Презентація "Авангардні театральні пошуки. Творчість А. Бучми, Н. Ужвій, Г. Юри та ін. Мережа драматичних і лялькових театрів"

Про матеріал
Презентація до уроку мистецтва в 11 класі «Авангардні театральні пошуки. Творчість А. Бучми, Н. Ужвій, Г. Юри та ін. Мережа драматичних і лялькових театрів» за підручником Масол Л. М. та додатковим матеріалом з Інтернету допоможе вчителеві цікаво та змістовно пояснити тему "Розвиток театрального мистецтва в Україні в ХХ-ХХІ ст.".
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Авангардні театральні пошуки. Творчість А. Бучми, Н. Ужвій, Г. Юри та ін. Мережа драматичних і лялькових театрів в УкраїніТеатральна культура України ХХ-ХХІ ст. Театральне мистецтво України

Номер слайду 2

Пригадайте! Здобутки «театру корифеїв» дали поштовх до розвитку українського сценічного авангарду в 1920-ті роки, стимулювали новаторські експерименти видатного українського режисера, актора, поліглота-перекладача, театрального діяча Леся Курбаса (1887-1937).

Номер слайду 3

Очолюваний Лесем Курбасом «Молодий театр» сприяв творчому зростанню багатьох митців, зокрема акторів Наталії Ужвій і Гната Юри, художника-сценографа Анатоля Петрицького, кінорежисера Олександра Довженка. Наталія Ужвій у фільмі «Райдуга» 1943 р. Пригадайте!

Номер слайду 4

Новий період в історії національного театру України розпочався в 1918 році, коли у Києві утворилися Державний драматичний театр і «Молодий театр» (з 1922 року — модерний український театр «Березіль») Леся Курбаса та Гната Юри. На театральній сцені з'явилася когорта талановитих акторів — А. Бучма, М. Крушельницький, О. Добровольська, О. Сердюк, Н. Ужвій, Ю. Шумський та інші. Визначні актори

Номер слайду 5

Коли Курбас організував своє Художнє Об'єднання «Березіль» (ХОБ), Амвросій Бучма став актором його Четвертої майстерні. У 1922-1926 та 1930-1936 — провідний актор театру «Березіль» (спочатку в Києві, а з 1925 — у Харкові), опора Леся Курбаса у театральному новаторстві. Тут талановитий Бучма став тим самим великим, геніальним актором української сцени. Тут він зіграв свої знамениті ролі, що стали класикою національного театру: Джиммі Гіґґінса в однойменній виставі за романом Ептона Сінклера, брата Жана в «Жакерії» за Проспером Меріме, Лейбу в «Гайдамаках», Воротаря-блазня в «Макбеті» Шекспіра, Дударя в «Диктатурі» Івана Микитенка (1930), Пузиря в «Хазяїні» Івана Карпенка-Карого (1932). Амвросій Бучма (1891-1957)Відео. Амвросій Бучма: актор з біографією, вартою екранізації -https://www.youtube.com/watch?v=f. JEx. Ns8 OVGc

Номер слайду 6

Амвросій Бучма А. Бучма у ролі Блазня у виставі «Макбет» В. Шекспіра

Номер слайду 7

Амвросій Бучма Тоді ж починає зніматися у фільмах. Цікаво, що працював без дублерів. Так, на зйомках фільму Георгія Тасіна «Нічний візник» А. Бучма грав роль старого одеського візника. У сцені, де фаетон падав з потьомкінських сходів, актор сам вискакував із візка на ходу. Далі були стрибки із другого поверху у відкрите авто, яке їхало знизу («Макдональд», 1924) та стійка на руках на балконі 12-го поверху («Проданий апетит», 1928). У 1926-30-х продовжував працював як актор і режиссер. На Одеській кінофабриці зіграв першу роль — Тараса Шевченка в однойменному фільмі 1926 року. Він багато знімається в німому кіно — Микола («Микола Джеря»), німецький солдат («Арсенал»), Лейзер та Йоселе («П’ять наречених»), Сашко-музикант («Напередодні») та ін. А. Бучма в ролі німецького солдата («Арсенал», 1929 р.)

