Презентація "3 лютого всесвітній день жінки-лікаря"

Комунальний заклад Харківська гімназія №129 Харківської міської ради. Вчитель: Завада З.Є.до Дня медичного працівника

Мета:  навчальна: формування в учнів знань про жінок-лікарів України, про їхню роль у суспільстві; розвивальна: розвиток уявлення учнів про професію лікаря; виховна: формування гендерної культури учнів, виховання почуття гордості, поваги, шани до жінки. Форма проведення: круглий стіл.

Епіграф уроку:  В час, коли життя на волосині, і, здається, зірка вниз летить, ти довірся лікарю, людино, – від біди тебе він захистить. Ти довірся тим рукам умілим, що творити можуть чудеса, людям, що любов’ю й словом щирим повертають зорі в небеса.

9 рецептів здоров’я:1. У більшості хвороб винна не природа, не суспільство, а сама людина. Найчастіше вона хворіє від лінощів і жадібності, але іноді й від не усвідомлення ціни здоров'я.2. Не сподівайтеся на медицину. Вона непогано лікує деякі хвороби, але не може зробити людину здоровою.3. Щоб не хворіти, потрібні власні зусилля, постійні та значні. Замінити їх не можна нічим. Людина, на щастя, настільки досконала, що повернути здоров’я можна завжди, тільки необхідні зусилля повинні зростати з віком і поглибленням хвороб.4. Основними складниками здоров'я є фізичні навантаження, обмеження у харчуванні, загартування, час і вміння відпочити.5. Природа милостива: досить 20-30 хв. фізкультури у день, але такої, щоб спітніти і щоб діяльність пульсу збільшилася, вдвічі.6. Треба обмежувати себе в їжі.7. Уміти розслаблятися - наука, але до неї потрібен ще характер.8. У народі кажуть, що здоров'я - щастя вже само собою, а хвороба - нещастя.

Жінки-лікарі відзначають своє свято 3 лютого, починаючи з 2016 року. В цей день у 1821 році народилася легендарна Елізабет Блеквелл, яка першою серед жінок отримала вищу медичну освіту в Сполучених Штатах Америки. Історично в світі склалося так, що більшість професійних лікарів – це чоловіки, а жінки в медицині здавна мали значно більше труднощів на шляху професійного розвитку. Однак жінки-медики не поступаються чоловікам компетентністю та успішними результатами лікування пацієнтів, при цьому відзначаються кращою здатністю до комунікації. День жінки-лікаря створений для вшанування всіх жінок, яким вдалося нелегкою працею досягти професійних успіхів в галузі медицини. Цей день не проходить непоміченим в лікарнях, медичних університетах, соціальних мережах, родинах вдячних пацієнтів. Вітання приймають як жінки-лікарі, так і студентки вищих медичних навчальних закладів, які тільки готуються до лікарської кар’єри. Попри те, що в Україні День жінки-лікаря— неофіційне свято, необхідно обов’язково привітати своїх знайомих жінок, які обрали для себе цю нелегку професію. Найчастіше ми звертаємося до сімейного лікаря, а більшість сімейних лікарів в Україні — жінки. Тому варто подякувати їм за увагу, терпіння й компетентність. Завдяки цим жінкам ми завжди можемо розраховувати на висококваліфіковану медичну допомогу, розуміння й співчуття, що є особливо цінним в сучасних непростих умовах для медицини та суспільства в цілому. Кого більше в світовій медицині – чоловіків чи жінок?70% від загальної кількості людей, що працюють в медицині, складають жінки. Але найбільша частка від цієї кількості припадає на середній та молодший медичний персонал.

Віддавна жінкам в медицині відводилось дуже скромне місце. Їм дозволялося лише допомагати породіллям, займатися акушерством. Практично в усіх країнах закон забороняв представницям слабкої статі займатися лікуванням. Суспільство вважало жінку надто витонченим та не дуже розумним створінням, тому різко скоротилися можливості для жінок у тих сферах, де вони могли б себе проявити. Існувала загальна думка, що будь-яка освіта зашкодить жінці, а про навчання медицині не могло бути і мови. Та не дивлячись на всі заборони, медицина пишається іменами Елізабет Блекуелл, яка стала першою жінкою в світі, що отримала диплом про вищу медичну освіту. Маргарет Енн Балкли, відома як Джеймс Баррі, була військовим хірургом і провела першу операцію кесаревого розтину в Південній Африці. Флоренс Найтингейл – засновниця сестринської справи, автор праць з догляду за хворими, реорганізатор медичної військової служби. Вірджинія Апгар – американський лікар-анестезіолог, автор шкали АПГАР, яка дозволяє оцінити стан новонарождених. Софія Анастасіївна Окуневська-Морачевська була першою українською жінкою-лікарем з вищою медичною освітою, організаторкою медичної справи в Галичині.

