«Я ніколи в житті не належав собі…» Урок позакласного читання за повістю І. Цюпи «Василь Сухомлинський: Добротворець».

Т е м а. «Я ніколи в житті не належав собі…» Урок позакласного читання за повістю І. Цюпи «Василь Сухомлинський: Добротворець».

ТЛ: роман.

Мета: глибше ознайомити учнів із життям та діяльністю видатного вченого-педагога і письменника, викликати інтерес до його постаті, бажання більше знати, шляхом опрацювання тексту твору донести до свідомості учнів суть поставлених у романі проблем, показати актуальність їх у наш час;

У пошуках себе, своєї позиції звертатися до думок і життєвих принципів Сухомлинського, розвивати вміння дискутувати, аргументовано доводити власну думку, характеризувати героя на основі його вчинків та слів; образне, логічне та критичне мислення.

Виховувати почуття відповідальності за свої дії, доброту, любов та повагу до рідних, друзів, свого народу, його історії, усвідомлення права на власний моральний вибір, чесність, порядність, патріотизм; формувати високі моральні цінності: скромність, порядність, чемність, відважність, доброту.

Тип уроку:  урок позакласного читання.

Форма проведення: урок-дослідження,  урок пошук істини.

Етапи особистісно орієнтованого навчання: випереджувальні індивідуальні та групові завдання, цілевизначення, проектування роботи на уроці; рефлексія.

Методи і прийоми: обговорення теми в загальному колі, бесіда, методи «Мікрофон» та «Незакінчене реченн», індивідуальні творчі завдання.

Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, текст першої частини роману І. Цюпи «Василь Сухомлинський: Добротворець» «Покликання», аудіозаписи звуків лісу та дощу,  книжкова виставка, словник, на дошці – тема й епіграф.

Проблемне питання:  У чому полягає символічне значення твору

Епіграф: Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний

      Василь Сухомлинський

 

Перебіг уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань.

Сказав мудрець:

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людина відрізняється від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара –

Людина починається з добра!

    Любов Забашта

Вчитель. У народі кажуть, що починати будь-яку нову справу треба з гарним настроєм, з добротою. Давайте представимо себе на лісовій галявині теплої погожої днини (мелодія лісу): ми відчуваємо тепло, пестливий подих вітру, чуємо невимовний лісовий хор різноманітних птахів. Нам стає затишно і приємно…

(Слайд № 1)

Сьогодні ми маємо можливість здійснити уявну екскурсію літературною світлицею Василя Олександровича Сухомлинського «Я ніколи в житті не належав собі».

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

(Слайди № 2)

Сьогодні у нас урок позакласного читання за повістю Івана Цюпи «Василь Сухомлинський: Добротворець». Свою роботу ви будете оцінювати від 1-го до 3-ох балів за допомогою карток «Мішень оцінювання» за такими критеріями, як: «Я брав активну участь в обговоренні і розв'язанні проблеми», «Я висловлював нові ідеї», «Я допомагав іншим учасникам групи» і «Я підбадьорював учасників групи».

Учні, як ви розумієте зміст слів Сухомлинського «Я ніколи не належав собі»? (Міркування… Можливо …)

А добротворець? Що вкладає автор в зміст цією назвою? Яка людина заслуговує ім'я Добротворець? (Людина, яка творить добро, і є добро творцем).

Попробуємо зв'язувати значення цього слова, знайшовши відповідники. А допоможуть нам у цьому народні перли – прислів’я.

(Слайд № 3)

Добро роби,        Краса людини –        Усе добре приймай,        Хочеш собі добра,        Добре діло –        Не одежа красить людину,

в добрій справі. не роби нікому зла. роби сміло. добре й тобі буде. а злого уникай. а добрі діла.

 

 

 

 

 

 

 

 

(Слайд № 4)

Епіграфом нашого уроку буде життєве кредо Василя Олександровича «Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний».

Дослідивши цей твір, на сьогоднішньому уроці, ми зможемо відповісти на питання, у чому полягає символічне значення повісті І.Цюпи «Василь Сухомлинський», яка має другу назву «Добротворець», і його першої частини «Покликання»?

41 рік тому була написана ця книга. Проте значення і вартість її актуальні й сьогодні.

(Слайд № 5)

Високу оцінку діяльності видатного педагога дав Дмитро Чередниченко – відомий поет, письменник, педагог, мистецтвознавець: «Якби він не написав жодного літературного твору, а тільки мудрі свої педагогічні праці, все одно залишився б письменником. Якби не написав жодної наукової праці, все одно залишився б великим педагогом. А він,  на наше щастя, був і великим педагогом, і великим письменником».