Номер слайду 8

Амвросій Бучма

Номер слайду 9

Джиммі Гіґґінс. Кіноплакат, 1928 р. Тарас Трясило. Кіноплакат, 1926 р. Амвросій Бучма

Номер слайду 10

Режисер, актор, народний артист, професор, один із фундаторів українського театру, учасник мистецького об’єднання «Березіль», учень і послідовник Леся Курбаса. У грудні 1924 року вступає до театру «Березіль» у Харкові, де працювали такі видатні діячі театрального мистецтва, як режисер-постановник і художній керівник театру Л. Курбас, актори А. Бучма, Д. Антонович, Н. Ужвій. Мар'ян Крушельницький (1897—1963)

Номер слайду 11

М. Крушельницький досяг розквіту акторської майстерності в ролях Омелька і Борулі в п'єсі «Мартин Боруля» Карпенка-Карого, Падури «Маквена Ґраса» М. Куліша, Б. Хмельницького у виставі «Б. Хмельницький» О. Корнійчука, Ліра «Король Лір» В. Шекспіра. М. Крушельницький у ролі Малахія Стаканчика (вистава «Народний Малахій» М. Куліша. 1928, театр «Березіль») Мар'ян Крушельницький

Номер слайду 12

Мар'ян Крушельницький. Відео. Король Лір. Мар'ян Крушельницький -https://www.youtube.com/watch?v=ULx07zhm. SDk. На цій фотографії Мар'ян Михайлович у ролі короля Ліра в спектаклі Київського державного академічного українського драматичного театру імені Івана Франка (реж. В. Оглоблін, 1959 рік).

Номер слайду 13

Гнат Гиря. “97” М. Куліша (“Березіль”, 1934)Боцман Бухта. “Загибель ескадри” О. Корнійчука (“Березіль”, 1933)Мар'ян Крушельницький

Номер слайду 14

Гнат Юра(1888-1966)Справою життя актора і режисера Гната Юри став Київський драматичний театр ім. І. Франка, який він очолював у 1926-1961 роках. Гнат Юра був природженим імпровізатором в акторській і режисерській діяльності, постійно спрямовував репертуар театру до світової класики. Український театральний режисер, актор театру і кіно. Перегляд відео. Знамениті українці. Гнат Юра -https://www.youtube.com/watch?v=l. Dqb. J2 Ns. Wak

Номер слайду 15

Гнат Юра. Г. Юра в ролі Мартина Борулі (“Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого, 1950 р). З 1907 Гнат Петрович Юра грає на професійній сцені в трупі С. Максимовича. Далі Юра грав у театрі товариства «Руської Бесіди» у Львові (1913-1914), у “Молодому театрі” (1917) і в Театрі ім. Т. Шевченка в Києві (1919). Від 1920 р. - у Театрі ім. Івана Франка. У цьому театрі Гнат Юра працював до 1961року як мистецький керівник і режисер, підготувавши близько 100 вистав. За першого періоду Гнат Юра переважно імітував репертуар “Молодого театру” й спирався на драми В. Винниченка та модерні західноєвропейські п'єси. Від 1929 року перейшов на радянсько-український (І. Микитенко, О. Корнійчук) та російський репертуар. Із світової класичної спадщини ставив «Дон Карлоса» Ф. Шиллера(1936).

Номер слайду 16

Гнат Петрович здобув популярність і як актор. Спочатку грав драматичні ролі, але згодом усвідомив свій комедійний талант. Він грав у виставах за п’єсами І. Карпенка-Карого («Житейське море», «Суєта»), М. Куліша («97»), а також Фігаро у «Весіллі Фігаро» П. Бомарше і Швейка в «Пригодах бравого вояка Швейка» за Я. Гашеком. «Суєта» побила всі рекорди: вистава трималася на сцені з 1920 р. до кінця 1950-х років з незмінним Юрою в ролі Терешка Сурми. Гнат Юра. Терешко Сурма («Суєта» І. Карпенка-Карого. Театр ім. І. Франка, 1950 р.)

