Презентація "Бій під Крутами"

Про матеріал
Ця презентація допомогає проведенню вечора пам'яті, присвяченого шануванню Героїв Крут, юнаків, які віддали свої життя за незалежність, за свободу України у далекому 1918 році. Ми з вами маємо пригадати трагічні і в той же час неймовірно героїчні сторінки історії України, ті щасливі миттєвості, коли громадяни нашої Вітчизни не шкодуючи свого життя захистили столицю держави від наступу комуністичних загарбників. Так, наступ було зупинено не на тривалий час, але ця зупинка ворога у кінці січня 1918 року дала можливість уряду УНР укласти такий важливий Берестейський мирний договір, мирну угоду між Українською Народною Республікою та Німецькою імперією.
Перегляд файлу

image

image
Дата: 29 січня 1918 року

Результат: перемога радянської Росії

image
Битва під Крутами – битва 16(29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 км на північний схід від Києва: бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300 національно свідомими київськими студентами, що захищали

У перебігу військових дій битва вирішального значення не мала, та у свідомості багатьох особливого значення набула завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крут.

imageНа похороні у Києві біля Аскольдової могили Президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній

боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш.

Десятиліттями  історія битви або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і

у вітчизняній історіографії. Лише згодом у 2006 році на

місці битви встановлено пам’ятник і у 80-ті роковини битви монетним двором випущено в обіг пам’ятну гривню.

image

Володимир Винниченко, книга «Відродження нації»

     image«Це була війна впливом…. Наш вплив був менший. Він був уже остільки малий, що миз великими труднощами могли складати якісь невеличкі більш-менш дисципліновані частини й висилати їх проти більшовиків. Більшовики, правда, теж не мали великих дисциплінованих частин, але їхня перевага була в тому, що всі наші широкі маси солдатства не ставили їм ніякого опору або навіть переходили на їхній бік, що майже все робітництво кожного міста ставало за ними; що в селах сільська біднота явно була більшовицька; що, словом, величезна більшість самого українського населення була проти нас.

     Єдиною активною мілітарною нашою силою була наша інтелігентна молодь і частина національно-свідомого робітництва.»

image

Звернення «До українського студентства»»:

(«Нова рада» з 11 січня 1918 року)

     image«Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Україну російсько- «більшовицька» грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати, і Україна, обрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані. В цей час Українська фракція центру Університету св. Володимира кличе студентів-українців усіх вищих шкіл негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти напасників, які хочуть придушити все, що здобуто нами довгою, тяжкою героїчною працею. Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам’ятає, що в цей час злочинно бути байдужим…. Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдемо віддати, може. Останню послугу тій великій будові, яку ми ж  самі будували – Українській державі! Записуйтесь до «Куреня Січових Стрільців», який формується з студентів Університету, звідки, мабуть, ми будемо розподілені  серед декотрих українських військових частин….»

image


image


image

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Вже в березні

1918 року після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на

Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 27 вояків-студентів було перевезено до

image
Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним. Протягом десятиліть існували різні суперечливі

трактування перебігу подій і кількості загиблих – від декількох до

Наприклад, Павло Тичина присвятив свій вірш «Пам’яті тридцяти», хоча до нашого часу збереглися імена тільки тих, хто був похований на Аскольдовій могилі.

image

image

image

image

image

image

image

image

imageНа Аскольдовій могилі                             На кого завзявся Каїн?

image
Українській цвіт!                                     Боже, покарай! По кривавій по дорозі                              Понад все вони любили Нам іти у світ.                                        Свій коханий край.

На кого посміла знятись                        Вмерли в Новім заповіті Зрадника рука?                                         З славою святих. Квітне сонце, - грає вітер                      На Аскольдовій могилі І Дніпро-ріка…                                         Поховали їх.           

image

pdf
Додано
13 грудня 2020
Переглядів
923
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку