Презентація "Будова рослинної клітини"

Будова рослинної клітини

План Клітина – основна структурно-функціональна одиниця живих організмів Клітинна стінка та її структура Протопласт його компоненти. Пластиди: хлоропласти, хромопласти, лейкопласти Ядро, структура ядра Вакуоля. Клітинний сік

Клітина – основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, елементарна (найпростіша) жива система, яка (на відміну від вірусів) здатна самостійно відновлюватися. Усі живі організми (крім вірусів) складаються з однієї, або більше клітин. Відповідно, вони поділяються на одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні.

Одноклітинні мікроорганізми, такі як бактерії, деякі водорості, гриби та найпростіші тварини здатні рости і розмножуватися цілком незалежно від інших особин свого виду. До багатоклітинних належать всі інші організми, що складаються з більш як однієї клітини: рослини, тварини, гриби.

Більшість рослин – це багатоклітинні організми, які складаються з великої кількості структурних компонентів – клітин.

ядро Поверхневий апарат цитоплазма

ядро хлоропласти вакуоля мітохондрії ендоплазматична сітка рибосоми апарат Гольджі клітинна стінка сферосоми

1 2 3 4 5 6 7 мітохондрії вакуоля Ядро цитоплазма Клітинна стінка Клітинна мембрана хлоропласти

мембрана клітинна оболонка (клітинна стінка) пори Клітинна стінка Плазматична мембрана безпосередньо оточує цитоплазму клітини. Клітинна стінка розташована над плазматичною мембраною і складається переважно з целюлози. Клітинна стінка часто щільна, а тому підтримує форму клітини. У багатоклітинних рослин в оболонках клітин є мікроскопічні пори. Через них цитоплазма однієї клітини сполучається з цитоплазмою іншої. Наявність клітинної оболонки – характерна особливість рослинної клітини. Поверхневий апарат клітини складається з клітинної стінки та тоненької клітинної мембрани.

клітинна стінка пори Клітинна стінка і плазматична мембрана виконують у клітині низку важливих функцій. Крізь плазматичну мембрану та клітинну стінку відбувається обмін речовин між внутрішнім вмістом клітини та зовнішнім середовищем. Вони також захищають внутрішній вміст клітини.

Для цитоплазми характерний високий вміст води (близько 80 %). Вона майже завжди перебуває в русі, поєднує всі клітинні структури і забезпечує їхню взаємодію. Під час руху цитоплазми переносяться поживні речовини, відбувається обмін речовин. Цитоплазма Цитоплазма становить собою безбарвний в'язкий розчин органічних та неорганічних речовин, в якому перебувають різноманітні органели та включення. цитоплазма

Органела – зазвичай вільноплаваюча в цитоплазмі частина клітини, яка виконує специфічну функцію. Органели

Пластиди відповідають за фотосинтез, зберігання харчових запасів, подібних до крохмалю, і синтез багатьох класів молекул, наприклад жирних кислот. Особливість пластид полягає в тому, що одні їх види можуть переходити в інші. Пластиди – органели, які властиві тільки рослинним клітинам. Розрізняють три типи пластид: безколірні – лейкопласти, зелені – хлоропласти, забарвлені в жовті, помаранчеві та червоні кольори – хромопласти. Пластиди лейкопласти хлоропласти хромопласти

Хромопласти Хлоропласти Лейкопласти Пластиди

Хлоропласти (з грецького chloros — зелений) — пластиди, що містять фотосинтезуючі пігменти — хлорофіли (а, в, с, d, е) і відповідають за фотосинтез. Хлоропласти мають зелене забарвлення і складну внутрішню структуру. Мають вигляд двоопуклої рідше плоскоопуклої лінзи. Хлоропласти

Хромопласти (з грецького chromos — забарвлений)— пластиди, забарвлені в жовтий, червоний або помаранчевий колір. Забарвлення хромопластів пов'язане з накопиченням в них кольорових пігментів – каротиноїдів. Форма хромопластів різна: куляста, тригранна, колоподібна, місяцеподібна. Хромопласти

Хромопласти визначають забарвлення осіннього листя.

Хромопласти визначають забарвлення пелюсток квітів.

Хромопласти визначають забарвлення доспілих плодів.

