Презентація "Аристократична держава. Річ Посполита" 8 клас НУШ

Аристократична держава. Річ Посполита8І16-17

Що таке аристократія?Аристократія — це форма правління, за якої владу здійснюють представники родової знаті, тобто привілейована меншість.

Знайомимося з поняттями: «унія», «республіка», «шляхетська демократія»Унія — це об’єднання, наприклад, двох чи більше монархічних держав під владою однієї династії або назва міжнародних адміністративних союзів. Республіка — у контексті Речі Посполитої це була шляхетська (аристократична) республіка, тобто форма правління, де влада монарха обмежувалася станово-представницьким органом (парламентом), до якого входили представники духівництва та шляхти. Шляхетська демократія — це унікальна форма правління в Речі Посполитій, за якої державою керували впливові представники знатних родів. Влада короля була обмежена шляхетськими інституціями (сеймом і сенатом), а шляхта мала значні привілеї та вольності, зокрема обирала короля.

це об’єднання, наприклад, двох чи більше монархічних держав під владою однієї династії або назва міжнародних адміністративних союзів.у контексті Речі Посполитої це була шляхетська (аристократична) республіка, тобто форма правління, де влада монарха обмежувалася станово-представницьким органом (парламентом), до якого входили представники духівництва та шляхти.це унікальна форма правління в Речі Посполитій, за якої державою керували впливові представники знатних родів. Влада короля була обмежена шляхетськими інституціями (сеймом і сенатом), а шляхта мала значні привілеї та вольності, зокрема обирала короля. Унія. Республіка. Шляхетська демократія

У Ранньомодерний час у Центрально-Східній, Південній Європі відбувалися територіальні зміни. Міцніли Польща, Московія та Османська імперія. Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське докладало надзусиль, щоб уникнути поглинання настирливими сусідами. На Півдні набирали сили турки, на початку XVI ст. московити, приєднавши русько-українську Чернігово-Сіверщину, повели наступальні дії проти литовців. У 1514 р. біля міста Орша литовсько-польсько-руське військо, очолюване князем Костянтином Острозьким, розгромило московитську армію. У 1561 р. Литва втягнулась у Лівонську війну (1558-1583), для успішної участі в якій потребувала надійного союзника.Її зближення з Польщею розпочалося ще в Середні віки. Пригадуєте Кревську унію 14 серпня 1385? Обставини штовхали до об’єднання обидві сторони. Польських власників фільварків приваблювала можливість розширення угідь за рахунок українських просторів. Литовська знать бажала урівнятись із польськими шляхтичами. Отож у 1569 р. в місті Люблін після тривалих перемовин погодили унію королівства Польського та Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Люблінська унія», художник Ян Матейко, 1869 р. Завдання. Створіть хронологічну таблицю подій. Проаналізуйте картину Яна Матейко. Чи всі учасники Люблінського сейму були згодні з умовами підписання унії?

Причини укладення Люблінської унії. Основною причиною укладення Люблінської унії була зовнішня загроза для Великого князівства Литовського. На початку XVI століття Московія захопила Чернігово-Сіверщину, а на півдні посилювалася Османська імперія. Важка Лівонська війна (1558—1583) змусила Литву шукати надійного військового союзника, яким стало Королівство Польське, яке теж прагнуло зміцнити свою державу та поширити вплив на східноєвропейські землі. Дослідіть історію створення гербу Речі Посполитої

Умови Люблінської унії. Об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського у федерацію — Річ Посполиту. Спільний виборний монарх, сейм (нижня палата парламенту) і сенат (верхня палата парламенту). Скасування митних кордонів між Польщею і Литвою. Передача Волинського, Київського і Брацлавського воєводств від Литви до Польщі. Зрівняння прав шляхти обох держав. Литва зберігала автономію в таких питаннях: Власне судочинство (система судів і правосуддя). Окрема адміністрація, армія, скарбниця. Офіційна урядова мова — руська. Окрема грошова одиниця, яка «складалася» до власної скарбниці

Формально Річ Посполита була федерацією двох держав — Польщі та Литви. Проте ідея «трьох народів» була дуже поширеною. Українська (руська) шляхта на Люблінському сеймі виступала як окрема політична сила зі своїми вимогами, домігшись збереження своїх прав, мови та віри. Деякі сучасники й історики (наприклад, Адам Кисіль у XVII ст.) вважали русинів третім політичним народом поряд із поляками та литовцями. Однак рівноправність руських земель і шляхти не була повністю забезпечена: права часто порушувалися, а політична вага руської еліти була меншою, ніж польської чи литовської. Тому Річ Посполита мала риси польсько-литовсько-руської держави, але на практиці домінували польські інтереси

Нова держава отримала назву Річ Посполита, що в перекладі означає «справа народу», тобто «республіка». Вона як федерація складалася з двох доволі самостійних країн зі спільними виборними монархом, сеймом (нижньою палатою парламенту) і сенатом (верхньою палатою парламенту). Адміністрація, закони, суди, війська, мови були окремими. Єдину (польську) грошову одиницю кожна зі сторін також «складала» до окремої скарбниці. У зовнішніх відносинах головні позиції зайняла Польща. Вона ж поширювала католицизм. Власне, під польською короною, додавши їй розкішності, опинилася переважна більшість русько-українських посілостей: до Белзького, Руського, Подільського воєводств долучилися ще Волинське, Брацлавське та Київське.

