Презентація " Безсмертне слово Кобзаря"

Геній, мислитель, пророк… Апостол правди й науки… Голос нащадків ХХІ ст. Тарас Шевченко

Він був поетом в час неволі, Поетом доброти ,в засланні зла. Була у нього надзвичайна доля, То доля українською була…

Шевченко-художник                 Нишком  він  малює Статуї  в  саду, Вночі  пише  вірші Про  людську  біду...

Він виспівав такий «Кобзар», такий крутий псалом, що кожен цар і кожен псар понурився чолом…

Поема «Катерина» Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами. Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине; Піде в свою Московщину, А дівчина гине...

Поема «Наймичка» Дитя моє! мій синочку, Нехрещений сину! Не я тебе хреститиму На лиху годину. Чужі люде хреститимуть, Я не буду знати, Як і зовуть…

Стоїть в селі Суботові  На горі високій  Домовина України,  Широка, глибока.  Ото церков Богданова.  Там-то він молився,  Щоб москаль добром і лихом  З козаком ділився.  Поема-містерія «Великий льох» Церков-домовина  Розвалиться... і з-під неї  Встане Україна .  Як сніг, три пташечки летіли Через Суботове і сіли На похиленному хресті, На старій церкві.

Поема «Тарасова ніч» Була колись гетьманщина,  Та вже не вернеться.  Було колись — панували,  Та більше не будем!  Тії слави козацької  Повік не забудем!

Зоре моя!  Мій друже єдиний!  І хто знає, що діється  В нас на Україні?  А я знаю. І розкажу Тобі; Й спать не ляжу.  А ти завтра тихесенько  Богові розкажеш.

Тарас Шевченко-поет,який єднає минуле,теперішнє й майбутнє Минають дні, минає літо, А Україна-знай горить… Зайнялися Луганщина,Донеччина, Горять Слов’янськ,Краматорськ, Іловайськ,Дружковка… Отаке-то лихо на нашій Україні…