Презентація "Антична скульптура"

Антична скульптура – гімн людині

Це вид образотворчого мистецтва, що передає об’ємне зображення матеріальних предметів через їх пластичну характеристику. Твори скульптури виконують із твердих або пластичних матеріалів. Скульптура

Скульптура за формою Рельєф: зображення виступає над площиною менше, ніж наполовину свого об’єму — низький рельєф, або барельєф; якщо ж більше, ніж наполовину, — це високий рельєф, або горельєф.

Кругла скульптура — тривимірні об’ємні твори, доступні для огляду з усіх боків. Скульптура за формою

Скульптура за призначенням Монументальна (пам’ятники, монументи). Монументально-декоративна (садово-паркова скульптура, оздоблення будівель, декорації фонтанів). Станкова (наближені до реальності людського тіла статуї та погруддя, призначені для огляду з усіх боків). Скульптура малих форм (невеликі скульптурні твори).

Скульптура давньої Греції

Особливості давньогрецької скульптури. Прагнення майстрів показати досконале людське тіло. Показ краси й сили. Відсутність портретної схожості. Головний образ – довершена людина, гармонійно розвинена фізично та духовно. Оскільки на Олімпійських іграх юнаки виступали оголеними, то в скульптурі з'явилася традиція зображати оголене тіло.

Архаїчна скульптура. В архаїчний період було розроблено два типи круглої скульптури – куроси і кори.

Курос Курос – статуя оголеного юнака-атлета, який зазвичай стоїть, дещо виставивши вперед ліву ногу.

Кора Кора – статуя дівчини, одягненої в хітон (туніку), поверх якого накинуто гіматион (вовняна накидка), що закриває верхню частину тіла. Зазвичай кори зображувалися дарувальницями і тримали в руці дари.

Античні скульптури. Вважалося, що античні статуї з білого мармуру були природного кольору. Але сучасні технології дозволили стверджувати, що скульптури розфарбовували всіма кольорами веселки. Через деякий час фарба злазила чи вигорала під впливом погодних умов.

Античні скульптури. Мармурові тіла скульптур натиралися сумішшю шафрану й молока, щоб надати їм тілесного кольору.

Рельєф Поява рельєфу пов'язана зі звичаєм ставити надгробні пам'ятники. Надалі рельєфи стали частиною антаблементу і фронтону храму. Статуї і рельєфи , як правило, розфарбовувалися.

Скульптори ранньої класики спрямовані на створення реального образу, на точну передачу деталей. Скульптура класичного періоду

Статичність скульптури була подолана Мироном (середина V ст. до н. е.), який зумів показати образи реального світу рухливими, що змінюються. Саме такі створені Мироном статуї Афіни і Марсія. Величні скульптури Стародавньої Греції

Створеного Мироном «Дискобола» порівнюють зі стислою пружиною.- Як скульптор передав рух дискобола?Мирон. «Дискобол», V ст. до н. е.

Мирон. ДискоболЄ першою класичною скульптурою, що зображує людину у русі. Оригінал не зберігся. Відомі численні римські копії статуї. Скульптура є символом сучасного олімпійського руху, що підкреслює зв'язок із традиціями античного спорту.

Ідеал тіла античної скульптури був досягнутий Поліклетом (друга половина V ст. до н.э.) і заснований на точному геометричному розрахунку, викладеному в знаменитому «Каноні». Це правила про пропорції тіла людини. Поліклет узяв за основу виміру палець людиниє. Так зріст ідеальної людини повинен відповідати семикратній висоті голови. «Диадумен» («Юнак, який увінчує себе стрічкою переможця (діадемою)»Поліклет. «Канон», V ст. до н. е.

«Доріфор» є образом красивого юнака, прекрасного атлета, мужнього воїна і апофеозом геометричного стилю періоду ранньої класики. Поліклет. «Дорифор»«Дорифор», ідеальна фігура юнака зі списом-дорі- У чому краса фігури Дорифора?

У Фідія ідеальний зміст скульптури виражався не в портреті, а в пластиці оголеного тіла, в русі драпіровок. Фідій, V ст. до н. е. V ст. до н. е.

Фідій. «Зевс Олімпійський»Вважали одним із семи чудес світу. Була встановлена у храмі Зевса в місті Олімпія на півострові Пелопоннес. Простояла майже 900 років і загинула під час пожежі в V ст. Однак численні описи в творах, археологічні знахідки зменшених копій, зображення на монетах дають нам уявлення про цей величний твір Фідія. Висота Зевса сягала 12 м 40 см. Масивний п'єдестал статуї близько 3,5 метрів.

