Презентація "12 ТРАДИЦІЙНИХ СТРАВ ТА НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ РІЗДВА НА ПОЛТАВЩИНІ"

12 традиційних страв та народні традиції РІЗДВа на полтавщиніЦЕ НАШЕ РІДНЕ

УКРАЇНСЬКЕ РІЗДВОЧас зимових свят унікальний. Від Миколая до Водохреща нас супроводжують святковий настрій, натхнення, радість та надії на краще. Найважливішим із зимового циклу для кожного українця було і залишається Різдво. Святий вечір 24 грудня та Різдво 25 грудня — це одні з найважливіших свят року. Традиційно це сімейні свята, сповнені родинних традицій і в цьому є щось магічне.

Різдво — одне з найважливіших родинних свят, коли кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди. З плином часу старі традиції змінювались та зникали але головні з них і сьогодні мають місце в цей чарівний вечір. Офіційним церковним святом Різдво Христове стало у ІV столітті, і установив його папа Юлій І. Різдво на Русі почали святкувати в Х столітті.

У деяких місцях використовувалося дохристиянська назва свята — Коляда. Коляда — це назва свята в ніч на 25 грудня на честь народження Сонця. Старе слов’янське свято на честь поворота Сонця на весну. Язичники співали пісні про Сонце, Місяць і зорі, вшановували кожен з 12 місяців в році, готуючи 12 страв. Ця традиція збереглася і до наших днів, але змішала свій мотив із християнським. На Різдво колядники також ходять від хати до хати і співають колядки, але пов’язані із народженням Ісуса

До Різдва в Україні готувалися ще з літа. Під час жнив перший, сніп жита або пшениці залишали необмолоченим. До нього додавали також по кілька стеблин інших злаків і перев’язували одним, двома, а інколи трьома перевеслами. Цей сніп вносили до хати в надвечір’я Різдва Христового. Називали його по-різному: «дід», «коляда» на Волині, «король» на Холмщині, «зажин» на Чернігівщині, «баба» на Тернопільщині, «дідух» в Центральній Україні, Слобожанщині та Наддніпрянщині, «дух» на Донеччині і Січеславщині.

І відразу простір української хати на Різдво ставав особливо святковий, вишуканий та навіть магічний. На покуті, на посипаній сіном долівці — дідух. До сволока причеплений солом’яний «павук». На столі — кутя та узвар, обрядовий хліб та страви. Тут же — свічник із запашними, медовими свічками, а до стелі прикріплені і ваблять око яблучка, горіхи, солом’яні прикраси, витинанки.

У всіх без винятку будинках та хатах йшло прибирання, готування, прикрашання. Ялинка, як символ Різдва, в багатих будинках поширилася тільки із середини XIX століття. До цього, головними елементами різдвяної ошатності були вишиті рушники і серветки, якими прибирали покуття з іконами; свічки; прикрашені сусальним золотом і срібним папером, вифлеємські зірки, дідухи і вертепи. Різдвяний вертеп представляв собою коробку без передньої стінки і з плоскими або об’ємними фігурками героїв.

Наші предки вірили, що у Святвечір суха трава набуває магічну силу. Тому на підлогу кидали сіно, горіхи та солодощі. Крім сіна, під скатертиною належало розкласти обереги: часник – «щоб не приступала до хати нечиста сила», зерно – «щоб був добрий урожай», а також гроші – «щоб добробут в хатi тримався». За давнім звичаєм, на стіл ставили зайву тарілку з ложкою, адже напередодні Різдва на сімейну трапезу в будинок зліталися душі померлих родичів. У гості в цей вечір не ходили, але, якщо в хату просився подорожній, його приймали з особливою теплотою.

Традиційно Різдву передує тривалий сорокаденний піст, який починається 15 листопада і закінчується 24 грудня. Оскільки останній день перед постом припадає на день пам’яті святого апостола Пилипа, то сам пост заведено називати Пилипівкою. У різдвяний Святвечір піст був найбільш суворим. За традицією, цього дня не можна було ні їсти, ні пити “до першої зірки”.