Лейкопласти (з грецького lеіcos — білий), — незабарвлені пластиди, які як правило виконують функцію запасання речовин. Лейкопласти Лейкопласти звичайні для клітин і органів, що не освітлюються сонцем (корені, кореневища, бульби). Там вони мають кулясту форму і концентруються біля ядра.

Розрізняють лейкопласти: амілопласти, які синтезують і нагромаджують крохмаль; протеїнопласти – синтезують білки і відкладають їх у вигляді алейронових зерен (у насінні); елайопласти, в яких утворюються і відкладаються олії (у клітинах насіння конопель, льону). Лейкопласти вищих рослин можуть перетворюватися на хлоропласти або хромопласти.

Звичайно клітина містить одне ядро кулястої, яйцеподібної, рідше іншої форми. Зверху воно вкрито подвійною оболонкою з порами, через які проходить обмін речовин між ядром і цитоплазмою. Під оболонкою знаходиться ядерний сік, в якому розміщені одне або кілька ядерець і різні хімічні речовини. Ядро регулює всі життєві процеси клітини, несе в собі генетичну інформацію. Ядро Ядро – головна частина клітини. При видалені ядра в клітині порушуються життєві процеси і вона гине. ядерний сік ядерце ядерна оболонка пора

Вакуолі – порожнини в протопласті, що відокремлені від цитоплазми одинарною мембраною – тонопластом. У молодих клітин вакуолі невеликі, але їх багато. Вакуолі вакуоля тонопласт У вакуолях міститься клітинний сік, що являє собою водяний розчин різних органічних і неорганічних речовин. клітинний сік

По мірі старіння клітини вакуолі збільшуються, зливаються і зрештою утворюють одну велику вакуолю, що займає 70-90% об’єму і центральне положення в клітині. Цитоплазма, ядро і інші органели клітини відтискуються вакуолею до стінок клітинної оболонки і займають постійне положення.

Рослинна клітина характеризується такими особливостями: наявність полісахаридної (целюлозної) оболонки; наявність пластид у зв'язку з фототрофним способом живлення рослин; наявність вакуолі, яка відіграє роль у підтриманні тургору. Запасання органічних речовин у вигляді крохмалю.

Клітина – основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, елементарна (найпростіша) жива система, яка здатна самостійно відновлюватися. І. Поверхневий апарат клітини складається з клітинної стінки та тоненької клітинної мембрани. Крізь плазматичну мембрану та клітинну стінку відбувається обмін речовин між внутрішнім вмістом клітини та зовнішнім середовищем. Вони також захищають внутрішній вміст клітини. ІІ. Цитоплазма становить собою безбарвний в'язкий розчин органічних та неорганічних речовин, в якому перебувають різноманітні органели та включення. Під час руху цитоплазми переносяться поживні речовини, відбувається обмін речовин. Органела – зазвичай вільноплаваюча в цитоплазмі частина клітини, яка виконує специфічну функцію. В клітині багато органел, але є такі, що притаманні тільки клітинам рослин: Пластиди – органели, які властиві тільки рослинним клітинам. Розрізняють три типи пластид: безколірні – лейкопласти, зелені – хлоропласти, забарвлені в жовті, помаранчеві та червоні кольори – хромопласти. а)Хлоропласти — пластиди, що містять фотосинтезуючі пігменти — хлорофіли (а, в, с, d, е) і відповідають за фотосинтез. б)Лейкопласти — незабарвлені пластиди, які як правило виконують функцію запасання речовин. в)Хромопласти — пластиди, забарвлені в жовтий, червоний або помаранчевий колір. Хромопласти визначають забарвлення осіннього листя, забарвлення пелюсток квітів, забарвлення доспілих плодів. Будова рослинної клітини

2. Вакуолі – порожнини в протопласті, що відокремлені від цитоплазми одинарною мембраною – тонопластом. У молодих клітин вакуолі невеликі, але їх багато. У вакуолях міститься клітинний сік, що являє собою водяний розчин різних органічних і неорганічних речовин. ІІІ. Ядро – головна частина клітини. Ядро регулює всі життєві процеси клітини, несе в собі генетичну інформацію. Рослинна клітина характеризується такими особливостями: наявність полісахаридної (целюлозної) оболонки; наявність пластид у зв'язку з фототрофним способом живлення рослин; наявність вакуолі, яка відіграє роль у підтриманні тургору.