Створення Зевса Олімпійського. Це хрисоелефантинна статуя. На дерев'яний каркас статуї кріпилися листи зі слонової кістки. Стики були приховані, статуя здавалася монолітом зі слонової кістки. Тіло бога прикривала золота накидка, прикрашена малюнками квітів і тварин.

Створення Зевса Олімпійського. Перед статуєю створили басейн, заповнений водою і оливковою олією. Світло з дверей святилища відбивалося від плівки масла на поверхні води і освітлювало обличчя і плечі бога. Всю фігуру Зевса натирали оливковою олією щодня, щоб уникнути утворення тріщин на слоновій кістці. Хто з вас помітив проблему з цією скульптурою?(Бог не може встати на весь зріст)3,5 м12,4 м

Фідій. «Афіна Парфенос» 12-метрова статуя Афіни в образі богині війни, найкраще творіння Фідія. Весь одяг та зброю було зроблено із золотих пластин, а для відкритих частин тіла використовували слонову кістку. Золота на цю статую пішло більше тонни. Прототип Статуї Свободи і Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро.

На фризі можна побачити сцени війни богів з гігантами; на західній стороні зображена битва греків з амазонками; на північній – епізоди Троянської війни, на південній – битви з кентаврами. Фідій. Скульптури Парфенона

Фриз, оперізуючий Парфенон, прикрашає знаменита святкова хода на честь богині Афіни.

У скульптурних композиціях фронтонів Парфенона відображені міфи про народження Афіни і про суперечку Афіни і Посейдона про панування над Аттикою.

Цей великий скульптор втілював у камені красу людського тіла. Його твори реалістично передають рух. Пракситель, IV ст. до н. е.

Пракситель. Афродіта Книдська(IV ст до н.е.)Афродіта зображена перед купанням, вона скинула одяг і готова увійти у воду. Передано досконалу красу жіночого тіла. Скульптура прославилася на весь античний світ, люди спеціально вирушали на Книд, щоб її побачити. Оригінал до наших днів не дійшов. Копія зберігається у Ватиканському музеї.

Скульптор розробив особливий прийом, який пізніше став відомий як крива Праксителя: вертикальна вісь статуї навмисно зміщувалася в сторону, рівновага фігури порушувалася – таким чином виникав ефект руху.

Інша характерна особливість мистецтва Праксителя – ефект сфумато («затушованості»), гра світла і тіні, що надає статуї живий вираз за рахунок м'якого опрацювання рельєфу м'язів.

Скопас першим стал передавати в скульптурі драматичні переживання людини. Менада Скопас, IV ст. до н. е.

Менади – в давньогрецькій міфології супутниці і шанувальниці Діоніса. У римлян вони називалися вакханками. Менада учасниця оргії на честь бога смерті-відродження Діоніса. У правій руці, ймовірно, тримала ніж, яким заколювала козеня. Поїдаючи його сиру плоть, учасники оргії долучалися до плоті самого бога, одним із втілень якого в античності був козел. Скопас. «Менада»

Леохар, «Аполлон Бельведерський»Мармурова статуя знаходиться в Бельведері, одному з Ватиканських музеїв. У правій руці повинен тримати лавровий вінок, у лівій руці був лук, на що вказує сагайдак за спиною Аполлона. Ці атрибути в руках божества означали, що Аполлон карає грішників і очищає тих, хто кається.

Лісіпп Був придворним художником Македонського. Розкривав внутнішній світ людини. Голови статуй робив менше, а тіла з видовженими пропорціями. Олександр Македонський Лісіпп, IV ст. до н. е.

Це юнак, як зчищає з тіла пісок після змагань. Він немов переступає з ноги на ногу, а волосся, прибрані рукою набік, дозволяють здогадатися, що спортсмен спітнів. Атлет ще не встиг перевести подих, а в запалих очах – втома. Лісіпп. «Апоксіомен»

Лісіпп. «Відпочиваючий Гермес»Бог торгівлі і красномовства сидить на краю скелі. Він втомився, важко дихає, здається, це звичайний чоловік, який зараз продовжить нелегкий шлях. Однак пряжки на його ступнях видають бога, в них не можна ходити – можна тільки літати.

