Презентація "Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції. Водорості. Вищі рослини"

Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції. Рослини

РОСЛИНИ(Архепластиди)Глаукофітові водоростіЧервоніводоростіЗеленірослини. Хлорофіти(зелені водорості)Стрептофіти(харові водорості та вищі рослини)

Особливості будови та життєдіяльності рослин. Клітинна стінка містить полісахариди, насамперед целюлозу. Крохмаль слугує резервною речовиною. У цитоплазмі клітин є вакуоля з клітинним соком. У рослинних клітинах є пластиди. Одні з них – хлоропласти – містять хлорофіл. За участі цього пігменту в рослинах відбувається фотосинтез. Тіла більшості рослин сформовані тканинами, що містять клітини різних типів. Виокремлюють кілька типів рослинних тканин: Клітини твірних тканин (меристема) здатні до поділу та перетворення на клітини всіх інших тканин. Покривні тканини (епідерма, корок) захищають інші тканини від негативного впливу зовнішнього середовища й забезпечують зв’язок з ним. Провідні тканини (флоема й ксилема) відповідають за транспортування речовин в організмі. Клітини механічних тканин виконують опорну функцію. Основні тканини розташовані між іншими тканинами. Серед них – асиміляційна, що забезпечує фотосинтез. Рослини здатні до фотосинтезу, а тому мають вирішальне значення для існування життя на Землі

Особливості будови різних груп рослин

Рослини- одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні еукаріотичні організми, найзагальнішими особливостями яких є фотоавтотрофне живлення, наявність первинних пластид і хлорофілів

ВОДОРОСТІ (Algae) - різнорідна група сланевих фотосинтезуючих організмів, які живуть переважно у воді чи пристосувались до життя на суходолі. Тіло водоростей має назву «слань»живлення фотоавтотрофнехлоропласти називають хроматофорамивони можуть мати різні форму та походженнязапасними речовинами є здебільшого вуглеводи (крохмаль, ламінарин, волютин, лейкозин) й жири (олії), що накопичуються й відкладаються у вигляді включень у цитоплазмі або пластидах.

Водорості – це поліфілетична різнорідна група організмів, які належать до віддалених гілок філогенетичного дерева еукаріотів. Архепластидиглаукофітові, червоні, зелені, харові водоростіХромальвеолятидіатомові, бурі, золотисті, жовто-зелені, дінофітові водоростіЕкскаватиевгленові водорості

Глаукофітові водорості (від грец. глаукос – синьо-зелений, фітос – рослина)— одноклітинні рослинні організми, які живуть лише у прісноводних водоймах і болотах. Ознаки:двомембранні хлоропласти  (ціанели) із шаром муреїну між мембранами, наявність хлорофілу а та фікобілінів, що зумовлюють яскраве синьо-зелене забарвлення, здатність до фіксації азоту. Ціанофора Глаукоцистис

Червоні водорості – одноклітинні, колоніальні або багатоклітинні, здебільшого морські, організми. Ознаки: Наявність особливих пігментів — фікобілінів (→ характерне забарвлення). Завдяки цим сполукам водорості можуть вловлювати слабке світло навіть на глибинах 200 – 250  м. У матриксі клітинної оболонки наявні агари. Запасають — багрянковий крохмаль, що відкладається в цитоплазмі. Жодні їхні клітини, в т. ч. й статеві, не мають джгутиків. порфіракоралінафілофора

Зелені водорості– рослинні організми із зеленим кольором слані, що визначається переважаючими зеленими пігментами. Ознаки: Клітини більшості видів вкрито клітинною оболонкою з целюлозиу хлоропластах один або кілька піреноїдівхроматофори, на відміну від хлоропластів інших водоростей забезпечують не лише фотосинтез, а й є місцем відкладання крохмалю. Зелені водорості поширені в прісних та солоних водоймах, морях та океанах, наземних екосистемах. хламідомонадавольвоксхлорела

Харові водорості – багатоклітинні організми, які поєднують ознаки водоростей і вищих рослин. Ознаки: Ззовні схожі на хвощіВерхівковий ріст. Наявність вузлів і різних клітин у вузлах. Багатоклітинні органи для статевого й вегетативного розмноження. Хара Нітела Толіпела

Вищі рослини (Ембріофіти) — багатоклітинні рослини, в яких наявні тканини, органи та відбувається цикл відтворення з чергуванням поколінь.