Маргарет Енн Балкли (Джеймс Беррі)(1792-1795 - 1865)Перша жінка-лікар в Європі, отримала популярність яканглійський лікар, військовий хірург. Всупереч офіційній забороні Маргарет Енн Балкли вступила на медичний факультет Единбурзького університету під виглядом молодого чоловіка і назвалася Джеймсом Беррі. Після закінчення навчання в університеті Беррі повернувся до Лондона іуспішно витримав екзамени. Англійського Королівського Хірургічного Коледжу. Ставши військовим лікарем, служив у Південній Африці. В Кейптауні Беррі пропрацював до своєї відставки з армії. Займався лікуванням поранених і хворих солдат британської армії. На посту медичного інспектора колонії він багато зробив для того, щоб створити умови життя більш комфортними, покращити життя корінного населення. Його стараннями було налагоджено водопостачання, покращено міське управління. Одним із хірургічних досягнень доктора Беррі стала операція кесаревого розтину. Маргарет Балкли заради професійної реалізації все життя провела в образі Джеймса Беррі. Таємниця розкрилася тільки після її смерті.

Флоренс Найтингейл1820 - 1910 Флоренс Найтингейл першою у світовій історії організувала школу медичних сестер та застосувала наукові методи у вирішенні проблем сестринської справи, а саме: дотримання ідеальної чистоти в палатах, регулярне провітрювання приміщень, дотримання режиму харчування, повний карантин для інфекційних хворих та уважне ставлення до всіх пацієнтів. В період Кримської кампанії відправилася в польові шпиталі спочатку в Скутарі (Османська імперія), а потім до Криму. У 1856 році Флоренс на свої гроші поставила на високій горі в Криму, над Балаклавою, великий хрест із білого мармуру на згадку про солдатів, лікарів і медсестер, загиблих у Кримській війні. Кримська війна зробила Флоренс національною героїнею. Солдати, що повернулися з фронту, розповідали про неї легенди, називаючи її «леді з світильником», тому що ночами, з лампою в руках, вона завжди обходила палати з хворими. У 1883р. Найтингейл була нагороджена Королевським Червоним Хрестом, а в 1907 році стала першою жінкою Британії, яка отримала орден «За заслуги перед Вітчизною» з рук британського короля Георга П’ятого. В 1912 році Ліга Міжнародного Червоного Хреста і Червоного Півмісяця заснувала Медаль імені Флоренс Найтингейл, досі найпочеснішу і вищу нагороду для сестер милосердя у всьому світіДень її народження - 12 травня - став Міжнародним днем медичної сестри.

Елізабет Блекуелл(1821-1910)Перша жінка, яка отримала вищу медичну освіту в США. Вперше думка про одержання медичної освіти виникла у. Елізабетпісля смерті її друга від невиліковної хвороби. Він говорив, що жінка може зробит процес лікування більш комфортним, і сама Елізабет вважала, що жінки можуть бути гарними лікарями через свій материнський інстинкт. Рішення вивчати медицину було доволі спонтанним, прийнятим до того, як вона зрозуміла, наскільки важко буде подолати всі патріархальні перешкоди, однак ці труднощі лише зміцнили її рішучість. Всі медичні школи США відмовили Блекуелл у вступі до навчального закладу, окрім Женевського медичного коледжу (Флорида). Серед студентів Блекуелл була кращою на курсі, подолала соціальну ізоляцію, якій піддавалися всі жінки, які бажали отримати вищу освіту в той час, і отримала диплом.23 січня 1849 року Елізабет Блекуелл стала першою жінкою, яка досягла ступеня доктора медицини в Сполучених Штатах. Місцева преса повідомила про успішне закінчення її навчання, і коли декан, доктор Чарльз Лі, присвоїв їй вчений ступінь, він встав і поклонився Елізабет. Надалі вона почала свою практику і разом з однодумницями відкрила лікарню для незаможних жінок і дітей Нью-Йорка. У 1868 році їм вдалося відкрити Медичний коледж для жінок. Блекуелл брала також участь у становленні медичної освіти для жінок в Англії.

Софія Анастасіївна Окуневська-Морачевська1865 - 1926 Вона була першою українською жінкою-лікарем з вищою медичною освітою, організаторкою медичної справи в Галичині. А ще вона — талановита літераторка, одна з перших діячок українського жіночого руху. Народилася на Тернопільщині.1884 року Софії вдалося отримати дозвіл на складання іспитів за гімназійний курс, і 1885 року вона їх блискуче склала при Львівській академічній гімназії. У 1887 році Окуневська вступила на медичний факультет Цюрихського університету, який закінчила в січні 1896-го, ставши першою жінкою-лікарем в Австро-Угорщині та першою українкою Галичини, що здобула університетську освіту. Отримала звання доктора медицини Цюріхського університету. Практикувала у Швейцарії, Чехії. Софія Окуневська створила цілу школу акушерів-гінекологів, відкрила перші у Західній Україні курси для сестер-милосердя. А за співчуття до чужого болю пацієнти називали її «святою Софією». Останні роки провела у Львові, де вела невелику лікарську практику. Померла в лікарні від гнійного апендициту. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові.