Під час трапези не дозволялося голосно розмовляти і тим більше сваритися: «буде у родинi колотнеча цiлий рiк». також згадували своїх померлих родичів, мали їх пом’янути та запросити до столу. Вечеряли так, щоби на столі залишилося хоч трохи кожної страви для тих духів предків, які завітають на вечерю. Їли всі зі спільних мисок і пили з одного кухля, що символізувало мир і злагоду в сім’ї упродовж року. Окремі тарілки і ложки ставили лише для покійних родичів або для того з родини, кого не було в цей вечір вдома.

Для святкової вечері зазвичай готують 12 пісних страв, тобто без додавання вершкового масла, молока, сметани, яєць і звісно ж м’яса. Дотримання саме числа 12 обумовлюється переконаннями наших предків в тому що за народними міфами це число сонця, а за християнською традицією така кількість страв символізує 12 апостолів Христа. Проте існують деякі регіональні варіації в кількості страв й в деяких місцевостях подають лише 9 страв.

Головна ритуальна страва надвечір’я Різдва Христового – різдвяна кутя, яка може бути приготована з пшеничної, ячмінної чи рисової каші, змішаної з родзинками, маком, медом і горіхами, сухофруктами. У християнство ця страва прийшла з язичництва. Давні слов’яни готували страву з пшениці, меду та маку як жертвоприношення своїм богам. Кожен інгредієнт каші мав унікальне й важливе значення. Пшениця символізувала родючість, постійність, безсмертя и переродження душі. Мак - символ достатку та родючості, а мед – солодкого життя, задоволення та блага вічного життя.

Кутя полтавська, з медовими грушамиІнгредієнти: Пшениця – 1 літр. Вода – 2 літри. Сіль – ½ чайної ложечки. Мед – 1-2 склянки. Мак – 1 склянка. Зацукровані в меду груші – 5-6 половинок. Додатки (волоські горіхи, родзинки) – 2 склянки. Приготування: Напередодні приготування засипати пшеницю до просторої каструлі з товстим дном, кілька разів промити чистою холодною водою, потім залити її на ніч. Зранку цю воду обережно злити, а до пшениці долити чистої – вдвічі більше від об’єму зерна. Поставити на середній вогонь і довести до кипіння, потім вогонь зменшити до мінімуму. Як тільки кутя закипить, добре розмішати, трішки посолити. Потім щільно накрити і варити до тих пір, поки вода повністю не поглинеться пшеницею. Після цього зняти каструлю з вогню, загорнути її рушником або товстою серветкою. Вимочити мак у холодній воді упродовж 2 – 3 годин. Потім відварити його в цій же воді на повільному вогні до м’якості зерен. Відцідити і розтерти гарячим в ступці макогоном, постаравшись відтиснути з нього «молоко». Мед перед додаванням треба розігріти до рідкого стану, але не кип’ятити. До куті додати горіхи, мед, мак, добре вимішати. Медові груші порізати великими кубиками і прикрасити ними кутю. Залити вистиглу куту узваром.

Крім куті, на українському різдвяному столі за традицією обов'язково має бути узвар, який символізує очищення тіла та душі. Він несе в собі таке ж символічне значення, що і кутя — вічне життя і переродження. Традиційно узвар готують на Святвечір — 6 січня, і на наступний день — 7 січня. Узвар готують з сушених яблук, груш, чорносливу, ягід вишні, шипшини та меду. Загалом, узвар — насичений компот із сухофруктів. Складно уявити різдвяний стіл без узвару. Від звичайного компоту відрізняється тим, що його заварюють. Тобто фрукти заливають окропом і дають їм трохи настоятися і тільки тоді варять.