До складу Речі Посполитої, утвореної внаслідок Люблінської унії 1569 року, увійшли землі Королівства Польського та Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Більшість українських земель опинилися в межах однієї держави. До Польського королівства ще до унії входили Галичина та Західне Поділля. Після унії від Литви до Польщі перейшли Волинське, Київське та Брацлавське воєводства, а згодом, після війни з Московією, було приєднано й Чернігівське воєводство. На українських землях, що увійшли до складу Речі Посполитої, були утворені такі воєводства: Руське (з центром у Львові). Подільське (з центром у Кам’янці). Белзьке (з центром у Белзі). Волинське (з центром у Луцьку). Київське (з центром у Києві). Брацлавське (з центром у Брацлаві). Чернігівське (утворене пізніше). Завдання. Знайдіть на карті воєводства, які були утворені на українських землях.

Українські землі у складі Речі Посполитої{7 F48 ACB4-1 C39-4 F17-AF86-01 AB07174667}Воєводство. Центр. Руське. Львів. Подільське. Кам’янець. Белзьке. Белз. Волинське. Луцьк. Київське. Київ. Брацлавське. Брацлав. Чернігівське. Чернігів1. Владича вежа Верхнього замку в Луцьку - центрі Волинського воєводства.2. Фортеця в Кам’янці - центрі Подільського воєводства.

Зі «Щоденника Люблінського сейму». Заява Костянтина Вишневецького«Оголошуємо вашій величності, що миприєднуємося до поляків, як люди вільні,свобідні, що ми не бажали б, аби нас принизилиу нашій шляхетності, бо ми народ настількишляхетний, що не поступимося жодному народу в світі іусвідомлюємо, що шляхетністю ми дорівнюємо всякомуіншому народові. Але, крім того, є у нас князівські роди, які, засвоїм походженням, мають у нас особливе положення і честь:ми не бажали б, щоб їх честь як-небудь змаліла, навпаки,просимо зберегти їм всю цю честь. З іншого боку — ми людинеоднакової з вами віри, особливо (ми) греки (православні):просимо, щоб нас не принижували і щоб нікого непримушували до іншої віри...»За яких обставин виголошено промову? Представником якого народу виступив Костянтин Вишневецький? Який, на вашу думку, смисл вкладено в поняття “шляхетність”?

На Люблінському сеймі, що відбувся у 1569 році, з'явилася спільнота з виразним "ми", яка представляє об'єднані українські землі – Русь-Україну, у складі новоствореної держави – Речі Посполитої. До цього українські землі (Галичина, Волинь, Поділля, Київщина) перебували під різною владою, але завдяки Люблінській унії вони були об'єднані під однією польською короною, що й сформувало нову політичну і соціальну спільноту української еліти, інтегрованої до західноєвропейської моделі. Зі слів «на люблінському сеймі несподівано для нас з'являється спільнота зі своїм виразним "ми"» починається цитата з праці історикині Наталі Яковенко. Ця фраза належить до аналізу Люблінського сейму 1569 року та підписання Люблінської унії, що призвела до утворення Речі Посполитої. Ознайомтеся з думками дослідниці. Поміркуйте, у якому становищі опинилися українці у новоствореній державі. Укладіть документи для підтвердження або спростування того, що Річ Посполита була державою поляків, литовців та українців. Повна статя “ Українське націєутворення та Люблінська унія https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/ukrayinske-natsiietvorennia-ta-liublinska-uniia-natalia-starchenko/

Наслідки Люблінської унії для українських територій. Позитивні наслідки: Більшість українських земель були об’єднані в межах однієї держави, що сприяло зміцненню зв’язків між регіонами. Руська шляхта отримала рівні права з польською та литовською, що дало їй змогу брати участь в управлінні державою через сеймики та сейм. На українських землях зберігалася руська мова в діловодстві, а шляхта могла обіймати урядові посади незалежно від віросповідання. Активізувався культурний обмін із Західною Європою через Польщу. Негативні наслідки: Українцям не вдалося добитися створення Великого князівства Руського як третьої рівноправної частини Речі Посполитої поряд із Польщею та Литвою. Формальна рівність прав руської шляхти часто порушувалася, що призводило до невдоволення та боротьби за свої права. Збільшився вплив польських магнатів, які набували великі земельні володіння на українських територіях. Відбувалося обмеження прав православної церкви й посилення соціального та національного гноблення, що згодом стало причиною невдоволення та козацьких повстань. Виконайте вправу, щоб впевнитися, що ви правильно розумієте наслідки Люблінської унії: https://learningapps.org/create?new=86#preview