Гертруда Белл Елайон(1918 – 1999)Американський біохімік і фармаколог. В 1988 році Елайон отримала Нобелівську премію ”За відкриття важливих принципів лікарської терапії” разом з Джеймсом Блеком та її багаторічним керівником Джорджем Хитчінгсом. Гертруда Елайон народилась в Нью-Йорку у єврейскійемігрантськійколеджв 1937 роцісім’ї. Закінчила Хантерський іНью-Йоркський університет заспеціальністю “хімія” в 1941 році. На початку 1941–42 рр. Гертруда працювала викладачем хімії і фізики, згодом у фірмі з виробництва харчових продуктів, займалась синтезом органічних сполук в компанії «Джонсон і Джонсон». В 1944 р. Елайон перейшла у фармацевтичну компанію, де зробила чудову кар’єру – стала директором з наукової работи і керівником відділу експерементальної терапії. Саме тут, вона почала працювати над препаратами, направленими на боротьбу з імунними захворюваннями і вірусами. Ця дивовижна жінка зробила перші кроки до створення ліків проти раку, які впливають на хворі клітини, при цьому не займаючи здорові .

Вірджинія Апгар. Народилась1909 - 1974у Вестфілді, Нью-Джерсі(США). Післязакінчення школи у вересні 1929 року Вірджинія Апгар вступає у Колумбійский університетський коледж терапії і хірургії в Нью-Йорку. Трудову діяльність почала в жовтні 1933 року лікарем- інтерном в хірургії. Та через рік знову пішла вчитися, щоб стати анестезіологом. В 1938 році Апгар повернулась в Колумбію вже завідуючою відділенням анестезіології при відділенні хірургії. Від 1946 по 1948 рік лікар Апгар переходить працювати в акушерську анестезіологію. У 1949 році стала першою жінкою - професором в Columbia P&S, в той же час Апгар займалась науковою і дослідницькою роботою в Sloane Hospital for Women. Останні 15 років свого життя Апгар присвятила роботі в Національному фонді, доклавши немало зусиль для його успішної діяльності. Найвідомішим дітищем Вірджинії Апгар стала, запропонована нею в 1952 році - шкала Апгар.Її життя було наповнене різносторонніми інтересами: вона була палкою вболівальницею бейсбольної команди, захоплювалась рибалкою, філателією і доволі успішно займалась музикою, прекрасно грала на віолончелі та скрипці.

Софія Іонеску-Огрезяну(1920 — 2008)Софія Іонеску - перша в світі жінка - нейрохірург. Народилася у м. Фелтічень (Румунія). За підтримки матері, вона вступила до медичної школи в Бухаресті у 1939 р. У свій перший рік стажування вивчала офтальмологію. Наступний рік провела у клініці в Сучаві, під час епідемії тифу. Перший досвід у хірургії вона здобула, проводячи перші хірургічні операції, в основному ампутації. У жовтні 1943 року Софія стала інтерном у лікарні № 9 в Бухаресті. У 1944 році, під час бомбардування Бухареста, виконала невідкладну операцію на головному мозку пораненого хлопчика, так як частина медичного персоналу була відсутня. У 1945 році Софія Іонеску отримала сертифікат на хірургічну практику. Протягом 47 років працювала нейрохірургом. За особливі заслуги, що підтверджені ще роками студентства, Софія Іонеску була нагороджена відзнакою Червоного Хреста (1943), медаллю "XX-річчя визволення країни" (1964), медаллю “25 років проголошення Республіки" (1972). У 1996 отримала Почесний диплом ANFDUR за виняткові заслуги, премію "Еліси Леоніди Замфіреску" і Почесний диплом Національної конфедерації жінок Румунії. У 1996 р. стала членом Румунської спілки з історії медицини та 29березня 1997 року стала почесним членом Академії медичних наук.

Медицина - це не тільки наука зцілення, це - лагідність та турбота. Окрім ліків і процедур хворому необхідні, насамперед, співчуття і милосердя. Адже лагідні, обнадійливі слова, сказані у важку для людини хвилину, часто творять диво. Високий професіоналізм жінки-лікаря, її мудрість та терпіння, турботливі руки рятували і рятують тисячі хворих, дарують тисячі життів.