Архітектура, є складовою частиною матеріальної і духовної культури людства. Від початку будівництва в стародавні часи і до сьогодення архітектурні форми і стилі весь час змінювались. Здебільшого це відбувалось внаслідок зміни її інтер’єра. Інтер’єр - вигляд приміщення в будинку, тобто естетика і кольорова гамма фарбування і оздоблення, розміщення в ньому обладнання, меблів, картин, квітів тощо.
Архітектурний стиль – сукупність функціональних і художніх рис архітектури. Романський стиль поширений був у Європі в 12-13 ст. Споруди цього стилю відзначалися важкими формами і масивністю (Замки, міські оборонні споруди, монастирі). В такому стилі були збудовані: Успенський, Борисо-глібський собори, Кирилівська церква в Києві.
Готичний стиль, на відміну від романського, повертається до індивідуальності. Грандіозні готичні собори вирізнялися висотою, місткістю, видовищним і багатим декором. Для готичного стилю характерні гострі споруди, безліч кам’яного різьблення і скульптурних прикрас, безліч загострених арок, що тягнуться вгору. Віктор Гюго називав готичні споруди кам’яною симфонією.
Стиль Ренесанс – сприйняв багато елементів в архітектурі стародавньої Греції та Риму. Характерні спокійні композиції, досконалість художніх форм, наріжні пілястри – схожі на колони виступи на поверхні стіни. Найвищі досягнення українського ренесансу зосереджені у 4 будівлях Львова ( Успенська церква, вежа і дім купця Корнякта, Трисвятительська каплиця).
Архітектори стилю Модерн відмовились від канонів і форм класичної архітектури. В основу покладено динамічність форм, вигадливість зображення, використання залізних конструкцій.(Критий ринок в Києві, Будинок з химерами Городецького, краєзнавчий музей в Полтаві Кричевського, Будинок худ. Школи у Харкові).