Що ви цікавого дізналися про діяльність великого педагога готуючись до уроку? Вам було дано випереджувальні завдання ознайомитися із життям і творчістю відомого педагога та прочитати повість І. Цюпи. Про що вам говорить цей асоціативний диктант.

(Слайд № 6)

28       1918 28 вересня 1918 року народився.

3 і 1  у родині було 3 сини та 1 донька.

17  почав працювати у школі.

22  очолював Павлиську школу.

35  працював педагогом.

47  книг написав.

1500 написав для дітей казок-мініатюр, оповідань, легенд,притч, новел.

2.09.1970 2 вересня 1970 р. помер.

52  прожив.

95  відзначали у цьому році.

 

Як бачимо В.Сухомлинському судилося народитися й померти у вересні. Бо вересень – початок нового навчального року.

(Слайд № 7)

У цьогорічному золотому вересні ми відзначали ювілейну дату народження великого Учителя.

Лине спокійна тиха музика. Учень читає напам’ять вірш Г.Орла «Шана педагогу-борцю».

Вересень квіти зібрав

Скрізь, де вони пломеніли,

Тихо пройшов і поклав

Їх на високій могилі.

 

В ній Сухомлинський лежить,

Вчитель народний по праву.

Як нам його не любить!

Він – наша гордість і слава.

 

Вчитель, герой і поет

З серцем палаючим Данко,

Справжній палкий гуманіст

Щастя творив до останку.

 

Світлі ідеї його

Вічні, як води Дніпрові.

Наш видатний педагог

Повен добра і любові.

 

Дітям життя присвятив,

Все їм віддав без вагання,

Він їх безмежно любив,

Знав їх сердець поривання.

 

В спадщину нам залишив

Чисті джерела науки,

Нас з тих джерел напоїв

Духом незмірно високим.

 

Він залишив назавжди

Слід після себе у світі,

Слід той не зможуть змести

Сиві і славні століття.

 

Учитель. Ви прочитали повість Івана Цюпи «Добротворець» і, мабуть, відчули велику вдячність авторові за створення книжки мудрої та корисної. Письменник глибоко осмислив і відтворив образ головного персонажа.

Іван Цюпа, здається, ніде не прикрашає й не ідеалізує постаті визначного педагога, а, навпаки, прагне показати життя саме таким, яким воно складалося в головного героя, - радощі й прикрощі, щастя й горе.

Автор з любов’ю пише про реальну людину, котра по краплині, до останку віддала своє гаряче серце дітям.

1. «Мозковий штурм»

То яким, на вашу думку, є жанр твору «Добротворець»? (Твір Івана Цюпи «Добротворець» є художньо-документальною повістю)

 

Отож, помандруємо сторінками повісті.

Дайте відповідь на такі запитання:

• З чого зародилася любов Василя до книги? («Було в діда невеличка пасіка, кілька вуликів, а головне, було чимало книг різних. Старий ще в революцію з панської економії набрав. Люди реманент тягнуть, а дід Овідій цілу хуру книг привіз, хоч сам не дуже-то й грамотний був. Сусіди часом сміються. А він їм у відповідь: «З посміху люди бувають. Стривайте, ось підуть онуки, грамоти навчаться. Для них добром запасаюсь.»

Всі ті книги перейшли дітям у спадок. Така була остання воля діда Овідія. Окрім книг і трьох вуликів, у нього більше нічого не було».

• Яку роль у майбутньому Василя відіграла мати? Коли саме мати прищепила основу до вибору майбутньої професії? (Вона розповідала дітям всілякі казки, почуті ще від своїх матері та бабусі… Василько жодного слова не пропустить. Увесь він у казці, обличчя раз по раз міниться, оченята горять, а наступного дня вже, дивись, розповідає слово в слово почуту від матері казку дітям на вулиці. От уже дав Бог пам'ять!»

- Яким був батько? Як він прищепив Васильку любов до майстрування?» (Батько любив майструвати. З дитинства малий Василь звик бачити його серед пахучих соснових, вербових і березових стружок. Він майстрував скрині, шафи, мисники, немудрі селянські меблі, прикрашував їх різьбою.

 … Привчав дітей змалку до діла, щоб уміли й лопату в руках тримати. І граблі, і майструвати, щоб любили землю».

