києві.

Варто знати. З початком гітлерівських репресій проти українських націоналістів Кандиба переїздить до Львова. У травні 1942 Почаївська конференція ОУН обрала Олега Кандибу заступником голови ПУН та головою Проводу на українських землях. У січні 1944 після арешту Андрія Мельника перебрав посаду Голови ПУН ОУН.2 серпня 1943 року у віддаленому селі Яблінка-Вижня біля Турки на Бойківщині одружився з дочкою літературознавця Л. Білецького Катериною (Калиною), та їх шлюб був недовгим. Вже після його смерті народився син Олег.

Загинув під час допиту25 травня 1944 заарештований гестапо у Львові. Був ув’язнений у Целенбау — окремому блоці для особливо важливих в’язнів на території концентраційного табору Заксенгаузен. Загинув під час чергового допиту в ніч з 9 на 10 червня 1944, закатований гестапівською трійкою (Вольф, Вірзінг, Шульц).

Незрівнянний поет. О. Ольжич – автор двох прижитєєвих збірок: “Рінь” (1935 – це була його перша збірка) та “Вежі” (1940). Третя, посмертна, збірка “Підзамчя” вийшла в 1946 р. Писав цікаву прозу і пристрасну публіцистику. Всією творчістю утверджував у читачів героїчний світогляд, героїчний чин, який тільки, навіть ціною власного життя, може привести до свободи.

Цікаві факти. Його батько – відомий український класик Олександр Олесь. Олександр Іванович віддано любив сина, ніжно називав його Лелекою, присвячував йому вірші. Маленького Олега виховували бабуся і дідусь. В три роки він навчився читати, а в п’ять написав п’єсу на три дії з життя козаків і сам ілюстрував її, змалечку грав на піаніно та скрипці. На велосипеді об’їздив пів-Європи: Берлін, Потсдам, Росток, Вісмар, Любек, Гамбург, відвідував церкви, музеї, університети…

У 1936 році Ольжича запросили до Риму для наукової співпраці з археології. Через два роки його запросили читати курси лекцій з археології до США. Активно друкує свої наукові досягнення в провідних журналах США, Австрії, Німеччини, Югославії та АнгліїВ 1937 році Ольжич розробив періодизацію трипільських пам’яток Дністровського регіону. Дана періодизація актуальна і сьогодні25 травня 1944 року його арештовують на квартирі у Львові. Був направлений до Берліну, де його посадили у камеру № 14, що знаходилась у спеціальному бункері. Олега Ольжича жорстоко катували і 10 червня 1944 року він помер не приходячи до тями. Його тіло було спалено у крематоріїЦікаві факти

Допити і катування тривали більше двох тижнів, доки смерть не зупинила тортури. Єдине, що лишилося у коменданта Заксенхаузена, — це власноручна заява Ольжича, де він відмовляється від будь-якої співпраці з німцями, заявивши: «Українські землі є життєвим простором для українського народу. Тому будь-якого окупанта били і будемо бити!»31 липня 1944 року народився син Ольжича, якого Катерина назвала на його честь Олегом. Він отримав освіту інженера прикладної фізики, досі працює за фахом. Цікаві факти