З 2006 р. в третій четвер травня в нашій країні відзначають День вишиванки.
Номер слайду 3
Звичай оздоблювати вишивкою одяг в Україні з’явився дуже давно. Дівчата готували посаг до весілля – вишивали сорочки та складали все це до спеціальної скрині. Традиція вимагала, щоб у такій скрині, залежно від статку, лежало від 30 до 100 вишитих сорочок.
Номер слайду 4
Вишивали сорочки й немовлятам – цим займалися мама або бабуся. Під час роботи вони зазвичай співали або молилися – ці слова в устах люблячих жінок перетворювалися на магічні заклинання, а вишиті речі ставали оберегами.
Номер слайду 5
Найтрудомісткішою вважалася вишивка білими нитками по білій тканині – вона була візитною карткою Полтавщини. Процедура ця була складна і довга – тільки відбілювання ниток забирало три роки.
Номер слайду 6
А от на Тернопільщині, навпаки, яскравими вишивками оздоблювали чорну тканину. Цей звичай, як розповідається в легенді, з’явився після того, як татари вбили всіх місцевих чоловіків. Тоді жінки поклялися протягом семи поколінь вишивати тільки чорні сорочки.
Номер слайду 7
За старих часів існувало повір’я, що у вишитих орнаментах закодовано щастя, пам’ять про предків, любов і вірність. А день святої Варвари вважався днем вишивальниць – у цей день не можна було займатися ніякими іншими справами, крім вишивки.
Номер слайду 8
Наприкінці ХІХ століття Ольга Косач (відоміша за псевдонімом Олена Пчілка), мати Лесі Українки, видала альбом українських вишивок, які стали використовувати європейські модниці.
Номер слайду 9
Елементи української вишивки актуальні в Європі й зараз – їх можна побачити на моделях Готьє, Гальяно, Гуччі, Дольче і Габбана, Валентино. Вишиванкивід Valentino