Презентація "Вегетативні органи рослин"

Вегетативні органи рослин

Корінь Зміст 1. Корінь. Визначення поняття «Корінь». Функції кореня. 2. Морфологія кореня. Кореневі системи. 3. Анатомія кореня. Зони кореня. 4. Видозміни коренів.

Ко́рінь — вегетативний орган з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин та продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження.

Функції кореня Всмоктування, проведення води і мінеральних речовин Запас поживних речовин Вегетативне размноження Закріплення рослин в субстраті Взаимозвязок з грибами, мікроорганізмами, які знаходяться в грунті (мікориза, бульбочки бобових рослин). Синтез біологично -активних речовин

Будова кореня Зони кореня зона проведення зона всмоктування зона росту зона ділення боковий корінь кореневі волоски кореневий чохлик

Мікроскопічна будова кореня

Кореневі системи стрижнева мичкувата

Сукупність всіх коренів (головного, бічних різних порядків та додаткових) утворює кореневу систему. За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу і мичкувату. Стрижнева має добре виражений головний корінь, який займає в ґрунті вертикальне положення; від нього відходять бічні корені, що розміщуються в ґрунті радіально. Вона трапляється у більшої частини дводольних рослин. У мичкуватої немає добре вираженого головного кореня, всі корені майже однакові за розмірами, за походженням це додаткові корені, які пучком ростуть від основи стебла. Мичкувата коренева система формується під час кущіння. При цьому на підземній частині стебла утворюється вузол кущіння, з якого розвиваються додаткові корені, що й веде до утворення мичкуватої кореневої системи. Така система характерна для більшості однодольних рослин. Відмінності між цими двома основними кореневими системами виявляються вже під час проростання насіння. У дводольних рослин із зародка насінини проростає один корінець, який потім стає головним коренем. У однодольних рослин найчастіше проростає кілька корінців. Потім їхній ріст припиняється і на підземній частині стебла формується мичка додаткових коренів. Є рослини (багато серед трав'янистих дводольних), які мають змішану кореневу систему (у них одночасно функціонують головний, бічні і додаткові корені).

Видозміни кореня: коренеплоди (морква) корені-підпірки (баньян) коренебульби (жоржина) повітряні корені (орхідея) корені-присоски (омела)

Жоржини

Коренеплоди моркви

Коренеплоди буряків

Пагін.Стебло Зміст 1.Поняття про пагін і його функції. Морфологія пагона. 2. Брунька. Типи бруньок 3. Види пагонів за напрямом росту 4. Видозміни пагонів. 5. Стебло. Будова та функції стебла. Класифікація стебел за формою поперечного розрізу, консистенцією та віком. 6.Мікроскопічна будова стебла 7.Річні кільця. Брунька Пагін Стебло

Пагін - надземний вегетативний орган рослин Стебло Листок Брунька Будова пагону Міжвузля Вузол

Пагін листок вузол верхівкова брунька міжвузля стебло бічна брунька

Бруньки

По разміщенню на стеблі Бру́нька (gemma) —зародок погону рослин, що забезпечує його верхівкове наростання та галуження. Зазвичай знаходиться в пазусі листка або на верхівці стебла. Після формування брунька може знаходитися деякий час в стані спокою або одразу давати початок пагону. Типи бруньок По будові - верхівкові - бокові (пазушні, додаткові) - вегетативні - генеративні - зміщані

Бруньки верхівкові бічні

Бруньки листкові квіткові

Будова бруньки листковий рубець Брунькова луска стебло конус нарастання листки бруньки

Вегетативна (ростова) брунька являє собою зародковий пагін, в ній знаходиться сильно вкорочена вісь — зародок стебла з конусом проростання на верхівці та тісно розташовані зародки листків. Генеративна (квіткова) брунька несе в собі також зародки квіток та суцвіть. Квіткова брунька, що несе в собі лише одну квітку називається бутоном. У багаторічних рослин бруньки переживають період спокою (сплячі бруньки), часто пов'язаний з несприятливими умовами середовища, і лише з початком теплого або вологого сезону дають пагін. Велике значення має формування додаткових бруньок, які закладаються на стеблах, листках, коренях і служать для вегетативного розмноження рослин. Бруньки можуть досягати великих розмірів Квіткова брунька (бутон).

Види пагона: 1. прямостоячі Волошки Береза

Види пагона : 3. сланкі Мокрець Спориш

Види пагона: 4. повзучі Барвінок Суниця

Види погона: 5. виткі Кодонопсіс Берізка польова

Види погонів: 6. чіпкі Скажений огірок Плющ

Видозміни пагона: 1. Цибулина придаткові корені стебло (денце) листки бруньки

2. Бульба брунька («вічка») стебло столон (стебло) листковий рубець Видозміни пагона:

3. кореневище листок (лусочка) стебло верхівкова брунька придаткові корені Видозміни пагона:

качан капусти вусики винограду колючки глоду Видозміни пагона:

Стебло

Стебло –осьова частина пагона Транспортування речовин Підтримка і підняття листя, плодів Вегетативне размноження Запасання поживних речовин 5. Опорная функція 6. Фотосинтез Головні функції стебла

Трав’янисті Дерев’янисті Різновидність стебел

Різновидність стебел подовжені укороченні Кульбаба, подорожник Виноград

Форма стебла за поперечним перерізом Овес Жито М’ята Шавлія Округлі Чотирьохгранні

