У цій презентації подано матеріал до Дня чаю. Діти дізнаються, звідки прийшов чай, як його вирощують, які церемонії чаювання є в різних країнах світу
Легенда про чайІсторія чаю розпочалася ще у 2700 році до н. е. Імператор Шен Нун, освідчена людина з чудовим багажем знань про трави, відпочивав під кущем дикого чаю, в гілках якого грався легкий вітерець. Кілька чайних листочків упало у воду, що кипіла в посудині. Напій, який після деяких роздумів імператор спробував, видався йому на диво смачним. Так з його легкої руки людство довідалося про чай. Мабуть, не знайдеться людини, яка хоча б раз у житті не спробувала цей запашний напій
Як п’ють чай в Китаї?Китай – батьківщина листового чаю: звідси напій поширився по всьому світу. Однак спочатку в Піднебесній чай вживали як ліки, і тільки через століття китайці оцінили незвичайний смак «ча» і навіть розробили добірку правил «Гунфу Ча», або «Вища майстерність чаювання». Чай у Китаї заварюють у традиційних глиняних або фарфорових чайничках і п'ють із маленьких чашок на 30–50 мл. Готують напій методом проливу: заварку заливають водою, настоюють 10–30 секунд і розливають у чашки, потім знову заливають чай водою і настоюють. Так заварюють чай до 15 разів (кількість проливів залежить від типу чаю). Залишки води зливають у чабань – спеціальну дошку для чаювання. Щоб максимально спростити процес приготування, але при цьому дотриматися технології заварювання проливами, китайці навіть чайник спеціальний придумали – ізіпот.
Як пють чай в Японії?У Японії, куди чай потрапив із Китаю, сформувалася своя культура чаювання. Ключова фігура японської чайної церемонії – матча, чай-порошок. Готують його так: висушене молоде листя зеленого чаю перетирають у фарфоровій ступці. Виходить дрібний порошок яскраво-зеленого кольору, який заварюють водою, нагрітою до 60°С. Матча підходить і для шести видів японських чайних церемоній, і для вдумливого чаювання на самоті. До чаю в Японії подають традиційні солодощі – вагасі.
Історія чаювання в Україні?До східних слов'ян чай потрапив у XVII столітті, коли почалися прямі поставки цього продукту з Китаю. Традиції чаювання пов'язані з особливим предметом – самоваром. Це величезний чайник-термос, у якому вода постійно підігрівається, а зверху встановлюється заварник. Чаювати із самоваром можна кілька годин поспіль. Сьогодні цей предмет виглядає екзотично, складно повірити, що років 30–40 тому електричні самовари були в будинках багатьох українців. Якщо в Китаї або Японії всю увагу зосереджено на напої, то українські і традиції чаювання мають на увазі всілякі смачні доповнення: пироги, бублики, мед, варення тощо.
Збір чаю. Обробка чаю Процес заготівлі зелених чайних листків називається збором. Цю роботу традиційно виконують жінки. Вони проходять між рядами чайних кущів і ласкаво та ніжно обривають флеші – верхівки молодих пагонів із кількома верхніми листочками і брунькою. Збір листочків здійснюється кожні 7–10 днів. На фабриці листя обережно розкладають на решітки так, щоб повітря вільно циркулювало між листям. Цей процес називається зав’ялюванням і триває 8–10 годин. Після цього листя подають у машини для скручування. Під впливом ферментів складні речовини клітин розщеплюються на простіші, і листки набувають особливого смаку й аромату. Ферментація закінчується на стадії, коли чайні листки повільно просушують гарячим повітрям. Цей процес називається сушінням. Чаї найкращих ґатунків збирають у певну пору, а деякі – навіть у певний день року.