Номер слайду 17

Неперевершено грав у виставі «Пригоди бравого солдата Швейка». Роль Швейка стала для Гната Петровича чимось на зразок протесту — протесту на межі веселої непристойності. Сам актор казав про свого героя: «Я розумів, що Швейк не бунтар і навіть не протестант, проте він знищує цей лад своїм геніальним ідіотизмом, його так званий ідіотизм — це тільки умовність, тільки маска, надягнена на розумне й хитре обличчя». Ця вистава у період 1928-1935 рр. витримала понад 400 показів!У травні 2011 року в Києві, у сквері біля Національного театру ім. І. Франка відкрито пам’ятник Гнатові Юрі (зображений у ролі Швейка)Гнат Юра

Номер слайду 18

Українська акторка театру і кіно. Найяскравіше талант Ужвій розвинувся в «Березолі». В її репертуарі близько 213 ролей у театрі і 20 у кінофільмах. Кращі з них: Фруманс («Золоте черево» Ф. Кроммелінка, 1926), Маґельон («Король бавиться» В. Гюґо, 1927), Джулія («Змова Фієско в Генуї» Ф. Шиллера, 1928), Тьотя Мотя («Мина Мазайло», М. Куліша, 1929), Череда («Кадри» І. Микитенка, 1931). Наталія Ужвій(1898-1986)

Номер слайду 19

Н. Ужвій у ролі тьоті Моті у виставі «Мина Мазайло» М. Куліша. 1929. Театр «Березіль» Найбільшу популярність Н. Ужвій здобула на сцені Київського академічного українського драматичного театру імені І. Франка. За роки роботи в цьому театрі актриса зіграла понад 100 ролей. Н. Ужвій в ролі Анни в спектаклі за п'єсою І. Франка "Украдене щастя". Київ, 1944 р. Наталія Ужвій

Номер слайду 20

Олексій Шовкуненко. «Портрет народної артистки СРСР Н. М. Ужвій у ролі Ранєвської («Вишневий сад» А. П. Чехова)», 1947 Н. Ужвій у бронзі в образі Катерини Т. Шевченка, Харків. 1934 р. Відео. Н. Ужвій - https://www.youtube.com/watch?v=p. VVKd9l. Hu7 IТарас Шевченко «Лілея». Читає Наталія Ужвій - https://www.youtube.com/watch?v=gqfs. Pw. Ct. PZM

Номер слайду 21

Йосип Гірняк(1895-1989)1926 р. разом із колективом театру “Березіль” Й. Гірняк переїхав до Харкова. Визнаний критикою і глядачами як комедійний, гострохарактерний актор, він виконував провідні ролі майже в кожній виставі Л. Курбаса та його учнів: “Золоте черево” Ф. Кроммелінка (1929), “Пролог” Л. Курбаса і С. Боднарчука (1927), “Змова Фієско у Генуї” Ф. Шиллера (1928), “Диктатура” І. Микитенка (1930). Із приходом на сцену “Березоля” драматургії М. Куліша у творчому доробку актора з’явилися найвизначніші ролі. Неперевершені сценічні перлини він створив у виставах “Народний Малахій”, “Мина Мазайло”, "Маклена Ґраса”.

Номер слайду 22

Актор героїчного й характерного плану родом з Київщини. Закінчив Державний музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка (1919). Дебютував у київському театрі ім. Т. Шевченка (1919-1922), згодом у «Березолі», з 1934 у Харківському театрі ім. Шевченка (його мистецький керівник 1957-1962). Кращі ролі: Том Кіттлінґ («Секретар Профспілки» за Л. Скатом), Барон («Жакерія» за П. Меріме), граф Шарль («Євгенія Ґранде» за О. Бальзаком), Клавдій («Гамлет» В. Шекспіра); в українському репертуарі: Сава Чалий (в однойменній драмі І. Карпенка-Карого), Мокій («Мина Мазайло» М. Куліша), Командор («Камінний господар» Л. Українки), Микита («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Богун, Кобза («Богдан Хмельницький», «Загибель ескадри» О. Корнійчука) та ін. Як режисер відтворив виставу «Березоля» — «Сава Чалий». Знімався в кіно (Семен Неживий — «Коліївщина», 1933; Назар — «Назар Стодоля», 1937 та ін). Олександр Сердюк(1900-1988)

Номер слайду 23

Сценічну діяльність почав 1919 року в Київському театрі ім. Т. Шевченка. З 1920 р. - у складі трупи «Кийдрамте», з якою 1922 р. уступає до театру «Березіль». У 1923-1926 рр. працює в Москві. Тоді ж знімається в фільмах режисера Ейзенштейна «Страйк» і «Броненосець „Потьомкін”». З 1926 року постійно працює в Харкові в театрі «Березіль». Найвидатніші ролі Антоновича-Будька: Гайдай, Берест («Загибель ескадри», «Платон Кречет» О. Корнійчука), Ярослав («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Отелло («Отелло» В. Шекспіра), Нещасливцев («Ліс» М. Островського) та ін. Данило Антонович(1889-1975)

