Валентин Лукич Чемерис народився 8 липня 1936 року у селі Заїчинці Семенівському районі Полтавської області. Сучасний український письменник, Закінчив літературний інститут ім. О. М. Горького (Москва), працював на підприємствах Придніпров’я, в редакціях обласних газет, Дніпропетровському видавництві «Промінь». В 1989-1993 рр. – голова Дніпропетровської організації Спілки письменників України, працював в Адміністрації Президента України головним консультантом Президента з питань літератури (1993-1994).
В 1996-2000 рр. – секретар Національної Спілки письменників України, член її Президії і Вищої Ради. Багато років працював у редакції газети «Літературна Україна» заступником головного редактора й завідуючим відділом сатири «Вишняк». Нагороджений орденами рівноапостольного князя Володимира Великого (І, ІІ, ІІІ ступенів), святого архистратига Михаїла, Св. Кирила й Мефодія, Андрія Первозванного ІІ ступеня, Почесною грамотою і медаллю Кабміну України та іншими відзнаками. Заслужений працівник культури України. Медаль Кабміну України. Державна нагорода Заслужений працівник культури України
Лауреат республіканської премії в галузі сатири та гумору імені Остапа Вишні, літературної премії імені Ф. Маківчука, С. Олійника, гумористичної премії Одарки і Карася, за кращі оповідання присуджена премія імені Ю. Яновського. За романи з історії України «Фортеця на Бористені» та «Ордер на любов» автору присуджена Міжнародна премія Українського козацтва «Лицарське перо», 2008 рік. У 2009 році присуджена літературна премія імені Івана Мазепи за історичний роман про гетьмана Петра Дорошенка «Без права повернення».
В. Чемерис – автор багатьох романів, серед них історичних: «Ольвія», «Скандал в імператорському сімействі», «Смерть Атея» (літературна премія імені Д. Яворницького), «Епірська відьма, або Олімпіада – цариця македонська”, «Фортеця на Бористені», «Генерали імпері» повістей: «Її звали янголом смерті», «Я любила Шевченка», «Кохання в Україні», «Життя і смерть Володимира Глібовича, князя переяславського», «Убивство на хуторі біля Диканьки» (літературно-мистецька премія ім. І. Нечуя-Левицького), «Три шаблі над скарбом», «Державна коханка», «День Ворона» та ін..
Його перу належать і фантастичні твори: «Білий король детективу», «Приречені на щастя», «В Сузір’ї Дракона»; збірок оповідань і повістей: «Три секунди на вибір», «Маруся Чурай», «Тайна Агати Крісті»; романів-есе: «Президент», «Голгофа українського православ’я», «Бомба для Патріарха», «Веселий смуток мій»; романів: «Сини змієногої богині», «Ордер на любов», «Таємнича пригода на Орілі», «Золотий саркофаг», «Феномен Фенікса», «Марина – цариця Московська» та багато інших.
В. Чемерис – автор ряду творів для дітей. повісті «Славко» (1987), «Аравійська пустеля», оповідання «Три секунди на вибір», «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання». Також виступає як публіцист та упорядник. У 1995 видана упорядкована Валентином Чемерисом збірка «Українські анекдоти: від козацьких часів і по наші дні». У 2007 році вийшла автобіографічна трилогія «Веселий смуток мій».