Презентація «Благословенна та держава, що має відданих синів»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД«ПІДГАЄЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГАРАНИЙ ЛІЦЕЙ»МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ВИХОВНОЇ ГОДИНИ«Благословенна та держава, що має відданих синів» ПІДГОТУВАЛА: Вихователь Шуль М. В. ПІДГАЙЦІ 2024

ВСТУППатріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується (В. О. Сухомлинський). Сьогодні важливо відтворити в українському суспільстві почуття істинного патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності, сформувати у молоді громадсько-активні соціально значущі якості, які вона зможе проявити в усіх видах діяльності, і перш за все пов’язаних із захистом інтересів своєї родини, рідного краю, народу та Батьківщини, реалізації особистого потенціалу на благо української держави. Основною метою виховного заходу є формування національно свідомих громадян України, творче продовження в сучасних умовах звитяги, вироблення в  кожного учня, присутнього на заході, прагнення розвивати в собі кращі людські риси українця – патріота . Необхідною умовою підвищення ефективності національно - патріотичного виховання учнів є залучення їх до підготовки та проведення позакласних виховних заходів, спрямованих на формування патріотичних якостей, самоосвіту і самовиховання. Важливе місце у патріотичному вихованні займає участь учнів у масових заходах патріотичного змісту. Важливість значення масових заходів у тому, що вони охоплюють переважну більшість учнів, мають емоційний взаємовплив.

Мета виховної години: Вшанування воїнів, які загинули під час російсько-української війни, формування почуття патріотизму, національної гідності, почуття вдячності воїнам за захист Вітчизни. Форма проведення: літературно-музична композиція. Обладнання: державна символіка, вишитий рушник, хліб-сіль, букет із кетягів червоної калини і колосся.

ХІД ВИХОВНОЇ ГОДИНИЗвучать позивніЧитець 1: Дню Покрови Пресвятої БогородиціЧитець 2: Дню Українського козацтва. Читець 3: 82-ій річниці створення УПАЧитець 4: Дню Захисника і Захисниць. Разом: Присвячується!Виходить Україна: Я - Україна! Я стою на колінах,В тебе Всевишній знову молю: Я - Україна! Не зламай мої крила,Дай мені сили! Я зацвіту! Горді мужі і князі, мою волю боронили,Запорізькі козаки землю кров'ю освятили,Де Кобзар і де Франко, слово Лесі Українки,Пам'ятай же, мій народ, це одна моя кровинка!Більш ніколи і ніхто мою долю не зламає,Знов Карпати і Дніпро "Ще не вмерла" заспівають!Україною зовусь й моя мова солов'їна,Я ніколи не здаюсь, бо я горда і щаслива! Я - Україна! Не впаду на коліна!Я - Україна - в світі одна!Я - Україна - твоя мати єдина!Житиме вічно пісня моя!

Пісня «Через поле України ішла Божа Мати»1. Через поле України ішла Божа Мати Там пшеничні колосочки стали Ї вітати.(2) Похились, поклонились – вітерець леліє. Усі разом прошептали: "Радуйся, Маріє!"2. Через степи України ішла Божа Мати, Жайворонки, Божі пташки, стали Ї вітати.(2) Підлетіли усі вгору – вітерець леліє. Усі радо щебетали: "Радуйся, Маріє!"3. Через гори України ішла Божа Мати, Там пастушки пасли вівці, стали Ї вітати.(2) Познімали капелюшки – вітерець леліє. Усі радо проспівали: "Радуйся, Маріє!"4. Через села України ішла Божа Мати, Там в церковцях божі люди стали Ї вітати(2) Помолились, поклонились – вітерець леліє. Усі радо проспівали: "Радуйся, Маріє!"5. Через міста України ішла Божа Мати, Вона прийшла всім сиріткам сльози повтирати.(2) Повтирала Вона сльози – діточки зраділи, Що вони такі маленькі Матінку зустріли.

Читець 1: Осінь. Пора радості та смутку, пора спокою і тривог, найбагатша і найщедріша пора. Можливо, саме тому так багато свят на честь Богородиці саме восени. І одне з найбільших свят Покров пресвятої Богородиці. Читець 2: Пречиста мати – смиренно благаєм!Укрий нас Покровом волі. Керуй Україною, рідним краєм. Утиш нам скорботи і болі. Читець 3: Пресвятая Богородице, огорни нас своїм спасінням,Дай нам свій покров мудрості. Звучить козацький марш. Читець: Запорізька Січ… Колиска волі і нашої Незалежності, то символ України, як сивий Славутич, як кущ червоної калини. То наша славна минувшина, яку ми повинні пам'ятати, якою повинні гордитися, бо ця пам'ять нам нагадує, хто ми, чиїх батьків діти.