Номер слайду 24

Іван Мар'яненко (1878-1962)Український актор, режисер. Сценічну діяльність почав 1895 року в Києві в трупі свого дядька — М. Кропивницького, де працював до 1898 року. У 1923 р. уступив до мистецького об'єднання «Березіль» (з 1926 р. — у Харкові, з 1935 р. — Харківський український драматичний театр імені Тараса Шевченка), де працював до 1958 р. Ролі (понад 300): Хома Кичатий («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Гонта («Гайдамаки» за Т. Шевченком), Омелько («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Дон Жуан («Камінний господар» Лесі Українки). Був актором так званого героїчного типу. Як режисер Мар’яненко 1915 р. поставив вистави «Блакитна троянда» за твором Лесі Українки та «Казка старого млина» Чернетка, 1917 р. — «Оборону Буші» М. Старицького.

Номер слайду 25

Валентина Чистякова (1900-1984)З 1922 р. Чистякова — серед провідних актрис театру Леся Курбаса «Березіль» у Києві, а в 1926 році разом із театром переїхала до Харкова. У «Березолі» під керівництвом Л. Курбаса актриса розкрила різні грані свого таланту: комедійні, мелодраматичні та глибоко психологічні. Головні ролі: донька мільярдера («Газ» Кайзера, 1923), Оксана («Гайдамаки» за Т. Шевченком, 1924), Ізабелла («Жакерія» П. Меріме, 1925), Дора («Пролог» за Поповським, 1927), Любуня («Народний Малахій» М. Куліша, 1928), Параня («Диктатура» Микитенка, 1930) та інші. Спробувала себе і в режисурі: «Товариш жінка» (текст колективний, 1931).

Номер слайду 26

З кінця 1930-х до кінця 1950-х рр. український театр переживає важкі часи. Це зумовлено трагічними подіями української історії — репресіями, роз’єднаністю українських земель, гітлерівською навалою. Проте і в тяжкі часи боротьби з фашистськими окупантами в тилу продовжували творчу діяльність 42 театральних колективи. Після перемоги також продовжували діяти ідеологічні обмеження у радянській культурі, стримуючи національно-культурний розвиток. Перша будівля праворуч - харківський Театр ляльок у роки окупаціїУ радянську добу в театрах України примусово впроваджувався соціалістичний реалізм, перетворюючи все, що відбувалося на сцені, в ілюзію безтурботного життя, безхмарного щастя. Як не дивно, основними втілювачами цього ідеологічного міфу стали талановиті українські актори, які працювали в театрах Києва, Харкова, Львова, Одеси, Полтави та ін. Театральний соцреалізм

Номер слайду 27

Роки «відлиги» характеризуються пожвавленням культурного життя на всій території СРСР, із забуття повернулись імена театральних діячів, репресованих у 1930-і рр., було здійснено кілька постанов за п’єсами М. Куліша, видано спогади про Л. Курбаса, реконструйовано його виставу «Гайдамаки». “Гайдамаки”, сцена з вистави Театральний соцреалізм

Номер слайду 28

Саме в ці роки формується нова генерація української театральної інтелігенції, яка шукала шляхи до національних джерел, щиро прагнула до встановлення істини у вітчизняній історії. Її представниками були С. Данченко, Б. Ступка, В. Івченко, Ф. Стригун, які уславили український театр своєю майстерністю, щирістю, психологічністю розробки образів. С. Данченко. Б. Ступка Ф. Стригун. Театральний соцреалізм

Номер слайду 29

Амвросій Бучма. Наталія Ужвій. Гнат Юра. Портрет Амвросія Бучми (на аверсі праворуч) на ювілейній монеті НБУ присвяченій театру ім. Івана Франка. Театральний соцреалізм

Номер слайду 30

В епоху постмодернізму провідні режисери шукали нові театральні форми, оновлювали сценічну мову і репертуар. Виникли театри-студії, численні експериментальні спектаклі, на афішах з’явилася раніше заборонена драматургія абсурду, спектаклі-колажі. До експериментальних авангардних театрів належали насамперед Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса під керівництвом В. Кучинського, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра під керівництвом Е. Митницького. Львівський академічний театр ім. Л. Курбаса. Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра. Театральний постмодернізм