Будяк Осока Трьохгранні Крилаті

Мікроскопічна будова стебла корок сочевичка луб деревина серцевина камбій

1 — шкірка; 2 — корок; 3 — первинна кора; 4 — луб’яні волокна; 5 — ситоподібні трубки; б — камбій; 7 — річні кільця (деревина); 8 — судина; 9 — серцевина; 10 — сочевичка

На поперечному розрізі стебла деревної рослини можна побачити: кору, камбій, деревину, серцевину. 1.Кора — зовнішній шар стебла до складу якого входить: епідерміс, корок, луб. Епідерміс— недовговічний, складається з клітин, які швидко відмирають, та замінюється корком. Корок — мертві клітини. Шкірочка і корок захищають стебло від несприятливих умов, не пропускають вони і повітря. У корковому шарі є спеціальні отвори, крізь які проходить повітря, необхідне для дихання рослин — сочевички — у вигляді маленьких горбочків на поверхні стебла. Сочевички утворені великими клітинами основної тканини з великими міжклітинниками. Внутрішня частина кори — луб. Луб — сукупність різних типів тканин: провідної (ситоподібної трубки), механічної (луб’яні волокна) та основної. Ситовидні трубки — живі провідні клітини флоеми з’єднані за допомогою поперечних перетинок з великою кількістю пор і нагадують сито, повздовжні стінки потовщені, але не дерев’яніють, цитоплазма зберігається, але ядро руйнується. Луб’яні волокна надають стеблу міцності. 2. Камбій — розташована під корою твірна тканина. На поперечному зрізі він має вигляд вузького кільця. Клітини камбію поділяються, утворюючи назовні клітини кори, а всередину — клітини деревини, таким чином стебло росте в товщину, клітини камбію постійно діють у період вегетації рослин і можуть функціонувати протягом кількох років. Особливо інтенсивно розмножуються клітини камбію весною. Клітин деревини утворюється значно більше, ніж клітин кори, тому деревина займає значну частину на поперечному розрізі стебла. 3. Деревина — складається з провідної тканини (судин), основної та механічної (деревні волокна) клітини серцевинних променів. У основній тканині (паренхімі) на зиму нагромаджуються поживні запаси речовини. Механічна тканина служить опорою для рослини. Судини – провідна тканина (ксилема) – довгі трубки, утворені з багатьох клітин, розміщених одна над одною, поперечні стінки яких руйнуються. Повздовжні стінки потовщені, цитоплазма відмирає. 4. Серцевина — центральна частина стебла. Вона складається з великих тонкостінних, пухко розташованих клітин, який починається від серцевини і проходить у вигляді променя через деревину до кори, називають серцевинним променем.

Річні кільця На поперечному зрізі деревини видно, що вона складається з почергових світлих і темних кілець. Кожна пара (світле та темне кільце) утворюється впродовж року за рахунок діяльності камбію і має назву річне кільце. Річне кільце — річний приріст деревини. Межа між річними кільцями добре помітна, оскільки весняна деревина, яка утворилася після пробудження діяльності камбію, складається з великих тонкостінних клітин (вона багатша на судини, тому здається пухкішою і забарвленою в ясніший колір); осіння — з більш товстостінних, але вужчих клітин і замість елементів, які проводять воду, містить більше механічної тканини, тому здається темнішою. Перехід від весняної до осінньої деревини поступовий, а від осінньої до весняної — завжди різко позначений (межа між річними кільцями). За річними кільцями деревини можна визначити вік рослини.

Які стебела у рослин? Кактус Будяк

Які стебела у рослин? Суниця Берізка польова

Які стебела у рослин? Береза

Листок Зміст 1.Визначенння поняття і функції листка. 2. Формація та Класифікація листків 3. Жилкування. Види жилкування 4. Анатомічна будова листка. 5. Видозміни листка

Листок (лат. folium, грец. phэllon) —вегетативний орган вищих рослин, похідне пагону, що виконує функції фотосинтезу, транспірації та газообміну. Розміри листків найчастіше знаходяться в межах 3-10 см, однак є й цікаві виключення. Наприклад, Вікторія амазонська, з родини німфейних, має листки діаметром до 2 м, які можуть витримати вантаж більше 50 кг, а деякі тропічні пальми мають листки довжиною 20–25 м (разом із черешком).Це бічна,зазвичай плоска,зеленого кольору частина пагона.Першими листками насінних рослин є сім'ядолі зародка.Потім завдяки заросткам верхівкової меристеми формуються надземні або підземні листки.Листкова пластинка виконує основні функції листка.Черешок виконує опірну і провідну функції,регулює положення листкової пластинки відносно напрямку світла.По черешку проходять судинно-волокнисті пучки,які з'єднують стебло з листковою пластинкою.Прилистки також можуть мати різну форму й розміри.

Розміщення листків і бруньок на стеблі почергове супротивне мутовчасте

Будова листка листкова пластинка черешок основа прилистники

Листки прості складні

Листки з черешком сидячі

Жилкування листків

Види жилкування: 1. перисте (сітчасте)

Види жилкування: 2. пальчасте

Види жилкування: 3. дуговидне

Види жилкування: 4. паралельне

Анатомічна будова листка епідерма стовпчаста паранхіма губчаста паранхіма продих Провідний пучок

Видозміни листка вусики колючки лусочки хвоя ловчі апарати