Презентація "7 клас Біологія НУШ Екологічні чинники та адаптації рослин до них. Практична робота «Порівняння адаптацій рослин до різного клімату»"

7 клас Біологія НУШЕкологічні чинники та адаптації рослин до них. Практична робота «Порівняння адаптацій рослин до різного клімату»Волошина О.І., вчитель вищої категорії, ХГ № 125

Поміркуйте й обговоріть ситуацію. На ваш організм діють різні чинники довкілля. Наприклад, влітку може бути дуже сонячно та спекотно. У відповідь на підвищення температури ви починаєте пітніти, ваша шкіра трохи червоніє. Після перебування на сонці шкіра дещо темнішає, з’являється засмага. Спробуйте пояснити, чому відбуваються такі зміни. Чи допомагають вони пристосуватися до сонячної та спекотної погоди? Якщо допомагають, то яким чином?

Екологічний чинники — умова середовища існування, яка впливає на життєдіяльність організмів та їхнє угрупування.

Для того, щоб екологічні чинники було зручно вивчати, учені поділили їх на групи. абіотичні чинники, тобто фактори неживої природи. Наприклад, температура, освітленість, атмосферний тиск, вологість повітря, хімічний склад води. Абіотичні фактори є факторами неживої природи.

Друга група — біотичні фактори. Це вплив одних живих організмів на інші. Організми, які належать до одного виду, здійснюють внутрішньовидові взаємодії, організми різних видів — міжвидові. Здійснюють вплив і ті залишки, що надходять від живих істот або організмів, які вже померли.

Третя група — антропогенні фактори, які пов’язані з такою діяльністю людини, що впливає на живі істоти та середовище їхнього існування. Антропогенний у перекладі означає «породжений людиною». Будівництво, видобуток корисних копалин, сільське господарство, промисловість — уся ця діяльність людства впливає на живу природу.

Поділіться своїми думками. На світлинах зображений рак-самітник, який ховає частину свого тіла в черепашці вже померлого молюска. На черепашці зверху живе актинія — тварина, яка має для нападу і для захисту спеціальні жалкі клітини. Завдяки яким екологічним факторам сформувалися такі цікаві відносини між організмами? Яку користь вони приносять один одному

Відкритий мікрофон «Мандрівний голуб. Чому зник цей вид птахів?». Мандрівний голуб — вимерлий вид птахів. Вони мешкали в лісах східної частини Північної Америки, а період розмноження проводили поблизу Великих озер. У XVI–XVIII століттях мандрівний голуб мав чисельність до 5 мільярдів особин! 1901 року був убитий останній дикий мандрівний голуб, а 1914 року в зоопарку померла остання представниця цього виду. Які екологічні фактори призвели до зникнення мандрівного голуба? Поміркуйте над причинами його зникнення.

Адаптації живих істот до дії екологічних факторів Слово «адаптація» в перекладі з латини означає «пристосування». Тобто адаптація — це пристосування до умов навколишнього середовища, дії екологічних факторів. Живі організми та їхні угруповання пристосовуються до різних екологічних факторів. Адаптації сприяють виживанню організмів і їхньому розмноженню. Виявлятися адаптації можуть у вигляді нових структур, функцій або особливостей поведінки.

Адаптація — це процес пристосування організму до факторів (чинників) навколишнього середовища

Особливості адаптацій рослин. Неможливість вільно пересуватись у пошуках оптимальних місцеперебувань змусила рослини призвичаїтись до різких коливань зовнішніх умов, а жорстка конкуренція за ресурси змусила їх до поширення в районах із дуже суворим кліматом. Виживання в таких обставинах було б неможливим без спеціальних пристосувань.