Узвар традиційнийІнгредієнти:сушені яблука – 3 великі жменісушені груші – 1 велика жменясушений чорнослив – 1 велика жменясушені вишні – 1 жменясушена шипшина - півсклянкимед – 3 ст. л.вода – 5 л. Приготування: Замочуємо сушені яблука, груші, вишні та чорнослив у воді на 1,5-2 години. Шипшину замочуємо окремо в підігрітій воді. Каструлю з водою і сухофруктами ставимо на вогонь, додаємо шипшину. Даємо воді закипіти та проварюємо майбутній узвар ще 2-3 хвилин та вимикаємо. За бажанням в узвар при його варінні можна додати спеції: гвоздику, імбир, сушені апельсинові кірочки, родзинки, аніс. Залишаємо узвар настоятися, коли він трохи охолоне, додаємо мед. Згодом напій можна процідити, або подавати разом з фруктами. Готово!

Для святкування Святвечора та Різдва випікали багато різновидів хліба, який мав різні назви (карачун, книш, калач) та форми, залежно від місцевості, і випікався з різного борошна, міг бути прісним або скоромним (його під час вечері не споживали, а просто клали на столі). Різдвяний хліб був символом новонародженого Ісуса, і в деяких місцевостях до нього додавали трішки свяченої води. Обов’язковим на святковому столі мав бути „книш” – кругла паляниця з малесеньким хлібенятком зверху – для душ померлих. Калач на столі уособлює добробут, мир та злагоду. Його кругла форма символізує вічність.

Класичний рецепт різдвяного калачаІнгредієнти:борошно пшеничне — 4–5 склянок;молоко - 1 склянка;яйця курячі - 3 шт.;дріжджі сухі — 11 г;масло вершкове - 70 г;сметана - 0,5 склянки;цукор — 2–3 столові ложки;Мак - 1-2 ст. л;родзинки — 50 г;дрібка солі. Приготування: Залийте родзинки окропом на 5 хвилин. Потім воду злийте. Підігрійте молоко, додайте цукор та дріжджі. Все ретельно перемішайте. Всипте 2 ст.л борошна, знову перемішайте і залиште в теплому місці на 20 хвилин. Додайте 2 склянки просіяного борошна, і ще раз розмішайте. Помістіть опару в тепло на 20-30 хвилин. Коли вона збільшиться в 2–3 рази, додайте сіль, яйця, м'яке вершкове масло, сметану. Ретельно замішуйте тісто, підсипаючи борошно, яке залишилося. Накрийте рушником і залиште у теплому місці на 1,5–2 години. Періодично тісто слід вимішувати (2–3 рази). Потім додайте в тісто родзинки, перемісіть його і розділіть на 2 частини. З кожної частини сформуйте калачі. Лист застеліть пергаментним папером, змастіть його маслом. Акуратно викладіть калачі, змастіть збитим жовтком, потім посипте маком. Залишіть калачі підніматися на 30–40 хвилин, потім помістіть у заздалегідь розігріту духовку. Випікайте при +200⁰С приблизно на 40 хвилин.

Борщ – це культурне надбання України, наша гордість та кулінарний символ нашої країни. Бути байдужим до цього густого наваристого супу просто неможливо. У багатьох регіонах України пісний борщ — це обов’язкова різдвяна страва, майже як кутя. Борщ - ще одна страва з капусти, яка символізує силу та єднання. Готують борщ із грибами, квасолею, рибою та обов'язково з великою кількістю буряків, для надання насиченого червоного кольору.

