Презентація "Архітектурні образи України"

Українознавство 7 клас. Тема «Архітектурні образи України»

В історичному центрі древнього Києва височіє собор Святої Софії Премудрості Божої. Це найдревніший християнський храм, що повністю зберігся на східнослов’янських теренах.  

Збудований 1037 року київським князем Ярославом. Мав статус кафедрального собору. З перервами був резиденцією київських митрополитів (православних та уніатів). До XIII століття використовувався як головна церква Русі, місце поховання великих князів київських. При соборі велося літописання, була створена перша бібліотека. Занепав у XIV столітті. Відновлений стараннями митрополита Петра Могили і гетьмана Івана Мазепи. Був головним храмом Софійського монастиря (з 1638). Складова Національного заповідника «Софія Київська» (з 1934). Поєднує візантійський і бароковий архітектурні стилі. Одна з небагатьох уцілілих споруд часів Русі. Пам'ятка української архітектури та монументального живопису XI—XVIII століть. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО (1990).

Мозаїка « Оранта» Витвором мистецтва мозаїки вважається зображення Оранти розміщеної в центральній апсиді — фігури Святої Діви Марії, руки якої підняті в молитві. Мозаїка має 6 метрів у вишину.  Унікальність: виконане на внутрішній поверхні куполу Собору, з різних точок Оранта виглядає зображеною у різних позах — стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.

Андріївська церква Андріївська церква розташована на крутому правому березі Дніпра, на Андріївській горі, східніше Старокиївської гори, над Подолом. Вниз від неї йде Андріївський узвіз, який з'єднує верхнє місто з нижнім. Збудована у 1747–1762 роках за проектом архітектора Франческо Бартоломео Растреллі .

Андріївська церква була діючою до 1932 року, коли за рішенням радянського уряду в ній було припинено богослужіння. Після 11 років реставраційних робіт у Києві, 13 грудня 2020 року, в день Святого Андрія, церква відкрилася. Урочисту літургію проводив представник Вселенського Патріарха – митрополит Галльській Еммануїл разом з послом Варфоломія в Україні – єпископом Михаїлом Команським. З 15 грудня 2020 року церква відкрита для всіх охочих.

Почаївська лавра (Тернопільська область)православний чоловічий монастир За легендою  монастир заснували ченці Києво-Печерського монастиря, які втекли від нападу татар у 1240. Вперше згадується в документах у 1527 р. Одна з святинь — Почаївська ікона Божої Матері; у 1675 р. завдяки молитві до цієї ікони турецько-татарські завойовники відступили від монастиря

Ки́єво-Пече́рська ла́вра — православний монастирський комплекс Української Православної Церкви (Московського патріархату)

Заснований 1051 року як печерний монастир за межами Києва. Свою назву отримав від печер, де оселилися перші його мешканці. 1994 року разом із Софійським собором внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. На території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (від 1996 р.). Власне монастир знаходиться на території Нижньої лаври. Обидві частини лаври відкриті для відвідувачів. Основні пам'ятки і споруди: Велика лаврська дзвіниця. Троїцька надбрамна церква. Монастирські печери. Успенський собор. Трапезна церква Св. Антонія і Феодосія. Некрополь. Фортечні мури

Лаврська дзвіниця (1731 – 44 р.р)та Собор Успіння Пресвятої Богородиці (1073 – 1078 р.р.)

Крехівський монастир святого Миколая Отців Василіян. Заснований як православний у 1612 році. Монастирський ансамбль — пам'ятка архітектури національного значення 17— 18 століть.

Засновниками монастиря вважаються ченці Києво-Печерської Лаври Йоіл та Сильвестр. Вони у 1590-х роках поселились у вирубаній в скелі печері за 12 км від м. Жовкви. У 1721 р. Крехівський монастир став греко-католицьким. У 1949 р. монастир був закритий, в його спорудах розмістили дитячий будинок, згодом школу-інтернат для розумово-відсталих дітей. У 1963 р. Крехівський монастирський комплекс внесений у список пам'яток архітектури України, що перебувають під охороною держави.

Свято-Успенська Святогірська лавра УПЦ МП  у Святогірську (Донецька область), розташована на високому крейдяному правому березі Сіверського Дінця (так звані Святі гори).