Козак 1: Неозорі степи України,Чарівливі Дніпра береги,Синя хвиля за хвилею лине. Крізь розлогі квітучі луги. Козак 2: Там то Січ Запорізька стояла,Мов орлине гніздо серед скель,Ворогам-хижакам не давала. Українських топтати осель. Козак 1: Хто кохав рідний край до загину,Мав у серці синівську любов,Той на січ в злу і в добру годину. Батьківщині служити ішов. Козак 2: І козацька озброєна лава. Рідний край берегла день і ніч,І світами котилася слав. Про стару Запорізькую січ. Звучить мелодія пісні «Про УПА»

Читець 1: Що за військо іде, що за пісня гуде. Що за прапор на вітрі лопоче?То повстанці-орли, по під гай вони йшли, То їх пісня нам радість приносить. Читець 2: І на кожен їх крок не кидають квіток,Не сплітають вінки їм дівчата. Бо їх батько – то ліс, а їх мати – то ніч. Україна - ріднесенька мати!Читець 3: Ми діти твої, Божа Мати, Не перестанем благати,Щоб вічною пам'ять була!(Разом) Про наших героїв УПА!Пісня «Десь там далеко на Волині»Читець 1: Україно моя… Україно моя жовтокоса, Україно моя синьоока… За що ти страждаєш? За що тебе мучать кати більше двох років… Закарбувалися у серцях Харків, Ізюм, Маріуполь, Буча, Ірпінь… Матінко Божа, врятуй наш народ! Господи, нас не покинь. Читець 2: Земле, тебе захищають! Тож у День українського козацтва,На Покрову, у День захисників і захисниць України – Укрий же, свята Покровонько, захисниці головоньку!Захисти ж, свята Україно, життя свого вірного сина!

Виходить дівчина у вишиванці … Чуєш, Бозю, я дівчина з України… Я ніколи ні про що тебе не просила… А сьогодні я стану на коліна… Змилуйся… пожалій… Не дозволяй нас нищити… Ми ж теж люди, як і всі інші народи на землі… Ми терплячі… Ми працьовиті… Ми хочемо жити… Мій тато на війні… Моя мама пече паляниці воїнам на передову, а вночі шиє броніки і плаче тихенько, щоб ніхто не чув… Мою школу розбила ворожа ракета… А мої найкращі друзі виїхали з мамами за кордон… Але я не хочу нікуди їхати… Тут моя рідна земля… Тут мій дім…  Виходять діти у вишиванках та з рушником в руках:- Боже, Україну збережи, а найперше – всіх захисників, вони неймовірні, віддані, сильні – герої наших часів!- Боже, Україну збережи, ми, всі діти, тебе, Всевишній, благаємо, для нас, для наших дітей! Це свята земля – твердо знаємо!- Боже, Україну збережи, я прошу, усім, чим можу, і я допоможу!- Боже, Україну збережи, мою кохану – рідну, священну і незрівнянну!- Боже, Україну збережи, для нас . Ми всі – єдині і соборні у цей час!- Боже, Україну збережи і мову солов'їну, нехай вона живе віками, світом лине!- Боже, Україну збережи, і мого тата. Я, як і він, державу буду захищати!- Боже, Україну збережи, і мою неньку, я тепер - її опора!- Боже, Україну збережи і всю родину, я ніколи рідну землю не покину!- Боже, Україну збережи! Благають люди, бо таких, як ми, немає і більш не буде! 

Читець: Рушник, вишиванка, іконка, хрестик, дитячі малюнки… Від мами, тата, дружини, бабусі, доні, синочка, коханої… Обереги, захист для наших героїв, їхні янголи-охоронці у найскладніших випробуваннях, у найтяжчих боях… І якими б мужніми не були українські захисники і захисниці, але і їхні великі серця інколи стискаються від реалії побаченого… Діти у вишиванках та з фотографіями руїн українських шкіл, дитсадків, будинків (фото війни)- Ми не пробачимо тим ворогам ніколи зруйновані садочки і сучасні школи…- Ми не пробачимо ту іграшку в багні, що й досі сниться у страшному сні- Ми не пробачимо, як песик на руїнах, вірно чекав загиблу всю свою родину…- Ми не пробачимо, як плакало дівчатко,я к на війну випроваджало татка…- Ми не пробачимо розтоптаних родин, де гинула єдина доня і єдиний син…- Ми не пробачимо розстрощених осель і замінованих лісів, рідних земель…- Ми не пробачимо, як ворог танком косив пшениці поле на світанку…- Ми не пробачимо, як впали долі голівки сояшників серед поля…- Ми не пробачимо їм тоскний звук сирени і пісню дівчинки в холоднім укритті замість крутої сцени…- Ми не пробачимо! Століттями, віками, я ручаюсь!- Ми не пробачимо! Ви чуєте, ніколи! Обіцяю!