- «Він і синові зробив маленький різець, привчав до різьбярства…

- От бачиш, синку, при бажанні всього досягти можна. Правду ото в народі кажуть: «Не святі горшки ліплять».

(Слайд № 8)

- У чому ще з дитинства проявлявся інтерес до майбутньої професії? (Дивна дитина. Сам ще малий, а любить менших забавляти. І своїх і чужих. Для Сергійка і Маланки він найкраща нянька. Ранком, бувало поведе менших братика й сестричку в дитячий садок та й залишиться там на цілий день. Вихователька не нахвалиться: «А він у нас за вожатого. Навколо нього діти, мов той рій, купчаться То казки їм розповідає, то малює щось, то з глини щось ліпить. А то ще всякі листочки та квіточки збирають, якийсь гербарій надумав виготувати». І придумав же отаке…»

(Слайд № 9)

• Хто помітив потяг до майбутньої професії? (Вчителі в школі говорили: «У вашого Василька неабиякі здібності, вчителем йому бути. Вроджений талант у хлопця)
• Після закінчення школи Василь вступає до Кременчуцького технікуму. Що завадило йому закінчити цей заклад? (Дорого далася йому ота наука в Кременчуці. Мало не замерз у снігах, коли одного разу добирався взимку додому…» Проте мати, чуючи недобре кинулася в заметіль шукати сина. «Лиска взяла з собою. До чого ж мудрий собака. Він ото й знайшов Василя неподалік від села, під скиртою соломи. Вибився хлопець із сил, уже засинав був у затишку ожереду. Коли б натрапила пізніше, той живого б не застали. Ледь повернула його до життя… Занедужав Василько, підхопив запалення легенів. І не до науки вже було. Довелося кинути технікум)
• Будучи хворим, хлопець приходить на допомогу іншим. Як це було? (Було це якраз у жнива. Всі люди у полі збирали хліб. В селі старі діди та малеча… Діти цілий день у воді хлюпочуться, немов каченята. І раптом тишу різонув відчайдушний крик від річки… Він (Василь) схопився з ліжка і щодуху побіг до берега. Важко було, груди скувала задуха. Але він летів з усіх сил. Ось уже й берег. На ньому перелякані діти. А перед очеретом на плесі розходяться кола. Ще недавно там виднілася дитяча голівка…Не роздумуючи, він кинувся у воду… Нарешті знайшов хлопця на дні. Схопив за чуприну, став тягти…

І сам не знав, як він доплив до берега. Упав, знесилений, на траву. Добре, що нагодилися старші школярі. Вони і відкачали малого Володьку… Після тої купелі стало йому ще гірше, почалося знову запалення легенів…)

- Як потім говорили про Василя люди? (Добре серце має Оксанин син. За дітей ладен кинутися в огонь і воду)

• Розкажіть про сімейне оточення, навчання, воєнний період життя Сухомлинського. (Мав два брата і одну сестру, після школи В. О. Сухомлинський навчався у Кременчуцькому педагогічному інституті і працював учителем української мови і літератури,

був на фронті політруком (політробітник, сучасне лейтенант), у боях під Ржевом важко поранений, тривалий час лікувався в евакогоспіталях)

Хто узяв на себе командування і повів за собою солдатів у бої під Ржевом, коли було вбито командира роти? (Першим кинувся політрук Сухомлинський і повів за собою солдатів на штурм висоти, де засіли фашисти. «… Він продовжував бігти навіть тоді, коли розпечений метал шарпонув йому ліву руку, вдарив рваним осколком у плече… Важкий снаряд, ніби страшна куляста блискавка, розірвався поруч, відкинувши політрука назад, і він упав навзнак на тверду, замерзлу землю…

Що відбувалося у госпіталі? ( Почалася гангрена лівої руки.  Лікар уважно оглянув рани, похитав скрутно головою: «А ліву руку вам доведеться відпиляти, молодий чоловіче», - сказав він, ніби про себе щось звичайне і буденне».

- Благав залишити руку. «Адже вчителеві руки потрібні не менше, ніж музикантові… Нехай коротша, аби була…»

- Було проведено дві операції: перша по врятуванню пораненої руки, друга – на рваній рані над самим серцем, із якої дістали осколок, який він беріг все життя. Переміг гангрену, випросив руку)

Через тяжке поранення і контузію був знятий з військового обліку і знову повернувся до наймирнішої в світі професії – вчителя. Поставили директором Увинської середньої школи. Де зібралися діти із евакуації та сироти. Чим можна було зацікавити їх у цей важкий для цілої країни час війни? (Разом із учнями Василь Олександрович започаткував куточок «По гарячих слідах героїчної історії народу, куди дітьми вписувалися імена солдатів, які здійснювали героїчні подвиги. Так був започаткований літопис подвигу безсмертних.