Пісний борщ з грибамиІнгредієнти: столовий буряк невеликих розмірів - 1 шт., квашена капуста - півсклянки, гриби сушені - 5-6 шт., цибуля ріпчаста - 1 шт., морква середніх розмірів - 1 шт., столова ложка борошна, 25 г рослинної олії, 25 г томату або пасти, лавровий лист, перець, сіль, зелень петрушки – все за смаком. Приготування: Перебрати, зачистити якщо це необхідно, і гарненько промити під проточною водою гриби. Підготовлені гриби потрібно проварити в киплячій, злегка підсоленій воді до стану м'якості. Виймаємо з окропу гриби, дрібно нарізаємо їх, будь-яким зручним способом, та обсмажуємо на рослинному маслі до апетитного рум'яного кольору. Готові гриби знімаємо зі сковороди і залишаємо на деякий час. У тому ж маслі пасеруємо квашену капусту, попередньо нашатковану соломкою та натерту моркву, буряк і порізану дрібними кубиками цибулю. У злегка просмажені овочі додаємо борошно – столову ложку та гарно перемішуємо. Овочі акуратно викладаємо в каструлю і зверху заливаємо грибним бульйоном. Додаємо до нього томати або томатну пасту, сіль, перець і лавровий лист. Опускаємо в борщ гриби та варимо ще 30 хвилин. Уже готовий борщ приправити подрібненою свіжою зеленню петрушки або кропу.

До столу традиційно подають вареники за капустою та картоплею, які символізують достаток та ситність. Зручність страви в тому, що за один раз можна приготувати одразу дві з дванадцяти пісних страв. Їх можна подавати із засмаженою цибулею або з грибною підливою. За бажання можна начинити вареники маком, вишнями, сухофруктами. До речі, була ще традиція до вареників чи пирогів додавати особливу “родзинку” – робити якийсь вареник дуже перченим чи пересоленим, або ж взагалі додавати до пиріжка монетку, і той, кому вона попадалася під час вечері, буде везучим весь рік, особливо на гроші. Це додає святкуванню якогось елементу гри. Цікаві вареники готували в піст на Полтавщині – «з піском». В таких варениках начинкою була присмажена на олії до світло-коричневого кольору мука.

Вареники з «піском»Інгредієнти: Для тіста: Борошно пшеничне – 2 склянки. Вода – 0,5 склянки. Дріжджі сухі – 1,5 столових ложки. Сіль – дрібка. Рослинна олія – 2 столові ложки. Для начинки:1 цибулина,приблизно 700 г білої пшеничної муки,2 ст. ложки рослинної олії,сіль (за смаком)Приготування:1. Начинка: обсмажити на олії дрібно нарізану цибулю до золотистого кольору, обережно додати просіяне борошно, весь час перемішуючи, просмажити до золотистого кольору на маленькому або середньому вогні, стежити щоб не підгоріло, підсолити дрібною сіллю за смаком.2. Тісто: додати в просіяне борошно сухі дріжджі, сіль, перемішати, додати теплу воду з розмішати в ній з рослинною (соняшниковою без запаху) олією, дерев’яною лопаточкою, щоб тісто відставало від посуду, накрити рушником, поставити в тепле місце без протягів. Коли тісто збільшитися в 2 рази, обім'яти його і дати ще раз підійти. 3. З тіста робити кульки, які розкачуємо на посипаній борошном дошці, кладемо начинку, защипуємо. Вареники повинні бути за розміром як великі пельмені або маленькі пиріжки. Варимо в пароварці 15 хвилин. Подавати з підсмаженою на олії цибулею.

Голубці з капусти з різноманітною крупою (рисом, пшоном), овочами, грибами. Голубці - це символ голуба, який приносить мир та злагоду. Тому пісні голубці гармонійно вписуються в меню на Святий Вечір і не дарма займають своє почесне місце серед 12 сакральних, символічних страв. Крім того, це страва з капусти, символу поєднання навколо однієї основи, стабільності та сили, й грибів, що символізують продовження роду та плодовитість.

