Актуальність проблеми. Екологічна свідомість відображає духовність суспільства, його «порозуміння» з природою невід'ємною частиною якої є людина. Рослинний світ є одним з основних компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Стан Сасика з його екологічними проблемами привернув мою увагу, адже від нього залежить життя мешканців Татарбунарського району
Ознайомитись із історичними відомостями становлення Сасицького водосховища Описати кожен період життя Сасика. Порівняти видовий склад рослинного угрупування у водосховищіРозробити статистичний аналіз спостережень. Виявити негативний вплив людини на фітопланктон. Змоделювати шляхи вирішення проблеми та передбачити перспективи відновлення водойми. Задачі проєкту
Фітопланктон відкритого морського лиману Сасик характеризувався багатим видовим складом - 231 вид і високим показником кількісного розвитку. Середні показники загальної чисельності і біомаси літнього фітопланктону лиману коливалась у межах 502,5-1158,8 тис.кл.л та 2157,7-2447,5 мг.м відповідно. Домінували діатомові, дінофітові і евгленофітові водорості
Загальний список макрофітів налічував 11 видів ,з них 6 видів-макроскопічні водорості і 5 видів-вищі водні рослини;переважали види морські солонуватоводні та види,що витримують засолення. Загалом у лимані площі,що заросли макрофітами,складали трохи більше 6000 га,з них на вищу рослинність,приходилося 3913 га,а її продукція складалася 9259т.
Так в південній частині лиману було виявлено 43 види риб,з них-8 прісноводних(щука,тарань,лящ,сазан,окунь і інші). В середній частині лиману-26 суто морських видів,серед яких значне місце посідали цінні промислові риби-оселедець,хамса,ставрида,камбала,два види кефалі. Та не тільки рибними багатствами славився Сасик. Плавні у верхів’ї лиману давали пристанище для тисяч найрізноманітніших водно-болотних птахів-дикі гуси,лебеді,качки,пелікани,кулики,водяні курочки,чаплі тощо. Одні з них мешкали тут постійно,інші прилітали на зимівлю.
Відмінною рисою формування фітопланктону Сасицького водоймища було те, що воно відбувалося в два етапи. Перший етап був зв'язаний з відкачкою лиманної води в море до мінімального обсягу. Морські види загинули, зустрічались тільки рослини із широкою амплітудою солевитривалості. Другий етап був пов'язаний з надходженням дунайського планктону.
Вивчення фітопланктону озера Сасик показало, що він був досить різноманітним як за кількісним розвитком, так і за видовим складом. Видове різноманіття фітопланктону озера було обумовлено розвитком представників відділу зелених (67 таксонів), діатомових (50) і синьозелених (33) водоростей. Розподіл видового багатства водоростей по акваторії озера був відносно рівномірний, їх видовий склад змінювався.
Перетворення лиману Сасик у водоймище привело до скорочення площ, зайнятих вищою водною рослинністю, приблизно у 50 разів, при цьому запаси рослинної біомаси зменшилися лише в 15-18 разів, у зв'язку зі зміною низькопродуктивних ценозів на високопродуктивні очеретяні зарості уздовж берегів водоймища.
. Загальний характер заростання водосховища вищою водною рослинністю у останні роки практично не змінився. Заростання водосховища вищою водною рослинністю незначне, слабко розвинена занурена рослинність. Повітряно-водна рослинність зосереджена в основному у верхів'ях та на мілководдях приморської частини водоймища (від каналу Дунай - Сасик до перекачувальної насосної станції), частково представлена на західному березі, на ділянках, де відсутні абразійні процеси.
Головними видами рослинних сукупностей є очерет південний, рогіз вузьколистий, бульбокомиш морський, рдесники гребінчастий і пронизанолистий, водопериця колосова, кушир. Крім того, на мілководних ділянках у значних кількостях відмічаються макрофітні нитчасті водорості. Загальна площа заростання ВВР не перевищує 6% акваторії (200 км2). Із-за слабкої розвиненості вища водна рослинність не відіграє значної ролі у продукційних та самоочисних процесах у водосховищі.