- Василь Олександрович радів з того, що учні, особливо хлопці старших класів, захопилися веденням літопису героїчних подвигів. Майже щодня котрийсь приносив вирізку з газети, в якій писалося про солдатську мужність.

- Це добре, що дітей захопила героїка. Адже кожен учень – то майбутній солдата. Вже зараз вони повинні готувати себе до наступних боїв. І я тут не просто директор школи)

Доглядала за ним медсестра, яка також мріяла стати вчителем. Довгими вечорами вони разом говорили про майбутню школу, якою вона стане. Якою її бачив Василь Олександрович? (При вході в нашу школу ми вивісимо велике полотнище, а на ньому напишемо слова, звернені до учнів «Найголовніше, що ти повинен знайти в нашій школі, це мету свого життя». І потім ще слова великого російського вченого Пирогова. Їх теж би написати на видноті: «Школа славна не числом, а славою своїх учнів»)

• Що було найбільшою радістю Вчителя? (Бути поряд з дітьми, вести їх у світ знань, мудрості, доброти)
• Чи згодні ви зі словами його матері: «Ти розумієш, Васильку, у тебе є хист, дар, талант учителя. Тим людям, у яких немає такого покликання, не варто обирати професію учителя. А тим, у кого воно є, не варто його губити»? (Я вважаю, що мати Сухомлинського дійсно мала рацію, якщо людина має хист до учительства – вона має його берегти і не губити)
• Як Сухомлинський учив розуміти красу рідного слова? Прочитайте рядки, в яких він говорить про рідну мову. (Рідна мова – це наша чиста криниця, без якої ми не зможемо жити).
• Що зробило вчителя — вихідця із простої селянської родини великим? (Безміри велике прагнення стати майстром своєї справи)

Пропоную вам переглянути притчу про вчителя.

(Слайд № 10)

-   Яке відношення має притча до теми уроку? Людину звеличує її праця. Ініціатива, творчий запал, національна самосвідомість, справжній патріотизм – це вимоги нашого часу. Дерзай, твори, не зупиняйся на досягнутому!

(Слайд № 11)

Мудрий педагог лишив своїм нащадкам 10 моральних заповідей про те, чого не можна робити. Ми їх всі давно знаємо, давайте ще раз озвучимо ці істини.

• Не можна ледарювати.

• Не можна сміятися над старістю і старими людьми; про старість треба говорити тільки з повагою.

• Не можна заходити в суперечку з шанованими людьми, зокрема старшими від себе.

• Не можна виявляти невдоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі.

• Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.

• Не можна робити того, що осуджують старші.

• Не можна залишати старшу рідну людину самотньою.

• Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради у старших.

• Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.

• Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим паче жінка.

 

• Продовжуючи мандрівку сторінками повісті, давайте глибше розкриємо за текстом твору вдачу головного персонажа. (Василь Сухомлинський був врівноваженою людиною, мав лагідну вдачу, був мудрим наставником, любив свою справу)

- Як надалі склалася доля Василя Олександровича? (Василь Сухомлинський переїжджає в Україну в рідне село Онуфріївка. Згодом стає завідуючим районного  відділу освіти та через деякий час переводиться у Павлиську школу на посаду директора)

•  Чому Василь Олександрович кидає посаду заврайвно? (Завідуючий районного відділу освіти зустрів непорозуміння з боку обласного керівництва та неприйняття новаторських ідей педагогами району)

 

Ось так склалася доля нашого героя. Можна вважати, що він свідомо вершив її сам. В.Сухомлинський завжди прагнув бути поряд з дітьми і робив все можливе і неможливе, щоб його вихованці почували себе щасливими, не обділеними добротою. А що ви знаєте про добро?

(Слайд № 12)

Пропоную вам завершити висловлювання. Вправа «Мікрофон». 

Добро - це… (вміння поступитися власними інтересами заради блага інших людей)

Добро можливе тоді… (коли людина віддає  увагу, турботу іншим  і не боїться, що залишиться без нічого)

Добро повинно бути… (від душі та не потребувати винагороди)

Добра  людина схожа… (на сонечко, яке всіх вміє зігріти своєю любов’ю, теплом, ласкою, щирістю, щедрістю, турботою)

Через усю повість червоною ниткою проходить ідея доброти, милосердя, яка була притаманна нашому героєві.