Пісні голубці з рисом та печерицямиІнгредієнти: 1 середній качан капусти 200 грам довгозернистого рису 600 грам печериць, не дрібно порізати 1 велика морквина, почистити, крупно натерти 2 цибулини, почистити, порізати кубиками 50 мл рослинної олії Сіль та чорний мелений перець до смаку. Для соусу: 1 л помідорів у власному соку, подрібнити все разом 1 велика цибулина, порізати кубиками 1 зубець часнику, вичавити 2 ст.л. цукру 1 ч.л. солі 3 ст.л. рослинної оліїПриготування: У капусти вирізати качан й занурити у киплячу воду (можна додати трішки оцту, якщо листя грубе) на кілька хвилин. Капустину обережно дістати, та зняти зм'якле верхнє листя. Потім знову повернути у киплячу воду й знову зняти верхнє листя. І так розібрати капусту на листки. Рис сполоснути під холодною проточною водою. Помістити у невелику каструлю, залити доверху холодною й довести до кипіння. Варити 1-ну хвилину й відцідити. У великій сковорідці розігріти рослинну олію. Додати цибулю, та моркву й тушкувати до м'якості овочів. Додати печериці, посолити до смаку й тушкувати, помішуючи, доки випарує вся рідина яку пустять гриби. Додати відварений рис й прогріти все разом, щоб рис ввібрав в себе аромат з овочів та грибів. Зняти з вогню. Для соусу, на решті рослинної олії, у невеликій каструлі, підсмажити до м'якості цибулю, додати сіль та цукор, як цибуля зм'якне додати часник та помідори. Варити, постійно помішуючи, хвилин 20, поки соус дещо загусне, випарує. Зняти з вогню. Поки соус вариться, скрутити голубці: на кожен капустяний лист покласти трохи фаршу (кількість залежить від розміру листа) і акуратно загорнути, як згорток. Духовку розігріти до 180 ᵒС. У жаротривкий посуд налити стільки соусу, щоб покрити дно тонким шаром. Готові голубці скласти не дуже тісно у підготовлений посуд і полити рештою соусу. Посуд з пісними голубцями щільно накрити фольгою, вставити до розігрітої духовки і пекти 30 хвилин. Зняти фольгу і пекти ще 15-20 хвилин. Голубці повинні трохи підрум'янитись, більша частина рідини випарувати, а капуста остаточно зм'якнути.

На Святвечір обов'язково подавали рибу. Вона могла бути смаженою або запеченою. Також були популярними смачні страви з риби, такі як маринований оселедець або ж печений короп. На Святвечір рибу тушкують, смажать, варять і запікають. Підійде приготована на пару нежирна риба, оселедець, маринована скумбрія з цибулею, риба в маринаді з томатним соусом і засмажкою, холодець з риби. Відзначимо, три переплетені риби або три риби з однією головою символізують Трійцю.

Запечений коропІнгредієнти: Короп або будь-яка інша риба – 1-1,5 кг. Лимон. Сіль, перець за смаком. Приготування: Коропа добре вимити та висушити паперовим рушником і зробити по три поперечні надрізи з кожного боку. Натерти рибу з усіх боків і всередині сумішшю солі та перцю, а в розріз вставити по шматочку лимона. Рибу покласти на змащене олією деко та запікати 10-15 хвилин. Потім рибу акуратно потрібно перевернути та запікати ще стільки ж. Готовий короп повинен почати підрум’янюватися, а м’якоть побіліти до самих кісток. Подавати зі шматочками лимона.

Страви з квасолі та гороху символізують весну. На Святвечір страви з бобових символізують Божу весну, яка завжди відроджується в людині після занепаду. Також страви з квасолі та гороху на Святве­чір символізують захист. Як квасолинки перебувають у стручку під надійно охороною, так щоб і ми перебували щоб ми перебували весь рік під Божим і родинним захистом.

Тушкована квасоляІнгредієнти: Квасоля біла або червона – 2 склянки. Морква – 1 шт. Цибуля – 1 шт. Томатна паста – 2 ст. л. Сіль та перець за смаком. Соняшникова олія. Приготування: Квасолю замочити на ніч у холодній воді, після чого добре промити. Залити водою, варити на середньому вогні до готовності приблизно годину. Моркву натерти, цибулю порізати. Розігріти сковороду з олією, обсмажити протягом 6-7 хвилин. Додати готову квасолю, томатну пасту, 50 мл води, сіль і перець за смаком і тушкувати, помішуючи, ще 5-6 хвилин.