Пристосування до низьких і високих температур. Вплив як низьких, так і високих температур на рослину призводить до майже однакових результатів: руйнування органів та втрати води. Тож пристосування до низьких і високих температур мають багато спільного і полягають у зменшенні площі листкових пластинок для обмеження випаровування води (хвойні, вересові, кактуси) та посиленні захисту поверхні через потовщення клітинних стінок епідермісу й утворення воскової кутикули (ялиця, алое). Рослини полярних широт часто набувають приземистої, подушкоподібної або сланкої форми, щоб захиститись від холодних вітрів (полярні види верби та берези)Сланка форма полярної верби — пристосування до сильних вітрів

Пристосування до нестачі і надлишку вологи. Листки рослин, що мешкають в умовах нестачі вологи, вкриті щільним багатошаровим епідермісом, а іноді й численними волосками, на яких уранці збирається роса. Продихи в таких рослин розташовані лише на нижній поверхні листка і заглиблені у спеціальні ямки, щоб завадити надлишковому випаровуванню води. Листки посухостійких рослин стають дрібними і жорсткими (чебрець, самосил), закручуються у трубочку (типчак, ковила), а іноді зовсім зникають (віничник) Втрата листків у віничника — пристосування до нестачі води

Виконуємо вправи для очей!

Кореневі системи посухостійких рослин сягають значної глибини (верблюжа колючка) або, навпаки, залягають поблизу поверхні, щоб збирати дощову вологу та росу (кактуси). Особлива група рослин, сукуленти, розвивають водоносні тканини і набувають «здутого» вигляду (кактуси, очитки, тропічні молочаї) 

У рослин, що мешкають в умовах надлишку вологи, листки широкі й мають тонкий епідерміс, а продихи розташовуються на опуклих ділянках поверхні. Зайву вологу ці рослини можуть виділяти в рідкому вигляді шляхом гутації (приворотень).

 Накопичення антоціанів, що надають листкам сектріазії пурпурового кольору,— пристосування до надлишку світла. Антоціани - барвні речовини (пігменти) ,зумовлюють забарвлення квіток, плодів, стебел, листя. Їхньому нагромадженню в клітинах сприяють світло, низька температура

Пристосування до недостатнього і зайвого освітлення. Тіньовитривалі рослини компенсують нестачу світла збільшенням площі листкової пластинки та кількості хлорофілу, тому їхні листки зазвичай темно-зелені (копитняк, щитник). Інша стратегія полягає в тому, щоб проходити фазу активного розвитку рано навесні, поки листки дерев іще не розкрилися і не затінили лісову підстилку (проліски, підсніжники, анемони). Рослини, які потерпають від зайвої кількості світла, розташовують хлоропласти вздовж клітинних стінок, що розміщуються перпендикулярно до променів світла. Деякі види рослин накопичують у клітинах пігменти антоціани, що захищають хлорофіл від «перевантаження»(сектріазія, колеус)

Пристосування до життя на на ґрунтах (або у водоймах) з низьким вмістом поживних речовин, наприклад, в напівпустелях, сухих степах, на верхових болотах. Рослини одержують із ґрунту численні мінерали, серед яких найважливішими є сполуки Нітрогену. Однак деякі ґрунти, зокрема й болотяні, дуже бідні на Нітроген. Рослини боліт можуть компенсувати нестачу Нітрогену, вдаючись до полювання на комах (росичка, товстянка) або водних безхребетних (пухирник).

Фотоперіодизм. Рослини здатні узгоджувати свої життєві процеси із сезонними явищами, обираючи час для проростання, квітування, листопаду. «Календарем» для них зазвичай слугує тривалість світлового дня, що закономірно змінюється протягом року. Так звані рослини короткого дня (перець, кавун, кукурудза) квітують у період коротких днів. Рослини довгого дня (картопля, пшениця, шпинат), навпаки, потребують для квітування понад 12 годин освітлення на добу. Деякі рослини квітують за будь-якої тривалості дня (томат, кульбаба). Фізіологічна реакція рослин на ритм освітлення називається фотоперіодизмом.

Практична робота «Порівняння адаптацій рослин до різного клімату»Прочитайте фрагменти текстів двох журнальних статей, що розповідають про рослин, які живуть у різних кліматичних умовах. Визначте й порівняйте адаптації цих рослин до різного клімат. Порівняння — це метод наукового дослідження, який має на меті встановити спільні й відмінні ознаки між процесами, явищами, об’єктами.

08.09.2024 СьогодніВ яку скриньку ви покладете враження від заняття?Скринька подиву. Скринька радостіСкринька суму