• Що ми вкладаємо в поняття доброта?

 (Слайд № 13)

Складання асоціативного куща «Що таке доброта»

  щирість     тепло

 

ласка       милосердя

 

повага        чуйність

           ДОБРОТА

 

любов        допомога

 

радість    турбота   щедрість

  прихильність

Доброта – це Любов. Якщо в світі є любов, то нема війни. А діти ростуть щасливі і радісні.

Доброта – це Чуйність. Якщо переважає чуйність, то немає кривди і болю.

Доброта – це Щедрість. Якщо у світі переважає щедрість, то всі ситі і немає голоду, бо щедрий поділиться з усіма.

Доброта – це Щирість. А якщо переважає щирість, то немає брехні, є правда, і всі серця відкриті і чесні.

Доброта – це Прихильність. Якщо є прихильність, то немає задавак і забіяк, а всі люди один до одного ставляться по-дружньому, прихильно, поважають одне одного.

Доброта – це Ласка. А якщо переважає ласка, то не буде жодного черствого серця, не буде в душах людських кришталиків льоду, а буде всім тепло і затишно.

Доброта – це Допомога. Якщо в світі панує взаємна допомога, то відсутні зло та образа, породжені вадами егоїзму, а людські стосунки наповнює відчуття відповідальності один за одного.

Доброта – це Радість. Якщо серце наповнює почуття радості, то світ здається більш кольоровим, наповненим барвами веселки та щирої посмішки.

Доброта – це Повага. Якщо в житті кожний буде відповідати за свої вчинки і поважати ближнього, то утвориться міцний ланцюжок довіри, який оберігатиме взаємність людських душ.

Доброта – це Тепло. Якщо в серці горить незгасаючий вогник, який дарує тепло, то засинають глибоким міцним сном почуття образи та ненависті.

Доброта – це Турбота. Якщо в світі панує турбота про рідних близьких людей, то відносини стають щирими і наповнюються новим життєдайним змістом, плекають почуття любові.

Доброта – це Милосердя. Якщо в житті людини чесність породжує довіру, то милосердя насаджує людяність, ласку та підтримку.

 

(Слайд № 14 )

- Як ви вважаєте, чи важко бути добрим?

Робота в групах

Перша група

(Слайд № 15)

  Побудувати алгоритм тексту-опису методом «Сенкан» на тему «Учитель».

1. Учитель.
2. Мудрий, досвідчений.
3. Розвиває, навчає, виховує.
4. Багато ідей – мало часу,

Багато роботи – мало грошей.

5. Наставник.

Друга група

(Слайд № 16)

Побудувати алгоритм тексту спостереження методом «Кубування» на тему «В.О.Сухомлинський».

1. Невеликий зростом, лагідний, чуйний.
2. Займає чільне місце поряд Макаренком, Ушинським.
3. Сіє розумне, добре, вічне.
4. Мудрий наставник і вихователь.
5. Працьовитий педагог.
6. «За»

«Проти»

 

Третя група

(Слайд № 17)

Побудувати алгоритм міркувального тексту метод-пресом «Чи варто сьогодні обирати професію вчителя?»

 

1. Я вважаю, що сьогодні варто обирати  професію вчителя.
2. Тому, що вчитель здавна є сіячем розумного, доброго й вічного, виховує майбутнє нації.
3. Наприклад, Макаренко, Ушинський – відомі вчителі, на досвіді яких навчаються і виховуються нові покоління.
4. Отже, вчитель – професія необхідна і важлива на усіх етапах розвитку суспільства.

 

• Чи хтось із вас хоче стати вчителем?

Учні, давайте зараз заглянемо до криниці народної мудрості. Звернемося до багатовікової спадщини нашого народу. Чого вона нас навчає. Адже як говорив Максим Рильський: «У нього кожне слово – це перлина, це праця, це натхнення, це людина». Ви мали підібрати прислів’я та приказки про доброту. Що ж у вас вийшло? («Усе добре приймай, а злого уникай», «Хочеш собі добра, не роби нікому зла», «Добре діло – роби сміло», «Не одежа красить людину, а добрі діла», «Добро роби, добре й тобі буде», «Краса людини – в добрій справі»)

 