Ще одна з традиційних 12 пісних страв до Святвечора, яку могли собі дозволити навіть не дуже заможні родини. На різдвяному столі капуста символізує єднання навколо однієї основи, міць і спільну плідну працю. Тому страв з капусти так багато на столі у Святвечір.

Тушкована капуста з чорносливомІнгредієнти: 50 мл рослинної олії 1 цибулина, порізати півкільцями 1 кг капусти, нашинкувати 100 грам чорносливу, вага без кісточки, крупно порізати 70 грам томатної пасти 1 ст.л. цукру 1 ч.л. меленого духмяного перцю 1 ч.л. солі 1 ч.л. меленого коріандру 200 мл води Сік 1/2 лимона. Приготування: У глибокій великій сковорідці розігріти рослинну олію. Додати цибулю й тушкувати, помішуючи, до м'якості цибулі. Додати капусту, сіль та 100 мл води. Добре перемішати, накрити кришкою й тушкувати на середньому вогні, час від часу помішуючи, поки капуста повністю зм'якне і суттєво зменшиться в об'ємі, 7-9 хвилин. Додати томатну пасту та цукор, тушкувати, помішуючи, не накриваючи кришкою, ще 4-5 хвилин. Додати чорнослив, духмяний перець, коріандр, лимонний сік й влити решту води. Й тушкувати все разом, часто помішуючи, до майже повного випаровування рідини. Готову страву подавати до столу теплою.

Ця страва завжди є на столі у Свят вечір. Для християн гриби символізують дві природи Ісуса Христа: божественну (шапка) і земну (ніжка). Наші предки-язичники бачили в грибах щедрість природи і її двоїстий характер: гриби можуть бути харчем будь-кому, але є і неїстівні гриби. Раніше не було такого розмаїття продуктів взимку до Різдва, то ж кожна сім’я, особливо на Західній Україні, намагалася восени запастись грибами. Їх сушили, маринували, солили. Обов’язково тримали гриби до Святвечора.

Гриби в кисло-солодкому соусіІнгредієнти:1 кг печериць, невеликих⁣⁣;⠀100 мл соєвого соусу⁣⁣;⠀1 головка часнику, очистити і порізати зубчики⁣⁣⠀;1 повна ст. л. меду;0,5 ст. л. копченої паприки⁣⁣;⠀сік одного лимона⁣⁣;⠀2 ст. л. оливкової олії⁣⁣;⠀петрушка, кінза, сіль – за смаком. Приготування:⠀Гриби помити, злегка посолити і скласти в глибокий сотейник. Тушкувати на середньому вогні, доки не випарується рідина. В окремий сотейник скласти всі інгредієнти, крім зелені, і поставити на вогонь, закип'ятити, варити 3-6 хвилин. Коли гриби будуть готові, з'єднати всі інгредієнти та тушкувати разом 3-5 хвилин. ⁣ Додати зелень, зняти з вогню. ⁣⁣⠀Для гостроти перед подачею можна додати 1-3 зубчики часнику та прикрасити розмарином.

Дуже велике значення на святковому столі мають різні пиріжки та пампушки. Вони складаються гіркою, і саме за ними пригинається батько родини, допитуючись у дітей, чи ті його бачать. Всі радіють, що батька не видно, а батько бажає усім достатку на цілий рік. Тобто, випічка явно є символом багатства і достатку на святковому столі. А пампушки на столі – це просто символ свята і солодкого життя.

