Презентація "14 травня - День вшанування українців, які рятували євреїв під час другої світової війни".

Про матеріал
Презентація містить матеріал для проведення Уроку пам'яті з нагоди вшанування українців, які рятували євреїв під час другої світової війни.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

14 травня - День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

Номер слайду 2

Для вшанування людей, які вчинили подвиг, рятуючи євреїв, держава Ізраїль із 1963 року нагороджує таких рятівників почесним званням «Праведник народів світу». Станом на 1 січня 2020 року офіційно в Україні визнано 2659 праведників. За кількістю визнаних праведників Україна четверта серед країн у світі. Під час нацистського Голокосту Україна втратила 1,5 мільйона євреїв.

Номер слайду 3

Військовополонені закопують тіла розстріляних нацистами людей. Бабин Яр, Київ, 1941.

Номер слайду 4

«Уманська яма» ‒ табір для радянських військовополонених, який на околиці міста влаштували нацисти. Серпень 1941 року.

Номер слайду 5

Митрополит Андрей Шептицький, предстоятель української греко-католицької церкви, керував операцією з порятунку більш ніж 150 єврейських дітей у роки Голокосту на заході Україні. За згодою Шептицького значна кількість євреїв переховувалась у греко-католицьких монастирях і навіть у митрополичій резиденції наказав сховати понад 300 єврейських дітей.

Номер слайду 6

“І довго-довго земля ще рухалася”Згадує Михайло Філь зі Самбора: – По місті стріляли кажду п’ятницю. Спеціальна група приїздила зі Львова і розстрілювала жидів. Розстрілювали повністю, а пізніше зробили ґетто. Навіть пам’ятаю, вивели нашу школу. І коли наших десять хлопців розстріляли. І німець підійшов, вивів нашу школу всю, щоб ми дивилися. І по всіх чотирьох углах стояли німці з карабінами. І німець підійшов до нас і сказав: “Ми мусимо з бандитати кінець робити”. Галичина стала територією нацистських “акцій зачистки” серед єврейського населення. Упродовж першого тижня німецької окупації у Львові внаслідок погромів вбили 6000 євреїв. Загалом під час Голокосту на Галичині вбили приблизно 495–610 тисяч євреїв.

Номер слайду 7

Омелян Григорович Ковч (1884— 1944) - священник Украинської грекокатолицької церкви. Врятував близько 600 людей, переважно дітей. У 1999 році присуджено звания «Праведник України».

Номер слайду 8

Тут з середини грудня 1941 до початку лютого 1942 року розстріляли близько 15 тисяч харків'ян, переважно євреїв. На цьому місці, що стало братською могилою для величезного числа мирних жителів, побудовано меморіальний комплекс, при вході до якого є примітний напис: «Це місце, де мертві вчать живих». Дробицький Яр – урочище на одній з околиць Харкова

Номер слайду 9

Номер слайду 10

В Україні званням «Праведника народів світу» відзначені 2619 людей, 72 з них – харків’яни.

Номер слайду 11

Українець Віктор Гладенко працював у Харкові бухгалтером. У 1932 р. він одружився з удовою-єврейкою Малкою Дацькою, матір’ю трьох дітей – Голди, Діни та Давида. Коли німці окупували Харків, Віктор не пустив свою сім'ю до гетто, здобув для них документи і протягом двох років перевозив їх із одного села до іншого, аби врятувати від розстрілу. 26 травня 1983 р. Віктору Гладенко було посмертно присвоєно звання Праведника народів світу. Він став одним із перших українців, якому було присвоєно це почесне звання

Номер слайду 12

Олександра Карнаухова. У щойно окупованому Харкові вона у сквері побачила самотню дівчину. Познайомившись, дізналася, що дівчина йде з окупованого Дніпропетровська. У Харкові дівчина нікого не знала, і Олександра запросила її до себе. Вже дома з’ясувалося, що ім’я дівчини Дора, що вона єврейка і тікає від нацистського переслідування. Олександрі вдалося утримувати у себе Дору протягом трьох місяців. За цей час вона через знайомого поліцая оформила для дівчини тимчасовий паспорт, змінивши ім’я і національність. З цим документом Олександра влаштувала Дору як свою родичку у Червоноградський будинок інвалідів під Харковом, де вона й перебувала весь період окупації області [

Номер слайду 13

Журналістка Олександра Бєлова працювала в газеті «Тваринництво України». На початку війни вона з 11-річною донькою залишилася в окупованому Харкові. На початку 1942 р. жінка врятувала від розстрілу дітей своєї сусідки Розалії Арінберг – 11-річну Оленку та трирічну Іру. В двадцятиградусний мороз вона подолала 40 кілометрів і на санчатах привезла дітей з гетто до себе додому. В березні 1942 р. за доносом про зв'язок з підпіллям та порятунок єврейської сім'ї Олександру Бєлову заарештували. Жінку розстріляли на окраїні Харкова. Вона – єдина з харьків’ян – Праведників народів світу, хто був розстріляний німцями за спасіння єврейської родини.

Номер слайду 14

Автор малюнків - український художник Зіновій Толкачев. Малюнки передані для виставки у Музеї Голокосту у Харкові членами сім'ї художника, які зараз живуть у Києві і США. Зіновій Толкачев з червня 1941 року пройшов дорогами Другої світової війни як солдат і як фронтовий художник. Все, що він бачив, він швидко замальовував, причому звичайного паперу не вистачало, і малював на чому доведеться, в тому числі, як то сталося в польському місті Освенцимі, де діяли концентраційні табори Аушвіц і Біркенау, на бланках, залишених німцями під час втечі.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Чікаленко Ганна Вікторівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Печінка Мар'яна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
Додано
13 травня 2021
Переглядів
2421
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку