Презентація "День Соборності України"

Єдина та Неподільна. День Соборності України

Україна на початку XX століття: Розділена, але не скорена. Наприкінці XIX – на початку XX століття українські землі були розділені між двома великими імперіями: Російською та Австро-Угорською. Під владою Російської імперії перебувала більша частина території України, так звана Наддніпрянська Україна (або Велика Україна). Тут розташовувалися такі історичні регіони, як Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина та Південь України. Російська влада проводила політику русифікації, спрямовану на придушення української мови та культури. Під владою Австро-Угорської імперії перебували західноукраїнські землі: Галичина, Буковина та Закарпаття. Тут умови для розвитку української культури та національної свідомості були дещо кращими, ніж у Російській імперії. Саме тут сформувався потужний національно-визвольний рух.

Цей поділ створив штучні бар'єри між українцями, розділивши їх економічно, культурно та політично. Проте, незважаючи на це, ідея єдності українських земель ніколи не згасала. Національно-визвольний рух: У відповідь на імперську політику на українських землях розгортається національно-визвольний рух. Його метою було відродження української державності та об'єднання всіх українських земель в єдину соборну Україну. В Російській імперії В Австро-Угорській імперії національний рух був змушений діяти в умовах жорстких обмежень. Тут діяли таємні гуртки та товариства, які займалися поширенням української мови та культури. Важливу роль відігравала інтелігенція, зокрема такі діячі, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка та інші.умови для розвитку національного руху були більш сприятливими. Тут діяли українські політичні партії та організації, видавалися українські газети та журнали. Важливими центрами національного руху були Львівський університет та товариство «Просвіта».

Прагнення до єдності:Ідея соборності, тобто об'єднання всіх українських земель в єдину незалежну державу, була центральною ідеєю українського національно-визвольного руху. Ця ідея базувалася на усвідомленні спільної історичної долі, мови, культури та традицій українського народу. Саме прагнення до єдності стало головною рушійною силою, яка привела до проголошення Акту Злуки 22 січня 1919 року. Цей акт став символом віковічного прагнення українського народу до соборності та незалежності.

22 січня 1919 року: День Великої Злуки. Урочистості на Софійській площі:22 січня 1919 року Київ став епіцентром історичної події – проголошення Акту Злуки. Цей день був обраний не випадково, адже саме 22 січня 1918 року було проголошено IV Універсал Центральної Ради, яким Українська Народна Республіка проголошувалася самостійною, незалежною, вільною суверенною державою. На Софійській площі зібралися десятки тисяч людей: військові, духовенство, представники уряду УНР та ЗУНР, делегації з різних куточків України, мешканці Києва. Площа була святково прикрашена національними прапорами та символікою. О 12:00 розпочалася урочиста літургія в Софійському соборі. Після богослужіння на площі було зачитано Універсал Директорії УНР про Злуку УНР та ЗУНР в єдину соборну Українську державу. Цей момент став кульмінацією багаторічних прагнень українського народу до єдності.

Акт Злуки (Універсал Директорії УНР): Офіційна назва документу – «Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку Української Народної Республіки з Західно-Українською Народною Республікою». Він був проголошений від імені Директорії УНР – вищого органу державної влади УНР на той час. Ось ключові положення Акту Злуки: Проголошення злуки: «Однині зливаються в одно віковічно відокремлені одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна в одну соборну незалежну Українську Народну Республіку.»Єдина держава: «Однині Українська Народна Республіка єсть самостійна, з'єднана, суверенна держава.»Обов’язок єдності: «Однині на віки вічні буде Україна одна, злучена.»

Важливо зазначити: Акт Злуки був не лише юридичним документом, але й потужним символічним актом, що відображав віковічне прагнення українського народу до єдності та незалежності. Незважаючи на проголошення Злуки, фактичне об'єднання українських земель відбувалося поступово та з труднощами через складну воєнно-політичну ситуацію. Акт Злуки став важливим етапом у формуванні української національної ідентичності та залишається символом єдності українського народу й сьогодні.

«Живий ланцюг»: Відродження ідеї СоборностіАкція «Живий ланцюг», що відбулася 21 січня 1990 року, стала однією з наймасштабніших та найяскравіших подій в історії України, символізуючи відродження ідеї соборності в часи перебудови. Кінець 80-х – початок 90-х років XX століття стали періодом значних змін у Радянському Союзі. Політика перебудови, гласності та демократизації, започаткована Михайлом Горбачовим, створила умови для піднесення національно-визвольних рухів у республіках СРСР. В Україні зростало прагнення до незалежності та відродження національної свідомості. Ідея соборності, об'єднання східних та західних українських земель, набула особливої актуальності.

Мудрі слова про єдністьІван Франко:"Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу..." (Цей вірш хоч і не говорить прямо про соборність, але відображає біль за розділений народ та віру в його майбутнє, що є важливим контекстом для розуміння прагнення до єдності.)   Ідея єдності українських земель була важливою складовою світогляду Івана Франка. Він одружився з Ольгою Хоружинською, яка походила з Харківщини, що багато хто сприймав як символ єдності Західної та Східної України.

Тарас Шевченко:"Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю!" (Ця цитата з поеми "І мертвим, і живим, і ненародженим…" є закликом до єднання українців, подолання розбрату та міжусобиць.)"В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.« (Ця цитата підкреслює важливість власної держави та самовизначення, що є необхідною умовою для соборності.)

Леся Українка:"Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука чи пісня невесела в мене на стодолі?" (Ця цитата демонструє незламний дух українського народу, його готовність боротися за свої права та свободу, що є важливим для досягнення соборності.)

Симон Петлюра"Соборність українських земель — це наша національна ідея, це наша мрія, це наша мета." (Ця цитата чітко відображає значення соборності для Симона Петлюри та його боротьби за незалежну Україну.)В'ячеслав Чорновіл"Україна починається з тебе." (Ця цитата підкреслює особисту відповідальність кожного громадянина за долю країни та важливість єдності для досягнення спільної мети.)

Ліна КостенкоІ кожен з нас – це Всесвіт неосяжний, І кожен з нас – це цілий білий світ. (Ця цитата хоч і не про соборність напряму, але підкреслює цінність кожної людини та важливість єдності різних індивідуальностей для створення сильної держави.)

День Соборності сьогодні: Єдність – наша сила. Як відзначається День Соборності сьогодні: Офіційні заходи: У цей день проводяться урочисті заходи на державному рівні: покладання квітів до пам'ятників видатним діячам української історії, урочисті зібрання, концерти, виставки та інші культурно-мистецькі заходи. «Живий ланцюг»: Традиційно, у різних містах України, а іноді й за кордоном, організовуються акції «Живий ланцюг», що символічно відтворюють єднання українських земель. Люди виходять на вулиці, беруться за руки, утворюючи живі ланцюги єдності.

Інформаційно-просвітницькі заходи: У навчальних закладах, бібліотеках та музеях проводяться тематичні уроки, лекції, виставки, присвячені історії Дня Соборності та значення єдності для України. Флешмоби та онлайн-акції: В соціальних мережах та онлайн-просторі проводяться різноманітні флешмоби, челенджі та інші онлайн-акції, спрямовані на популяризацію ідеї соборності та єдності. Вшанування пам'яті борців за незалежність: У цей день також вшановують пам'ять усіх борців за незалежність та соборність України.