Презентація. Біографія Мо Яня. До теми "Сучасна література " 10 клас

МО ЯНЬ …Людина, яка розповідає історії.

Народився Гуань Моє (Guan Moye) в 1955 році (17 лютого) у заможній селянській родині в містечку Гаомі китайської провінції Шаньдун (Gaomi County in Shandong) Його літературний псевдонім Мо Янь – можна буквально перекласти з китайської мови як ‘не говори', ‘мовчи'.

У 11 років майбутнього письменника спіткала доля молодого покоління «культурної революції», йому довелося кинути школу і разом з дорослими працювати в полі. Весь вільний час Мо Янь присвячував читанню. Однак в роки «культурної революції» книги були великою рідкістю, їх було важко дістати. Через брак художньої літератури Мо Янь «уздовж і поперек» вивчив «Словник сучасної китайської мови», що значно збагатило його лексикон і пізнання. Потім йому в руки попалася серія «Нариси з історії Китаю».

У 1976 році він пішов служити в армію Китаю, де довгий час працював гарнізонним бібліотекарем, що дало можливість продовжити перерване освіту; був командиром відділення, а також політруком і працівником служби безпеки.

На початку 1980-х, ще будучи в армії, Мо Янь вже публікував свої твори. З 1984-го він потрапив на відділення літератури у Військову академію (Department of Literature in the army's Cultural Academy)

Першим опублікованим твором Яня стало в 1981 році ‘Falling Rain on a Spring Night‘ «Дощ весняної ночі». До речі, багато книги Мо Яня переклав на англійську Ховард Голдблэтт (Howard Goldblatt), професор кафедри східно-азіатських мов і літератури з Університету Нотр-Дама (University of Notre Dame). В цьому ж році вийшли твори «Суха річка», « Осінні води»

Письменник часто повторює, що для нього найважливіше - це не творчість, а щасливе сімейне життя. Дружина - Ду Ціньлань - родом з тих же місць, що і сам письменник. Вони познайомилися ще в дитинстві і завжди були близькими друзями. У 1981 році у подружжя народилася дочка Гуань Сяося.

1985 г. - публікація повісті «Редька, червона зовні, прозора всередині», перший літературний успіх.

1986 г. - закінчення Академії мистецтв НВАК Мо Янь став відомим завдяки роману «Червоний гаолян» у 1987 році. Це роман про кохання і боротьбу селян протягом кількох десятиліть, події розгорталися під час війни з Японією. За романом зняли фільм, який здобув головний приз Берлінського кінофестивалю у 1988 році. Прийнятий до Спілки китайських письменників. (В даний час Мо Янь - заступник голови Спілки китайських письменників)

1988-1991 рр. – Мо Янь аспірант Літературного інституту ім. Лу Сіня У 1991 році письменник отримав докторський ступінь в Пекінському педагогічному університеті

1988 р. - Тринадцять кроків (十三步 Shisan bu), 1989 р. -Тринадцять розділів радості (欢乐十三章 Huanle shisan zhang), • 1989 р.Часниковий бунт (天堂蒜薹之歌 Tiantang suantai zhi ge),

1992 р. - Публікація роману «Країна вина», який Г. Голдблатт назвав «найскладнішим за змістом і найфантастичнішим романом Китаю». ) Сюрреалістичний роман «Країна вина» ( «Цзю го»,)висміює китайську одержимість їжею і «каннібалістичну» культуру, раніше засуджену Лу Синьом

1993 г. - роман «Червоний гаолян» в перекладі Г. Голдблатт викликав сенсацію в літературному світі США і Європи «Червоний гаолян» був визнаний кращим романом 1993 року по версії американського видання World Literature Today. А в 2000 році тижневик Asiaweek включив «Червоний гаолян» до переліку 100 кращих китайських романів XX століття •

У 1997 році роман Мо Яня "Великі груди, широкі сідниці» отримав найвищу літературну нагороду «Премія великих письменників» в розмірі 100 тис. юанів. У цьому ж році Мо Янь звільнився із лав армії і почав працювати в газеті «Цзяньча жибао», писати сценарії для кіно і телебачення. 1998 р.- Він лауреат Нейштадтської літературної премії (США

У 2001 році роман «Сандалова кара» був визнаний кращою книгою року читачами тайванської газети «Ляньхебао», а в 2003 році цей роман отримав І літературну премію «Дінцзюнь», яка вручається раз на два роки. У 2005 році книга Мо Яня "41 гармата" була відзначена 2-ю медіа-премією за видатні досягнення в літературі. Письменник став почесним доктором літератури Відкритого університету Гонконгу.