Лісіпп. «Геракл, що бореться з левом»Якщо обійти скульптуру з чотирьох сторін, то можна прожити відомий подвиг героя. Фронтально – початок поєдинку. Геракл і лев готові до сутички. При погляді з лівого боку здається, що Геракл ось-ось втратить рівновагу. Зі спини стає помітно, що сила на боці героя – звір практично убитий.

Харес. «Ніка Самофракійська»У статуї відсутні руки і голова. Робилися неодноразові спроби відновити ці частини тіла статуї, але тоді втрачалася вся велич Ніки. Тому визнали, що вся краса скульптури богині Ніки в її недосконалості.

Харес. «Статуя бога Геліоса»Є одним із семи чудес світу і споруджений на честь бога Сонця Геліоса. Гігантська статуя зводилася протягом 12 років і досягала у висоту 36 метрів. Бронзовий гігант височів біля головного в'їзду в гавань міста Родос, її видно жителям з довколишніх островів.

Статуя бога Геліоса. На зведення скульптури було витрачено 8 т заліза, 16 т бронзи. Основа статуї складалася з металевої конструкції, але виготовлена вона була переважно з глини, що почасти й стало причиною її обвалення при землетрусі. Є багато версій про його зовнішній вигляд.

«Лаокоон» (IІ ст. до н. е.)Характерною рисою елліністичного мистецтва було зображенняпотворності, жорстокості, болю, страху. Прикладом такої роботи єбатько з двома синами, які відчайдушно намагаються звільнитися від смертельних обіймів морських змій. Твір виконали родоські майстри Агесандр, Афінодор та Полідор за сюжетом одного з міфів про Троянську війну.

Гера Барберіні, ІІ ст. Знайдена у XVI ст., названа на честь свого першого власника, кардинала Барберіні, на даний час виставлена у Ватиканському музеї. Висота -  2,97 м. Зображена жінка в тонкому хітоні зі складками і невисокому вінці. У правій руці статуя тримає жезл. Жінка нахилена вперед, що вказує на те, що спочатку статуя була встановлена на узвишші.

Агесандр. Венера Мілоська. Статуя була названа на честь місця, де вона була знайдена. Французький король Людовик XVIII передав статую Лувру, де вона перебуває й донині. Руки та оригінальний постамент були загублені при перевезенні статуї в Париж в 1820 році. Венера була спочатку прикрашена ювелірними виробами: браслетами, сережками і тіарою. Ці прикраси пропали давним давно, але в мармурі залишилися отвори для кріплення.

Гліптика – різьблення на дорогоцінних і напівкоштовних каменях. Створювалися із заглибленими зображеннями – інталія й опуклими – камея. Найзнаменитішою є камея Гонзага, створена в Єгипті у III столітті до н. е. Мистецтво гліптики

Маркіза Ізабелла Гонзага дуже любила мистецтво і колекціонувала стародавні прикраси. Придбала камею в єгипетській крамниці. Головною таємницею є те, чиї портрети там зображені. Швидше за все, на камеї зображені єгипетський фараон Птолемей II і його дружина Арсіноя. Камея Гонзага

Римські скульптурні портрети(I ст. до н. е. — IV ст. н. е.)Реалістично передавали характер зображеного. Виконані в мармурі або бронзі. Багато римських портретів мають підпис, що вказує на те, кого зображено. Та жодного імені скульптора не збереглося. Якщо у давніх греків скульптурний образ був збірним, то в Римі він зображував конкретного громадянина Римської держави як окрему особистість.

Римські скульптурні портрети епохи Республіки. Характерні риси: натуралізм, заглибленість у світ особистих почуттів і переживань, численні правдиві портрети людей похилого віку, часто потворних (на їх основі склалася теорія про походження портрета від воскових масок померлих предків).

Імператор Август. Римський скульптурний портрет. Йому притаманні тонка психологічна характеристика і ретельне зображення форм. Діана Версальська, Франція. Статуя Марка Аврелія, Рим

Римські скульптурні портрети епохи ІмперіїХарактерні риси: строгість, стриманість, чіткість форм і прагнення до узагальнення, офіційні портрети імператорів і вельмож.

Станкова антична скульптура. Римлян зберігали вдома бюсти предків не як мистецькі твори, а як фото предків. Щоб надати своїм роботам більшої виразності, римські скульптори почали вирізувати зіниці, а іноді й вставляти шматочки гірського кришталю. Цікаво, що до римлян такі прийоми майже ніхто не використовував.

Творче завдання. Намалюйте давньогрецьких муз із реквізитом.