Використання педагогічних ідей Сухомлинського в позаурочній діяльності

Використання педагогічних ідей Сухомлинського в позаурочній діяльності.(слайд)

Кожній дитині – світло знань,

кожній дитині – світло любові.

Віру в сили свої  без вагань,

як запорука щасливої долі.

В.О.Сухомлинський

(слайд)     

 Василь Олександрович Сухомлинський – великий педагог ХХ століття, але його ідеї актуальні і  в сьогоденні. Їх широко використовують сучасні педагоги  в своїй  роботі з учнями майже на всіх предметах,також в позаурочній діяльності.

Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського в наш час має велике і неоціненне значення. Досліджуючи її, можна виділити наступні принципи виховання школярів:

- принцип природовідповідності;

- принцип цілісності;

- принцип неперервності;

- принцип гуманізму.(слайд)

Згідно з принципом природовідповідності людина є відповідною частиною природи, навчання і виховання якої відбувається залежно із законами природи.

 Завдання вчителя –формувати у дітей уміння слухати і чути, дивитися і бачити. Відчувати і спостерігати, берегти і любити. Це можливо тільки через зв'язок з довкіллям, через здатність відчувати красу навколишнього світу.

Природничі дисципліни як вагома складова системних знань про світ є важливою компонентою життєвих компетенцій дитини, умовою її повноцінного розвитку й підготовки до самостійного життя. Знання про природу, закономірності протікання життєвих явищ, підпорядкування їх сутності законам фізики та хімії лежать в основі нашого світобачення, є запорукою сприйняття життя як найвищої цінності.  «Природа - колиска дитячої думки, і треба прагнути, щоб кожна дитина пройшла школу дитячого мислення»,- писав великий педагог. Проведення  уроків милування природою допомагає не тільки просто вести спостереження, а й навчає бережному ставленню до неї, розвиває зв’язне мовлення  учнів. Вони вчаться помічати красу квітів, вчаться уявляти себе на місці рослинки або тваринки, помічати екологічні проблеми.

«З перших днів перебування в школі, - писав В.О.Сухомлинський, - ми спонукаємо до такого: якщо ти побачив, що на дереві надламана гілочка, дбайливо підв’яжи її, змаж рану; якщо це зроблено вміло і своєчасно, гілочка приживеться. Ми постійно вчимо це робити, але це лише один бік справи. Головне в тому, щоб у дитини заболіла душа, коли вона побачила пошкоджене деревце» Екологічне виховання, за В.О.Сухомлинським, повинне бути джерелом позитивних почуттів від навколишнього світу: «Природа здатна створити стан духовної готовності дитини до сприймання того, що потрібно вкласти в її розум, зробити здобутком її думки».

В сучасних умовах демократизації та гуманізації українського суспільства першочерговим завданням освіти є виховання всебічно розвиненої, творчо мислячої людини. Справжнім багатством кожної держави є людина, творча особистість з властивим їй прагненням до краси та самовираження, зі свідомим ставленням до навколишнього середовища. Природне середовище було, є і буде незамінним партнером у житті людини. В. О. Сухомлинський писав: «Входячи в життя дитини з першими відчуваннями, сприйняттями, поняттями, уявленнями, природа стає для неї наочним мірилом цінностей, джерелом багатств. У цьому факті закладено величезні можливості становлення гармонійної, всебічно розвиненої людини» .

В.О. Сухомлинський надзвичайно любив природу, тому пропагував її вивчення як величезного виховного фактора, підкреслюючи, що природа сама собою не виховує. Марно було б, залишивши людину наодинці з природою, чекати, що вона під її впливом стане розумною, морально прекрасною, доброю і непримиренною до зла. Педагоги разом з учнями активно працюють не просто над вивченням законів природничих дисциплін, а й над збереженням природи, «щоб відкрити перед кожним вихованцем усі джерела, якими живиться могутнє почуття любові до Батьківщини. Це й природа рідного краю, і мати з батьком, і рідне село,  де працюють батьки».

Рівень економічного та соціального розвитку України характеризується тим, що практично усі галузі народного господарства спричиняють негативний вплив на довкілля. Ось чому, працюючи вчителем хімії, приділяю велику увагу екологічному вихованню учнів, впроваджуючи в своїй роботі настанови великого педагога.

• Продовжуючи традицію природовиховання,  в нашому навчальному закладі був проведений тиждень екології «Збережемо планету чистою»

  В рамках тижня  проводились   наступні заходи.

• Екологічна лінійка;
• Виставка малюнків “Екологія довкілля”
• Позакласний захід “Що за квіти-первоцвіти?”
• Тренінгове заняття “ Про що розповів листок”
• Виступи учнів “Як використати опале листя”
• Вікторина “Зміна клімату. Глобальне потепління”.(слайди)

«Світ природи стає невичерпним джерелом знань завдяки тому, що знання надходять у дитячу душу складним шляхом: через руки, через працю, через взаємовідносини з іншими людьми, через почуття і переживання, які забарвлюють діяльність» .