За творами Мо Яня знято художні фільми «Червоний гаолян» (1987), «Щастя на годину» (2000) , «Дівчина Нуань» (2003)

Одна з останніх книг Мо Яня «Втомився народжуватися і вмирати» ( «Шенси пила», 2006) досліджує відносини селянина з землею і, на відміну від попередніх робіт, містить менше насильства і більш споглядальна. Історія, яку багато хто вважає найкращим твором Мо Яня, розказана від імені поміщика, страченого під час земельної реформи 1950 року і спостерігає за подіями наступних 50 років, перероджуючись в різних домашніх тварин.

. Читач роману стає свідком неабияких пристрастей, киплячих в глухому китайському селі, історій про стійкість і відданості, любові і ненависті, історій, повних трагізму і гумору. Цей немаленький роман Мо Янь написав пензлем за 43 дня. В одному з інтерв'ю він зізнався: «Варто мені почати писати, матеріал викидається з мене, як лава з вулкана». Ідею роману автору підказала настінна фреска в одному з храмів Пекіна, на якій зображено перевтілення в різних тварин.

У 2006 році перша глава роману "Втомився народжуватися і вмирати" отримала великий приз азіатської культури Фукуок. А в 2008 році цей роман був удостоєний першої премії «Сон в червоному теремі»

У липні 2007 року опубліковано збірку есе: «Говори, Мо Янь!». Ця збірка з трьох томів повністю відображає світогляд Мо Яня Роман «41 гармата» вийшов у фінал Сьомого конкурсу літературної премії Мао Дуня.

У грудні 2009 року опублікував роман "Жаба", в якому застосований унікальний творчий підхід, роман складається з чотирьох великих листів і п'єси з життя сільського акушера, критикує китайську політику планування родини – однієї дитини в сім’ї. У серпні 2011 року роман "Жаба" отримав восьму літературну премію Мао Дуня

У листопаді цього ж року Мо Янь став запрошеним професором в Університеті науки і технологій Циндао. 24 листопада 2011 року Восьмий Національний комітет Асоціації письменників Китаю на першому пленарному засіданні обрав Мо Яня заступником голови Асоціації письменників Китаю

10 грудня 2012 в Концертному залі Стокгольма відбулася церемонія вручення Нобелівської премії. Китайський письменник Мо Янь офіційно став лауреатом Нобелівської премії з літератури за 2012 рік. 8 грудня Мо Янь виступив в Шведської академії з лекцією під назвою «Людина, яка розповідає історії»:

Мо Янь 22 січня 2013 року був зарахований професором Пекінського педагогічного університету - його альма-матер, де він отримав ступінь магістра в галузі літератури і мистецтва в 1991 році.

• 2014 г. - бюст Мо Яня встановлений в Шанхаї. Видана книга російською мовою «Зміни»

Літературні критики називають Мо Яня одним з найглибших письменників сучасного Китаю; називають китайським Маркесом, китайським Кафкою та китайським Фолкнером. І це недивно, в кажному творі він розкриває нові грані свого таланту, плідно поєднуючи китайські традиції і досягнення світової літератури. Кожен роман Мо Яня – це ціла картина того чи іншого зрізу сучасного китайського життя.

ПЕРЕКЛАДИ УКРАЇНСЬКОЮ Оповідання «Геній» (з китайської переклала Євгенія Красикова) • Червоний ґаолян: історія одного роду (пер. з китайської Н.Кірносової). – Харків: Фоліо, 2015. • Країна вина (пер. з китайської М. Савченко). - Харків: Фоліо, 2015.