Святогірський монастир у колишньому Слов'яногорську над Сіверським Дінцем бере свій початок із часів перед татарською навалою, коли Бату-хан руйнував  Київ. Пізніше князівство Московське, яке в 1547 р. стало царством, використовувало «Святі гори» для розташування в монастирі своєї сторожі. Після російської окупації Криму в 1788 монастир втратив військове значення. Унаслідок реформи російської імператриці Катерини II про запровадження штатів та секуляризацію церковного майна монастир було закрито й Святі гори подаровано своєму фавориту — князю Таврійському Григорію Потьомкіну. Пізніше Святими горами володіли Енгельгардти. Вдруге відкрито монастир тільки в 1844 р. Перед Першою світовою війною у монастирі проживало понад 600 ченців. Жовтневий переворот та початок радянської окупації перервали перебіг життя монастиря, почалися систематичні утиски монастиря, що супроводжувалися святотатством, дискредитацією, знущаннями та вбивством братії. Святі Гори було названо Червоними, Святогірськ — Слов'яногорськом, а монастир — Будинком відпочинку імені Артема. Відновлювальні роботи тривали у 1992—1995 рр. Сьогодні усі храми, печери та вцілілі будівлі повернули монастирю. Під час проросійських виступів в Україні весною 2014 тут помічали терористів

Троїцький собор — історична пам'ятка в Новомосковську Дніпропетровської обл. Споруджений у 1772—1781 р.р. народним майстром Якимом Погребняком із дерева без жодного залізного цвяха. Конструктивно і композиційно Троїцький собор є винятковим мистецьким твором дерев'яної архітектури України. У радянські часи собор використовували як склад. Станом на 2012 р. пам'ятка перебувала в передаварійному стані, адже храм не ремонтували понад 130 років і він потребував негайного втручання реставраторів. У серпні 2012 розпочато реставрацію.

Свя́то-Гео́ргіївський чолові́чий монасти́р на Коза́цьких Моги́лах в с. Пляшева (Радивилівський район, Рівненська область)

 У червні 1908 р. на о. Журавлиха відбулося перше офіційне вшанування пам'яті козаків. Тоді ж виникла ідея побудови храму-пам'ятника на цьому місці, щоб зібрати тут останки тисяч безіменних героїв. Будівельними роботами з весни 1912 р. керував волинський єпархіальний архітектор Володимир Леонтович, який відстояв в ансамблі Козацьких Могил український козацький стиль і запросив для розпису храму-пам'ятника відомого художника Івана Їжакевича.. Водночас з будівництвом Козацьких Могил, велося наукове дослідження території поля Берестецької битви, з метою якнайбільше зібрати пам'яток для майбутнього запланованого історичного музею. На кінець весни 1914 р. майже всі заплановані роботи на о. Журавлиха було закінчено. Було збудовано трьохпрестольний Георгіївський собор, двоповерхове приміщення для проживання братії (з трапезною та архієрейськими покоями), готель, мур з західного боку, будинок для дитячого притулку. Художник І. Їжакевич, який розписував головний фасад храму (зовнішній іконостас), також намалював 11 картин на козацьку тематику, які знаходилися в нішах мурованої стіни (були вивезені до Австрії). Але у 1958 р. ченців з Пляшевої було насильно вивезено, парафію з часом ліквідували і молитва на Козацьких Могилах завмерла ( до 2002 року).

Іллінська церква (Церква Святого Пророка Іллі)  у селі Суботів  Черкаської області 

Збудована у 1653 (за іншими даними — у 1656) році за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква-усипальниця. Церква збудована в стилі раннього українського бароко, має оборонні риси (товщина стін — до 2 м, бійниці). Коли у 1657 році Хмельницький помер, його поховали у Іллінській церкві праворуч від вівтаря. Археологічні дослідження 1970-их показали, що ані труни, ані тіла Хмельницького на місці поховання вже немає, а ґрунт був неодноразово перекопаний. Після Радянсько-німецької війни в церкві відкрили музей Богдана Хмельницького. У 1954 році за проєктом архітектора І. Шмульсона в церкві встановлено символічний гранітний надгробок Б. Хмельницькому. З 1990 року церква повернута релігійній громаді.

Підсумки уроку:- Що об’єднує всі ці культові споруди, монастирі?- Можливо, вам довелося побувати в деяких з них?- Що вас вразило у цих спорудах?- Яка з них найбільше сподобалась? Чому?- Яка зі споруд у вас найбільше асоціюється з Україною?Домашнє завдання. Напишіть звіт про відвідання якоїсь архітектурної пам’ятки.