ВИЩІ РОСЛИНИ(Ембріофіти)МохоподібніСудиннірослини. Судинні споровіНасіннєві

Вищі рослини. Ознаки, що вказують на спорідненість із водоростями: Клітинні оболонки побудовані з молекул целюлози, що утворюють каркас, занурений у матрикс із геміцелюлози й пектинів. Клітинні оболонки, як правило, прозорі для сонячного світла, дуже стійкі до хімічних й механічних впливів, проникні для води й розчинених речовин. У зелених рослин двомембранні пластиди з хлорофілами Утворюється полісахарид крохмаль, що відкладається про запас у вигляді зерен у стромі пластид

Вищі рослини. Зміни у оргпнізації наземних рослин: а) наявність тканин; б) поява вегетативних органів – кореня та пагона, що здійснюють усі процеси життєдіяльності;в) ускладнення циклу відтворення. На відміну від своїх гаплоїдних предків вищі рослини характеризується чергуванням в онтогенезі двох поколінь – нестатевого (гаметофіт) і статевого (спорофіт).

Мохоподібні — вищі спорові безсудинні рослини, в яких у життєвому циклі переважає гаметофіт (статеве покоління). . Дослідженням мохоподібних займається окремий розділ ботаніки – бріологія. Подібність із водоростями:відсутність ксилеми і флоеминаявність ризоїдівсланева будова тіла. Прогресивні ознаки пристосування до життя на суходолі: з’явились покривні й основні тканиниз’явились прості за будовою стебло і листки. характерне чергування поколінь, але на відміну від інших вищих спорових рослин у їхньому циклі відтворення гаметофіт переважає над спорофітом.

МохоподібніАнтоцеровіПечіночники. Справжні мохиантоцерос гладкий. Її слань має слизисті порожнини, в яких поселяються ціанобактерії з роду Носток. маршанція мінлива зозулин льон і сфагнові (торф’яні) мохи

Судинні рослини. Судинні споровіНасіннєвіСаговники. ПапоротіХвощіПлауни. ГінкговіКвітковіХвойніГнетовіГолонасінніОднодольніДводольні

Судинні рослини (Tracheophyta) - вищі рослини, які мають провідні тканини та тенденцію до переваги і вдосконалення спорофіта при одночасному спрощені гаметофіта.!!! У цієї групи з’являються провідні тканини, які виконують дві важливі функції: Утворюють транспортну систему, що здійснює переміщення поживних речовин і води по всьому тілу. Тіло рослини отримує внутрішню опору.

Судинні спорові рослини (Pteridophyta) – вищі рослини, які розмножуються та розселюються за допомогою спор.

Насіннєві (Spermatophyta) – група вищих судинних рослин, які розмножуються та розповсюджуються за допомогою насіння Ознаки вдосконалення насіннєвих рослин: розмноження насінням, що містить зародок майбутньої рослини, запас поживних речовин і насіннєву шкірку, що захищає зародок від несприятливого впливу середовища;поява пилку й запилення, що забезпечує перенесення пилкових зерен із сперміями до насіннєвих зачатків з яйцеклітинами; наявність насіннєвого зачатка, що забезпечує запліднення та розвиток зародка за рахунок поживних речовин добре розвиненого нестатевого покоління; запліднення незалежне від води, внутрішнє (спермії проникають до насіннєвого зачатка з яйцеклітиною через пилкову трубку, а не через водне середовище). !!! Ці ознаки дали змогу насіннєвим рослинам пристосуватися до наземних умов життя і досягти вищого рівня розвитку порівняно зі споровими рослинами.