Номер слайду 31

Прагнення обновити театральне мистецтво, розширити глядацьку аудиторію відбилось у формуванні нового для українського театру явища — мюзиклу. Першість у цьому належала Одеському музично-драматичному театру. У 1991 р. відбулася прем’єра першої української рок-опери «Біла ворона» Г. Татарченка і Ю. Рибчинського. Сцени з вистави «Біла ворона» в Одеському театрі музичної комедії ім. М. Водяного. Арія “Свобода” з рок-опери “Біла ворона” - https://www.youtube.com/watch?v=VZBJfbf0ikc. Театральний постмодернізм

Номер слайду 32

У Києві створено перший приватний театр «Браво» (художній керівник Л. Титаренко), єдиний в Україні музичний театр для дітей та юнацтва. Сцена з балету Ю. Шевченка «Бармалей та Айболить» у Київському театрі опери і балету для дітей та юнацтва. Театральний постмодернізм

Номер слайду 33

Харківський академічний український драматичний театр ім. Т. Шевченка. Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка, Київ. Драматичні театри України

Номер слайду 34

Драматичні театри України. Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр. Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені В. Г. МагараІвано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка

Номер слайду 35

Музично-драматичникй театр у Кропивницькому. Львівський академічний театр ім. Л. Курбаса. Драматичні театри України. Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

Номер слайду 36

Драматичні театри України. Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя. Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги КобилянськоїЧернігівський академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка

Номер слайду 37

Оперні театри України. Київський національний академічний театр опери та балету. Львівський національний академічний театр опери та балету. Київський національний академічний театр опери та балету

Номер слайду 38

Багатовікові традиції в Україні має театр ляльок, який за радянських часів традиційно вважався дитячим. Але й він зазнав певних змін. Ляльковий театр став уже не «казковим» дитячим театром, а звернувся до «дорослої» проблематики. Значно розширюється жанровий діапазон — у Полтавському лялькову театрі відбулась одна з перших спроб постановки оперної вистави. Лялькові театри України. Полтавський ляльковий театр

Номер слайду 39

В Україні функціонують близько 30 державних і кілька приватних лялькових театрів, проводяться міжнародні фестивалі лялькарів: «Інтерлялька» (Ужгород), «Золотий Телесик» (Львів), «Подільська лялька» (Вінниця). У низці спектаклів глядачі мають змогу спостерігати роботу актора з лялькою. Лялькові театри України. Вистава «Таємничий гіпопотам» у Вінницькому академічному обласному ляльковому театрі «Золотий ключик»Фестиваль «Інтерлялька—2017» в Ужгороді

Номер слайду 40

Фестиваль «Інтерлялька» в УжгородіЛялькові театри України

Номер слайду 41

Лялькові театри України. Київський академічний ляльковий театр Одеський театр ляльок. Харківський академічний театр ляльок

Номер слайду 42

Лялькові театри України Волинський академічний театр ляльок Чернівецький академічний театр ляльок. Рівненський академічний обласний театр ляльок

Номер слайду 43

За роки незалежності в Україні з'явилося багато нових театрів, зростає інтерес до народного та вуличного театру, перформансів, флешмобів. З одного боку, театр інтегрує елементи розважальних видів мистецтв — шоу, естради, цирку, з другого — тяжіє до камерності, стає все більш елітарним. Українське драматичне мистецтво дедалі активніше інтегрується в європейський культурний простір. Світове визнання здобув театральний режисер Роман Віктюк, творчість якого стала вагомим внеском у світову театральну естетику кінця ХХ століття. Театральний постмодернізм

Номер слайду 44

Домашнє завдання (на вибір): Опрацювати матеріал презентації. Більш детально дослідити творчість одного з акторів (на вибір) та створити презентацію, відео тощо. Створити презентацію, відеоролик, інфографіку, інтерактивний плакат «Митці театру в мармурі та бронзі» про пам’ятники українським театральним діячам у нашій країні.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Кузьменко Элина Петрівна
    Дякую за змістовну, цікаву презентацію!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
Додано
13 березня
Переглядів
643
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку