{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Прояв. Біологічне. Соціальне. Статеве розмноження. Біологічна потреба. Соціальна потреба. Стать. Чоловіча, жіноча. Гендерна. Статева поведінка. Статева зрілість. Соціальна зрілість. Запліднення. Зачаття. Ознака готовності створення сім’ї Вагітність. Виношування плоду. Декретна відпустка. Пологи. Тривають до 20 годин. РЕПРОДУКЦІЯ ЛЮДИНИ — біологічна здатність людини відтворювати собі подібних, що відбувається із визначальним впливом соціальних умов
Порівняно з іншими ссавцями потенційна швидкість розмноження людини є низькою. Більшість жінок не може народити впродовж життя більше 6-11 дітей, оскільки організм поступово руйнується від пологів. З розвитком суспільства збільшився середній вік людини і, відповідно, репродуктивний вік жінки. Але між віком матері й частотою народження дітей з аномаліями є певна залежність: чим старша породілля, тим вад у дітей більше. Через вікові захворювання частішають випадки порушення мейозу підчас дозрівання статевих клітин, а також з’являються гормональні порушення. У віці 45-49 років жінки втрачають репродуктивну функцію ( раніше, ніж чоловіки). Це відбувається саме в той час, коли в статевих клітинах збільшуються пошкодження геному, підвищується ризик пошкодження спадкової інформації, втрата репродуктивної функції (клімакс) має адаптивне значення, оскільки запобігає поширенню спадкових захворювань. Особливості репродукції людини у зв'язку з її біосоціальною сутністю
1) Статеве дозрівання настає достатньо пізно: для жінок - у 17-19 років, для чоловіків - у 18-20 років. 2) Періоди розмноження не мають сезонної циклічності. Діти можуть народжуватися протягом усього року.3) Після народження дитини цикл дозрівання нових яйцеклітин відновлюється через кілька місяців. Тож теоретично жінка може народжувати дітей з різницею в 1-1,5 року. Біологічні аспекти розмноження людини:
1) жінки найчастіше народжують дітей після 18 і до 38 років. Хоча запліднення можливе на кілька років раніше і пізніше.2) Через економічні труднощі найчастіше народжують 1-2 дитини.3) народження першої дитини відкладається до 30 років (після побудови кар’єри).4) Жінкам не рекомендують народжувати дитину з різницею менше, ніж 2 роки задля повного відновлення організму. Оптимальною є різниця в 6 років. Соціальні аспекти розмноження людини
Розвиток медицини дозволив значно зменшити небезпеку інфекційних захворювань - чуми, холери, віспи, хоч їхні збудники продовжують існувати у природі, але вірогідність проникнення у людські популяції є дуже малою. Однак свій негативний внесок роблять ВІЛ/СНІД, пріонові захворюванні та інші. Значно зросла середня тривалість життя (71 рік, за останніми даними для Україні). Зменшено дитячу смертність - особливо порівняно з давніми часами та середньовіччям, коли смерть у дитинстві була чимсь звичним. На зміну багатодітним сім’ям прийшли сім’ї з 1-2 дітьми. Поява ефективних засобів контрацепції також дозволила більш точно планувати кількість дітей у сім’ї.Існують культурні традиції стосовно кількості дітей, застосування контролю народжуваності й багатодітності у різних країнах світу. Соціальні аспекти розмноження людини
Частота безплідних шлюбів коливається в межах від 8 до 29% і не має тенденції до зниження у всіх країнах світу. У багатьох країнах Європи безплідними є близько 10% подружніх пар, у США - від 8 до 15%, в Канаді - близько 17%, в Австралії - 15,4%. В Україні частота безплідних пар репродуктивного віку становить 15%, в окремих регіонах цей показник наближається до 20%. За визначенням ВООЗ безплідним вважається шлюб, в якому у дружини протягом одного року не виникає вагітності при регулярному статевому житті. Причиною безплідного шлюбу можуть бути як чоловічі, так і жіночі фактори. Довідка
1) Осіменіння спермою чоловіка або донора - здійснюють у деяких випадках ендокринного, імунологічного чи чоловічого безпліддя.2) Запліднення в пробірці - отримання з яєчників жінки зрілих яйцеклітин та запліднення їх сперматозоїдами чоловіка (або донора). Потім утворені ембріони розвиваються в інкубаторі протягом 48-72 годин і пересаджуються в матку жінки. Перша дитина, що з’явилася на світ у результаті штучного запліднення, народилася у Великобританії 25 липня 1978 року. Через 13 років - 1991-го - вперше така дитина народилася і в Україні. Сучасні можливості репродуктивної медицини:
3) Ін'єкція сперматозоїда в цитоплазму яйцеклітини - проводять за складних форм чоловічого безпліддя або в окремих випадках у разі розладів репродуктивного здоров’я одночасно чоловіка та жінки.4) Донорство яйцеклітини - для жінок, у яких яйцеклітина не визріває, а також за високого ризику появи спадкових захворювань у дитини. Яйцеклітини отримують від здорової жінки-донора. Сучасні можливості репродуктивної медицини:
5) Сурогатне материнство - використовують яйцеклітини та сперматозоїд подружжя, але ембріони переносять у порожнину матки здорової жінки, яка і є сурогатною матір’ю.6) Заморожування ембріонів - для зберігання і використання ембріонів, що розвиваються, за програмою екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). За необхідності ембріони розморожують та переносять у порожнину матки. Сучасні можливості репродуктивної медицини:
7) Банк донорської сперми - використовують у разі повного чоловічого безпліддя або за відсутності в жінки партнера, але за бажання мати дитину. Основною методикою репродуктивної медицини є екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ, «штучне запліднення», «запліднення в пробірці»). Це методика, згідно з якою яйцеклітини жінки запліднюються поза її організмом і через кілька діб вводяться в порожнину матки з метою розвитку вагітності. ЕКЗ вперше в історії людства було проведено в 1978р. Засновником його вважається Р. Едвардс, який був нагороджений у 2010 р. Нобелівською премією з фізіології і медицини. Сучасні можливості репродуктивної медицини:
На початку 2017 р. репродуктологи клініки «Надія» виступили із заявою про народження в Україні першої у світі дитини після застосування методики пронуклеарного перенесення («дитини від трьох батьків»). Суть методу полягає в тому, що пацієнтці вводять донорську яйцеклітину, з якої видалено власне ядро та введені гаплоїдні ядра чоловіка й жінки, які станутьгенетичними батьками дитини. В результаті цієї маніпуляції було отримано «реконструйовану» яйцеклітину, що мала генетичний набір ядерної ДНК від матері і батька і цитоплазматичної ДНК від донора, тобто дитина має «трьох батьків». Цікаві факти