медові пампушки на молоціІнгредієнти:270 мл теплого молока;3 ч.л. дріжджів (9 г);3 яєчних жовтки;550 г борошна;1 ч.л. розпушувача;3 ст.л. рідкого меду — 45 г;3 ст.л. вершкового масла (близько 70 г);щіпка солі. Приготування: В тепле молоко вливаємо жовтки і дріжджі, все перемішуємо, накриваємо рушником і залишаємо в теплому місці на 10-15 хв. Коли на поверхні з'являться невеликі бульбашки, додаємо просіяне борошно, розпушувач і рідкий мед. Після цього починаємо замішувати тісто, додавши розм'якшене масло (чи маргарин) і дрібку солі. Щоб тісто було еластичним, мнемо його руками кілька хвилин. Відщипуємо або відрізаємо невеличкі шматочки тіста і формуємо з них кульки. Як сформуємо всі пампушки, даємо їм «відпочити» десь 45 хв, накривши рушником або харчовою плівкою. За бажання медові пампушки можна зробити з начинкою з малинового, абрикосового чи вишневого варення. Але після цього треба залишити пампушки в спокої ще на 10 хвилин. Тепер беремося смажити пампушки. Робити це треба на олії без запаху, яка має покрити десерт приблизно наполовину. Смажимо буквально кілька хвилин з кожного боку – до появи рум'яного кольору. Прикрасьте пампушки цукровою пудрою, можна також полити їх варенням чи медом.

Яблуко асоціюється зі здоров'ям і довголіттям, оскільки воно містить багато корисних речовин. В цьому контексті яблуко може символізувати життя, відродження, відновлення сил або здоров'я. У загальному розумінні, яблуко може бути символом природи, плодючості, різноманіття та просто щастя. Тому яблука теж широко представлені на святковому столі в Святвечір.

Печені яблука з медом та горіхамиІнгредієнти:яблука – 4 шт.; родзинки – 150 гр.; мед – за смаком; горіхи подрібнені – 0,5 ст. Приготування: Яблука помийте, видаліть серцевину, щоб не залишилося насіння. Поставте фрукти на форму для випікання і “нафаршируйте” їх родзинками та горіхами. Розігрійте духовку до 180 градусів і запікайте яблука 20-25 хвилин, В готові трохи охолоджені фрукти додайте мед.

Чи знаєте ви, якими різдвяними прикметами багата Україна і чим вони пояснюються? Колись на православне Різдво до усіх них ставилися вкрай серйозно, а деякі з них актуальні і в сучасному світі. Добрий господар у Свят-вечір встає перед світанком та розпалює вогонь обов’язково від сірника. Тоді цілий рік у будинку буде тепло. До вечора усе в господарстві має бути на своєму місці (зокрема і всі члени родини), щоб у будинку панував порядок та благополуччя. Ніжки святкового столу обв’язували ланцюгом, що символізує міцне господарство, і доторкатися до нього теж було доброю прикметою. Поки ще не пролунали вітання та не почалася Свята вечеря, під скатертину на всіх чотирьох кутах підкладають голівку часнику, щоб не впустити до столу нечисту силу. ТРАДИЦІЇ ТА ПРИКМЕТИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ЗУСТРІЧЧЮ РІЗДВА

На стіл кладуть гроші і горіхи, щоб усі у родині були міцні, здорові та багаті. Солом’яний сніп – дідух – буде оберігати усіх мешканців будинку від біди та негараздів. Бажано встигнути намалювати на дверях будинку хрести пісним тістом. Господар будинку запалює свічку і залишає її на вікні, закликаючи ангелів небесних (а то й самотнього мандрівника) прийти на теплий вогник. Лунають різдвяні привітання та побажання. На стіл ставлять дві додаткові миски – для рідних, що відсутні, і для душ померлих близьких людей. Кутю після вечері не прибирають зі столу та не миють ложки, оскільки духи у цю ніч прийдуть вечеряти. Добрі традиції і прикмети радять також не зустрічати Різдво у темному одязі, щоб не відчувати смутку увесь рік, а якщо під час приготування святкової вечері у вас падають продукти, отже, на городі виросте багатий урожай. ТРАДИЦІЇ ТА ПРИКМЕТИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ЗУСТРІЧЧЮ РІЗДВА