Читець1: Можна витримати все… Але не втрату рідних … Хто поверне дружина, дітям, матерям і батькам їхніх дітей, чоловіків, батьків, синів і доньок… Герої загинули за Україну, її свободу і незалежність… Їхні золоті імена житимуть вічно в пам’яті вдячних українців. Читець 2: Вшануємо хвилиною мовчання пам'ять про синів і дочок України, які віддали своє життя за наше світле майбутнє.(Виходять учні у вишиванках з фотографіями загиблих героїв-земляків)-У серці моєму навічно це славне ім'я – На подвигу і на звитягу мене окриля…-У пам'яті вічно житимуть очі солдата - Мого земляка і дорогого по духу брата…-Колись розкажу про героїв своїм я дітям – Героїв найкращої і наймужнішої армії в світі!-Я все життя пам’ятатиму подвиг героїв – Він спокій і мир зберіг для нас із тобою.-І снитиметься роками, як падав від кулі хлопчина…А він же іще не пожив на світі… Майже дитина…-Скільки б часу не минуло, але в кожнім серціБіль війни героїв славним подвигом озветься…-Кращі з кращих українців відлетіли вже до Бога…Не падаймо всі духом і віримо у прийдешню перемогу!

Читець 1: Перемога вже близько! Віримо! Синьо-жовту душу України боронять неймовірні Збройні Сили України, Національна гвардія, медичні працівники і ще багато захисників і захисниць… Мужньо, самовіддано, героїчно, незламно, сильно… Читець 2: Сьогодні ми з гордістю згадуємо на урочистому святі працівників нашого ліцею, які від першого дня війни захищають мирне небо над нами: Пухайло Юрій, Нікітюк Валерій, Мартинюк Ігор, Залуцький Григорій. Директора нашого ліцею Миця Ігоря Антоновича теж призвано на службу у Збройні Сили України. А також багато наших учнів, які стали на захист України. Читець 3: Зі святом, вас, дорогі захисники і захисниці рідної землі!Все буде в нас: і мир, і лад, і хліб, і до хліба на столі,Аби лише рідна земля вам додавала життєдайну силу,Бо ви для неї все неможливе і можливе робите і робили…І не заради подвигів, і не для слави, і не для звитяг – Ви за свободу України платите здоров’ям і життям…Укрий же, Свята Покровонько, захисниці головонько!Захистиш, свята Україно, життя свого вірного сина!

Пісня «Ой слава, слава ЗСУ» ( на мотив пісні «Не ламай калини)Ой, слава, слава ЗСУ,Захисникам вітання,Звільнити край, землю свою – Найбільше в нас бажання. Приспів( двічі): Ми патріоти молодці,Край захищати будем, Героїв славної землі Ніколи не забудем!Який святий сьогодні день-Захисників шануєм,Найкращих віршів і пісень. Вам щро подаруєм.(Приспів)Зберімось силами усі Пройти складну дорогу,Ми українці молоді,Вперед до перемоги!(Приспів)

ВИСНОВКИ Найкращою мотивацією до безкорисної суспільної праці є почуття гордості за свою державу, співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та майбутнього. Саме тому національно-патріотичне виховання є одним з найголовніших пріоритетів молодіжної політики в Україні. Національно – патріотичне виховання є складовою частиною загального виховного процесу, являє собою систематичну і цілеспрямовану діяльність органів державної влади і громадських організацій з формування у громадян високої національно-патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків. В нашому навчальному закладі закладається основа національної свідомості учнів, любов до рідної землі, своєї Батьківщини, виховується патріотична гордість за минуле і сучасне України, любов до рідної мови, формується духовно розвинена, творча, працелюбна особистість.

Список використаної літератури. Апраксина О. А. Позакласна робота в школі, К., Освіта 2007. – 130 с. Виховання громадянина: Сутність громадянського виховання / П.Ігнатенко, В. Поплужний, Н. Косарєва, Л. Крицька // Шкільна бібліотекака. – 2003. – № 8. – С. 3-19.. Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді / Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641. Петренко О., Дежнюк Г. Національно-патріотичне виховання учнівської молоді // Позакласний час. – 2015. – №3-4. – С. 28-29.. Про національно-патріотичне виховання в системі освіти [Електронний ресурс] : наказ Міністерства освіти і науки України від 16 липня 2015 р. № 768 // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Текст. дані. – Київ, 2015. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/v0768729-15