Невід’ємною частиною розвитку здібностей дитини та роботи з обдарованими дітьми є позаурочна робота. Учні беруть активну участь в екологічних проектах, що вимагає поглиблених знань з природознавства, біології, хімії, сприяє розумовому розвитку.

 Учні 11 класу працювали над екологічним проектом

«Поширення популяції лелеки білого на території села Межисить»

Мета проекту

Вивчити стан популяції лелеки білого у селі Межисить;

привернути увагу людей нашого села до охорони цього птаха;

визначити, які фактори впливають на зміну чисельності популяції    лелеки білого;

Кінцева мета  зростання чисельності білого лелеки на  території  села, а також зведення до мінімуму небезпек,які підстерігають цих птахів на нашій території.(слайд)

Важливою складовою у єднанні дитини і природи є спостереження за природою рідного краю, проведення туристичних походів та навчально-польових екскурсій. (слайд)

Одним із найефективніших способів пізнання, пише В.О.Сухомлинський у статті «Розумова праця і зв'язок школи з життям» є дослідницький підхід до предмета вивчення, коли учням не дають готових висновків, не доводять правильність тієї чи іншої істини. Учитель дає змогу учням висунути кілька можливих пояснень, самим шукати підтвердження або спростування кожної з висунутих гіпотез, самим знаходити правильну відповідь. Знання набуті в процесі такої праці зберігаються в пам’яті значно міцніше, оскільки вони, за словами В.О.Сухомлинського, «не пасивно засвоюються, а здобуваються активними зусиллями».

Головна  мета педагога – навчити і заохотити до саморозвитку, дати поштовх дитині до самовдосконалення, творчого пошуку, виховати гармонійно розвинену особистість, свідомого громадянина. Освітній процес це – магія взаємодії майстерності вчителя з відкритою до знань душею учня, тому, з позиції складової частини цього дійства, потрібно докладати всіх зусиль для втілення освітньо-виховної мети . Тому у власній роботі за порадами звертаюся до порад видатних педагогів, серед яких, у першу чергу, – В.О.Сухомлинський.

„Дитина, – писав В.О.Сухомлинський, – найкраще сприймає, осмислює і запам’ятовує знання тоді, коли вона їх переживає. Без емоційного ставлення до знань, без інтересу, подиву, задоволення, радості, впевненості та інших позитивних переживань неможливе успішне навчання”.

В своїй педагогічній роботі запроваджую дослідницькі вміння. Обов’язковими є: виклад актуальності проблеми та завдань щодо її вирішення; чітке визначення основних понять дослідження шляхом аналізу педагогічної літератури, та аналіз результатів творчого пошуку ,обґрунтованість конкретних висновків. Учні 7-8 класів працювали над проектом «Вода-джерело життя».

 В ході його реалізації проведені наступні заходи:

•  вивчали  кількість водних ресурсів Волині: річки, ставки, джерела;

•  хімічні та фізичні властивості водойми нашої місцевості;

• методи очищення питної води (слайди).

Учні 10 класу готували  Проект «Нітрати-друзі чи вороги?».

Піднімали питання про вміст нітратів у харчових продуктах, методи зменшення їх кількості.

Для того, щоб зацікавити учнів 7 класу, які тільки починають вивчати хімію, був проведений вечір «Світ хімічних чудес».  Проводились досліди типу

 « Незгоряєма хустинка», « Фараонові змії».

Особливу увагу В. Сухомлинський приділяв питанню здоров’язбереження учнів. “Заняття фізкультурою і спортом,- підкреслював Василь Олександрович,- відіграють певну роль у всебічному розвитку учнів лише тоді, коли вся навчально-виховна робота пройнята турботою про здоров’я.” У школі  має бути сформовано систему ефективних за­ходів щодо зміцнення здоров’я дітей, удосконалення фізичного виховання, збереження життєдіяльності: бесіди про людину й особливості людського  організму.

При виконанні дослідницького практикуму з біології у 9 класі, тема якого «Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня»

вчилися правильно вимірювати тиск, пульс. Розробили комплекс вправ для зміцнення серцево-судинної системи. Провели тренінг « Як подолати стрес».

(слайди) .

Значне місце в педагогічній системі В.Сухомлинського відведено проблемам трудового виховання школярів. Цьому сприяють трудові десанти «Школа наш дім – ми господарі у нім», «Шкільне подвір’я»; акції «Посади дерево», «Парад квітів біля школи»,  конкурс «Кращий квітник школи», робота в  «зеленому класі» тощо. ( слайд)

Всім своїм життям, своєю самовідданою працею  В.О.Сухомлинський став для нас, педагогів, прикладом беззавітної відданості благородній справі виховання підростаючого покоління. Адже за його словами «учительська професія – це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється» .