Презентація «Буковинське віче та його історичне значення»,

Буковинське віче3 листопада 1918 року

Поняття та Результат. Буковинське віче — народні збори, організовані 3 листопада 1918 року в місті Чернівці. Результатом Віче стало проголошення возз'єднання Північної Буковини із Західно-Українською Народною Республікою та подальшу Злуку з «Великою Україною». Віче також висловило протест проти спроб Румунської національної ради оголосити всю Буковину «румунською землею».

ОРГАНІЗАТОРИ БУКОВИНСЬКОГО ВІЧЕ Омелян Попович; Аурел Ончул; Микола Василько; Степан Смаль-Стоцький

Омелян Попович. До числа визначних діячів, які працювали на Буковині в кінці XIX на початку XX ст., належить Омелян Олександрович Попович. За свідченнями його видатних сучасників С. Смаль-Стоцького, І. Карбулицького, В. Сімовича він зробив значний внесок у становлення освіти в краї і ще за життя був названий “батьком шкільництва на Буковині”. Великий пласт історії Буковини нерозривно пов’язаний з іменем Омеляна Поповича.

Аурел Ончул. А. Ончул - депутат австрійської палати послів від сільської округи Чернівці-Сторожинець, депутат буковинського сейму, голова Румунської демократичної партії. За своїми політичними поглядами близький до так званих “бельведер” - оточення наслідника престолу Франца Фердинанда. В листопаді 1918 р. разом з Омеляном Поповичем перебрав владу у президента Буковини Й. Ецдорфа. В тому ж листопаді заарештований, інтернований в Ясси. Після звільнення працював адвокатом у Бухаресті.

Микола Василько. Посол Буковинського крайового сейму (ІХ скликання). 16 грудня 1898 року склав присягу депутата українською мовою. Поступово усвідомивши всі небезпеки розбрату в «українському таборі», поставив собі мету — об'єднати всі українські партії, припинити протиріччя між ними.

Степан Смаль-Стоцький Спільно з Миколою Васильком та іншими добився цілковитої рівноправности українців в адміністрації, політичному житті Буковини; завдяки його заходам, працям (він уклав першу шкільну граматику української мови. Під час першої світової війни як діяч Союзу визволення України вів культурну працю в таборі українських полонених у Раштаті; 1917 року голова Бойової Управи Січових Стрільців. 1919 р. посол ЗУНР у Празі

Присутність. На зборах були присутні понад 10 000 осіб з усіх повітів Герцогства Буковина. Збори відбувались на центральній площі міста перед магістратом. Варто зазначити що уже тоді у свідомості українського народу та зокрема буковинців, було бажання об'єднатись та створити незалежну державу, що і підтверджує кількість присутніх на всеміських зборах.

Проголошення. Місто Чернівці, політичні повіти Заставна, Кіцмань, Вашківці та Вижниця цілі, а Чернівецький та Серетський повіти за вимогою громад – творять окрему від румунської частини краю українську територіальну область. Признає за найвищу владу на тій українській області поки що Українську національну раду Взиває всі національні меншості на тій українській області, при чім євреїв признає за окрему національність, щоби негайно вислати своїх представників до Української національної ради відносно їхнього числа населення.

Взиває Українську національну раду виготовити конституцію для української області бувшої австрійської держави Рішуче протестує проти посягання чужих народів на суто-українську область, а зокрема проти ухвал румунського віча з дня 27 жовтня, котре, нехтуючи принципом самоозначення народів, виявило намір загарбати цілу Буковину під панування румунських боярів і попів та заявляє, що український народ чужого не бажає, але свою рідну землі боронитиме до останнього Віче взиває буковинську делегацію «Української Національної Ради» перебрати негайно правління української часті краю.

Наслідки. Законні прагнення українського населення Північної Буковини не здійснилися:11 листопада 1918 року Королівство Румунія — всупереч волевиявленню Буковинського народного віча — захопила Північну Буковину разом з Чернівцями, 28 листопада 1918 року було сфабриковане рішення т. зв. Генерального Конгресу Буковини, що складався винятково з румунів, про об'єднання Буковини з Королівством Румунія

Історичне значення. Буковинське народне віче 3 листопада 1918 року стало знаковою подією для кожного буковинця, Про неї пам'ятають і по сьогодення. Хоча і рішення так званого референдуму не було виконано, проте дана подія назавжди закарбувалась в пам'яті кожного буковинця та формує правову свідомість справжнього громадянина, який бажає жити в єдиній, незалежній та неподільній державі.

УрочистостіЗ настанням Незалежності України ця подія відмічається по-особливому. З нагоди річниці Буковинського віча 3-го листопада кожного року у Чернівцях відбуваються урочистості: за участі представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських, релігійних організацій, політичних партій, діячів науки і культури. Проводяться виставки, присвячені цій події: в обласному краєзнавчому музеї,  обласній науковій бібліотеці імені М.Івасюка  обласній дитячій бібліотеці. Впродовж тижня у всіх школах області відбуваються години спілкування, присвячені Буковинському вічу.