•  Чи змінилося ваше сприйняття життя після вивченого твору?
• Чого вас навчила повість?
• До чого спонукає твір?
• Яке ваше ставлення до першої частина «Покликання» твору Івана Цюпи «Василь Сухомлинський: Добротворець»
• Чи можна вважати життя Василя Олександровича прикладом для наслідування?
• А з якими творами у вас асоціюється роман І. Цюпи? (Василь Симоненко «Ти знаєш, що ти людина?», Олександр Довженко «Воля до життя», Григорій Сковорода байки, «Бджола та Шершень» заклик до «сродної» праці, Біблія)

 

Незакінчене речення

(Слайд № 18)

1. У Василеві Сухомлинському мені імпонує…
2. У творах В. Сухомлинського я відчуваю…., бачу…., чую…. .
3. Після цього уроку я відчув…., подумав…., зрозумів…. .
4. Ознайомившись із творами відомого педагога, я зробив висновок… .
5. Цей твір треба читати сучасникам, бо… .
6. На уроці найбільшим відкриттям для мене було...
7. Мені було цікаво дізнатися....
8. Після уроку я прочитаю...

 

А зараз давайте з'ясуємо, у чому ж  полягає символічне значення повісті І.Цюпи «Василь Сухомлинський: Добротворець? (Необхідно виховувати в собі риси справжньої людини через покликання бути д о б р о т в о р ц е м)

• Яка ваша думка про вислів В.Сухомлинського «Я ніколи в житті не належав собі»? (Учні розмірковують: необхідно прожити життя так, щоб лишити по собі слід вічний)

 

4. Оцінювання.
5. Домашнє завдання.

(Слайд № 18)

Домашнє завдання: написати невеликий твір на тему «Що робить людину великою» або «Мій ідеал учителя».

Сьогодні я дякую вам за співпрацю, активну участь у роботі …, …, …, … . і нашим гостям за підтримку.

 

На завершення звучить вірш.

Вчитель: А я,  діти, хочу, щоб після сьогоднішнього уроку ви зрозуміли, що найголовніше у житті – міцне здоров’я і добре ім'я. Як би не склалося ваше життя, ким би і яким би ви не стали у ньому, а завжди пам’ятайте народну мудрість: «Не одяг красить людину, а добрі справи». І хочу, щоб ви задумались над словами В.Крищенка: «Робіть добро.

Відгукуйтеся участю своєю на крик зазивний і безмовне  SOS  людини, птаха, навіть деревця, робіть добро. Не ждіть від цього слави, не ждіть багатства, знань чи похвали, робіть добро непоказно, буденно. Це принесе найвищу з нагород, ні з чим не порівнянне відчуття, що ти живеш не марно на цім світі».

 

Д о д а т к о в і   з а в д а н н я

 

(Слайд №   )

Народився…

Був… Педагог, письменник, директор,батько.

Написав…1500  для дітей казок-мініатюр, оповідань, легенд,притч, новел.

Розробив…нові методики навчання.

Вважав…

Виступав…з новими ідеями щодо виховання і навчання у школі.

Відкидав…

Зазнав… поранень під час війни, непорозуміння зі сторони колег.

Проповідував…

Вірив…

Дійшов…

Робив… Навчав, писав, любив, спостерігав.

 

 

 

 

(Слайд №   )

 Алгоритм сюжетного твору. Прийом піраміди

1. Ім'я героя історії (людина, тварина і т.д і т.п.).
2. Опис героя (зовнішність, риси характеру, вік).
3. Опис місця події (країна, місцевість).
4. Опис проблеми історії (зустріч, сутички, кохання).
5. Опис першої події (що є причиною проблеми).
6. Опис другої події (що відбувається з героєм та його оточенням впродовж сюжету).
7. Опис третьої події (що відбувається задля розв’язання проблеми).
8. Розв’язання проблеми.

 

Самооцінювання навчальної діяльності (картка «мішень»).

 

Мішень оцінювання
Клас_____________
Прізвище, ім'я учня ________________________________
Я брав активну Я висловлював нові ідеї участь в обговоренні і розв’язанні проблеми         Я допомагав  Я підбадьорював іншим учасникам групи учасників групи
Оцінка _______________
	1 бал.
	2 бали.
	3 бали.

 

Емпатія – здатність відчувати емоційний стан іншої людини, проникнути в її переживання, відгукнутися на її проблеми, співчувати їй, переживати разом з нею.

• Чи всі читачі здатні до співпереживання, від чого це залежить?
• Чому ми говоримо про співпереживання після прочитання повісті, творів.