Іншим джерелом цунамі можуть служити вулканічні виверження. Крупні підводні виверження володіють таким же ефектом, що і землетруси. На поверхні океану виникає хвилювання, і хвилі розповсюджуються від центру в усіх напрямках. При сильних вулканічних вибухах утворюються кальдери, які вмить заповнюються водою, внаслідок чого може виникнути висока і довга хвиля.
Виразним прикладом являються цунамі, що виникли у зв'язку з виверженням вулкана Кракатау в Індонезії в 1883 році. Хвиля заввишки 36-40м за декілька хвилин досягла берегів островів Яви і Суматри, підхопила голландський військовий катер і викинула його на відстані 3,5км від берега. Хвиля прокотилася по всіх океанах, її зафіксували навіть в Панамі, на відстані 18 350км. Було багато жертв - близько 36 000.
Цунамі — це не просто одна велика хвиля, а серія хвиль, званих «хвильовий цуг». Проміжок часу між хвилями називається «період хвилі» і може затягуватися від п’яти хвилин до двох годин. Перша хвиля зазвичай не буває найпотужнішою, а більш пізні, наприклад п’ята чи шоста, можуть бути значно більше.