Презентація "Афганістан"

15 лютого День пам`яті воїнів-афганців

Війна, війна! І знов криваві ріки! І грім гармат, і шаблі дзвін. Могили, сироти, каліки І сум покинутих руїн.       Олександр Олесь 

Борис Всеволодович Громов  (нар. 7 листопада 1943, Саратов) — радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу (1988). Генерал-полковник, командувач 40-ї загальновійськової армії Червонопрапорного Туркестанського військового округу у складі обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній Республіці Афганістан, очолював виведення радянських військ з Афганістану. 

Для кожного з більш ніж 600 тисяч тих, хто служив в Афгані, вона була і залишається своєю. Для тих, хто не повернувся: 9511 убитих у боях, 2386 померлих від ран, 817 – від хвороб, 1739 – їхні життя забрали аварії і катастрофи. І для живих. Ми повинні розуміти трагізм участі в афганській війні тоді ще радянських людей, бо черех Афганістан пройшло їх з України більше 160 тисяч. У цій війні загинуло понад 15 тисяч наших солдатів, 35 тисяч було поранено, тисячі потрапили в полон.

Я не знаю, куди потрапляють люди після смерті, але я точно знаю, де вони залишаються. Ті, кого ти любиш, завжди з тобою. 

 Афганістан – це держава, що розташована в Південно-Східній Азії, де проживає 23,8 млн (2002 р.) чоловік, з них 8 млн – афганці, а решта – таджики, туркмени, узбеки, хазайці.

Каталізатором військового втручання стала Квітнева революція 1978 року, про яку ми тільки-но говорили. У результаті цього у грудні 1978 року між СРСР і Афганістаном був підписаний договір, за яким Радянський Союз зобов’язувався переозброїти афганську армію. Виходячи з цього, керівництво СРСР на чолі з Брежнєвим продемонструвало готовність надати прокомуністичному режиму НДПА Бабрака Кармеля реальну воєнну підготовку.  27 грудня 1979 року були введені десантні частини в Баграм, Кабул та інші великі міста, а згодом вони стали учасниками бойових дій по всій території. Присутність чужоземних військи на території країни викликала стихійний опір народу. Пік бойових дій припав на 1984-1985 роки.

 Розповідає Сергій Червонописький, полковник у відставці, голова комітету ветеранів війни при КМ:  “Домисли і чутки були різними, але ми вирішили, що нас відправляють в Іран. І дуже здивувалися, коли довідалися, що летимо в Афганістан. Перебуваючи над територією ДРА, я з кабіни пілота побачив заграву. Вирішив, що йде бій. Але то горів ІЛ-76. машина, йдучи на посадку, врізалась у гірську вершину. Загинуло 7 членів екіпажу і 34 десантники”.

Афганська війна 1979-1989 рр.