Ще у Святий вечір хрещеники носять своїм хрещеним батькам кошик з вечерею. До нього обов’язково потрібно покласти кутю та хліб. Все інше залишається на власний розсуд. Під час вітання потрібно сказати: «Христос народжується!» і у відповідь — «Славимо його!» Після того, як дитина привіталася з хрещеними батьками, потрібно сказати: «Мама та тато вечерю надіслали. Доброго вечора!» та передати кошик з вечерею. На заміну хрещені батьки дають дітям фрукти, солодощі, гроші чи подарунки. Також є повір’я, що не можна додому забирати посуд, у якому була принесена вечеря. Тож, як правило, її приносили у красивому подарунковому посуді.

Після цієї трапези старші або йшли до церкви, або залишалися за столом, ведучи спокійні пристойні розмови і чекаючи колядників. А молодь і діти самі вирушали колядувати. Корінням традиція колядування сягає дохристиянських часів. Люди вітали Коляду, ходили від одного двору до іншого й обдаровували господарів будинків побажаннями щастя і благополуччя. За це треба було обдарувати колядників у відповідь — жадібні господарі ризикували накликати на себе біду. Колядувати починають на Святвечір з появою першої зірки, і продовжують на всі святки аж до Водохреща.

Як правило, ватага діточок несла з собою вертеп або вифлеємську зірку на високій палиці, прикрашену блискучим папером, скельцями, свічками. Постукавши в будинок, вони виконували різдвяні гімни або пісні-величання. У цих ритуальних піснях ми знову бачимо відгомони язичницької магії слова. Виконавці зверталися до господаря і господині “бояри”, “пани”, “князь і княгиня”, всіляко їх звеличували, обіцяли багатство, достаток, хороший урожай і т.п.

Нова радість сталанародна колядка. Нова радість стала, яка не бувала,Над вертепом звізда ясна світлом засіяла. Де Христос родився, з Діви воплотився,Як чоловік пеленами убого оповився. Пастушки з ягнятком перед тим дитятком. На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,Даруй літа щасливії цього дому господарю. Цьому господарю і цій господині. Щоби вони на цім світі довго й красно жили. А ще, Христе-Царю, просим Тебе нині – Даруй літа щасливії нашій славній Україні. Даруй щасні літа, даруй мирне небо – Щоби наші малі діти та й славили Тебе!*Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.

Ще сотні років тому вертепом був пересувний ляльковий театр, де показували різдвяні історії та сцени народження Ісуса, біблійні сюжети. Вертепний ляльковий театр був у формі двоповерхової скрині й вистави показували на обох «поверхах». Перша частина була саме різдвяною і повторювала сюжет Різдва, а друга залежала від фантазії вертепника, який показував виставу. З часом вертеп почали показувати справжні люди, як зараз у театрі. Зараз вертеп — це гурт з багатьма людьми, які колядують, перевдягаються та вітають людей з Різдвом. Ось з яких персонажів складається Вертеп:✔ Три Царі з дарунками;✔ Ангел✔ Ірод;✔ Чорт;✔ Пастушок;✔ Смерть;✔ Циган. Також до гурту приєднувалися музики та міхоноша, який носив торбину й усі дарунки від господарів. В різний час до персонажів вертепу додавалися Баба з Дідом, Паламар, Купець, Запорожець, Гайдамака, воїни УПА, Жид.

Кожне з українських традиційних свят багатогранне. Зокрема, тому, що звичаї святкування можуть відрізнятися не лише між етнографічними регіонами, але й містами й навіть сусідніми селами. Українська народна культура дуже багата. А всі автентичні звичаї святкування пов’язують нас із національною світоглядною системою, яка формувалася протягом багатьох тисячоліть. І наша Полтавщина теж відрізняється місцевим колоритом у святкуванні Різдва, які сягають своїм корінням найдавніших часів. Люби і бережи своє рідне!

Веселих свят!Світлана Ільченко