автор: Петрович Г.Я.    вихователь ЗДО № 2 «Веселка» м. Полонне

                               Юрасик і Михасик

Ведучий: Десь колись дуже давно в світі білому було.

                У маленькому будинку , у великому селі

                Жили собі хлопченята на радість людям і собі.

                 Добрими , веселими були хлопчаки

                 А не завжди слухняними вони були

                Ось одного разу в ліс самі пішли

                А там заблукали, дороги не знайшли

Діти : Довго довго ми гуляли , грибів ягід назбирали

          А як сіли відпочити трохи задрімали

          Ой, прокинулися вмить, хтось іде та ще й бурчить

Ведучий : Що страшило щось страшне?

               Та мабуть біда буде !

              Ой , як ближче підійшов,

             Це ж ведмедик їх знайшов.

Ведмідь : А я батько Кидимок

             Від малого ні на крок

Ведучий : А Михасик і Юрасик плачуть

                Мабуть маму не побачать

Ведмідь : Ой , не плачте ви малята

               Буде скоро мама й тато

                 А тепер йдемо до нас

              На гостину в добрий час

Ведучий: І стежиночка вузька до хатинки привела

              З хатки вийшла господиня – цього дому берегиня

             Запитала їх вона

Ведмедиця: Яка трапилась біда ?

              Чом додому не попали ?

Діти : Ми у лісі заблукали

Ведучий : Та ведмеді добрі звірі стали їх благати

              Посадили за свій стіл , давай пригощати

                   А коли усі поїли , давай хлопчиків повчати

          Як потрібно всім малятам , батьків поважати

Ведмедиця: Треба слухати матусю, та батька свого

            Щоби потім не сміялось з вас усе село

Ведучий: Тут Юрасик і Михасик вже заночували

                        На дивані у ведмедів вони міцно спали

                Кидимама постелила дивана того

                    На якому колихала синочка свого

Ведмедиця співає колискову : Спіть маленькі треба спати

                      Хай присниться рідна мати

                 Як проснетеся маленькі

             То підете ви до неньки

                     Там і хата і тепло

               Мама з татом - все добро

Ведуча : Як поспали хлопчаки

                  То в дорогу час іти

                    Бо батьки діток своїх

                  Будуть виглядати

                         Кидимок і Кидимама і маленьке Кидимча

                   Проводжали по стежині

                  Тай  до рідного двора

                А як родичів зустріли 

                         Давай обніматись

                 І пробачення просити , міцно цілуватись

Діти : Тепер більше ми ніколи

              Не будемо блукати

                   А Матусю і Татуся треба шанувати

Ведуча : Ця казочка нас повчає

                  Без дорослих не ходити  

                   Як зробив поганий вчинок

            Пробачення попросити !

                                                                                           2019 рік