Болото — це надмірно зволожена ділянка земної поверхні. Вода в ньому не тече, а застоюється. У болоті ростуть вологолюбні рослини. З їх напіврозкладених решток утворюється торф.
Номер слайду 3
Номер слайду 4
Болота можуть виникати унаслідок заростання озер. Спочатку на дні озера о сідають пісок, глина, мул, принесені струмками й річками. Нагромаджуючись, вони поступово заповнюють озерні улоговини. Озеро міліє, і його площа зменшується. На мілинах виростають очерет, рогіз, осока. Згодом рослини поширюються майже на все озеро. Коли вони відмирають, їх рештки відкладаються на дні. З часом вони накопичуються, ущільнюються і перетворюються на торф. Так на місці озера з’являється болото. Інший шлях утворення болота — перезволоження суходолу в разі неглибокого залягання підземних вод.
Номер слайду 5
Болота займають близько 5 % усього суходолу. Вони поширені майже повсюдно, крім пустель. Більше заболочений суходіл Північної півкулі. Найбільше боліт у субарктичному поясі у районах з надмірним зволоженням і багаторічною мерзлотою. Найбільш заболочений район світу — Західний Сибір (Росія). Болота охоплюють там площу 1 млн км2. Потужність торф'яних відкладів в них досягає б м.